скотартство лб

Екстер'єрний профіль наочно ілюструє відхилення даних промірів тварини від стандартних показників.

Порядок виконання:

Лабораторна робота виконується в умовах навчальної ферми. Студенти отримують мірні інструменти, інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, рисунки і таблиці найбільш поширених недоліків і вад екстер'єру, абриси бугая і корови м'ясної породи, фотографії і муляжі худоби м'ясного напрямку продуктивності.

Завдання до теми:

1.Позначити на абрисі, показати на тваринах статі м'ясної

худоби.

2.Провести на навчальній фермі окомірну оцінку розвитку окремих статей та екстер'єру м'ясної худоби в цілому (за формою табл.1,2,3).

3.Провести вимірювання м'ясної худоби за такими промірами:

-Висота в холці (віддаль від землі до вищої точки холки, мірною палицею)________________________см.

-Висота в попереку (від точки на дотичній до крайніх передніх виступів маклоків до землі, мірною палицею)_________________см.

-Висота в крижах (від найвищої точки крижової кістки до землі,

мірною палицею)_______________________см.

-Глибина грудей (від холки до грудної кістки, по дотичній до задніх кутів лопаток, мірною палицею)________________________см.

-Коса довжина тулуба (від крайньої передньої точки виступу кістки плеча до крайнього заднього внутрішнього виступу сідничного горба, мірною палицею і стрічкою)______________________см.

-Коса довжина заду (від переднього виступу маклока до крайнього заднього виступу сідничного горба,

циркулем)_________________см.

-Ширина грудей за лопатками (по вертикалі, дотичній до задніх кутів лопаток, мірною палицею)___________________см.

-Ширина заду в маклоках (циркулем)_________________см.

-Ширина заду в сідничних горбах (в крайніх зовнішніх виступах сідничних горбів, циркулем)______________см.

-Ширина заду в кульшових суглобах (циркулем)____________см.

-Обхват грудей за лопатками (по вертикалі, дотичній до крайніх задніх кутів лопаток, стрічкою)____________см.

- Обхват п'ястка (в нижньому кінці верхньої третини, бажано

21

вимірювати обидві кінцівки, стрічкою)__________________см.

-Напівобхват заду (від крайнього переднього виступу тлінного суглоба однієї кінцівки горизонтально під хвостом до такої ж точки на другій кінцівці, стрічкою)__________________см.

4.Розрахувати індекси тілобудови м'ясної худоби. Результати занести до табл.6

Таблиця 6

	Індекси тіло будови тварин
Індекс	Співвідношення промірів
Високоногості	Висота в холці – глибина грудей
	висота в холці х 100
Розтягнутості	Коса довжина тулуба
(формату)	Висота в холці х 100
Перерослості	Висота в крижах
	Висота в холці х 100
Костистості	Обхват п’ястка
	Висота в холці х 100
Великоголовості	Довжина голови
	Висота в холці х 100
Збитості	Обхват грудей за лопатками
	Коса довжина тулуба х 100
Тазо-грудний	Ширина грудей за лопатками
	Ширина в маклоках х 100
Грудний	Ширина грудей за лопатками
	Глибина грудей х 100
Шилозадості	Ширина в маклоках
	Ширина в сідничних горбах х100
М’ясності	Напівобхват заду
	Висота в холці х 100
	Контрольні питання

1.Дайте визначення терміну «конституція» тварин.

2.Принципи класифікації типів конституції.

3.Морфологічні характеристики класифікації типів конституції м’ясної худоби.

4.Типи конституції за П.М.Кулешовим – М.Ф.Івановим.

5.Назвіть основні проміри т а точки їх взяття

6.Назвіть індекси тілобудови.

7.Які проміри найоб’єктивніше характеризують м’ясні якості великої рогатої худоби

22

Тема 2. Визначення основних ознак м’ясної продуктивності і виручки від реалізації худоби.

Мета заняття: Вивчити способи і принципи зажиттєвої оцінки м’ясної продуктивності великої рогатої худоби спеціалізованих м’ясних порід худоби і після їх забою, навчитись оцінювати м’ясну продуктивність худоби м’ясних порід при житті тварин і після їх забою.

Зміст заняття:

Прогнозування виробництва яловичини базується на правильній оцінці та обліку м’ясної продуктивності худоби, які здійснюються як за життя тварин, так і після їх забою. Зажиттєва оцінка м’ясних якостей тварин полягає у вивченні їх зовнішніх ознак (будова тіла, розвиток м’ясних форм, вгодованість), визначенні живої маси та інтенсивності росту.

М'ясна продуктивність худоби визначається кількістю м'яса і компонентів туш, одержаних від тварин або групи тварин за певний проміжок часу.

Відгодівельні якості характеризуються середньодобовим приростом живої маси, віком досягнення визначеної живої маси, витратами кормів на одиницю приросту живої маси;

м'ясні якості — морфологічним складом туші: співвідношенням м'яса, жиру і кісток, їх хімічним складом і забійним виходом.

Перші визначаються при житті тварин, другі — після їх забою. Живу масу встановлюють на основі систематичних зважувань тварини у встановлену годину дня, перед годівлею. У виробничих умовах результати зважувань записують у "Відомість зважування

тварин" (форма № 96).

Коли немає можливості зважити дорослу худобу, визначити її живу масу можна з використанням промірів (спосіб Трухановського) за формулою:

ЖМ = (ПДТх ОГЛ):100 х К,

де ЖМ — жива маса тварини, кг; ПДТ — пряма довжина тулуба (від середини холки до кореня

хвоста або першого рухомого хребця), вимірюється стрічкою, см; ОГЛ — обхват грудей за лопатками, см; К — поправочний

коефіцієнт (2 — для худоби молочних, 2,25 — молочно-м'ясних і 2,5

23

— м'ясних порід). Для худоби вищесередньої вгодованості при розрахунках живу масу збільшують на 5-10%, нижчесередньої — зменшують на 5-10%. Наприклад, пряма довжина тулуба м'ясної корови

—140 см, обхват грудей за лопатками — 160 см, вгодованість

—вищесередня. Отже, жива маса її становитиме:

(140 х 160):100 х 2,5 = 560; 560 + (10%) = 616 кг.

У виробничих умовах живу масу молодняку визначають зразу ж після народження, а потім — у 6- , 9- , 12- , 15- , 18-місяч-ному віці. Дані записують у "Журнал обліку вирощування племінного і ремонтного молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід" (форма

N 4-м'яс).

Бугаїв-плідників зважують щорічно в період бонітування, корів

— на другому-третьому місяці після першого і третього отелень.

Передзабійна жива маса (кг) — це маса тварин після 24-

годинної голодної витримки. Встановлюють її шляхом зважування тварин. За даними систематичних зважувань визначають швидкість росту тварин і виражають її в абсолютних або відносних величинах.

Абсолютною швидкістю росту за певний період часу називають величину приросту (маси) за відомий проміжок часу і визначають за різницею показників живої маси в кінці (Wt) і на початку періоду (Wo) за формулою:

Д = Wt - Wo,

де Д — абсолютний приріст живої маси за певний період, кг; Wt — жива маса тварини в кінці періоду, кг;

Wo — жива маса тварини на початку періоду, кг. Середньодобовий приріст — це приріст живої маси худоби,

обчислений для однієї або групи тварин за той чи інший проміжок часу в перерахунку на одну голову за добу в грамах.

Його визначають за формулою:

Де ==( Wt - Wo ):t,

де Де — середньодобовий приріст, г;

Wt — жива маса тварини на кінець періоду, кг; Wo — жива маса тварини на початок періоду, кг; t — кількість днів у періоді.

Проте абсолютний приріст не характеризує напруженості росту у тварин, оскільки не відображає взаємозв'язку між величиною зростаючої маси тіла тварин і швидкістю їх росту.

При одному й тому ж абсолютному прирості за добу двох бичків (1000 г) напруженість їх росту залежатиме від живої маси. Вона

24

виражається відносною швидкістю росту або відносним приростом (це величина приросту маси тварин до початку контрольного періоду). Відносний приріст показує напруженість енергії росту, його вираховують за формулою: К =[ (Wt - Wo) х 100%] : [(Wt + Wo) : 2],

де К — відносна швидкість росту,%; Wt — жива маса в кінці періоду, кг; Wo — жива маса на початку періоду, кг.

Знання особливостей росту в окремі періоди дає можливість зміною годівлі й утримання істотно змінити пропорції будови їх тіла і досягти кращого розвитку статей, важливих для тварин даного напряму продуктивності.

Абсолютний ріст з віком прискорюється і стабілізується у певному віці. Абсолютний середньодобовий приріст з віком спочатку збільшується, а згодом зменшується.

У віковому аспекті найвищий відносний приріст незалежно від породи відмічено у бичків від народження до тримісячного віку.

Відносний приріст у молодняку з віком зменшується. Закономірне зниження з віком тварин енергії росту свідчить про нормальний його перебіг. Підвищення інтенсивності росту тварин, яке інколи спостерігається у старшому віці (після відлучення), вказує на компенсацію затримки у рості в попередній період.

Витрати корму на кілограм приросту знаходять за формулою: Зк = Оз/ДМ, де Зк — витрати корму на кілограм приросту, корм, од.;

Оз — загальні витрати за період вирощування, корм, од.; ДМ — різниця початкової і кінцевої живої маси, кг.

Оплату корму (конверсія корму) — Ок — визначають діленням 1 кг м'ясної продуктивності на загальні витрати корму: Оз = 5 кг, ДМ = 4 кг; 4 кг : 5 кг = 0,8 кг. Отже, на 1 кг корму можна одержати 800 г приросту живої маси.

Основними показниками, які характеризують м'ясну продуктивність великої рогатої худоби після забою, є:

- туша — частина тулуба після забою без шкіри, внутрішніх органів, голови, хвоста, нирок і внутрішнього сала, передніх ніг — по зап'ястки і задніх — по скакальні суглоби, але з обов'язковою наявністю вирізки. Туша є основним об’єктом оцінки м’ясної продуктивності. Маса і склад туші зумовлюються видом, породою,віком, вгодованістю, статтю, рівнем і типом годівлі тварин. Оцінка туші проводиться в першу чергу за забійною масою і забійним

25

виходом. Туші м’ясної худоби досягають 300-400 кг, що становить 60% і більше передзабійної живої маси.

-субпродукти першої (печінка, нирки, язик, серце, мозок, вим'я, діафрагма, хвіст, м'ясні обрізи) і другої (голова без мозку і язика, легені, селезінка, очищений рубець, гортань, пікальне м'ясо із стравоходу, сичуг, трахея, книжка, губи, вуха) категорій,

-морфологічний склад туші — вміст (у %) м'язів, сала, кісток,

сухожиль і зв'язок;

-внутрішній жир — сумарна кількість тазового, шлункового, кишкового, діафрагмального, ниркового і мошонкового жиру (сала);

-нирковий жир — жирова тканина спинної ділянки черевної порожнини навколо нирок;

-передзабійна жива маса – визначається шляхом їх зважування перед забоєм після 24-годинної голодної витримки, а маса туші – після повного її знекровлення і охолодження;

-забійна маса — маса туші і внутрішнього жиру;

-забійний вихід — це відсоткове відношення забійної маси до перед забійної живої маси. Забійний вихід середньому становить: у середньо вгодованої великої рогатої худоби молочних порід – 4650%, комбінованих – 50-55%, м’ясних – 55-65% (у молодняку досягає 70-72%). Чим вищий вміст кісток у туші та важча шкура, тим нижчий забійний вихід. У скороспілих м’ясних порід у 15-міс. віці при вищій вгодованості в тушах міститься 12-14% кісток, у великорос лих – 1820%. Відповідно, забійний вихід становить 65-70% і 62-65%.

-коефіцієнт м'ясності — відношення маси м'язової тканини до маси кісток.

М’ясопереробні підприємства закуповують велику рогату худобу за живою масою і якістю м’яса. Суть цієї системи полягає у тому, що вгодованість худоби і її живу масу оцінюють після забою. У цьому випадку розрахунок із постачальниками за здану худобу здійснюють за чинними закупівельними цінами перерахуванням за відповідними коефіцієнтами забійної маси на прийняту живу масу. Виручку розраховують за установленими в Україні середніми цінами за 1 кг живої маси великої рогатої худоби.

Порядок виконання:

Робота виконується в лабораторії скотарства і технології виробництва молока і яловичини та на навчальній фермі. Студенти отримують індивідуальні завдання, і користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни, з допомогою лічильної техніки розраховують показники, що

26

характеризують м’ясну продуктивність худоби (жива маса, забійна маса, забійний вихід, морфологічний склад туші, коефіцієнт м’ясності).

Завдання до теми:

1.За даними таблиці 4 зробити порівняльну оцінку молодняку великої рогатої худоби за інтенсивністю росту залежно від породи та віку тварин

Таблиця 4

Живамасаі швидкість ростубугайців різнихпорід

							Вік в місяцях
	Принародженні		6			12			18			приріст
			прирістза			прирістза			прирістза		прирістза період 0-
		Жива маса, кг	період 0-6		Жива маса, кг	період			період
								Жива маса, кг			18міс.
Порода			міс.			6-12 міс.			12-18міс.
			абсолютн ий, кг	середньодобовий,г		абсолютн ий, кг	середньодобовий,г		абсолютний, кг	середньодобовий,г	абсолютн ий, кг	середньодобовий,г		відносний , %
Шароле	50	230			395			560
Санта-	30	198			330			508
гертруда
Українська		230			400			570
м’ясна
Волинська		210			370			530
м’ясна
Кіанська		240			400			570
Лімузин		210			370			525
Абердин-		190			335			460
ангуська
Світла		220			390			560
аквітанська

2.Визначити абсолютну і відносну швидкість росту та накреслити графік зміни живої маси молодняку залежно від породи та віку тварин, дати висновок

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

______________________________________________________

27

3.Згідно з даними таблиці 5 розрахувати м’ясні якості бугайців різних м’ясних порід і зробити висновок у письмовій формі за переваги одних порід над іншими за цими якостями.

Таблиця 5

М’ясні якостібугайціву 18-місячному віці

					Порода
	Показник	шароле	сантагертруда	українська м’ясна	волинська м’ясна	кіанська	лімузин	абердинангуська	світла аквітанська
Передзабійна маса, кг		560	500	570	530	570	520	460	560
Маса туші, кг		330	296	335	313	336	302	270	329
Вихід туші, %
Маса	внутрішнього
жиру, кг
Вихід жиру, %		1,8	1,7	1,9	1,8	1,9	1,7	1,7	1,8
Забійна маса, кг
Забійний вихід, %
		Морфологічний склад туші
М’якоть, кг
	%	83	82	84	83	84	83	81	83
Кістки, кг
	%	17	18	16	17	16	17	19	17
М’якоть і жир, кг
	%	85	84	86	85	86	85	83	85
Кістки і сухожилля, кг
	%	15	16	14	15	14	15	17	15
На 1 кг кісток припадає
м’якоті, кг (коефіцієнт
м’ясності)

4.Розрахувати виручку від реалізації худоби згідно індивідуального завдання (табл.6.)

			Таблиця 6
Кількість голів	Залікова жива	Ціна за 1 кг	Виручка від
	маса, кг	живої маси	реалізації, грн.

28

Контрольні запитання

1.За якими показниками визначають м’ясну продуктивність при житті тварин і після їх забою?

2.Дайте визначення показників:

-забійна маса;

-забійний вихід;

-морфологічний склад туші;

-коефіцієнт м’ясності.

3. Методика розрахунку виручки від реалізації худоби.

Тема 3. Відтворення стада у м'ясному скотарстві та визначення молочності м’ясних корів.

Мета заняття: вивчити методики оцінки відтворної здатності м'ясних корів та визначати молочність м’ясних корів.

Зміст заняття:

Велику рогату худобу м’ясного напрямку продуктивності розводять для одержання яловичини. Продуктивність її визначають за показниками плодючості, молочності та м’ясності.

Плодючість

Оскільки м’ясна худоба дає тільки один вид продукції - яловичину – і всі витрати на утримання основного стада (бугаїплідники, корови). В тому числі й ті, які не дали протягом року телят) відносять на собівартість молодняку до відлучення, то на рентабельність галузі впливають лише основні фактори – вихід телят на 100 корів (від народження і до відлучення) та їхня середня жива маса при відлученні. Встановлено (О.В.Черекаєв, 1989), що при зниженні виходу телят на 100корів із 100 до 50% собівартість телятини збільшується на 47%. Вихід приплоду при відлученні більшою мірою впливає на рентабельність галузі, ніж середня жива маса телят, тому основною ознакою продуктивності у м’ясному скотарстві слід вважати плодючість.

З практичної точки зору плодючість краще визначати як вихід (у відсотках) телят до відлучення на 100 запліднених корів:

Чистий вихід телят = кількість відлучених телят/ поголів’я корів, відібраних для відтворення

При такому визначенні плодючість включає багато складових відтворної здатності плідників і самок.

29

Для характеристики плодючості м’ясних корів у господарствах застосовують показник виходу телят на 100 корів і нетелей, які є на початку року.

Основними показниками відтворної здатності корів є запліднюваність, тривалість між отельного і сервіс-періодів, індекс осіменіння, відсоток двійнят при отеленні, перебіг родів.

Запліднюваність самок після першого осіменіння як відношення кількості запліднених після першого осіменіння до всіх запліднених визначається у відсотках. Визначають її так:

Кількість запліднених самок від першого осіменіння/всього запліднених самок х 100

Заплідненими вважають тих телиць, які не прийшли повторно в охоту впродовж останніх 56 діб, корів – 90 діб після осіменіння (покриття). Результати осіменіння визначають за кількістю тільних телиць або корів на кінець парувального періоду. Так, під час визначення заплідненості телиць слід брати дані за 45 діб (2 статевих цикли). Наприклад, за 45 діб парувального періоду запліднена (покрита) 381 телиця, у тому числі 255 – плідно після першого осіменіння. Звідси заплідненість становить: (255:381) х 100 = 66,9%. Заплідненість корів обчислюють за 65 діб парувального періоду (з статевих цикли) за принципами, аналогічними для телиць.

Індекс осіменіння вираховують діленням числа зареєстрованих осіменінь запліднених телиць або корів на поголів’я запліднених телиць або корів. Заплідненими вважаються ті телиці, які не прийшли в охоту протягом останніх двох календарних місяців після плодотворного осіменіння.

Сервіс-період тільних корів – це кількість днів від отелу до плідного осіменіння.

У корів його визначають за останнім отеленням: СП=Чо – К,

де СП – сервіс-період, днів; Чо – дата плідного осіменіння до останнього отелу; К – дата передостаннього отелу.

Тривалість сервіс-періоду – досить зручний показник для швидкого визначення виходу телят за формулою:

ВТ = (365 – СП) : 285 (%),

де СП – сервіс-період, днів; 285 – тривалість тільності, днів.

Фактичний показник виходу телят (ВТ) завжди менший від знайденого за формулою на 3-5% через аборти і мертво народження.

30