Висновки до розділу 1

Воля - форма психічного відбиття, свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, що проявляється в здатності до вибору дій, пов'язаних з подоланням зовнішніх і внутрішніх перешкод. Поняття "воля" розглядається і як психічний процес, і як аспект більшості інших найважливіших психічних процесів і явищ, і як унікальна здатність особи довільно контролювати свою поведінку [10, 97]. Складність поняття "воля" пояснюється тим, що воно дуже тісно пов'язане з поняттям "свідомість", складним психологічним явищем, і виступає одним з найважливіших атрибутів. Результати будь-якої вольової дії мають для людини два наслідки: перше - це досягнення конкретної мети; друге пов'язано з тим, що людина оцінює свої дії та має відповідні уроки на майбутнє щодо способів досягнення мети, витрачених зусиль. Воля людини характеризується певними якостями. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні явища, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її владу над собою.

На сьогоднішній день отримані більш-менш достовірні відомості про гендерні відмінності в загальних і приватних здібностях, в мотиваційній сфері, в рівні академічних та професійних досягнень. Між тим проблема індивідуальних відмінностей вольовий регулювання, обумовлених гендерною приналежністю, залишається практично не вивченою. Тому наше емпіричне дослідження буде присвячене саме цій темі.

Розділ 2. Емпіричне дослідження гендерних особливостей прояву вольових якостей

2.1 Організація і методика експерименту

Методом збору емпіричних даних був який констатуючий експеримент, організований як порівняння гендерних особливостей волі молодших школярів. Експеримент проводився з 1 березня 2012 року по 15 березня 2012 року. Констатуючий експеримент проводився на базі третіх класів лiцею мистецтв №133 м. Харкова Мета дослідження: вивчення гендерних особливостей волі молодших школярів. Завдання: 1. Виявити рівень розвитку таких вольових якостей, як сила волі і терплячість, в учнів третіх класів. 2. Проаналізувати гендерні особливості розвитку вольових якостей в молодшому шкільному віці. 3. Здійснити якісний аналіз гендерних відмінностей відповідей на питання методик дослідження вольових властивостей молодших школярів. Випробуваними були: два третіх класи – А та Б - вік 8-9 років. Таким чином, усього в проведеному нами дослідженні брали участь 48 дітей. Методики збору даних. Для збору емпіричного матеріалу нами були використані дві стандартизовані діагностичні методики: тест-опитувальник для оцінки сили волі М.М. Обозова, тест-опитувальник для оцінки терплячості Є.П. Ільїна, Е.К. Фещенко. Тест-опитувальник для оцінки сили волі Н.Н.Обозова використовувався нами для дослідження рівня сили волі молодших школярів. Загальна характеристика даної методики. Тест-опитувальник складається з 15-ти питань, на кожен з яких необхідно відповісти "так", "не знаю", "ні". Відповіді записуються до спеціального бланку. Нормативні кордони рівня сили волі: - 0-12 балів - низький рівень "сили волі"; -13-21 балів - середній рівень "сили волі"; - 22-30 балів - високий рівень "сили волі". Докладний опис методики М.М. Обозова наводиться в Додатку 1. Перед дослідженням в кожному класі учням була викладена суть проведеного дослідження. Далі бажаючим була надана можливість задати питання, з'ясувати значення незрозумілих слів і виразів, якщо такі зустрічаються. Для дослідження рівня терплячості використовувався тест-опитувальник Є.П. Ільїна і Є.К. Фещенко (надалі званий опитувальник Ільїна-Фещенко). Загальна характеристика даної методики. Тест-опитувальник Ільїна-Фещенко складається з 18-ти питань, на кожен з яких необхідно відповісти "так" або "ні ". Відповіді у вигляді плюсів і мінусів записуються до спеціального бланку. Нормативні кордону рівня терплячості: - 0-6 балів - низький рівень терплячості; - 7-11 балів - середній рівень терплячості; - 12-18 балів - високий рівень терплячості. Докладний опис методики Ільїна-Фещенко наводиться в Додатку 2 Крім інтегральних показників рівнів "сили волі" і терплячості нами був здійснений якісний і кількісний аналіз відповідей на питання обох тестів: за 15-і питаннями 1-го тесту і 18-и питаннями 2-го тесту. Таким чином, в цілому було вивчено особливості відповідей хлопчиків і дівчаток на кожен з 23-х питань двох методик. Методи обробки експериментальних даних. За кожною методикою визначалося (для хлопчиків і дівчаток окремо, а також за всі вибірці в цілому): - рівень розвитку таких вольових якостей, як "сила волі" і терплячість (середній результат); - кількість і частка (у %) дітей, що характеризуються різним рівнем розвитку "сили волі" і терплячості; - співвідношення позитивних і негативних відповідей на кожне з питань методик для визначення рівня "сили волі" і терплячості (окремо для хлопчиків і дівчаток, а також в цілому по групі) - з метою виявлення питань використаних нами методик, максимальної і мінімальної розрізниці хлопчиків і дівчаток за рівнем розвитку вольових якостей.