4.Модель підприємства в умовах чистої монополії.

Чиста монополія - це ринкова модель, коли лише одна фірма є єдиним виробником продукту, для якого немає близьких замінників, заблокований вступ нових фірм в галузь і тому окрема фірма може диктувати ціну на ринку. Основними бар'єрами для входження в галузь нових фірм є: масштаби виробництва; легальні бар'єри - законодавчі норми (патенти, ліцензії, товарні марки); власність на найважливіші види ресурсів. Розрізняють: закриті монополії, тобто юридично захищені; природні, захищені ефектом економії на масштабах виробництва; відкриті монополії, не захищені юридично від конкурентів. Монополія отримує максимальний прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, за якого граничні витрати (МС) та граничний дохід (MR) будуть однаковими. Бар'єри для вступу в галузь можуть дати монополістові змогу отримувати економічний прибуток у довготривалому періоді. Для збільшення прибутку монополія використовує практику цінової дискримінації.

3. Поняття сукупного, середнього та граничного продуктів.

Сукупний продукт (ТР) змінного фактора виробництва – обсяг випуску продукції, що припадає на певну кількість даного фактора виробництва.

Середній продукт (АР) – обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора виробництва.

Граничний продукт (МР) – приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора виробництва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва.

10.Досконала та недосконала конкуренція та її типи.

Досконала конкуренція - тип конкуренції, при якому фірми не мають ринковою владою та конкурують за ціною. Характерною її особливістю є те, що продавці не можуть збільшити свої прибутки за рахунок підвищення ціни і єдиним доступним для них способом отримання економічного прибутку є зниження витрат виробництва, а досконала конкуренція стає умовою забезпечення максимальної ефективності функціонування економіки. Досконала конкуренція є скоріше теоретичну модель, ніж тип реального суперництва фірм. По-перше, самі умови абсолютно конкурентного ринку на практиці мало здійсненні, оскільки зазвичай ринки не є атомізовані, а продукція фірм найчастіше диференційована. Фірми використають різні технології, а капіталомісткість виробництва сучасного Такора, що сильно ускладнює міжгалузевий перелив капіталу. По-друге, посилка про пасивному пристосуванні фірм до ринковими умовами і цінами не відповідає реальному характеру їх діяльності, пов'язаній з активним впливом на навколишнє ринкове середовище. По-третє, неповна доступності інформації, а саме її асиметрія є рушійним мотивом конкуренції. Нарешті, якщо ми десь і зустрінемо умови, що відповідають вимогам досконалої конкуренції, то вони будуть усього лише відображати результат процесу конкуренції, нічого не кажучи про сам спосіб конкуренції.

Недосконала конкуренція - тип конкуренції, при якому фірми мають ринковою владою та конкурують за обсяг продажів. Даний тип конкуренції представляє спосіб конкуренції фірм, що мають різні розміри і витрати, відмінні характеристики продукту і різні цілі, а також застосовують різні конкурентні стратегії. Економічний зміст цієї тит конкуренції полягає в тому, що ринкове взаємодія фірм являє собою постійно модифікується процес протидії пануванню на ринку окремих фірм. А його відмінною особливістю є використання переважно нецінових факторів конкуренції. Найбільш поширені форми недосконалої конкуренції - це монополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена унікальними особливостями їх товару, і Олігополістична конкуренція, що представляє суперництво між фірмами, ринкова влада яких обумовлена їх ринковою часткою.