Заповіді оратора

1. Не забудь: чим більша аудиторія, тим простіша (але не бідніша) мова викладу; чим офіційні ший виступ, тим суворіші вимоги до його мовного оформлення.

2. Не захоплюйся довгими реченнями, віддавай перевагу коротким: кожна думка вимагає окремого речення, довгі думки не переконують.

3. Не копіюй чужого стилю: не все, що прекрасне в когось, може бути гарним у тебе.

4. Не зловживай прикметниками та особовими займенниками.

5. Не піддавайся на “провокацію” відійти від основної теми, не “загравай” зі слухачами.

6. Не починай “здалеку”, зразу ж “бери бика за роги”.

7. Не зловживай технічними засобами.

8. Не розраховуй тільки на свої імпровізаційні таланти, нехай вони будуть додатковим засобом.

9. Не залишай без відповіді жодне запитання, навіть найнесподіваніше.

10. Не сердься на слухачів, не звинувачуй їх ні в чому: сприймай їх такими, якими вони є.

Структура виступу

1. Вступ (визначення теми, актуальності, частин виступу)

1. продумати кожен крок, оскільки перше враження – головне,

1. лаконічно,

1. захопити увагу (зацікавити темою, цікава історія, питання, влучна цитата, звернення), але не варто починати з гумору або вибачення,

1. за порадою Леонардо да Вінчі, початок і кінець не повинні перевищувати третини виступу.

2. Основна частина

1. логічно, послідовно, аргументовано;

2. ясність, яскравість, образність висловів,

3. пристосування до аудиторії (не вживати незрозумілу лексику),

4. добре володіння предметом,

5. використання ілюстрацій,

6. повторення головної думки, але іншими словами,

7. абстрактні фрази повинні супроводжуватися конкретними прикладами,

8. обмежене коло винесених питань (7).

3. Закінчення

1. враховуйте, що слухачі найкраще запам’ятовують фінал, тому його треба також добре продумати,

2. закінчуючи, не кажіть аудиторії, що вже закінчуєте,

3. не втомлюйте аудиторію: треба закінчити раніше, ніж того захочуть слухачі.

Існують такі варіанти кінцівки: резюме, заклик до дії, викликати сміх, щось процитувати, створити кульмінацію.

Кінець і початок мають бути логічно пов’язані.

3. Мовленнєвий етикет спілкування

Етикет (з фр. etiquette – ярлик, етикетка) – це правила поведінки і спілкування людей у суспільстві; зовнішній прояв відносин між людьми, культури особистості.

З огляду на сферу застосування можна говорити про різні види етикету, як то службовий, мовленнєвий, побутовий тощо.

Мовленнєвий етикет – сукупність словесних формул, сформованих протягом тисячоліть у людському суспільстві, що вживаються у повторюваних повсякденних ситуаціях. Мовленнєвий етикет включає несловесні (інтонація) та позамовні чинники (міміка, жести).

Мовленнєвий службовий етикет – це правила мовленнєвої поведінки на роботі.

Форми етикету не є носіями фактичної інформації, але засвідчують соціальний стан мовця, інтелектуальний розвиток, вихованість, освіченість, ставлення до адресата.

Етикет загалом і мовленнєвий етикет зокрема не є постійним, оскільки змінюється разом із суспільством (зміни в суспільстві зумовили заміну офіційного звертання громадяни, товариші на панове, добродії).

За умовами і змістом мовної ситуації розрізняють різновиди мовленнєвого етикету, відбір засобів для кожного диктується умовами спілкування та особистими якостями мовців. Це, як правило, мовні кліше, стандарти. Розглянемо основні принагідно ділового спілкування:

• звертання, привернення уваги. При звертанні до знайомої особи у слов’янській традиції офіційною є форма імені та по батькові у кличному відмінку (Іване Івановичу), останнім часом відновлюється також форма звертання на повне ім.’я із додаванням „рольового” слова (пане Іване). В офіційних звертаннях до незнайомої людини варто уникати займенників, а послуговуватися „рольовими” словами у кличному відмінку: добродію, добродійко, добродії, пане, пані (незмінюваний іменник на позначення заміжньої жінки), панно (незаміжня дівчина), панове, друже, друзі, колего тощо із можливим додаванням прикметників типу шановне (панство), дорогі (друзі), поважне (товариство).

• вітання. За спостереженнями психологів, людина складає враження про співрозмовника протягом перших 15 секунд спілкування, відтак момент привітання є важливим у налагодженні процесу комунікації. Формул привітання в українській мові порівняно небагато: Доброго ранку! Добрий день! Добридень! Добрий вечір! Добривечір! Здрастуйте!

• знайомство супроводжується формулами мовного етикету типу: Дозвольте відрекомендуватися..., Мене звуть..., Моє ім’я, моє прізвище..., Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам..., Дозвольте познайомити Вас із..., Познайомтеся, це..., Познайомте мене, будь ласка, з..., Дуже радий з Вами познайомитися..., Дуже приємно...

• прохання висловлюється за допомогою таких форм: Будь ласка! Будьте ласкаві! Коли Ваша ласка! Прошу Вас! Чи не могли б Ви...; Якщо можете...; Якщо Вам не важко... Треба розрізняти слова прошу (відповідь на подяку) і прошу (звертатися з проханням, клопотати).

• згода і незгода. Для висловлення згоди доречними є фрази: Добре! Згода! Будь ласка! Із задоволенням! З радістю! Аби висловити відмову, варто скористатися фразами: Ні, дякую; Дякую, на треба; На жаль, ні; Перепрошую, але не можу; Мені дуже шкода, але... ; Шкодую, що не зміг...

• вибачення; скарга;

• поздоровлення, побажання;

• вдячність; Щоб вибрати форму подяки, треба знати форми ввічливості, враховувати значущість послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. За дрібну послугу можна сказати: Дякую! Спасибі! Якщо зроблено щось значне: Сердечно Вам дякую! Щиро Вам дякую! Прийміть мою найщирішу вдячність! Дозвольте висловити Вам подяку! Дуже вдячний за Вашу турботу! Це дуже люб’язно з Вашого боку, не знаю, як Вам дякувати!

Відповідаючи на подяку, доречно вжити фрази: Немає за що; Прошу; Будь ласка.

• прощання. Прощання завершує комунікативний акт і подекуди зачіпає перспективу подальшого спілкування: До побачення! Бувайте здорові! Ходіть здорові! Прощавайте! На все добре! Усього найкращого! Щасливої дороги! До зустрічі! Добраніч! На добраніч!

Цікаво, що в основі стандартних мовленнєвих формул закладено позитив (лексеми з коренями добр, здоров).

Тональності спілкування

Відбором етикетних мовних форм на кожному етапі створюється та чи інша тональність спілкування, тобто така соціальна якість ситуації спілкування, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм, взаємодії учасників комунікації, як показник культури, інтелігентності співрозмовників.

У європейському культурному ареалі виділяють 5 тональностей спілкування: висока, нейтральна, звичайна, фамільярна, вульгарна.

Високою тональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми, брифінги тощо).

Нейтральна тональність функціонує у сфері офіційних установ.

Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні.

Фамільярна тональність забезпечує спілкування в колі сім’ї, в дружньому товаристві.

Вульгарна тональність спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях.

Звертання і вітання – це ті елементи мовленнєвого етикету, які, передусім, сигналізують про соціальні відносини, що встановлюються в рамках комунікативного акту. Головним чинником, який впливає на вибір того чи іншого звертання, вітання, є соціальний статус учасників комунікації, ситуація спілкування. Арсенал звертань в українській мові дещо збіднений. З метою його розширення використовуємо ряд замінників. Уникаючи прямих звертань до незнайомих осіб, вдаємося до таких: Дозвольте звернутися... , Вибачте (пробачте), чи можна вас запитати, просити... , Чи не скажете...

Особливо продуктивною є морфема добр- – у формулах вітань, які використовуються часто замість формул-звертань, компенсуючи бідний вибір останніх: Доброго ранку; Добрий день; Добрий вечір.

У відповідь на привітання існують формули: Доброго здоров’я; Доброго ранку; Добрий день; Добрий вечір.

З-поміж названих формул-вітань лише формула Добрий день! може вживатися у трьох тональностях – високій, нейтральній і фамільярній, в останніх двох – і Добридень. Інші формули вітання: Доброго ранку, Добривечір і подібні в офіційних сферах не використовуються.

Форми звертань Здрастуй, Здрастуйте сприймаємо як непоширені, стилістично марковані.