скотартство лб

Щоб одержати 100 і більше телят від 100 корів, бажано, щоб сервіс-період становив 80 і менше днів.

Міжотельний період (МОП) – це час від отелення до отелення. Для стада м’ясних корів його визначають за формулою

Ф.Г.Каюмова і Ш.А.Мокаєва (1990):

Т = (1 – 2п) : Р х 365,

де Т – міжотельний період, днів; 1 – вік корів, років; п – кількість тварин у групі; Р – число отелень;

365 – календарний рік.

Користуючись даною формулою, середню відтворну здатність корів по стаду оцінюємо так: 300-365 днів – відмінно;366-401 – добре; 402-438 – задовільно; 439-475 днів – незадовільно.

Індекс плодючості або критерій відтворення за Д.Вінничуком (1978) знаходимо:

КВ=(П – О) : П х100,

де КВ – індекс плодючості, %; П – кількість усіх запліднених корів і телиць на дату

дослідження, голів; О – кількість корів і телиць, запліднених і таких, що не

перегуляли протягом останніх 3-х місяців на дату дослідження, голів.

Мінімальним критерієм відтворення (КВ) автор вважає 50%, а 65-70%

-нормою.

Ум’ясних корів плодючість гірша, ніж у молочних, що пов’язано з тривалішим підсисним періодом, підвищеною секрецією пролактину, який гальмує оваріальну функцію яєчників.

Ум’ясному скотарстві (товарні стада) основним завданням є одержання від корови одного теляти на рік у визначений сезон, а у племінних – якомого більше телят за весь період використання тварин з інтервалом між отеленнями не більше 12 місяців.

Важливим фактором, що впливає на плодючість, є перебіг отелу і пов’язана з цим смертність телят. 40-60% мертвонароджених одержують в наслідок тяжких отелів. Останні за перебігом суб’єктивно підрозділяють на чотири класи і виражають у балах:

1 бал – без надання допомоги або надання допомоги однією людиною без застосування механічних допоміжних засобів;

2 бали – надання допомоги кількома людьми або застосування допоміжних засобів;

31

3 бали – надання допомоги ветеринарним лікарем; 4 бали – хірургічна операція (кесарів розтин). При цьому

можлива загибель плоду, матері або обох разом.

Оцінку за характеристикою родів і втратою телят слід проводити окремо по кожному отеленню. При визначенні племінної цінності тварин необхідно брати до уваги порядковий номер отелення, стать теляти та сезон отелення.

Легкі роди сприяють зниженню відсотка загибелі телят у перші дні життя і підвищенню економічної ефективності розведення м’ясної худоби.

Для оцінювання плідників визначають як їх власну відтворювальну здатність, так і їх потомства – корів та нетелів.

Запліднювальна здатність сперміїв бугаїв під час першого осіменіння характеризує здатність бугаїв виробляти якісну сперму і впливає на тривалість сервісу та період між отеленнями, витрати спермодоз на одне запліднення та діловий вихід телят на час відлучення.

У країнах ЄС рекомендують для визначення відтворювальної здатності бугаїв визначати індекс осіменінь за формулою:

Індекс осіменінь = Кількість осіменінь(спаровувань)/Кількість запліднених,

тільних, чи отелених самиць.

У м'ясному скотарстві корів не доять, а вирощують під ними телят на підсосі до 6-8 місячного віку. При такому способі вирощування молодняку молочність м'ясних порід в Україні прийнято визначати за масою телят у 6-8 місячному віці, у США – у 205 днів, Великобританії – у 200 днів. Однак ці методи недосконалі і дають лише умовне уявлення про молочність м'ясних корів, оскільки телята, окрім молока матері, уже після місячного віку починають вживати інші корми. Молочність корів у м'ясному скотарстві має велике значення, оскільки кількість і якість молока матері – важливий фактор для розвитку телят до відлучення. Існує позитивний взаємозв’язок між молочністю корів і масою їхніх телят до відлучення.

При бонітуванні м'ясних корів їх молочність оцінюють за живою масою потомків у віці 210 днів.

32

Цей метод дає лише умовне уявлення щодо молочної продуктивності м'ясних корів, оскільки телята, окрім молока матері, уже після місячного віку споживають інші корми. Найтісніший зв'язок між приростом живої маси телят і молочність матерів спостерігається до тримісячного віку. Надалі він послаблюється, і на 6-8-й місяць після отелення корови ріст молодняку визначається в основному кількістю споживаних кормів і генетичними (породними) факторами.

Молочність м'ясних корів визначають за живою масою потомків під час відлучення, перерахованою на 210 діб (GR) за формулою:

GR=(WG-BW) : I х 210 + BW,

де I – вік потомків під час відлучення, діб;

GR – жива маса потомків під час відлучення (від 90 до 250 діб) перерахована на вік 210 діб, кг;

WG – жива маса потомків під час відлучення, кг; BW – жива маса новонароджених телят, кг

Для більш вірогідного оцінювання молочності корів еталонну живу масу потомків коригують на вік корови в отеленнях. Для цього еталону живу масу молодняку у віці 210 діб збільшують у первісток – на 10%, а корів після другого отелення – 5%. У разі народження декількох телят молочність оцінюють за сумарною живою масою приплоду.

За критерій оцінювання молочності м'ясної корови слід використовувати її довічну продуктивність (молочність) із розрахунку на один день її життя від народження до відлучення від неї останнього потомка у віці 210 діб за формулою:

K=MЗАГх1000 :ТЖ,

Де К – довічна продуктивність (молочність) м'ясної корови, г/добу;

Мзаг – загальна молочність корів, кг; ТЖ – тривалість життя корови від народження до відлучення від

неї останнього потомка, діб.

Цей показник враховує вплив кожної із ознак продуктивності корови на отримання основної її продукції - живої маси потомків під час відлучення. Для оцінювання молочності м'ясних корів за масою молодняку під час відлучення користуються також її відносною величиною, яку визначають для кожної особини окремо за виразом:

Скоригована маса потомка під час відлучення,кг /Середня скоригована жива маса всіх потомків під час відлучення,кг * 100

33

Відносна скоригована жива маса окремих потомків під час відлучення є орієнтиром для встановлення того, яку тварину поточного року народження в групі залишати для ремонту стада. Такий облік молочності корисний для виявлення як низькопродуктивних корів та їх вибракування, так і високопродуктивних, яких слід використовувати для розведення.

Порядок виконання:

Робота виконується в лабораторії скотарства і технології виробництва молока і яловичини. Студенти отримують індивідуальні завдання і користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни, інструкцією з бонітування худоби м'ясних порід, з допомогою лічильної техніки розраховують показники, що характеризують відтворну здатність та молочність м'ясних корів.

Завдання до теми:

1.За даними господарства (вихідні дані додаються індивідуально кожному студенту) визначити показники відтворної здатності м’ясних корів:

-запліднюваність самок_________________________________________________;

-індекс осіменіння_____________________________________________;

-вихід телят на 100 корів і нетелей________________________________________________.

2.За індивідуальними даними по одній з корів визначити:

-тривалість сервіс-періоду_________________________________;

-тривалість між отельного

періоду_______________________________________________.

3.Визначити середній бал трудності отелів по стаду______________________________________________________.

4.Визначити коефіцієнт великоплідності у корів______________________________________________________. 5.Відповідно до вихідних даних визначити молочність корів і зробити бальну оцінку даної ознак для наступного бонітування. Результати запишіть за формою:

Визначення молочності м'ясних корів

Корова	Теля, яке народилося від корови

М о л	О ц і н

34

	№ тварини по порядку	Жива маса. кг			Вік при відлученні, міс	Жива маса, кг
Порода			Вік, отелів	Стать		При народженні	При відлученні

Контрольні запитання

1.Які ви знаєте показники відтворної здатності корів?

2.Як визначити запліднюваність самок та індекс осіменіння?

3.Що означає коефіцієнт великоплідності?

4.Як можна охарактеризувати отели?

5.Як визначити молочність м’ясної корови?

6.Від чого залежить молочність м’ясної корови?

Тема 4. Бонітування м’ясної худоби

Мета заняття: навчитись проводити оцінку бугаїв, корів і молодняку м’ясних порід за комплексом ознак.

Зміст заняття:

Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід – комплексна оцінка худоби за племінними і продуктивними якостями, яка проводиться в усіх господарствах незалежно від їх підпорядкованості, що мають племінних тварин. Бонітують м’ясну худобу згідно інструкції з бонітування великої рогатої худоби мясних порід затвердженої наказом Міністерства аграрної політики № 154 від 6.06.2002 року.

Бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід проводиться протягом року при досягненні тваринами певного віку.

Бонітуванню підлягає усе племінне поголів’я, за винятком молодняку віком до 6-ти місяців та тварин на відгодівлі.

Основними ознаками при визначенні комплексного класу бугаїв є жива маса, конституція та екстер’єр, відтворна здатність, оцінка за власною продуктивністю та генотип.

35

Основними ознаками при визначенні комплексного класу корів є жива маса, конституція та екстер’єр, молочність, відтворна здатність та генотип.

Основними ознаками при визначенні комплексного класу молодняку є жива маса, конституція та екстер’єр, оцінка за власною продуктивністю та генотип.

Порядок виконання:

Робота виконується в лабораторії скотарства і технології виробництва молока і яловичини. Студенти отримують індивідуальні завдання і користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни та інструкції з бонітування великої рогатої худоби м’ясних порід оцінюють тварин за комплексом ознак. При цьому використовують шкалу оцінки бугаїв, корів та молодняку і вимоги до них згідно додатків 1-11, приведених в інструкції з бонітування м’ясної худоби. Дані оцінки тварин заносяться у відповідні таблиці (форми таблиць 6-8 додаються нижче).

Завдання до теми:

1.Пробонітувати 5 корів, 2 бугаї-плідники і 5 голів молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід згідно індивідуального завдання(табл..6,7,8).

Таблиця 6

Бонітування корів м’ясних порід

Генотип,

Конституція та екстер’єр, бал

Молочність, кг

Перебіг

Тривалість між отельного періоду, днів

Комплексна оцінка,

Встановлено клас

№ тварини

Вік, років

клас

Жива маса, кг

Вік 1-го отелу, міс.

отелень, бал

Відтворна здатність

бал

Загальна сума балів

Порода

батько

мати

нормальний

з незначною допомогою

важкий

генотип

жива маса

конституція, екстер’єр

молочність

відтворна здатність

Таблиця 7

Бонітування молодняку м’ясних порід

ар

По ро да

мі

ся

ат

Генотип,

Жива

я

та ек ст

од ук

Комплексна оцінка,

на су

вл ен

клас

маса,

бал

36

батько

мати

генотип

жива маса

конституція, екстер’єр

власна продуктивність

Таблиця 8

Бонітування бугаїв-плідників м’ясних порід

Власна продуктивність, клас

Генотип,

Відтворназдатність, клас

Заплідненоза парувальнийперіод,

Комплексна оцінка, бал

Загальнасума балів

Встановленоклас

тварини№

Порода

,Вікроків

батько

мати

масаЖива, кг

Конституціята екстер’єр, бал

голів

генотип

масажива

конституція, ’екстерєр

власна продуктивність

відтворна здатність

клас

2.Зробити пропозиції щодо наступного використання цих племінних тварин_________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

______________________________________________________.

Контрольні запитання:

1.Дайте визначення що означає термін “бонітування тварин”.

2.Назвіть основні ознаки, за якими проводять комплексну оцінку бугаїв, корів та молодняку великої рогатої худоби м’ясних порід.

3.Як оцінюється молочність м’ясних корів?

4.Як оцінюються відтворні здатності бугаїв і корів м’ясних порід?

5.Визначення класу м’ясних тварин за комплексом ознак.

37

МОДУЛЬ 2 «Облік продуктивності м’ясної худоби та визначення собівартості м’яса»

Тема 5. Організація кормової бази та утримання м’ясної худоби на пасовищах

Мета заняття: навчитись розраховувати потребу в кормах і пасовищах для м’ясної худоби.

Зміст заняття: Основою успішного розвитку м'ясного скотарства є міцна кормова база, при якій можна застосовувати науково обґрунтовані норми годівлі, що забезпечують максимальну продуктивність тварин при низьких затратах праці та засобів.

Для інтенсивного ведення м'ясного скотарства необхідно створити відносно дешеву міцну кормову базу, яка ґрунтується на використанні об'ємистих кормів і низькій частці концентрованих.

У господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні молодняку великої рогатої худоби, білковий корм має особливо велике значення, оскільки молодняку в зв'язку з інтенсивним ростом потрібна значна кількість протеїну з розрахунку на 1 корм. од.

При розрахунку потреби в кормах (з врахуванням страхфонду 10%) для м’ясної худоби враховують нормативи потреби в кормах, наведених в таблиці 7.

Таблиця 9

Потреба в кормах (з врахуванням страхфонду 10 %)

	Потреба на 1 корову зі шлейфом (при реалізації живою
Вид корму		масою 500 кг)
	корм. од., ц	структура за	поживність 1	в натурі, ц
		поживністю,	кг, корм. од.
		%
Концкорми	18,0	25	1,27	16,4
Грубі	8,6	12	0,42	20,3
в т.ч.: сіно	5,0	7	0,5	10,0
сінаж	3,6	5	0,35	10,3
Соковиті	26,0	36	0,19	137,3
в т.ч.: силос	23,8	33	0,2	119,0
	2,2	3	0,12	18,3
		38

коренеплоди
Зелені	19,4	27	0,21	97
Всього	72,0	100

При організації інтенсивного виробництва яловичини рекомендовано таку структуру посівних площ кормових культур, %:

-зернові, всього – 22, в тому числі: кукурудза на зерно – 10, ячмінь – 6, горох – 6;

-багаторічні трави, всього – 30, в тому числі: на сіно – 10, на зелений корм – 20;

-кормові буряки – 2;

-кукурудза на силос – 36;

-кукурудза на зелений корм – 10.

При такій структурі посівних площ кормових культур на 1 кормову одиницю буде одержано 100-110 г перетравного протеїну.

Відповідно до директив ЄС тваринам необхідна повноцінна годівля відповідно до їх віку, корми не мають містити речовин,які можуть призвести до тяжких захворювань або загибелі. Для виробництва яловичини використовують екологічно чисті корми: силос, сінаж, сіно, комбікорми, солому, зелені корми.

Максимально допустимий рівень вмісту токсичних елементів, радіонуклідів і залишків пестицидів, мікотоксинів, нітратів і нітратів у кормах, які слід використовувати для годівлі корів, телят і молодняку під час виробництва чистої і безпечної яловичини не має перевищувати рівнів зазначених у ГОСТах та ДСТУ. Якщо корми не відповідають вимогам, хоча б за одним із показників безпеки їх відносять до непридатних до згодовування.

Годівлю і утримання дорослих корів слід починати з організації повноцінної годівлі сухостійних корів, щоб забезпечити одержання життєздатного приплоду. Немає необхідності інтенсивно годувати м'ясних корів дорогими кормами, їх доцільніше забезпечувати дешевими кормами, що знижує загальні витрати на утримання тварин. При організації годівлі й утримання тварин у зимовий період виходять з того, що протягом зимового періоду корови в кращому випадку повинні зберегти так звану осінню живу масу.

Краще потрібно годувати нетелей і первісток. У період тільності потреба корови в поживних речовинах найнижча. Від моменту відлучення телят і за 2-3 місяці до отелення раціон корів складають головним чином лише для підтримки життєвих функцій. Основою раціону в цей період можуть бути сіно, солома, полова при

39

відповідному забезпеченні добавками. Для корів низької вгодованості в раціон додатково включають силос і невелику кількість зерна. Небажано, щоб тварини були ожирілими до отелення, оскільки це може стати причиною ускладнень при родах. Самку годують так, щоб вона давала достатні прирости в період між отеленнями та осіменінням з тим, щоб підвищити її заплідненість.

Від стану вгодованості корови при отеленні залежить період настання тічки після отелення. Низька вгодованість при отеленні й після нього призводить до того, що корова не приходить в охоту протягом парувального сезону або приходить у кінці останнього. Добра вгодованість сприяє швидкому відновленню статевого циклу після отелення. В період отелення та осіменіння (весняні отелення — березень-липень, осінні — вересень-січень) потреба тварин у поживних речовинах найвища. Під час родів корова втрачає близько 60 кг і цю втрату має відновити за 90-120 днів після отелення, тому самці в цей час слід забезпечити поліпшену годівлю.

Існує пряма залежність між повноцінністю годівлі корів і періодом тільності та молочністю. Сухостійним самкам за 2 місяці до отелення треба забезпечувати таку годівлю, щоб одержати не тільки життєздатний приплід, а й оптимальну живу масу теляти при народженні і запас в організмі матері відповідної кількості поживних речовин для забезпечення майбутньої лактації. Оптимальні норми годівлі сухостійних корів позитивно впливають на склад молозива . У молозиві середній вміст сухої речовини становить 16, білка — 7,5, жиру — 4,5%, вітаміну А — 610 мкг/кг. При низькому загальному рівні годівлі та невисокій якості кормів рівень сухої речовини в молозиві знижується до 12,9%, білка — 5,4%, вітаміну А — в півторадва рази. Згідно норм енергетичного та протеїнового живлення корів м'ясних порід, загальний рівень кормів за 2 місяці до отелення встановлюють із розрахунку 2,1-2,4 кг сухої речовини, або 1,4-1,6 корм. од. на 100 кг живої маси при концентрації енергії в 1 кг сухої речовини 8,4 МДж. Оптимальною нормою протеїну вважають 7,1- 7,4%, сирого протеїну — 12-15, сирої клітковини — 18-24, Са — 0,65, Р — 0,40% сухої речовини.

Для одержання життєздатного молодняку та забезпечення молочності не менше 1200 кг коровам у зимово-стійловий період при утриманні в приміщенні необхідно 2-2,5 кг сухої речовини, 1,5-1,9 корм, од., 16-22 МДж обмінної енергії, при годівлі на вигульнокормовому майданчику — 2,2-3 кг сухої речовини, 1,6-2,1 корм, од., 18-24 МДж обмінної енергії на 100 кг живої маси; на 1 корм. од.

40