23.Філософські погляди стародавніх слов’ян.

Духовна творчість у стародавніх слов’ян розпочинається з 3-4 ст. Про це було відображено у «Велесовій книзі». Особливістю тогочасного світогляду була наявність аполітизму (багатобожжя). Своїх Богів слов’яни створювали по образу свого життя. До них слід віднести: Ярило, Перун, Даждьбог та ін.. Ще однією особливістю їх життя була соціальна рівність. Перші знайомства слов’ян із християнськими ідеями були пов’язані із ім’ям князя Аскольда. Повністю християнізація Русі відбулась в 988 р. завдяки князю Володимиру Великому. Християнство в його православній формі було запозичено з Візантії. Звідти ж були запозичені знання по медицині та освіті. Інформація про життя та побут слов’ян періоду Київської Русі відомо нам з таких джерел: «Слово о полку Ігоревім», «Слово про про закон і благодать», «Повість минулих літ», «Руська правда».

24.Філософія періоду укр.. Відродження.

Розвиток укр..культури 15-16 ст. свідчив про ті якісні зміни, які відбувались в духовному житті України. Соціальне життя України в цей період знаходилось під подвійним гнітом, як з боку Польщі так і Росії, але незважаючи на це в Україні в цей час створювалось книгодрукування. Засновником цієї справи в 1573 році у Львові стає Іван Федоров. Першими книгами, які були видані стали: «Апостол», «Слов’яно-руська азбука» та Біблія». Книгодрукування отримує своє поширення серед укр.монастирів – Печерський та Почаївський монастирі. На той час в зах.Україні стає відомим ім’я Касіяна Саковича, який вперше запропонував ідею входження людського духу в рай через чистець. В зв’язку з тим, що на той час широкого поширення на зах.землях набуває католицьке віровчення і для того, щоб його призупинити і дати можливість поширюватись православ’ю, укр..шляхтичі Вишинський, Могила та Мазепа починають відкривати укр..школи, де навчання проводилось укр..мовою і викладались основи православ’я.

25. Філософія в Києво- Могилянській академії.

Початок інтенсивного формування світоглядних вчень припадає на 2 половину 16-го- початок 17 ст. В цей час великого поширення набувають Лаврські та Монастирські. В цей же час розпочинає свою діяльність Києво-Могилянська академія. Вона на той час стає центром світоглядних вчень по Слов’янському сході. В 1631 р. заможний шляхтич Петро Могила відкриває Лаврську школу, яка через рік об’єднавшись з монастирською перетворились у Київський колегіум, а вже пізніше в академію. На свої кошти П.Могила купує підручники і посилає за кордон навчатись викладачів. Відомими на той час викладачами стають Гізель, Прокопович, Щербицький, Коненський. Особливістю академії було те, що саме тут філософія викладалась поза релігією. Петро Могила прожив всього 50 років і найбільш продуктивними роками його життя була 14 останніх відданих діяльності академії.

26. Філософські погляди г.С. Сковороди.

Засновником укр..класичної філософії вважається випускник КМА І.С.Сковорода (1722-1794). Він народився в Полтавській губернії, де отримавши початкову освіту на протязі 10 років з перервами навчався в КМА. Після закінчення цієї роботи і до самої смерті він вважався мандрівним філософом, писав філософські праці і дарував їх своїм друзям. Основні філософські погляди Сковороди:

1. Будучи людиною набожною він вважав, що пізнання світу – це є богопізнання.

2. У своїх працях він критикував людські недоліки такі, як жадібність, пихатість та неуцтво.

3. У своїх працях він використовував звичайні, прості, зрозумілі людям слова. Він прожив 72 роки і на його могилі зробили напис: «Світло виманив та не спіймав».