селекція

Продовження таблиці 25

0,83	-0,96	0,3061	0,50	0,00	0,7978	0,17	0,95	1,4947
0,82	-0,92	0,3187	0,49	0,03	0,8139	0,16	0,99	1,5275
0,81	-0.88	0,3344	0,48	0,05	0,8300	0,15	1,04	1,5486
0,80	-0,84	0,3504	0,47	0,08	0,8462	0,14	1,08	1,5907
0,79	-0,81	0,3637	0,46	0,10	0,8630	0,13	1,13	1,6208
0,78	-0,77	0,3803	0,45	0,13	0,8791	0,12	1,18	1,6575
0,77	-0,74	0,3940	0,44	0,15	0,8966	0,11	1,23	1.7018
0,76	-0,71	0,4080	0,43	0,18	0,9128	0,10	1,28	1,7590
0,75	-0,67	0,4249	0,42	0,20	0,9310	0.09	134	1,8060
0,74	-0,64	0,4393	0,41	0,23	0,9476	0,08	1,41	1,8350
0,73	-0,61	0,4537	0,40	0,20	0,9667	0,07	1,48	1,9050
0,72	-0,58	0,4683	0^9	0,28	0,9836	0,06	1,59	2,000
0,71	-0,55	0,4830	0^8	0,31	1,0005	0,05	1,64	2,0800
0,70	-0,52	0,4970	037	033	1,0210	0,04	1,75	2,1575
0,69	-0,50	0,5103	0,36	0,36	1,0386	0,03	1,88	2,2700
0,68	-0,47	0,5253	0,35	0,39	1,0563	0,02	2,05	2,4400
						0,01	2,33	2,6400

При переведенні первісток до основного стада потрібно якомога раніше визначити, які з них не відповідають поставленим вимогам щодо продуктивності його племінного ядра. Для цього потрібно знайти мінімально допустимий показник добового надою в першому місяці лактації. Цей показник є стандартом відбору молодих корів для відтворення:

V Пн

СД Дм 100 , де

Сд – стандарт добового надою, кг; V – визначений стандарт надоїв за лактацію, кг, Пн – % надою за перший місяць лактації від надою за 305 днів лактації; Дм – кількість дійних днів в перший місяць лактації (30 днів).

Знехтувати цим показником недоцільно, оскільки тоді в групу для відтворення будуть введені первістки, що не відповідають вимогам відбору (V). Наприклад, мінімальні вимоги до первісток за показниками надою складають 3374 кг молока за 305 днів лактації. Надій за перший місяць лактації досягає 11,1% від надою за всю лактацію. Звідси, відбирати в стадо слід молодих корів з добовими надоями не менше:

СД 3374 11,1 12,5 кг молока 30 100

Методи оцінки ефекту добору в стаді та генетичного прогресу в породі

Теоретичне обґрунтування:

Взаємодія генотипу та умов зовнішнього середовища, штучний та природний добір обумовлюють мінливість господарсько-корисних ознак тварин стада.

41

Завдяки мінливості тих чи інших селекційних ознак тварини розподіляються на кращих, середніх, та гірших.

Ефективність відбору у стаді або породі визначається величиною генетичного прогресу за господарсько-корисною ознакою, досягнутого за покоління, або в розрахунку на 1 рік.

На величину селекційного диференціалу і відповідно на величину генетичного прогресуустаді(групі) впливаютьрядфакторів.

1.Інтенсивність відбору тварин. Чим менша частка відібраних для селекції тварин (племінне ядро) тим більший селекційний диференціал. У багатоплідних тварин відносний селекційний диференціал завжди вищий, ніж у одноплідних, тому що багатоплідним потрібна менша кількість особин для одержання від них ремонтного молодняку. Наприклад, самок м'ясної худоби, коней, овець для відтворення необхідно 40-50%, а свиней та курей -10-15%.

2.Неможливість точного виміру господарсько-корисних однак негативно впливає на ефект відбору, тобто, в селекційну групу можуть бути відібрані не кращі тварини.

3.Інтервал між поколіннями впливає на величину ефекту відбору. Чим більший інтервал між поколіннями, тим нижчий ефект відбору, в розрахунку на 1 рік.

У різних видів сільськогосподарських тварин тривалість інтервалу між поколіннями різна. Величина генераційного інтервалу залежить від системи розведення, методів оцінки племінної цінності тварин, так, інтервал між поколіннями у свиней можна зменшити від 1,5-2 року до 1 року, якщо поросят відбирати в ремонтну групу з перших приплодів і парувати свинок в 7-8 міс. кнурами такого ж віку. Якщо ж кнурців і свинок відбирати в племінну групу після їх оцінки за потомством, то генераційний інтервал збільшується з 1 до 2 і більше років.

У великої рогатої худоби інтервал між поколіннями може бути скорочений, якщо не проводити відбір бугаїв за нащадками і відбір корів за власною продуктивністю. Відбираючи бугаїв для штучного осіменіння на основі оцінки батьків і за власними показниками (ріст, відтворна здатність), то через 2 роки можна одержати від них потомство і таким чином генераційний інтервал можна зменшити до 2,5-3 років. Якщо ж бугаїв відбирати за нащадками то інтервал збільшиться до 7 років і більше.

4.На ефективність відбору впливає величина популяції, і чим більше тварин у групі, з якої відбираються племінні тварини, тим вищий селекційний диференціал і генетичний прогрес.

Згідно законів популяційної генетики більшість тварин в стаді, популяції характеризуються середнім рівнем продуктивності. Для селекції більше значення мають кращі особини. З таких тварин комплектується група для відтворення (племінне ядро). Рівень продуктивності таких тварин завжди буде більшим, ніж середня продуктивність в породі, чи стаді.

Різницю між показниками селекційної групи тварин і середнім їх значенням в стаді (популяції, породі) СД використовують для оцінки ефекту відбору (ЕД):

ЕД	СД h2
		, де (32)
	t

42

h2–	коефіцієнт	успадковуваності тієї чи			іншої ознаки (табл. 26); t –
генераційний інтервал (табл. 26); СД – селекційний диференціал.
						Таблиця 26
Коефіцієнтиуспадковуваностіокремихгосподарськокориснихознак
Назва ознаки				Коефіцієнт успадковуваності
				середній показник		коливання
	1		2			3
				Молочна худоба
Надійза 305днів лактації			0,25			0,20-0,30
Вміст жиру в молоці, %			0,45			0,40-0,50
Кількість	молочного		0,30			0,20-0,40
жиру
Жива маса			0,30			0,20-0,40
Форма вимені			0,15			0,10-0,20
Проміри тулуба			0,40			0,20-0,60
Оцінка екстер'єру			0,30			0,20-0,40
				М'ясна худоба
Жива маса в 12 міс.			0,55			0,40-0,70
Середньодобовий приріст			0,55			0,30-0,70
Забійний вихід			0,65			0,60-0,70
Витрати	корму на	1 кг		0,35		0,20-6,50
приросту
				Свині
Плодючість			0,16			0,05-0,36
Молочність маток				одо		0,09-0,36
Скороспілість			0,15			0,10-0,20
Забійний вихід			0,44			0,40-0,47
Середньодобовий приріст			0,32			0,06-0,77
				Вівці
Настриг вовни (не митої)				0,35		0,22-0,39
Маса чистої вовни				0,30		0,20-0,60
Густота вовнового покриву				0,50		0,40-0,60
Тонина вовни				0,20		0,04-0,41
Довжина вовни				0,30		0,03-0,62
				Птахи (кури)
Яйценоскість			0,20			0,09-0,47
Маса яєць			0,45			0,33-0,80
Виводимість			0,15			0,03-0,20
Жива маса курчат		на 8	0,35			0,20-0,50
тижні

43

Таблиця 27

Генераційний інтервал (років) та кількісний склад племінного ядра (%) у різних видів сільськогосподарських тварин

Види тварин	Генераційнйй інтервал, років	Кількість маток у плем'ядрі, %
Коні	9-13	35-45
Молочна худоба	4,0-5,5	50-65
М'ясна худоба	4,5-5,0	40-50
Вівці	4,0-4,5	45-55
Свині	2,5	10-15
Кури	1,5	10-15

Наприклад, середній надій корів стада складає 4900 кг, а групи кращих тварин, відібраних для відтворення стада – 6500 кг. Селекційний диференціал дорівнює: 6500 кг – 4900 кг = 1600 кг. Коефіцієнт успадковуваності за надоєм складає h2 = 0,25; генераційнйй інтервал t = 4,5 років. Звідси, середньорічний ефект відбору буде наступний:

ЕД 1600 0,25 88,9кг молока 4,5

Попередня формула 1 для визначення ефекту відборудоситьспрощена. Вона враховує лише вплив з боку матері. Більш об'єктивною буде визначення середньорічного ефекту доборузаформулою:

ЕД	СД h2	ПЦ	Б	t, де (33)
2

ПЦБ – середня племінна цінність батьків корів.

Ефект відбору в породах молочної худоби залежить від показників племінної цінності 4-х категорій тварин: батьків бугаїв, батьків корів, матерів бугаїв та матерів корів. В цілому на бугаїв-плідників припадає біля 95% ефекту селекції.

Генетична перевага 4-х категорій племінних тварин за селекційними ознаками в стаді чи популяції використовується для визначення генетичного прогресу.

Для товарних стад, до складу яких входять тільки корови та телиці, необхідно мати показники племінної цінності або генетичної переваги батьків корів, матерів корів та їх

генераційні інтервали:
G	ІБК ІМК	, де	(34)
	LБК LМК

ІБК – племінна цінність батьків корів; ІМк – племінна цінність матерів корів, LБКі Lмк – відповідно генераційні інтервали батьків корів та матерів корів.

Порядок виконання завдання:

Робота виконується в умовах лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарськихтварин.Студентивикористовуючивизначенізавданнявиконуютьйого.

44

Завдання для виконання роботи:

1. Із завдання попереднього заняття визначити стандарт відбору корів за надоєм, якщо відомо, частка вибракуваних корів становить 18%, середнє квадратичне відхилення цієї ознаки становить ± 487 кг. На кінець року поголів’я корів збільшиться на 10 голів. В дане стадо буде введено 15 гол. первісток.

2.На початок року в господарстві було 800 корів. В кінці року поголів'я корів зменшується на 100 голів. Планується ввести в стадо 235 первісток. Частка корів, що вибувають щорічно з причин хвороб, травм складає 8%. За попередній рік надій на середньорічну корову був 3200 кг. Середньоквадратичне відхилення становить ± 205 кг. Визначити частку відібраних молодих корів (d), межу (U), інтенсивність (і) та стандарт відбору за надоєм.

3.Щоб досягти надоїв стада 5500 кг в наступні 5 років щорічно потрібно вводити в стадо первісток з показниками продуктивності за 305 днів лактації (надій, кг та кількість молочного жиру, кг): 1-й рік – 3270; 2-й – 3520; 3-й – 3700; 4-й – 4000; 5-й – 4130. На першому місяці лактації, тобто ще до парування потрібно вибраковувати первісток, які не відповідають визначеним вимогам. Звідси є необхідність визначити мінімальні вимоги (стандарти) до первісток за добовими показниками продуктивності. Надій за перший місяць лактації у % складатиме відповідно: 10; 11; 11,5; 12; 13.

4.Визначити ефективність добору в даному стаді за завданням попереднього заняття, якщо відомо, що племінна цінність батьків корів становить + 160 кг молочного жиру. Для визначення коефіцієнта спадковості та генераційного інтервалу використати дані таблиць 26 та 27.

5.За три роки надій корів стада підвищився на +900 кг, плем'ядра – на 1300 кг молока (табл. 28).

	Динаміка продуктивності корів в стаді за три роки					Таблиця 28
	Продуктивність стада			Продуктивність корів плем'ядра
Роки	надій на	%жиру	кг молоч-	надійна	%жиру	кг моло-
	корову, кг		ного жиру	корову, кг		чного жиру
2005	3200	3,65	116,8	3560	3,70	131,7
2006	3900	3,60	140,4	4350	3,72	161,8
2007	4100	3,50	143,5	4800	3,65	175,2

Племінна цінність батьків корів стада наведена в табл. 29.

45

Таблиця 29

Племінна цінність бугаїв-плідників

Кличка і № бугая		Племінна цінність
	за надоєм,	за жирністю молока
	кг	%		кг
Корал 2278	-78	+0,17		+9,2
Акорд 7596	+127	-0,05		+11,7
Базальт 10597	+231	А12		-5,1
Бузок 9921	-156	+0,22		+7,5
Козак 9411	+45	0,04		-3,1
Шорох 1127	+311	-0,06		+7,7

Визначити селекційний диференціал та ефект відбору в стаді за три роки згідно показників продуктивності корів та племінної цінності бугаїв. Для визначення генераційного інтервалу використати дані таблиць 26 та 27.

Контрольні запитання:

1.Що таке стандарт відбору? Яке значення має цей показник в селекції сільськогосподарських тварин?

2.Як визначити стандарти відбору для окремого стада, орієнтуючись на досягнутий рівень продуктивності?

3.Чим відрізняються стандарти відбору за живою масою телиць чорно-рябої, голштинської та симентальської порід? Яка жива маса трьох названих порід у 18місячному віці?

4.Які показники живої маси 2- і 6-місячних свинок відповідають вимогам стандарту для порід м'ясного та комбінованого напряму продуктивності?

5.Як визначити ефект відбору в стаді та генетичний прогрес в племінних стадах

іпопуляціях?

6.Назвіть фактори, що впливають на ефект відбору.

7.Яка тривалість генераційного інтервалу у різних видів та категорій племінних тварин?

8.Що розуміють під понятим племінне ядро? Скільки маток (в %) потрібно мати в племінному ядрі різних видів сільськогосподарських тварин?

Тема лекції: Організація селекційно-племінної роботи у тваринництві (4

год.)

Лабораторне заняття № 6

Тема: Підбір сільськогосподарських тварин

Мета заняття: студенти повинні навчитися проводити підбір плідників до груп тварин.

Матеріали і обладнання продуктивність груп корів за виробничим призначенням, робочі зошити, лічильна техніка.

46

Теоретичне обґрунтування:

Підбір сприяє підвищенню продуктивності тварин в наступних поколіннях на більш високому рівні, ніж в попередньому поколінні. Перед тим як підібрати плідника в стадо необхідно добре вивчити дані про походження, результатах його використання в інших господарствах, особливостях тілобудови шляхом огляду. Підбираючи плідника, необхідно знати, що навіть перевірені в інших господарствах і на інших матках плідники не завжди дають в цьому стаді позитивні результати. Це пов’язано з різними особливостями годівлі і утримання маток, та різним поєднанням плідника з матками.

Негативні результати інколи одержують навіть в тих випадках, коли парування представників різних порід перевірено неодноразово на поєднання по гетерозисному ефекту. Так, відомо, що в першому поколінні при спаровуванні тварин проявляється ефект гетерозису. Але є випадки, коли продуктивність помісей І покоління менша, ніж у ровесниць в одному ітому ж стаді.

Тому спочатку плідника, якого підбирають, випробовують в кожному конкретному стаді на невеликому поголів’ї маток і лише при одержані позитивних результатів переходятьдоширокого його використання.

Необхідно дотримуватись відповідних, перевірених практикою принципів підбору пар для парування.

1.Плідник по своїх господарських якостях, класності повинен бути кращим, ніж матки. Гомогенний (однорідний) підбір допускається тільки в тих випадках, коли матки мають високий рівень продуктивності.

2.Не допускати безсистемних і випадкових споріднених парувань будь-яких ступенів. Якщо ж і допускається інбридинг, то він повинен бути на добре відому тварину.

3.Не можна закріпляти за матками з визначеними недоліками тіло будови плідника з протилежними недоліками. Наприклад, закріпляти за матками з довгими товстими дійками – плідників, матері яких мали тонкі і короткі дійки.

4.Якщо раніше до маток підбирався плідник, мати якого мала високу жирність молока або в свинарстві, підвищену крупноплідність, молочність, то в плані підбору до цих маток повинні закріплятися плідники з такими ж перевагами.

5.Не доцільно закріпляти за низькопродуктивними матками плідників, матері яких мали рекордну продуктивність.

6.При лінійному розведенні необхідно враховувати належність плідників і маток до лінії. При цьому важливо знати характер поєднання ліній при кросуванні. Це повинно бути перевірено на основі даних попереднього підбору.

7.Враховуючи те, що в кожному стаді є матки з низькою продуктивністю, а їх необхідно осіменяти, планувати підбір до таких маток чистопорідних цінних в племінному відношенні плідників не слід. Від таких маток молодняк для ремонту не залишають. Тому на цій частині тварин краще всього використовувати плідників інших порід для того, щоб одержати гетерозисний молодняк, який придатний для інтенсивної відгодівлі або для використання, як товарного, для одержання продукції.

47

Порядок виконання роботи:

Робота виконується в умовах лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарськихтварин.Студентивикористовуючивизначенізавданнявиконуютьйого.

Завданнядлявиконанняроботи:

1. Скласти план підбору для трьох груп корів стада: за виконаним завдання на попередньому занятті. Результати записати в табл. 30.

Таблиця 30

План закріплення плідників

Групи	Мета	закріплено		Метод	Продуктивність
корів	підбору	лінія	плідник	підбору	матері плідника

Контрольні запитання:

1.Які фактори впливають на результати підбору?

2.Умови використання плідників на поголів’я маток.

3.При підборі пар тварин для спаровування, яких принципів необхідно дотримуватись?

Лабораторне заняття № 7

Тема: Система ідентифікації у тварин та організація племінного та

зоотехнічного обліку у тваринництві

Мета заняття: Ознайомлення з методикою ідентифікації тварин різних видів. Набуття практичних навичок читання ідентифікаційних номерів та прикріплення бирок на вухо тварин.

Теоретичне обґрунтування:

Ідентифікація і реєстрація тварин в Україні проводиться відповідно до Положень про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, коней затверджених наказами Мінагрополітики з метою: одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи та його місце знаходження; поліпшення управління і прогнозування ринків продукції; охорони території України від епізоотичних захворювань; контролю за санітарним станом виробництва, якістю і походженням продукції тваринництва; оптимізації планів ветеринарної медицини щодо запобігання (профілактики) та лікування захворювань тварин, контролю за їх переміщенням; забезпечення дотримання вимог законодавства з племінної справи, включаючи оцінку продуктивності і племінної цінності тварин; оптимізації розробки і виконання селекційних програм; організації технологічних систем у тваринництві та підвищення достовірної інформації при

48

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; забезпечення візуальної ідентифікації кожної тварини в стаді.

Ідентифікації підлягають всі тварини, які розводяться або утримуються на території України. Організаційні питання щодо ідентифікації і реєстрації тварин вирішує державне Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин, безпосередню роботу з ідентифікації виконують уповноважені агенти.

Ідентифікація великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз – ототожнювання тварин (нумерація та присвоєння кличок), включає прикріплення бирок з ідентифікаційним номером на кожне вухо тварини, внесення інформації до Книги обліку тварин господарства, видачу паспортів з ветеринарною карткою для великої рогатої худоби та реєстраційних свідоцтв для свиней, овець та кіз.

Ідентифікаційний номер, присвоєний тварині не змінюється протягом її життя та є унікальним у межах одного виду тварин.

Бирка – вушний знак, установленого зразка, з нанесеним ідентифікаційним номером, що використовується виключно для ідентифікації визначеного виду тварин.

Офіційний колір бирок для великої рогатої худоби, свиней та овець – жовтий, а кіз – світло-зелений.

Ідентифікаційний номер на бирці для великої рогатої худоби складається з 12

символів (рис. 1).
Передня частина бирки	Задня частина бирки
Логотип підприємства	-
виробника бирок
Код країни
6 цифр ідентифікаційного
номера
Штрих-код
4 останні цифри

ідентифікаційного номера – технологічний номер

Рис.1.Зразокбиркивушноїдляідентифікаціївеликоїрогатоїхудоби

– позиції ідентифікаційного номера: 1,2 – літерний код країни; 3,4 – цифровий код області, де тварина народилася; 5-8 — чотири перших номери тварини; 9-12 — чотири останніх цифри номера тварини (робочий номер).

Новонароджені телята ідентифікуються не пізніше семи днів від дня народження.

Ідентифікація поросят має бути проведена протягом 48 годин від моменту їх народження в господарствах, яким присвоєний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, та не пізніше семи днів у господарствах інших суб'єктів господарювання. В таких господарствах можуть ідентифікувати поросят при відлученні, але не пізніше двох місяців після народження, якщо поросяті був присвоєний гніздовий номер татуюванням або вищипами. Ідентифікація поросят у господарствах фізичних осіб проводиться при відлученні, але не пізніше двох місяців після народження.

49

Зразокбирки вушноїдля ідентифікації свиней, наведенийнарис.2.

Передня частина бирки

Задня частина бирки

Рис. 2. Зразок бирки вушної для ідентифікації свиней

–логотип державного підприємства-реєстратора;

–позиції ідентифікаційного номера:

1,2 – літерний код країни, де тварину ідентифіковано; 3,4 – цифровий код області, де тварину ідентифіковано; 5-8 – чотири перших номери тварини; 9-13 – п'ять останніх цифр номера тварини (робочий номер).

Новонароджені ягнята і козенята мають бути ідентифіковані не пізніше семи днів від моменту їх народження. Як виняток, власник може ідентифікувати тварину при відлученні, але не пізніше 4-місячного віку після народження. Новонародженим ягнятам та козенятам обов'язково ставлять робочий номер матері татуюванням на лівому вусі. Ягнята каракульської та інших смушкових порід, які призначені для забою в 2-3-денному віці, на смушки ідентифікації не підлягають.

Ідентифікація коней — це процес ототожнювання, який включає графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, присвоєння клички та ідентифікаційного номера, внесення інформації в Книгу обліку коней господарства та видачу паспортів.

Усі коні мають бути ідентифіковані за одним із наступних варіантів.

А. Присвоєння клички, графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, присвоєння ідентифікаційного номера, оформлення та видача паспорта коня.

Б. Присвоєння клички, графічний та письмовий опис відмітин і прикмет, імуногенетична експертиза достовірності походження, оформлення та видачу сертифіката генетичного походження, присвоєння ідентифікаційного номера, оформлення та видачу паспорта.

Для племінних коней, які належать суб'єктам племінної справи у тваринництві, та для усіх жеребців-плідників, що використовуються для відтворення, обов'язковою є ідентифікація тварин за варіантом Б.

За бажанням власник може замовити додатковий елемент ідентифікації – встановлення електронного мікрочіпа з ідентифікаційним номером.

Ідентифікація новонароджених лошат проводиться в два етапи:

I етап – протягом трьох діб після народження заповнюється реєстраційна картка, де засвідчується факт народження лошати, його походження, стать, масть та письмовий опис відмітин іприкмет.

50