- •1. Поняття світогляду та його види
- •2. Філософія, її суть та походження.
- •3. Основне питання філософії та 2 його сторони.
- •4. Основні функції філософії.
- •5.Загальна характеристика Філософії стародавнього світу
- •6.Зародження філософської думки в Стародавній Індії
- •7.Особливості розвитку філософського мислення в Стародавнього Китаю.
- •8.Розвиток філософії в еліністично-римський період
- •9.Особливості розвитку філософії в період середньовіччя
- •10. Філософські погляди Августина Блаженого
- •11.Розвиток неоплатонізму в поглядах Іоана Ерігуена.
- •12.Технологічна філософія Фоми Аквінского.
- •13.Філософська думка епохи Відродження в Європі.
- •14.Особливості розвитку філософії нового часу.
- •15.Характеристика філософії 17ст в Західній Європі.
- •16.Філософія просвітництва 18ст.
- •17.Просвітницькі погляди Жан-Жака Руссо.
- •18. Німецька класична філософі, як цілісне соціальне утворення.
- •23.Філософські погляди стародавніх слов’ян.
- •24.Філософія періоду укр.. Відродження.
- •26. Філософські погляди г.С. Сковороди.
- •27. Домарксистське розуміння матерії.
- •28. Сучасне розуміння суті матерії
- •29. Рух та його основні форми існування матерії.
- •30. Простір та час як форми існування матерії.
- •31. Матеріальна єдність світу
- •32. Свідомість як функція людського мозку
- •33. Свідомість як найвища форма відображення об’єктивного світу
- •34. Еволюція форм відображення
- •35. Свідомість та мова їх походження та взаємозв’язок
- •36. Поняття діалектики та її виникнення.
- •37.Еволюція форм діалектики
- •38.Категорії діалектики
- •39.Одиничне, особливе та загальне.
- •41. Можливість та дійсність
- •47. Поняття матеріального і духовного життя суспільства
- •48. Поняття суспільно-економічної формації.
- •50. Діалектика розвитку продуктивних сил та виробничих відносин
- •51.Характеристика індивідуальної та суспільної свідомості
- •52. Характеристика політичної свідомості
- •53. Правова свідомість, як різновид суспільної свідомості
- •54. Мораль, як різновид суспільної свідомості
- •55. Мистецтво , як форма суспільної свідомості
- •56. Релігія, як форма суспільної свідомості
- •57.Розвиток філософії в Стародавній Греції
- •58. Індивід як суспільне явище
- •59. Індивідуальність та особистісь.
- •61. Поняття особистості
55. Мистецтво , як форма суспільної свідомості
До основних форм суспільної свідомості слід також віднести і мистецтво. Перші форми прояву мистецтва можна віднайти в малюнках на скелях, кістках та на дереві. Змістом цих малюнків була діяльність людини та її вірування. В результаті тисячолітньої діяльності мистецтво як форма естетичного освоєння світу перероджується з моменту виникнення класового суспільства виникають групи людей, які займались виключно мистецтвом. В класовому суспільстві мистецтво виражало інтереси заможних людей 19 ст. засобами мистецтва здійснювався протест проти існуючого ладу. Художники, поети та письменники в цей час, використовуючи свої вміння, стають на захист збіднілих верств населення. На сьогоднішній день зразки мистецтва можливо спостерігати у вигляді живопису в музеях та в картинних галереях, зразків архітектури та літератури. Таким чином мистецтво – це є особлива систематична форма суспільної свідомості та художнього сприйняття світу.
56. Релігія, як форма суспільної свідомості
Філософія та релігія вважається найбільш віддаленими від економічного базису формами суспільної свідомості. За своїм походженням релігія значно старіша за філософію і виникає ще в первісному ладі. Ранні форми релігії пов’язані з обожненням природніх сил,рослин, тварин. На сьогодні відомі такі форми релігійних уявлень як: тотемізм та анімізм. Релігія виступає як форма прояву безсилля людини в її боротьбі з силами природи. Нам відомі такі основні світові релігії як: християнство (православ’я та католицизм), іслам, іудаїзм, буддизм. Свої релігійні обряди представники різних релігійних концесій проводять в храмах, соборах, синагогах. Вище переліковані споруди досить часто виступають як історичні пам’ятки. Релігія проявляється в трьох таких елементах: 1. Релігійні уявлення; 2. Релігійні почуття; 3. Культ та обрядність.
57.Розвиток філософії в Стародавній Греції
Філософська думками античності набуває широкого розвитку серед мислителів стародавньої Греції, це була космоцентрична філософія, яка була орієнтована на космос, як найвищу цінність.
Особливістю філософії було існування філософських шкіл.
Мілетська школа її представники Фалес, Анаксишандр, Анаксимен які за першооснову брали елементи води, повітря, апейрон. Пізніше до них приєднався Гепліт Ефестій, який за першооснову брав вогонь.
Піфагорська її засновником стає старогрецький мислитель і математик Піфагор. За першооснову він брав числа і числові відношення.
Елеатська школа її засновником був Парамід на його думку в першооснові світу є потойбічні і недоступні для сприйняття людиною чутливі сутності.
Були також такі відомі філософи:
Платон (5-4 ст. до н.е.) який вважається засновником ідеалізму і який вважав існує з ідеї, він також доводить ідею про бесмертність душі.
Арістотель (3 ст.до н.е.) він обєднав усі вчення античного світу і виразив їх у творах «Метафізика», «Фізика», «Органон» та «Політика». Арістотель критикує Платона говорячи про те що суть не в ідеях речей, а в самих речах. Арістотелю також належать відкриття основних категорій філософії (матерія, рух, простір, час).