селекція

–поліпшувачі, якщо показники його потомків вірогідно вищі від середніх значень ровесниць стада (В ≥ 0,95);

–нейтральні, якщо різниця показників продуктивності потомків та їх ровесниць невірогідна;

–погіршувачі, якщо показники продуктивності потомків барана вірогідно нижчі середніх значень їх ровесників.

Цей метод оцінки племінної цінності баранів доповнюється порівнянням продуктивності його дочок з показниками продуктивності їх матерів («дочкиматері»).

Баранів вважають поліпшувачами за комплексною оцінкою потомків при бонітуванні, якщо питома вага його нащадків від маток першого класу і еліти одержано тварин цього ж класу не менше 80%, нейтральним 60-70%, погіршувачем

–59% і нижче. Кращими баранами по спадковості ознак рахуються ті, нащадки які характеризуються високими приростами, меншими затратами корму на 1 кг приросту маси в порівнянні з середніми показниками приплоду всіх перевірюваних баранів.

Визначення племінної цінності за якістю нащадків коней

При оцінці за якістю потомства жеребців верхових і рисистих порід враховують роботоздатність, а також екстер'єр і типовість їх приплоду. Показником роботоздатності є сума виграшів на іподромах, дистанційність та індекс успіху:

Iy		, де (20)
	Cв n

Iy — індекс успіху; — сума виграшів; Cв — середній виграш на коня за рік, грн.;

n—числопотомків.

Якщо жеребець має індекс успіху 4 рази і більше, то він отримує найбільший

бал.

При оцінці жеребців рисистих порід замість індексу успіху враховують також і індекс роботоздатності потомків:

	Ip		v P	(21)
			n
	Ip — індекс роботоздатності потомків; v			— сума виграшу у призах; P—

частка коней класу 2.10; n — число потомків.

Жеребці із індексом 20 і більше – хороші, 19,99-10 – задовільні і менше 10 — незадовільні.

Порядок виконання роботи:

Робота виконується в умовах лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти використовуючи дані середньої продуктивності дочок бугая та їх ровесниць розраховують його племінну цінність.

21

Завдання для виконання роботи:

1. Для одержання ремонтних баранчиків з високим генетичним потенціалом за настригом чистої вовни, в племінному стаді були відібрані для парування вівцематки в віці 3 роки та барани-поліпшувачі цієї ознаки. Користуючись даними табл. 6 , визначити прогнозовану племінну цінність ремонтних баранчиків за походженням. При визначенні племінної цінності матерів за формулою (6), використовувати такі показники: коефіцієнт успадковуваності настригу вовни становить 0,4, середня продуктивність ровесниць 2,2 кг вовни.

Таблиця 6

Оцінка племінної цінності ремонтних баранчиків асканійської тонкорунної породи за настригом чистого волокна батьків

№				Мати			Батько				Плем. цін.
ремонтного		настриг			племінна		настриг	племінна			рем. бар., ±
барана		вовни, кг			цінність, кг		вовни, кг	цінність, кг			кг вовни
1		2,6					6,6	+0,32
2		2,8					6,1	+0,01
3		2,3					7,3	+0,45
4		2,4					6,0	+0,11
5		3,1					6,2	+0,20
6		2,4					6,0	+0,29
7		2,6					6,3	+0,21
8		2,8					6,9	+0,19
9		2,5					6,8	+0,32
10		2,9					6,1	+0,28
2. В таблиці 7 наведені показники племінної цінності батьків теличок. Оцінити їх
племінну цінність і відібрати 7 кращих із них в ремонтну групу											Таблиця 7
				Племінна цінність батьків теличок
Кличка і інв.№					Племінна цінність за надоєм, кг
телиці					матері		батька			телиці
Арагва 171				-17			+315
Кора 274				+10			+315
Квітка 758				+150			+315
Гора 1273				-80			+150
Кобза 723				+76			+150
Доза 1015				+160			+150
База 2373				+120			+150
Опера 1173				+97			+150
Ода 1230				-96			+405
Поза 294				+46			+405
Пора 997				-217			+405
Пора 1040				-120			+315
Роза 247				+27			+215
Рідна 344				-80			+315
						22

3. Визначити племінну цінність маточного поголів’я за формулою 8 і племінну цінність корів за формулою 9 в стаді за кількістю молочного жиру та живою масою, якщо коефіцієнт успадкування в стаді за визначеними ознаками становить 0,35 і 0,26 відповідно, а стандарт по породі за вказаними ознаками становить 148 кг і 600 кг відповідно.

										Таблиця 8
		Продуктивністькорівукраїнськоїчервоно-рябоїмолочноїпороди
			Дочки плідника					Ровесниці дочок
№	лактація		занадій305 днів лактації, кг	жирувміст молоців, %	масажива, кг	молочсть-к . ,жирукг	занадій305 днів лактації, кг	жирувміст молоців, %	масажива, кг	молочсть-к . ,жирукг
п/п
1	3		4965	3,64	500		4433	3,93	510
2	3		3912	3,77	530		4868	4,06	502
3	3		4146	3,85	540		3779	4,37	512
4	3		5420	4,09	550		5231	4,03	525
5	3		4705	3,94	520		3986	4,39	508
6	3		4359	4,07	520		3540	3,85	498
7	3		5778	3,84	530		4445	3,53	515
8	3		5735	3,95	550		3759	4,02	525
9	3		3629	4,05	530		3213	3,81	523
10	3		4695	4,22	520		3941	3,84	508
11	3		4548	3,86	530		4609	3,86	506
12	3		4160	3,97	530		4558	3,94	507
13	3		3865	3,92	530		4909	3,8	504
14	3		4722	4,4	540		3858	3,9	513
15	3		7640	3,85	670		8656	3,9	610
	4. Визначити племінну цінність бугайців за формулою 10 у різні вікові періоди

за швидкістю росту якщо коефіцієнт успадкування по швидкості росту становить 0,47. Розрахунки записати у таблицю 9.

Таблиця 9

Жива маса бугайців у різні вікові періоди

		Бички						Ровесники
Показник						вік, міс.
	при	6		12	18		при	6	12	18
	народ						народ
		Симентальська порода
Жива маса	40,1	232		441	571		38,6	240	432	560
Середньодобовий
приріст
Плем. цінність

23

							Продовження таблиці 9
		Червона степова
Жива маса	28,4	157,9	308,2	442,0		26,5	160,2	309,7	445,2
Середньодобовий
приріст
Плем. цінність

5 В чорно-рябій породі широко використовувався бугай Бережок ЛЧП - 750. В таблиці 10 наведені показники продуктивності його дочок і ровесниць в десятьох стадах з різним рівнем продуктивності.

								Таблиця 10
	Продуктивність дочок і їх ровесниць бугая Бережка ЛЧП - 750 в стадах з
			різним рівнем продуктивності
			Дочки				Ровесниці
	Код господарства			жир,	швидкість		надій,		швидкість
		голів	надій, кг		молоковід	голів		жир, %	молоковід
				%			кг
					дачі, кг/хв				дачі, кг/хв
	161	20	2988	3,66	1,3	553	2962	3,66	1,3
	159	40	2895	3,56	1,1	392	3015	3,58	1,2
	5	49	3388	3,83	2,0	450	3230	3,85	1,7
	1	26	3555	3,92	1,3	146	3285	4.01	1,2
	155	128	3548	3,62	1,3	529	3493	3,61	1,4
	7	357	3591	3,63	1,1	754	3521	3,66	1,2
	356	24	4157	3,56	1,5	91	3682	3,67	1,4
	21	38	4424	3,90	1,9	331	4282	3,92	1,8
	8	30	4574	3,82	1,8	432	4426	3,92	1,9
	351	234	4694	3,83	1,9	1754	4459	3,86	1,7

Визначити племінну цінність бугая за формулою 11 за показниками молочної продуктивності дочок в кожному стаді та в цілому. При вирахуванні коефіцієнта регресії у кожному стаді користуються формулою 13, але замість кількості потомків (n) використовують ефективне їх значення (W ), вирахуване за формулою 15. Щоб коригувати вплив окремих стад на результати оцінки бугая використайте формулу14.

6 В таблиці 11 наведені показники надою дочок і ровесниць червоно-рябого голштинського бугая Імпрувера 33347, сперма якого інтенсивно використовувалась в стадах симентальської худоби України. Визначити племінну цінність бугая за формулою 14 з коригуванням впливу на фенотипові різниці між надоєм дочок і ровесниць. Зробити висновки, як залежить рівень продуктивності дочок бугая від умов середовища (рівень надою ровесниць), та впливу структури генотипу (частки спадковості за голштинською породою).

24

Таблиця 11

Продуктивність дочок та їхніх ровесниць бугая Імпрувера 333471 червонорябої голштинської породи в племінних стадах

Стадо	Рік	Генотип	Дочки		Ровесниці		W	W (P - P)
	латації			надій,		надій,
		дочок	гол.		гол.
	дочок			кг		кг
		1/2C1/2Г	13	4956	96	4162
	2002	1/4C3/4Г	14	5881	200	4234
1		1/8C7/8Г	13	5412	198	4800
		3/16C13/16Г	14	5175	89	4756
	2003	1/2C1/2Г	13	4890	100	4635
		1/4C3/4Г	15	5860	166	5740
		1/8C7/8Г	15	5422	200	5218
2	2002	1/2C1/2Г	16	6075	32	5586
		1/4C3/4Г	13	5018	24	5333
	2003	1/4C3/4Г	13	5358	55	5564
		1/8C7/8Г	16	4276	38	4036
	В середньому

7. Розрахувати за формулами 16, 17 індекси племінної цінності кнура Дружка 2080 української степової білої породи за кожною і комплексом ознак та визначити його категорію за даними таблиці 12.

Таблиця 12

Показники продуктивності потомків кнура Дружка 2080 та їх ровесників

				Вік	Витрати
Група	Середньодобовий		досягнення		корму на 1		Товщина
		приріст, г	живої маси		кг приросту,		шпику, мм
			100 кг, дні			кг
Потомки	636	± 14	244	± 1,5	5,25	± 0,35	38,5	± 0,70
Ровесники	546	±15	259	±0,9	5,92	±0,22	32,5	±0,84

Значення середнього квадратичного відхилення (δ) середньодобового приросту становить 95 г, віку досягнення живої маси 100 кг – 13 днів, витрати корму на 1 кг приросту – 2,1 корм. од., товщини шпику – 5,2 мм.

8. Визначити категорію племінної цінності баранів породи прекос за настригом вовни. Кількість дочок по 30 гол., ровесниць по 45 гол. Для розрахунків використовувати формули 18, 19 та дані таблиці 13.

Таблиця 13

Показники продуктивності дочок барана та їх нащадків породи прекос

	Інв. №	Продуктивність		Sx		td
	баранів	дочки	ровесниці	дочки	ровесниці
	04471	5,30 ± 0,12	5,50 ± 0,11
	04570	5,48 ± 0,09	5,29 ± 0,10
	03139	5,51 ± 0,07	5,54 ± 0,06
	01063	5,58 ± 0,06	5,51 ± 0,09
	12646	5,62 ± 0,10	5,50 ± 0,07
			25

Контрольні запитання:

1.На основі яких документів визначають племінну цінність тварин за походженням?

2.Яких правил необхідно дотримуватись при вирощуванні молодняку великої рогатої худоби?

3.Які обов’язкові елементи включає оцінка тварин за походженням?

4.Як визначити прогнозування племінної цінності тварини?

5.Як ви розумієте термін «комбінована селекція», «сімейна селекція», «сім’я»?

6.Від чого залежить ефективність оцінки тварин за родоводом?

7.Що таке племінна цінність тварин?

8.За якими показниками визначається племінна цінність маточного поголів’я та корови за будь-якою ознакою?

9.Як визначити племінну цінність?

10.Чи залишається величина племінної цінності тварин постійною?

11.Як визначити племінну цінність бугаїв за власними показниками продуктивності

12.Як ви розумієте масовий відбір.

13.Від яких показників залежить оцінка плідника за якістю нащадків?

14.Які розрізняють методи оцінки плідників за якістю нащадків?

15.Які показники необхідно визначити щоб оцінити плідника за якістю нащадків?

16.Від чого залежить точність оцінки плідника за якістю нащадка?

17.Вчомусутьвизначенняплемінноїцінностізаякістюнащадківсвиней?

18.Дайте характеристику визначення племінної цінності за якістю нащадків

баранів?

19.В чому суть визначення племінної цінності за якістю нащадків коней?

Тема лекції: Селекція у свинарстві

Лабораторне заняття № 3

Тема: Визначення показників відтворювальної здатності тварин

Мета заняття: студенти повинні навчитися ознайомитись з основними показниками відтворювальної здатності тварин та оволодіти методами їх визначення.

Матеріали і обладнання: вихід телят в стадах з різним маточним поголів’ям, показники відтворювальної здатності бугаїв, лічильна техніка, зошити.

Теоретичне обґрунтування:

Продуктивність тварин в певній мірі залежить від їх відтворювальної здатності. Так, без регулярних отелів і своєчасних запліднень корів не може бути і нормальної їх лактації. Вихід м'ясної продукції від однієї свиноматки впродовж року визначається її плодючістю. Несучість тісно поєднана з відтворною здатністю птиці.

26

Таким чином, показники відтворювальної здатності необхідно розглядати як складову частину продуктивності тварин.

Одним із головних показників відтворювальної здатності тварин є плодючість. Під плодючістю розуміють кількість потомків яких одержують від самки одночасно, або за певний період (за рік, за період племінного використання тощо).

Розрізняють первинну (потенційну, фізіологічну) плодючість, яка визначається кількістю виділених статевих клітин за певний період, та вторинну (фактичну, реальну) – кількість фактично народжених потомків.

Вторинна плодючість, особливо у багатоплідних тварин на 40-50% менша первинної. Пояснюється це тим, що не всі яйцеклітини запліднюються, а також частина зародків розсмоктується в ембріональний період.

Різні види тварин мають неоднакову плодючість через різну кількість потомків, яких народжує самка за один раз. За цією ознакою розрізняють тварин малоплідних (кобили, корови, буйволиці, верблюдиці, ослиці) і багатоплідних (свині, вівці, кози, кролі, кішки, собаки).

Показники відтворювальної здатності великої рогатої худоби

Відтворна здатність великої рогатої худоби належить до комплексних ознак, які можна розподілити на окремі характеристики з наявністю породних та статевих особливостей.

За показник оцінки плодючості у самок багатоплідних тварин приймають кількість народжених потомків, їх масу при народженні, відсоток нормальних або життєздатних. В скотарстві багатопліддя складає від 0,34% до 8,5%. Внаслідок цього в якості оцінки плодючості використовують такі показники, як вихід телят на 100 корів за рік, запліднюваність корів і телиць, тривалість міжотельного та сервісперіодів. Для оцінки плодючості в скотарстві застосовується більше 30 ознак і показників. Ознаки, які мають змінні характеристики, за період життя це міжотельний період, сервіс період, вік першого отелення, період тільності, народження, осіменіння і т.д.

Серед селекційних ознак плодючості бугаїв-плідників основними є об'єм і якість сперми, її запліднююча здатність. У корів це запліднюваність, здатність до нормальної імплантації ембріонів і подальшого розвитку та до легкого отелення.

При широкому різноманітті ознак відтворювальної здатності запліднюваність, або результат без повторного осіменіння при перевірці на 30, 56, або 90 день після першого осіменіння дозволяє контролювати плодючість як самців, так і самок (здатність сперми бугая-плідника до запліднення та ефект корови в плідному осіменінні).

Оцінку плідників за показниками відтворювальної здатності проводять враховуючи розвиток статевих органів, статевої активності і типу нервової діяльності, якістю спермопродукції та її запліднюючою здатністю.

Для оцінки бугаїв за загальною спермопродукцією користуються формулою:

U N Q , де (22)

m

U – загальна спермопродуція, мл; Q – концентрація сперми в 1 еякуляті, млрд./мл; m – кількість сперміїв в одній спермодозі.

27

Запліднювальну здатність сперми конкретного бугая визначають відношенням запліднених маток за першим осіменінням до загальної кількості осіменених тварин цим плідником, або за формулою:

ЗЗQ 100% , де (23)

N

ЗЗ– запліднююча здатність, %; Q - кількість корів і телиць тільних після

першого осіменіння, голів; N - загальна кількість осіменених корів і телиць, голів. Більш вірогідно запліднювальну здатність сперми оцінюють за формулою:

ЗЗ	1,3 n1 n2	100%, де		(24)
	N
N – загальна кількість осіменених корів			і телиць,	голів; n1–	поголів'я корів,
запліднених від першого осіменіння, голів; n2			– поголів'я телиць,		запліднених від

першого осіменіння, голів; 1,3 – поправочний коефіцієнт заплідненості корів до заплідненості телиць.

На цей показник впливає дуже багато факторів зовнішнього середовища, а тому коефіцієнт мінливості ознаки становить в середньому 40-50%, з коливаннями від 30

до 96%.

Відтворна здатність корів характеризується такими показниками:

1) плодючість – характеризує річний вихід телят на 100 корів, або маток стада. Наприклад у господарстві на початок року було 600 корів, від яких одержали 500 живих телят. Отже вихід телят на 100 корів становить:

ВТ 500 100 83,3% 600

На практиці необхідно знати річний вихід телят на 100 маток (поголів'я корів + телиць старше двох років на початок року). Наприклад, у господарстві на початок року було 600 корів і 180 телиць, від яких одержали 670 телят. Вихід телят (Вт) з розрахунку на 100 маток складає:

ВТ 670 100 85,9%

600180

2)індекс осіменіння – середня кількість осіменінь, необхідних для запліднення матки. Добрим вважається показник, якщо одне запліднення відбувається не більше як за 1,5-2 осіменінь в середньому по стаду.

3)індекс плодючості (ІП) за один або за декілька років визначають за допомогою формули:

ІП	n 1 365 100	, де	(25)
	Д

n– число телят; Д– кількість днів між першим і останнім отеленням. Бажаний показник окремої корови або стада становить 100 і більше. В практиці використовують коефіцієнт відтворної здатності:

КВЗ	365	, де	(26)
	МОП

МОП – міжотельний період, днів. Оптимальна величина становить 1-0,95.

28

4) сервіс-період – є основною складовою другого показника відтворної здатності - міжотельного періоду (МОП):

МОП = СП + СТ , де (27)

СП – тривалість сервіс-періоду, днів; СТ – період тільності, днів. Оптимальна величина між двома суміжними отеленнями складає 365 днів.

5) заплідненість після першого осіменіння (ЗПО) – визначення поголів'я

тварин, які не прийшли в охоту через 60-90 днів після осіменіння. В більшості цей показник використовують при оцінці запліднювальної здатності сперми перевірюваних плідників, а також характеристики родин корів і стад. Бажаним ЗПО для телиць є – 70%, для корів – 60%.

Показники відтворювальної здатності свиней

Головним завданням відтворення в свинарстві є підвищення продуктивності та інтенсивності використання маточного поголів'я, з метою одержання від кожної свиноматки не менше, як 20 ц дешевої свинини. Великий вплив на відтворення мають репродуктивні якості свиней, зумовлені низьким ступенем успадкування таких ознак як багатоплідність, великоплідність, кількість поросят при відлученні, маса кожного із них та гнізда при відлученні. Негативно впливають перегули свиноматок, які в окремих стадах складають від 5 до 30%, показник багатоплідності змінюється від 0 до 10%, великоплідність 0,7 - 2 кг. Неоднакова молочна продуктивність маток приводить до значного відходу молодняку. Інтенсивність використання маток знижується в зв'язку з неоднаковою тривалістю періоду від відлучення до осіменіння (від 7 до 45 днів і більше).

Відтворювальна здатність кнурів-плідників (X) визначається кількістю спарованих та запліднених маток за формулою:

поголівя маток які абуртували

Х			100% (28)
	поголівя	маток спаровних

Відтворювальна здатність свиноматок визначається кількістю одержаних опоросів на свиноматку за рік.

Відтворювальна здатність овець

До відтворювальної здатності вівцематок відносять: багатоплідність (від 1-2 до 6 ягнят), плодючість, сезонність статевої активності, вік статевої зрілості, тривалість статевого циклу та його фаз (від 12 до 21 доби, охоти від 12 до 72 год.; тривалість виживання сперміїв у статевих шляхах матки 27-56 год), ефективність запліднення при паруванні, тривалість суягності (137-156 діб), молочність вівцематок, стійкість проти маститу.

Основними ознаками відтворювальної здатності баранів плідників є: статева активність, об'єм еякуляту, густота сперми, її активність, запліднювальна здатність.

Комплексна ознака відтворювальної здатності овець – це кількість і жива маса ягнят при народженні та відлученні, одержаних з розрахунку на 100 маток. В кращих стадах України цей показник досягає 115-120 гол., а в окремих отарах 140150 гол. Проте в середньому від 100 вівцематок відлучають 80-85 ягнят.

29

Показники відтворювальної здатності коней

Організація правильного відтворення поголів'я коней вимагає знання з біології розмноження, технології розведення та вирощування. Що стосується біологічних особливостей розмноження кобил, то слід враховувати такі показники: маточний тип запліднення, довготривалість та циклічність статевої охоти, період овуляції.

Для жеребців основним показником є якість сперми. В нормі сперма жеребців молочного кольору з сіруватим відтінком без запаху. Середній об'єм еякуляту 70 мл (від 15 до 200 мл), в 1 мл сперми 200-400 млн.сперміїв.

Порядок виконання роботи:

Робота виконується в умовах лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти використовуючи показники відтворювальної здатності тварин визначають вихід телят на 100 корів, запліднювальну здатність сперми, між отельний період та коефіцієнт відтворювальної здатності.

Завдання для виконання роботи:

1.Визначтевихідтелятна100корівіматок заданимитаблиці14.

Вихід телят в стадах з різним маточним поголів'ям

Таблиця 14

Поголів'я

Поголів'я

Вихід те-

Господарст

Одержано

Вихід те-

телиць

Одержано

корів на

від них

лят на 100

старше 2-

від них

лят на 100

во

початок

маток,

телят, гол.

корів, гол.

х років,

телят, гол.

року, гол.

голів

гол.

№1

400

350

120

110

№2

600

500

180

160

№3

800

650

240

230

№4

1000

850

300

280

2. Оцініть бугаїв-плідників за відтворювальною здатністю сперми

за даними таблиці 15, використовуючи формули 23, 24.

Таблиця 15

Показники відтворювальної здатності бугаїв

Концентрац

Запліднилось маток

Кількість

Загальна

в т.ч. від

Кличка, інв.№

Порода,

ія сперміїв

першого

в т.ч.

еякуляттів,

спермо-

всього

бугая

породність

в 1 еякуляті,

осіменін

телиц

шт.

продукція

гол.

млрд/мл

ня

ь

Визов 6925

симентал ч.-п.

6030

1,02

52048

35103

24572

Володар 8890

симентал ч.-п.

3532

0,%

25284

14070

9849

Лютий 8231

симентал 4-а

659

0,89

4961

2791

1954

30