Доручення

м. Вінниця шосте вересня дві тисячі дев’ятого року

Я, Павленко Василь Сергійович, мешкаю за адресою: м. Вінниця , вул . І Богуна, 114, доручаю громадянинові Василюку Іванові Петровичу, що мешкає у м . Калинівка по вул. Вишневій, 15, продати будинок, який є моєю власністю у м. Калинівка Вінницької області за ціну й на умовах, які будуть доцільними на його розсуд, одержувати всі необхідні документи, писати від мого імені заяви й підписати договір про купівлю-продаж, одержати належні за проданий будинок кошти, підписатися за

мене й виконувати всі дії, пов’язані з виконанням цього доручення. Доручення дійсне протягом року з дня його підписання.

(підпис)

06.09.09 це доручення засвідчене мною, Гуцуляком М.М., керуючим справами Вінницької міської Ради народних депутатів. Доручення підписане гр. Павленком Василем Сергійовичем у моїй присутності, особу його встановлено, дієздатність

перевірено.

Гербова печатка (підпис)

Розписка

Розписка – це документ, що підтверджує передачу й одержання документів, грошей, матеріальних цінностей від установи чи особи. Розписку пишуть від руки в одному примірнику, її підписує особа-одержувач. У випадку одержання великих сум грошей, матеріальних засобів, які мають значну вартість, підпис особи, що дає розписку, засвідчується нотаріально або виконкомом місцевої Ради народних депутатів.

Розписка належить до документів з невисоким рівнем стандартизації, складається довільно, але в ній треба зазначити:

прізвище, ім’я, по батькові та посада того, хто дає розписку;

кому дається розписка (посада, прізвище, ім’я, по батькові);

у чому конкретно дано розписку (обов’язково слід вказати точне найменування матеріальних цінностей, предметів);

дата і підпис того, хто отримує цінності.

Якщо передаються великі суми грошей, у розписці вказуються адреса , номер і серія паспорта того, хто їх отримує. Грошові суми пишуть цифрами, а після цифр – у

дужках словами: 600 000 (шістсот тисяч) гривень.

Дати у тексті розписки і біля підпису пишуться так: 12 серпня 2009 р. Розписки можуть бути службові та приватні. Наприклад:

Зразок службової розписки:

Розписка

Я, доцент кафедри історії України та філософії Вінницького державного аграрного університету Бойко Ю. М., отримав від завідувача складу Бережного Т. В. у тимчасове користування для членів археологічної експедиції: 1) 20 (двадцять) рюкзаків; 2) 6 (шість) наметів; 3) 23 (двадцять три) лопати; 4) 5 (п’ять) емальованих відер.

Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку . Підстава: наказ ректора університету № 325 від 12. 07. 09.

16 липня 2009 р. Підпис

Зразок приватної розписки:

Розписка

Я, Проценко Тимофій Максимович, отримав від Сорокіна Анатолія Григоровича гроші в сумі 1000 (однієї тисячі) гривень. Зобов’язуюся повернути всю суму 01.10.09.

Домашня адреса: Вінниця, вул. Артема, 31, кв. 8. Паспорт серія АА № 630085.

14 травня 2009 року Підпис

ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ

АНОТАЦІЯ

Анотація – це коротка, стисла характеристика змісту книги, статті, рукопису тощо. В ній зосереджується увага на найсуттєвішому: викладається зміст роботи та її мета. Анотація суттєво допомагає під час добору та вивчення літератури з того чи іншого питання та ознайомлення зі змістом книги. До анотації входять:

опис бібліографічних ознак книги (вказуються автор, назва, місто, видавництво, рік, кількість сторінок);

короткий переказ змісту;

вказівка, кому ця книга адресована.

Інколи до анотацій включають відомості про автора(-ів) книги, відомості про те, як оцінюють цю книгу у науковому світі.

Розміщують анотацію на звороті титульної сторінки. Прочитавши її, можна скласти уявлення про зміст книги; інакше кажучи, анотація – елемент довідкового апарату книги.

Зразок анотації:

Олександр Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник.

– К.: Либідь, 1999. – 240 с.

посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому у творах класичного та сучасного письменства.

Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.