Характеристика, переваги та недоліки групових методів

Сільськогосподарське дорадництво

Використання групових методів — це економний спосіб охопити більшу кількість людей у дорадництві. Головною метою групових методів дорадництва є організація ефективної взаємодії спеціалістів дорадчої служби безпосередньо з товаровиробниками. Для досягнення цієї мети дорадники формують цільові робочі групи товаровиробників, розвиток цих груп (зокрема шляхом навчання), вдосконалення їх діяльності, організація групових зустрічей здійснюється на постійній основі. Дорадник повинен пропонувати групам нові ідеї, передавати знання та інформацію з різних аспектів господарювання, щоб учасники цільових груп — сільськогосподарські товаровиробники — могли використати їх у своїй безпосередній діяльності. Досить важливим при цьому є підбір кандидатів для формування цільових груп (рівень освіти, професіоналізм, можливість сприйняття нових ідей, тощо). Групові методи допомагають товаровиробнику приймати самостійні рішення щодо удосконалення своєї виробничої діяльності, спираючись на досвід своїх колег. Для вирішення ряду задач у роботі дорадчих служб вони є досить дієвими, оскільки забезпечують прямий і безпосередній зв'язок із товаровиробниками, роблять позитивний вплив на їх виробничу діяльність, що в остаточному підсумку забезпечує високу ефективність їх застосування. При реалізації групових методів формуються цільові групи товаровиробників, здійснюється розвиток цих груп і вдосконалення їх діяльності. Групові методи роботи з товаровиробниками включають: демонстрації, ділові дискусії, дні поля, семінари, збори, лекції, невеликі виставки. Демонстрація. Демонстрація проводиться, як правило, в аграрних підприємствах під керівництвом спеціаліста дорадчої служби і викладача-консультанта, щоб довести переваги рекомендованого агротехнічного методу, сорту або гібриду, використання тієї чи іншої техніки і т.ін. Вона вимагає старанного планування, багато часу для її організації, проведення, відслідковування поточних і виміру кінцевих результатів, а також залучення людських і матеріальних ресурсів. Демонстрації є переконливим доказом того, що запропонований метод чи технологія є кращою для використання в умовах, що виникли в даному місці на цей час. Демонстрації не відкривають нічого нового, але вони показують, у якій мірі наукові дослідження та рекомендації відповідають місцевим потребам фермерів. Про будь-які прогресивні методи господарювання можна довго і часом безрезультатно говорити на семінарах чи при зустрічах. Бажаний результат засвоєння і використання можна прискорити, показавши наскільки вигідним є запропонований метод. Можна при цьому подолати заперечення і протистояння, довівши, що показаний метод легко зрозуміти і сприйняти, що він зручний, ефективний і дає позитивні результати. Переконливі демонстрації, такі як система удобрення, сорти, система захисту рослин чи покращання пасовища, можуть мати швидкий вплив на успіх навчання. Побачити краще ніж почути, а найкраще — спробувати самому. Побачити, чого досяг сусід, як це було зроблено, і як досягти подібних хороших результатів — це рушійний механізм, який веде до бажаних позитивних змін. Саме тому демонстрації варто проводити на базі фермерських господарств, а не великих сільськогосподарських підприємств чи наукових установ, де є більші можливості для отримання бажаного результату — фінансові, технічні, технологічні, освітні і т.ін. Такі демонстрації сприймаються фермерами, як правило, скептично. Спрацьовує механізм мислення: «Звичайно, їм це вдається, якби ж я мав стільки техніки, грошей, засобів та помічників, то я б зробив не гірше, а їх би в мої умови, побачив би я, який в них буде результат». Поїздки і Дні поля. Логічним продовженням демонстрацій є проведення Днів поля. Планування і проведення декількох зібрань фермерів під час днів поля гарантує широке розповсюдження нової інформації і нових ідей, викликає значно більшу увагу і інтерес. Поїздка може бути присвячена одній демонстрації або ж огляду декількох демонстрацій. Практична спрямованість зустрічей невеликих груп фермерів на полі стимулює неформальну дискусію, відверту розмову щодо доцільності використання нового методу чи прийому. Поїздки можуть також бути використані для ознайомлення з новим досвідом і новими технологіями. Дні Поля, крім чисто практичних наслідків, мають і інший ефект — це вільне й ефективне спілкування фермерів між собою та з фахівцями, коли можна поділитись проблемами та отримати поради.

Масові методи дорадництва — це різні види інформування за допомогою радіо, телебачення, аудіо- і відеотехніки, електронних засобів, друкованих видань (спеціалізовані журнали, газети, брошури, плакати, буклети, офіційні повідомлення), засобів наочної агітації. Одним із найважливіших інструментів у діяльності дорадчих служб є засоби масової інформації, які складають основу масових методів у дорадчій діяльності. їх використання допомагає дорадникам значно підвищити ефективність освітніх програм і заходів. Використання мас-медіа допомагає спеціалістам дорадчих служб значно підвищити ефективність освітніх програм і заходів. Новини, інформаційні листки, радіо, телебачення, відео, публікації і виставки — все це є дуже корисним при навчанні як окремих осіб, так і великих груп людей. Масові методи дають можливість донести інформацію до значно більшої кількості клієнтів. Навіть якщо інтенсивність навчального контакту через засоби масової інформації не дуже висока, це компенсується великою кількістю охоплених людей і порівняно невеликою вартістю послуг. Під час роботи з засобами масової інформації, як інструментом реалізації масових методів дорадчих служб, варто мати на увазі їх вибірковий вплив на товаровиробників. Це можна пояснити на таких прикладах. ЗМІ не в змозі навчити людей технічним питанням (наприклад, їздити на автомобілі), але ЗМІ можуть поставити перед людьми проблеми, які треба вирішувати, і вказати шляхи їх вирішення. Кожний ЗМІ має свою аудиторію. Наприклад, реклама обладнання для пасіки на телеканалі «1+1» неефективна, а в журналі «Бджільництво» — ефективна. ЗМІ не можуть передавати всю наявну в різних джерелах інформацію. Рішення про те, яку інформацію передавати по радіо, телебаченню або в газетах, приймає, як правило, редактор, власник ЗМІ або урядові органи. Співробітники дорадчої служби мають працювати зі ЗМІ так, щоб вони у своїх передачах або статтях висвітлювали питання, які відповідають потребам товаровиробників. Тільки в тому випадку, якщо передана інформація буде задовольняти потреби товаровиробників, допомагати їм у вирішенні їх проблем, вона буде користуватись у них попитом.

Дорослі люди досягають кращих результатів навчання, коли вони беруть активну участь у його плануванні і проведенні. Інтерактивними методами вважаються такі методи, які спонукають учнів до роздумів і розумового дослідження. Серед них можна назвати такі, як: обговорення; дискусія; вивчення випадку; рольові ігри; групове навчання. Метод обговорення. При проведенні обговорення вчитель виконує дві речі: ставить запитання і дає відповіді на них. Уміла постановка запитань допомагає і утримувати обговорення в потрібному руслі, і сприяти його розвитку. А для того, щоб дати правильні відповіді на запитання, викладач повинен уважно слухати, що кажуть «учні», заохочувати їх до подальшої участі в обговоренні і підтримувати діалог. Коли ставиться питання, дорослі люди можуть почуватися виставленими напоказ і бути дуже уразливими. Це, як правило, зумовлено острахом зробити помилку, висловити свою точку зору чи власне судження. Тому бажано розпочати обговорення з такого запитання, на яке можна відповісти фактами або дати просту відповідь. Запитання потрібно ставити по черзі. Спочатку фактичні запитання. Вони вважаються найменш ризикованими і найменш загрозливими. До них можна віднести такі, які потребують згадати якусь конкретну інформацію. Наприклад, згадати назви поліпшених сортів пшениці, розповісти про технологію вирощування конкретної культури, хімічний засіб захисту, що рекомендується проти тієї чи іншої хвороби. Після цього можна ставити запитання, які стоять над фактами і які вимагають пошуку зв'язків між ідеями, фактами та подіями. Третя група питань — це так звані «вирішальні» запитання, які надають можливість висловлювати особисті судження щодо ідей, подій та фактів. Наприклад, яким є ваше ставлення до ринкових реформ, чи яка ваша позиція щодо ролі жінки в суспільстві, чи що потрібно зробити уряду з питань надання сільськогосподарських субсидій і кредитів.