1.5. Ї пишеться:

1. Після голосних (на місці рос. и):	Ізмаїл, Ізраїль, круїз, прозаїк, Гаїті, монотеїзм, Воїнов, але: староіндійський, поінформувати, доісторичний.
2. У кінці власних назв після м’якого приголосного чи голосного:	Гімалаї, Гавайї, Шантійї, де Віньї.

1.6. Є пишеться:

1. На початку слова (є звучить як йе):	єзуїт, єпископ, Єрихон, Єсентуки.
2. Після е, і, й, ь, апострофа:	фойє, феєрія. досьє, фієста, Мейєрхольд, кар’єра.
3. У кінці невідмінюваних слів після м’яких приголосних та апострофа:	кутюр’є, сомельє, Руж’є, Лавуаз’є, канотьє, але: траєкторія.

1.7. У пишеться:

У, а не Ю пишеться після Ж, Ш:

журі, жульєн, брошура; парашут, а також парфуми.

2. Правопис приголосних в іншомовних словах.

   1. Подвоєння приголосних.

Приголосні подвоюються:
1. В іншомовних власних назвах та похідних від них словах:	Голландія - голландець, Ахіллес – ахіллесів, Марокко – марокканський, але :Каміла, Каліста, Інеса, Сара.
2. Якщо є непрефіксальне слово:	революція – контрреволюція, новація – інновація, міграція - імміграція, але: нотація - анотація, конотація.
3. У деяких іменах:	Аполлон, Ганна (Анна), Віссаріон, Геннадій, Алла, Елла, Ізабелла, Нонна, Римма, Стелла, Жанна.
У словах:	алло, брутто, ванна, донна, лляний, мадонна, мокко, мулла, нетто, одіссея, осанна, панна, пенні, ссавець, тонна тощо.
!!! Правопис частини слів залежить від їх значення:	Ватт (прізвище) - ват (одиниця виміру); білль (законопроект) - біль (страждання).

Приголосні не подвоюються:
1. В іншомовних загальних назвах:	група, дані, клас, програма, шасі.
2. У деяких іменах:	(укр.): Іполит, Кирило, Сава, Пилип, Інеса. (рос.): Ипполит, Кирилл, Савва, Филипп, Инесса.
3. Зараз пишуться без подвоєння:	бароко, беладона, бравісимо, гето, гун (гуни), інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін (фіни).

2.2. Переклад іншомовних власних назв.

Правило	Російська мова	Українська мова
1. Прізвища та географічні назви не перекладаються:	Александров, Филиппов, Отрадное, Научный.	Александров, Філіппов, Отрадне, Научний.
2. У прізвищах зберігається закінчення -ой:	Донской, Толстой.	Донськой, Толстой.
3. Закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається через -е:	Доброе, Богатое, Горячее.	Добре, Багате, Гаряче.

2.3. Уживання голосних при перекладі власних назв.

Літера		Російська мова	Українська мова
Рос.	Укр.
Е	Е
1. Після приголосних:		Фет, Некрасов, Пенза.	Фет, Некрасов, Пенза.
2. Після ж, ч, ш, щ, р:		Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель.	Жешув, Чехов, Шекана, Щецин, Ревель

Е	Є
1. На початку слова:		Ениcей, Егоров, егерь.	Єнісей, Єгоров, єгер.
2. Після м’якого знака, голосних, та апострофа:		Арсеньево, Гурьев, Ананьев.	Арсеньєво, Гур'єв, Ананьєв.
3. У корені, якщо російському е відповідає споріднене українське і:		Зверев, Белов, Лебедев.	Звєрєв, Бєлов, але: Лебедєв (лебідь – лебедя).
4. У суфіксі -єв-, -єєв- після приголосних, крім ж, ц, ч, ш, щ, р:		Сергеев, Лаптев, Андреево, Ботев (болг.).	Сергєєв, Лаптєв, Андрєєво, але: Ботев (болг.).

И	И
Після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосними:		Тушино, Рощин, Жилкин.	Тушино, Рощин, Жилкін.
2. В утвореннях від назв, імен, спільних для обох мов:		Синицын, Силаев, Филиппов.	Синицин (синиця), Силаєв (сила), але: Філіппов.
3. У префіксі прі-:		Пришвин, Привольное.	Пришвін, Привольне.
4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-, -ович-, -євич-:		Петрик, Йовович, Станюкович.	Петрик, Йовович, Станюкович.

И	І
На початку слова та після приголосних, крім ж, ч, ш, щ:		Иванов, Хибины, Фиджи	Іванов, Хібіни, Фіджі.
И	Ї
Після голосних, апострофа та м’якого знака:		Воинов, Гурьин, Ананьин.	Воїнов, Гур’їн, Ананьїн.

Рос.	Укр.
Ё	ЙО	На початку слова, складу:	Елкино, Соловьев.	Йолкіно, Соловйов.
Ё	ЬО	У середині і на кінці складу:	Алферов, Королев.	Алфьоров, Корольов.
Ё	Е	В утвореннях від спільних для обох мов імен:	Артемов, Семенов.	Артемов, Семенов.
Ё	О	Під наголосом після ч, щ:	Чечеткин, Борщев.	Чечоткін, Борщов.
Э	Е	Завжди:	Эверест, Элиста	Еверест, Еліста.
Ы	И	Завжди:	Рыбинск, Черных.	Рибінськ, Черних.