Уживання приголосних.

Філіппіни — філіппінський, Канни - каннський

Ватт — ват, Бессемер - бесемер

Аполлон, Ганна (Анна),

Інеса (укр.) — Инесса (рос.)

шасі, комісія, дані, даний (але: данник, подання)

раціональний — ірраціональний, новація – інновація (але: нотація — анотація)

тонна, одіссея

бароко, стакато

Переклад іншомовних власних назв.

Александров — Александров, Научный — Научний

Октябрьское — Октябрьське, Отрадное — Отрадне

Донской — Донськой

Беляев — Бєляєв, Сергеев — Сергєєв, Гурьев — Гур’єв, Ананьєв — Ананьєв (але: Ботев — Ботев)

Серов — Сєров, Светлов — Свєтлов(але: Каменєв, Лебедєв)

Соловьев — Соловйов

Алферов — Алфьоров

Артемов — Артемов(Артем), Синицын— Синицин (синиця) (але: Филиппов — Філіппов)

Чечеткин — Чечоткін, Щелоков - Щолоков

Ибраимов — Ибраїмов, Воинов — Воїнов

§ 4. Правопис префіксів

1. Правопис префіксів з, с, зі.

1. З → С перед к, п, т, ф, х (КаФе ПТаХ):	сказати, спалахнути, стерти, сфагнум.
2. В усіх інших випадках пишеться префікс з:	зсадити, зжитися, зчепити.
3. ЗІ пишеться, коли корінь слова починається сполученням приголосних:	зізнатися, зіграти, зігнутися, зіставити, але: зігрівати - зогрівати, зітлівати - зотлівати.

!!! У префіксах кінцевий дзвінкий не змінюється:

обпалити, розгорнути, відстань, підтримка.

2. Правопис префіксів пре-, при-, прі-.

2.1. Префікс ПРЕ- вживається:
1. Для вираження найвищого ступеня ознаки:	добрий – предобрий; прегарний, превисоко.
2. У словах:	преосвященний, преподобний, престол, презирливий, презирство.

2.2. Префікс ПРИ- вживається:
1. У дієсловах для позначення приєднання, наближення, частковості дії, іменниках:	йти – прийти; приберегти, привабити, прибрати; прихильник, приїзд.
2. У словах:	пригірок, приярок, прикордонник, прибережний.

2.3. Префікс ПРІ- вживається:
У словах:	прізвище, прізвисько, прірва, прілий, пріор, пріоритет, прісний, пріфікс (тверда ціна).

§ 5. Правопис суфіксів.

1. Іменникові суфікси.

1. -ИР, -ИСТ, -ИЗМ - після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р пишеться и:	командир, таксист, афоризм, але: п’ятірка, ганчірка.
2. -ІР, -ІСТ, -ІЗМ - після інших приголосних пишеться І:	сапфір, пацифіст, ідеалізм, але: боротьбист, речовизм.
3. -ЇР, -ЇСТ, -їЇЗМ - після голосних пишеться Ї:	конвоїр, ліцеїст, альтруїст, ламаїзм.
4. -ИВ(о) - в іменниках середнього роду, що означають матеріал або продукт праці:	печиво, добриво, вариво, але: марево.
5. -НИК, -ЩИК, -ЧИК - у назвах професій, спеціальностей та інших іменниках:	пожежник, бакенщик; хлопчик, стільчик.
6. -ИК, -ІК, -ЇК - в іншомовних словах и, і, ї пишуться згідно з вимовою:	історик, медик, механік, прозаїк.
7. -ИЧ - у прізвищах, по батькові тощо	Кузьмич, москвич.
8. -ЕН(я), -ЄН(я) - у назвах живих істот серед. роду:	кошеня, левеня, змієня, чаєня,
9. -ИСЬК(о), -ИЩ(е) - у словах з негативним значенням після приголосних:	хлопчисько, дівчисько, голосище, звалище.
10. -ЇСЬК(о), -ЇЩ(е) - після голосних пишеться ї:	гноїсько, побоїще,
11. -ИЧОК, -ИЧК - в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц(я):	кошик – кошичок, полиця – поличка, горщик – горщичок, пшениця – пшеничка.
В усіх інших випадках уживаються суфікси з е або є (-ечок, -єчок, -ечк, -єчк, -еньк, -єньк):	мішечок, краєчок, копієчка, ніченька,
13. -ИК - у зменшувальних формах:	дворик, вузлик, братик.
14. -ИНН(я) - збірні поняття середнього роду:	павутиння, картоплиння.
15. -ІНН(я) - збірні поняття, утворені від дієслів, які мають в основі и, і:	воскресити – воскресіння, шарудіти - шарудіння, а також: каміння, коріння.
16. -АНН(я), -ЯНН(я) - утворені від дієслів із голосним основи а(я):	сприяти – сприяння, полювати – полювання.
17. -ЕНН(я) - віддієслівні іменники з наголосом на корені:	порушувати – порушення, звертатися – звернення.
18. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ, -ЄЦЬ, -ІСТЬ, -ТЕЛЬ- після кінцевого приголосного:	скрипаль, красень, переможець, кореєць, ніжність, цінитель.
19. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ - після л перед н:	уболівальник, лічильник, геніальність.
20. -ІВК(а), -ЇВК(а) - в іменниках жіночого роду:	ножівка, долівка, покоївка, але: головка (капусти), духовка, підготовка, зарисовка.
21. -ОК – в іменниках чол. роду з випадним о та після приголосного з ь:	міст – містка – місток, день – дня – деньок; пень – пенька – пеньок.
22. -АР, -ЯР - у позначеннях професії, роботи:	крамар, лікар, зброяр.
23. -АНИН, -ЯНИН - належність до місця, нації:	кримчанин, харків’янин, горянин.
-ОВИЧ, -ЙОВИЧ, -ИЧ, -ІЧ – при творенні чоловічих імен по батькові:	Іван – Іванович, Олексій – Олексійович, Кузьма – Кузьмич, Кузьмович; Ілля - Ілліч, Ілльович; Микола – Миколович, Миколайович.
-ІВН(а), -ЇВН(а) - при творенні жіночих імен по батькові:	Іван - Іванівна; Олексій – Олексіївна, Кузьма – Кузьмівна, Ілля – Іллівна. Микола - Миколівна, Миколаївна.