селекція

Пх – коефіцієнт повторюваності ознаки; h2 – коефіцієнт спадковості ознаки за один обліковий рік; r – коефіцієнт кореляції ознаки за обліковий час; n – число визначень проявлення ознаки, наприклад, число лактацій.

Коефіцієнт повторюваності в практиці селекційної племінної роботи використовується:

–для визначення ефективності відбору тварин в одному поколінні;

–як критерій прискореної оцінки племінних і продуктивних якостей тварин;

–для виявлення оптимальної кількості нащадків, по яких ведеться оцінка племінних якостей плідників. Повторюваність залежить від генетичної різноманітності тварин по даній ознаці та вирівнювання умов життя тварин.

Порядок виконання завдання:

Робота виконується в лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти за визначеним завдання і користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни, з допомогою лічильної техніки проводять розрахунки.

Завдання для виконання:

1. Обчислити для стада за показниками таблиці 3:

а) середній надій і вміст жиру в молоці (X), середньоквадратичне відхилення (δ) і коефіцієнт мінливості (Cv) цих ознак;

б) коефіцієнт кореляції між надоями молока корів за першу лактацію дочок і матерів;

в) успадкованість надою молока методом h2 = 2 х r за першу лактацію;

г) коефіцієнт повторюваності надою і жирності молока між першою і вищою (5) лактаціями.

Таблиця 3

Продуктивність корів стада

	№	Кличка та		Лактації			Продуктивність матері за
			перша		вища		1-ою лактацією
	п/п	інвентарний
		номер корови	надій,	жир,	надій,	жир,	надій, кг	жир, %
			кг	%	кг	%
	1	2	3	4	5	6	7	8
	1.	Лоза 669	3699	3,74	5667	3,77	2871	3,9
	2.	Лета 704	4026	3,77	6109	3,66	4431	3,80
	3.	Ліана 857	4571	3,82	5876	3,86	4711	4,03
	4.	Комета 708	3082	4,04	4296	4,25	3460	3,74
	5.	Любима 874	3745	3,36	4800	3,92	4070	4,30
	6.	Канарейка 893	2935	3,75	6284	3,96	3133	3,90
	7.	Далека 916	3160	3,94	5472	3,76	2567	3,83
	8.	Деталь 857	2570	3,60	4765	3,60	2695	3,91
	9.	Галерея 967	4672	3,61	6200	3,86	3616	3,97
	10.	Гроза 837	2373	3,86	3596	3,95	4330	3,80
	11.	Герань 981	4813	3,89	5752	4,5	3012	3,93

11

							Продовження таблиці 3
1	2	3	4	5	6	7	8
12.	Гумма 756	2563	4,03	3772	4,51	3366	3,74
13.	Надежда 832	4329	3,60	4860	4,14	4525	4,01
14.	Незрима 705	4058	3,75	6018	3,81	3813	3,92
15.	Наметка 810	4109	3,84	4762	4,40	3256	3,70
16.	Гетра 940	3400	3,84	5401	3,85	3911	4,06
17.	Віола 919	2193	4,00	3918	4,32	2265	3,91
18.	Незнайка 889	2890	3,80	4312	3,76	3176	3,99
19.	Варежка 72	2218	4,07	4037	4,05	4192	3,97
20.	Ночка 825	3255	3,92	4067	3,91	3576	3,86
21.	Венеція 734	2340	3,96	4218	3,84	3287	3,74
22.	Воркута 776	2766	3,87	4422	4,10	4082	3,82
23.	Буква 705	3057	3,91	4539	4,48	4918	4,03
24.	Буря 817	3178	3,82	4137	3,98	3154	4,23
25.	Броня 801	3014	3,59	6141	3,44	3995	3,99
26.	Букета 890	2943	3,90	4033	3,69	3465	4,16
27.	Брава 955	3235	3,95	6679	4,15	4453	3,87
28.	Суданка 764	2495	4,08	3976	4,00	3557	4,54
29.	Мойра 785	2845	3,70	4229	3,92	2950	4,04
30.	Бона 811	3154	4,13	4022	4,12	4543	4,07
31.	Серенада 815	2995	4,16	4259	4,14	3809	3,94
32.	Тутовка 824	3195	3,79	5318	3,86	3292	3,68
33.	Сумочка 838	3804	3,80	5135	4,28	4065	4,03
34.	Балетка 944	3100	3,76	4657	3,76	3095	3,78
35.	Ставка 913	2272	3,94	3207	4,03	2908	4,15
36.	Морячка 599	2061	3,82	4223	3,92	3322	3,95
37.	Естафета 640	4846	3,85	5266	3,88	2634	3,90
38.	Тайга 684	3034	3,51	3921	4,02	2440	3,94
39.	Сума 810	3804	4,02	5135	4,28	3065	3,87
40.	Плюсна 750	3503	4,02	6115	3,70	3919	4,01
41.	Тутов 777	3515	4,12	5183	3,73	4286	4,60
42.	Муфта 784	2408	3.98	3968	3,66	3026	4,10

Контрольні запитання:

1.Що є теоретичною основою селекції сільськогосподарських тварин?

2.Що ви розумієте під популяцієюсільськогосподарськихтварин?

3.Що таке мінливість ознак тварин? Як поділяються господарсько-корисні ознаки за величиною мінливості?

4.Як величина мінливості впливає на ефективність відбору?

5.Визначіть поняття “кореляція”. Яка буває кореляція?

6.Що таке коефіцієнт регресії?

8.Що таке успадковуваність? В яких одиницях вимірюється спадковість?

9.Як розрахувати коефіцієнт спадковості? Від чого залежить коефіцієнт

12

спадковості?

10.Які ознаки сільськогосподарських тварин мають високий, низький і середній ступінь успадкованості?

11.Що таке повторюваність? Як коефіцієнт повторюваності використовується в селекційно-племінній роботі?

12.Що таке селекція сільськогосподарських тварин?

Тема лекції: Селекція молочної і м’ясної худоби

Лабораторне заняття № 2

Тема: Визначення племінної цінності тварин

Визначення племінної цінності тварин за походженням

Мета заняття: навчити студентів проводити аналіз родоводів, розраховувати племінну цінність пробанда за індивідуальними показниками, за якістю нащадків відбирати ремонтний молодняк за показниками племінної цінності батьків.

Матеріали і обладнання родоводи тварин, каталоги плідників, держплемкниги, робочі зошити, лічильна техніка.

Теоретичне обґрунтування:

Селекція тварин полягає в тому, щоб застерегти поширення в породі мутантних генів, які зумовлюють морфофізіологічні дефекти і захворювання та підвищити наявність генів, що контролюють формування високого рівня продуктивності, відтворної здатності і пристосування тварин до умов зовнішнього середовища. Це досягається за рахунок того, що в кожному окремому стаді і породі в цілому проводиться оцінка і добір племінних тварин.

Племінна цінність – це властивість спадковості тварин передавати потомству певний рівень кількісних і якісних ознак продуктивності, що можуть проявитися тільки в певних умовах середовища (рівень годівлі, технологія утримання, мікроклімат приміщення і т.п.). Ця властивість спадковості зумовлюється генами, які передаються батьками своєму потомству. Основні показники продуктивності сільськогосподарських тварин контролюються великою кількістю генів, і на них впливають численні фактори середовища. Тому оцінити племінні якості тварин за цими ознаками можна тільки на основі їх фенотипу, або фенотипу батьків, нащадків, бічних родичів. Щоб правильно оцінити генетичні властивості тварин необхідно корегувати вплив факторів зовнішнього середовища. Для цього відібраних тварин вирощують в однакових та оптимальних умовах середовища, які забезпечують реалізацію генетичних можливостей. В таких умовах різниця між продуктивністю тварин в основному буде зумовлена їх генотипом. Для оцінки тварин в молочному скотарстві використовують – контрольні ферми, в м’ясному, свинарстві і вівчарстві

13

– станції контрольного вирощування і відгодівлі, в птахівництві – конкурсні випробовування, в конярстві – іподроми.

На основі контрольних випробовувань, племінну цінність кожної тварини

визначають за допомогою такої формули:
ПЦ = h2 х (P - Pр), де	(6)

Р – фенотипові ознаки тварини яку оцінюють; Рр – фенотипові ознаки ровесників, тобто одновікових тварин, що одночасно знаходяться на контрольному випробовуванні; h2 – коефіцієнт успадковуваності, що визначає яка частина різниці (P – Pр) передається потомству.

Сільськогосподарських тварин за походженням оцінюють на основі даних родоводів. Родоводи бувають групові та індивідуальні. Групові родоводи складаються на групу споріднених між собою тварин. Оцінюють тварин за родоводами тоді, коли виникає необхідність відібрати плідників, оцінити якість рекордисток і рекордистів, чемпіонів та особливотоді, коли відбираютьмолоднякдляремонтустада.

Ефективність оцінки за родоводом залежить від об’єктивності відомостей, записаних в родовід, знань та досвіду селекціонера. Оцінка за родоводом у молодняку нерідко є першою в житті тварини, коли інших оцінок немає. Основана вона на тому положенні, що нащадок одержує від своїх предків генетичну інформацію в такому співвідношенні: від батька та матері – по 50%, від дідів та бабусь – по 25%. Третій ряд предків передає нащадкам лише 12,5% своєї генетичної інформації. Тому в більшості випадків індивідуальні родоводи складаються на 3–4 ряди предків. Тварини, на яку складений родовід називають пробандом.

Оцінка по родоводу включає деякі обов’язкові елементи:

–вияснення і уточнення породності тварини;

–загальна продуктивність не тільки батьків, а більш далеких предків. Найбільш цінною твариною є та предки якої мають високий і приблизно подібний рівень продуктивності;

–належність до лінії і родини. Лінії і родини не однакові по своїй племінній цінності. Найбільш цінні – телиці заводських, перевірених ліній. Родоначальник лінії при цьому знаходиться не дальше 4 ряду родоводу;

–із двох телиць, яких відбирають для ремонту перевагу віддають тій, у якої батько оцінений за якістю нащадків і він є покращувачем. Не бажано залишати для ремонту стада нащадків бугаїв-погіршувачів;

–при відборі телиць враховується в результаті якого підбору (гомогенного чи гетерогенного) одержано тварину. Особливо важливо визначити чи використовувалось споріднене парування і яке воно випадкове чи планомірне. Планомірне споріднене парування сприяє закріпленню цінних господарсько-корисних ознак, а випадкове – нерідко поганих, незадовільних якостей тварини;

–найбільш цінними є ті особини, у яких в родоводі є предки рекордистки, родоначальниці родин і родоначальники ліній. Чим ближче до пробанда вони знаходяться в родоводі, тим більш цінною є тварина.

При інтенсивному вирощуванні молодняку великої рогатої худоби, як правило, вибраковують 29-30% телиць за зоотехнічними і ветеринарними причинами.

Вцілому можливості вибраковки визначаються, насамперед кількістю одержаних телят на 100 корів, а також показником введення в стадо первісток.

14

При вирощуванні молодняку слід притримуватися таких правил: всіх телят, жива маса яких до 90-денного віку складає 70-80% від середнього значення по групі слід рахувати їх відстаючими у рості і вибраковувати. Заключний відбір за показниками росту та розвитку проводять перед паруванням, в 17-18-місячному віці. Жива маса при цьому повинна досягати 70-80% від живої маси повновікової корови.

Всвинарстві спочатку залишають свинок в два рази більше, ніж є в стаді основних маток.

Перше бракування здійснюється при відлученні. Годівля та утримання свиней після відлучення повинні бути так організовані, щоб до 4-місячного віку їх жива маса становила не менше 35-40 кг. В 4-місячному віці свинок та кнурів розділяють і проводять повторний огляд і бракування. В цей період може бути вибракувано 2025% свинок. Основна ж частина надремонтного молодняку виводиться з числа ремонтного поголів’я в наступні 6-, 9-, і 12-місячному віці, коли вже є показники промірів тулуба, добре видно всі недоліки тілобудови свинок.

Направлення добору залежить від наміченої завчасно мети вирощування молодняку. Але у всіх випадах залишають для ремонту тварин, які в умовах зовнішнього середовища, зберігають добре здоров’я, стабільну продуктивність та походять від високопродуктивних батьків.

Впроцесі росту і розвитку тварин індивідуально зважують. За показниками живої маси, приросту, а також шляхом зовнішнього огляду виявляють тварин, які відстають в рості і розвитку, яких вибраковують і переводять в групу надремонтного молодняку.

Відбирають для ремонту молодняк, який за живою масою відповідає вимогам не нижче першого класу.

Добір молодняку тільки на основі рівня продуктивності батьків без урахування їх племінної цінності не ефективний, тому що, як уже зазначалось, фенотип тварин відображає взаємодію генотипу з факторами середовища. А вплив факторів середовища в різних стадах, фермах не однаковий.

Важливість оцінки тварин за походженням пояснюється тим, що генотип кожної тварини формується на основі генетичної інформації, яку вона отримує від батька та матері.

Племінна цінність тварини за походженням (ПЦн) оцінюється як половина суми племінної цінності матері (ПЦм) та батька (ПЦб):

ПЦн = 0,5 (ПЦм + ПЦб), де (7)

ПЦн – прогнозована племінна цінність нащадка; ПЦм – племінна цінність матері нащадка; ПЦб – племінна цінність батька нащадка.

Оцінка пробанда з врахуванням першого і другого рядів предків показує, що маючи інформацію про фенотип другого ряду предків дозволяє одержати більш точну оцінку пробанда по ознаках з низькою спадковістю.

При наявності інформації про чоловічих предків суттєво підвищує точність племінної оцінки пробанда. Батько навіть одержує перевагу в порівнянні з матір’ю. Деколи для більш точної оцінки залучають інформацію предків по батькові.

Одержана інформація показує, що точність оцінки пробанда за рахунок включення даних про батька матері і батька підвищується тільки по ознаках з низькою спадковістю.

15

Для прискореної і більш об’єктивної оцінки пробанда в практиці тваринництва використовуютьінформацію посибсахінапівсибсах.

У свинарстві і птахівництві великого значення надають оцінці племінної цінності тварин за фенотипом повних сибсів і напівсибсів для ознак з низькою спадковістю (плодючість, несучість). В молочному скотарстві оцінка бугаїв за напівсибсами має важливе значення для селекції, особливо за такими ознаками як мастит, лейкоз, киста яєчників.

При удосконаленні продуктивності тварин використовують комбіновану селекцію.

Комбінована селекція – метод відбору при якому в селекційний критерій включають показники власної продуктивності тварин і продуктивності родичів. Дані про племінну цінність тварини по продуктивності предків і напівсибсів є єдиною інформацією про генотип пробанда до проявлення його власної продуктивності або одержання дочок.

В птахівництві і свинарстві використовується сімейна селекція – відбір тварин, при якому в якості критерію служить середнє значення селекційної ознаки в сім’ї (повні сестри і напівсестри). Ефективність сімейного відбору визначається спадковістю селекційної ознаки та розміром сім’ї. Сім’я – група тварин, пов’язаних між собою спорідненістю.

Визначення племінної цінності тварин за індивідуальними показниками

Теоретичне обґрунтування:

Основним фактором якісного поліпшення, як окремих стад так і порід в цілому, є інтенсивне використання тварин з високою племінною цінністю, тому оцінка і відбір тварин за цим показником вважається необхідним заходом селекційноплемінної роботи.

Племінна цінність худоби визначається генетичною різницею між продуктивністю окремої тварини або групи особин і середньою продуктивністю стада або породи.

Племінну цінність маточного поголів’я по фенотипу визначають за формулами:

ПЦ = h2 (Хx – Х); ПЦ = Х + h2 (Хx – Х), де (8)

ПЦ – племінна цінність тварини; h2 – коефіцієнт спадковості ознаки; Хx –

продуктивність (фенотип) тварини; Х – середня продуктивність по стаду.

Племінну цінність корови за будь-якою ознакою визначають за формулою:

ПЦ = h2m (Xк – Хр) + h2с (Xк – В), де (9)

h2m – коефіцієнт спадковості ознаки за m лактацій; Xк – показник ознаки корови; Хр – показник ознаки ровесниць; В – показник ознаки по стаду (породі); h2с – ступінь генетичної різниці між ознаками окремих стад (в більшості h2с = 0,1).

Вираз h2m (Xк – Хр) характеризує генетичну перевагу корови за ознакою у стаді, а вираз h2с (Xк – В) характеризує генетичну перевагу стада, в якому лактує корова, над породою. Вся формула відображає генетичну перевагу корови над породою. За допомогою цієї формули оцінюють матерів корів і потенційних матерів бугаїв.

16

Племінну цінність бугаїв за власними показниками (швидкість росту, жива

маса, спермопродуктивність) оцінють за формулою
ПЦ = h2 (Хб – Хр), де	(10)

h2 – коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; Хб – показник ознаки плідника; Хр– середній показник ровесників.

Оцінка за власною продуктивністю часто є одним джерелом інформації для виявлення племінної цінності сільськогосподарських тварин. Така оцінка має велике значення для визначення фактичних і потенційних можливостей при відборі їх для подальшого племінного відтворення. Племінний відбір, при якому оцінюється лише власна продуктивність, називається масовим. При використанні такого відбору досягається в 2-4 рази більший генетичний прогрес, ніж при відборі за походженням.

Племінна цінність тварини, визначена на основі показників власної продуктивності, під час його використання не залишається постійною, так як визначається по відношенню до середньої продуктивності по стаду або популяції. Якщо змінюється середня продуктивність тварин в стаді, стають іншими і вимоги до величини власної продуктивності.

Визначення племінної цінності тварин за якістю нащадків

Теоретичне обґрунтування:

Визначення племінної цінності великої рогатої худоби

Якість потомства найбільш вірогідно визначає племінну цінність плідників. Ефективність цього методу залежить від того, як правильно оцінений фенотип потомків. Для цього, потомків оцінюють в контрольних стадах, де умови годівлі і утримання тварин стандартизуються. Крім того, необхідно враховувати вплив на фенотип потомків і інших генетичних факторів (порода і породність, лінії, кроси, родини, та ін.), та факторів середовища.

Одним із основних факторів, від якого залежить вірогідність оцінки племінної цінності плідників – це кількість потомків і їх ровесників. Якщо ці та інші фактори враховані, тоді різниця між продуктивністю потомків та їх ровесників буде обумовлена в основному генетичними властивостями плідників. Племінну цінність бугаїв-плідників за потомством визначають за формулою:

ПЦ1 b P			(11)
	P
де ПЦ1 – племінна цінність плідників;			b – коефіцієнт регресії фенотипу

потомків на генотип плідників який вираховується за формулами: 1) при оцінці за потомством – напівсибсами

0.25 n h2

b1 2 (12)

1 n 1 0.25 h

де 0,25 – коефіцієнт генетичної кореляції між генотипом його потомківнацівсибсів (напівбрати, напівсестри);

17

2)	при оцінці за потомством-сибсами
	b	0.25 n h2	(13)
		1 n 1 0.25 h2
	1

де 0,5 – коефіцієнт генетичної кореляції між генотипом плідника і генотипом його потомків-сибсів (сестри, брати); n – кількість потомків; h2 – коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; P і P – фенотипові показники відповідно потомків та їх ровесників.

Щоб не в кожному випадку розраховувати коефіцієнт регресії фенотипу потомків на генотип плідників, за викладеними формулами, в інструкціях оцінки плідників за потомством представлена спеціальна таблиця (табл. 4).

				Таблиця 4
Коефіцієнт регресії генотипу плідників на фенотип потомків-напівсибсів
	залежить від їх кількості при h2 = 0,25
Кількість потомків,	Коефіцієнт b	Кількість потомків,		Коефіцієнт b
або їх ефективного		або їх ефективного
значення (n або W)		значення (n або W)
15 -19	0,58	45-49		0,79
2024	0,64	50-59		0,81
25-29	0,70	60-69		0,83
30-34	0,75	70-79		0,85
35-39	0,75	80-89		0,87
40 - 44	0,77	90-99		0,88

Наприклад, середня продуктивність 40 дочок-напівсестер бугая №35, отриманих від осіменіння його спермою різних корів в декількох стадах, складає 4300 кг молока, а їх ровесниць 4000 кг молока. Згідно з табл. 4. коефіцієнт регресії генотипу бугая на фенотипову різницю між надоєм дочок і їх ровесниць (+300 кг молока) складає b = 0,77.

Тоді племінна цінність бугая згідно методики становить: ПЦ = 2 х 0,77 х (4300 – 4000) = 462 кг молока

В останні роки у селекції тварин широко використовуються імпортні плідники спеціалізованих порід для створення нових порід і типів шляхом схрещування їх з матками вітчизняної селекції.

Для оцінки плідників за потомством при схрещуванні використовується методика порівняння потомків плідників з їх одногенотипними ровесниками (напівкровних з напівкровними, трьохчетвертних з трьохчетвертними та ін.) тому, що між помісними тваринами, отриманих від різних варіантів схрещування є вірогідна різниця за продуктивністю. Крім того, на продуктивність потомків плідників впливають рівень годівлі в окремі роки і в різних стадах та інші фактори середовища.

Щоб правильно оцінити плідників на помісних потомках з врахуванням впливу генетичних факторів і середовища використовується така формула:

18

ПЦ2	b	Wijk Pijk		Pijk
		Wijk	(14)

де – знак суми; W – ефективна кількість потомив, яка визначається за формулою:

W		nijk	n1ijk		(15)
		nijk	n1ijk
ijk
де n – кількість потомків; n1	– кількість їх ровесників, Р – продуктивність
потомків плідника і-го генотипу,	j-го року продуктивності в k -му стаді;							–
							P
продуктивність ровесників того ж - го генотипу,					j-го року продуктивності в	k -му

стаді.

Різниця між одногенотипними потомками з врахуванням впливу року і стада сумується і ділиться на ефективне число дочок. Цим самим коригується вплив на різницю – "потомки-ровесники" генотипу і різних умов середовища в окремих стадах і роках лактації.

В таблиці 5 наведений приклад оцінки за потомством голштинського бугая Феодала 5184129 з врахуванням одногенотипних ровесниць.

Таблиця 5

Оцінка племінної цінності бугая Феодала 5184129 за методикою генотипних дочок та ровесниць

Рік лак-			Дочки					Ровесниці					P				W P
тації	Генотип		n		надій,			n	надій,			W		P				P
дочок					кг				кг
2003	1/2С 1/2ЧРГ		61		3980		217		4023		47,6		-43				-2047
2004	1/2С 1/2ЧРГ		16		3878		262		4021		15,1		-143				-2159
2003	1/4С 3/4ЧРГ		91		4209		74		3918		40,8		+ 291				+ 11873
2004	І/4С 3/4ЧРГ1		35		3924		130		4120		27,6		-196				-5469
В середньому за всім пого-			203		406		683		4029		131,1		-91				+2258
лів'ям дочок і ровесниць
Племінна цінність бугая Феодала 5184129 за надоєм становить:
	ПЦ2		b	Wijk Pijk				Pijk 0,95		2258		16,3кг молока
					Wijk					131,1

Без корегування впливу генотипу та факторів середовища племінна цінність бугая складає:

ПЦ b P P = 0,95 х (4065 – 4029) = +34,2 кг молока

Аналіз отриманих даних вказує на те, що збільшення джерел інформації підвищує вірогідність оцінки бугаїв.

19

Sx2ров

Визначення племінної цінності за якістю нащадків свиней

Найбільш точним методом розподілу кнурів на поліпшувачів, нейтральних і погіршувачів є так званий пробіт-метод, за допомогою якого можна визначити індекс плідника і на цій основі його селекційну цінність.

За ознаками, які селекціонуються на збільшення відповідного показника (середньодобовий приріст живої маси, довжина туші, маса задньої третини півтуші), індекс плідника (In) обчислюється за формулою:

	In		X1 X2	5, де	(16)

X1 – середня продуктивність по групі потомків оціненого кнура; X2 – середня продуктивність ровесників потомків оцінюваного кнура; – середнє квадратичне відхилення для всієї групи потомків кнура, який оцінювався.

За ознаками, що селекціонуються на зменшення (вік досягнення маси 100 кг, витрати корму на 1 кг приросту, товщина шпику), індекс плідника вираховують за формулою:

In		X2 X1	5	(17)

Індекс (пробіт) вираховується за кожною оцінюваною ознакою, потім за всіма ознаками ці значення додаються і визначається середній індекс. За одержаними індексами (пробітами) оцінені кнури класифікують таким чином: 4,3 і менше – погіршувачі; від 4,4 до 5,6 – нейтральні; від 5,7 і більше – поліпшувачі

Визначення племінної цінності за якістю нащадків баранів

Основним методом оцінки баранів за якістю потомства є порівняння середньої продуктивності їх потомків (дочок або синів) з продуктивністю ровесників. Потомство кожного барана оцінюють за основними ознаками, визначають їх середні показники і порівнюють з середніми показниками ровесників, якими є потомки інших баранів стада. Кращими вважають баранів, потомство яких характеризується більш високою продуктивністю порівняно з ровесниками при вірогідній різниці, яка визначається за загальноприйнятою формулою:

td		Xn X ров			, де	(18)
2			2
		Sxn Sxров

td — коефіцієнт вірогідності різниці; Xn — середнє значення показників продуктивності потомків; Xров — середнє значення показників продуктивності ровесників; Sxn2 — похибка середнього значення показників продуктивності потомків барана, піднесена до квадрату; — похибка середнього значення показників

продуктивності ровесників, піднесена до квадрату.

Помилку середньої величини ознаки визначають за формулою:

S		(19)

n

За племінною цінністю баранів розподіляють на такі категорії:

20