2.3. Населення і трудові ресурси

Загальна чисельність наявного населення Запорізької області, за даними Всеукраїнського перепису населення на 1 липня 2012 р., становила 1788215 осіб(3.9 % населення України, 9 місце), постійне населення області - 1787426 осіб (табл. 2.3.1). За січень–червень 2012р. чисельність населення області зменшилась на 4558 осіб, зменшення становило 5,1 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Кількість чоловіків становила 745,6 тис.осіб, або 46%, жінок - 1042,6 тис. осіб, або 54%; міського населення - 1375,7 тис.осіб, або 75,4%, сільського - 411,4 тис.осіб, або 24,6%. На дату Всеукраїнського перепису населення кількість міст в області склало 14, їх число не змінилося після перепису населення 1989 року. Із загального числа міст 4 - це міста з населенням більше 50 тис. чоловік (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар) (додаток Б.1).

Середня тривалість життя в Запорізькій області, становить 62-64 роки. Приблизно така ж вона і в середньому по Україні, і це один з найнижчих показників в Європі. Причому, тривалість життя у чоловіків на чотири роки менше, ніж у жінок.

Рівень урбанізації по області 76,6%, що перевищує середній показник по Україні. Більше 42,0% населення області (770,5 тис. чол.) Мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і займає важливе місце в соціально-економічному розвитку області.

За січень–червень 2012р. в області народилось 8929 немовлят, що на 5,4% більше, ніж у січні–червні 2011р. Рівень народжуваності в порівнянні з відповідним періодом попереднього року збільшився з 9,5 особи у розрахунку на 1000 наявного населення до 10,0‰.

Рівень народжуваності по містах і районах області значно відрізнявся: від 8,5‰ народжених на 1000 населення в Розівському до 14,1‰ у Веселівському районі.

Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж у міських поселеннях (11,9% проти 9,7%) [13].

Як в Запорізькому регіоні так і в країні в цілому неухильно зростає частка народжених поза зареєстрованого шлюбу. Так в Запорізькій області в 1990 р. вона становила 11,2%, в 1995 р. – 13,2%, в 2000 р. – 17,3% , у 2001 р. – 18%, у 2005 р. – 21,4%, у 2011 р. – 29,6 %. Більш того, починаючи з 1994 р., майже постійно збільшується і абсолютне число цих народжень. У міських жінок у 2011 р. частка народжених поза зареєстрованого шлюбу становила 20,3%, у сільських – 9,3%.

Найчастіше народження поза зареєстрованого шлюбу відбуваються у жінок старше 20 років (у 2011 р. – 29,1%). Причому понад 60% з них реєструються за заявою матері. Інший пік припадає на віку старше 25 років: 25-29 (23,5%), 30-34 (16%). На відміну від молодшої вікової групи, тут більшість цих народжень реєструються за спільною заявою батьків. В останні роки частка народжених поза зареєстрованого шлюбу у жінок у віці до 30 років зростала, а старше 35 років – навпаки, скорочувалася.

Показники шлюбної народжуваності вище, ніж народжуваності поза зареєстрованого шлюбу у всіх вікових групах жінок аж до 45 років. Однак при переході до більш старших вікових вони поступово зближуються. Але найближчі показники народжуваності в зареєстрованому шлюбі й поза ним в 15-19 віковій групі, рівень шлюбної народжуваності більше, ніж позашлюбної лише у 1,21 рази, у віковій групі 20-24 роки – в 3 рази, в 25-29 років – в 3,4 рази, в 30-34 року – в 2,7 рази, в 35-39 років – в 2,1 рази. Максимальний рівень шлюбної і позашлюбної народжуваності має місце у віковій групі 20-24років [90].

За січень–червень 2012р. в області зареєстровано 13545 померлих, що на 2,8% менше, ніж у відповідному періоді 2011р. Рівень смертності зменшився з 15,6 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення у січні–червні 2011р., до 15,2‰ у січні–червні 2012р. Рівень смертності в сільській місцевості вище, ніж у міських поселеннях (20,3% і 14,3% відповідно).

Найвищий рівень смертності зафіксовано в Гуляйпільському (22,7%) районі, найнижчий - в Енергодарі (8,3%) [13].

З 1990 року по 2011 рік загальний коефіцієнт смертності збільшився на 23,5 %, як по Запорізькій області так і по країні в цілому. Якщо по Україні загальний коефіцієнт смертності з 2005 року по 2011 рік зменшився на 1,5‰, то в Запорізькому регіоні в 2005-2010 рр. зменшився на 1‰, в 2011 році знову збільшився на 0,8‰. В Запорізькій області за 20 років загальний коефіцієнт смертності в середньому переважає на 1‰ в порівняння з Україною.

Як в 1990 році, так і в 2000 і 2011 роках віковий коефіцієнт смертності чоловіків переважав над жіночим в усіх вікових групах. В 2000 році спостерігається значне збільшення вікового коефіцієнту майже в всіх вікових групах, як у чоловіків так і в жінок, в порівнянні з 1990 роком та 2011 роком (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Bікові коефіцієнти смертності для чоловіків та жінок

у 1990, 2000, 2011 роках Запорізької області

(побудовано автором за даними [54])

Вікова група	1990 рік			2000 рік			2011 рік
	Чоловіки,‰	Жінки, ‰	Чоловіки,‰		Жінки, ‰	Чоловіки,‰		Жінки,‰
1-4	170,41	158,88	185,77		87,01	49,00		43,00
5-9	80,40	63,91	46,31		35,85	13,50		29,00
10-14	52,36	18,11	44,89		21,95	34,90		26,30
15-19	120,10	58,56	148,70		53,94	95,30		27,80
20-24	230,66	54,55	352,52		89,54	151,20		58,50
25-29	248,33	75,51	440,77		92,74	290,50		81,90
30-34	370,60	86,90	551.41		142,25	486,20		169,90
35-39	479,98	128,28	744,92		197,69	629,90		207,70
40-44	666,43	196,22	Продовж. табл. 2.2 1157,71		297,63	857,90		276,90
45-49	958,72	305,16	1579,89		441,31	1180,80		399,00
50-54	1417,62	502,08	2464,12		690,98	1765,10		557,80
55-59	2195,79	808,91	2697,81		843,81	2298,90		830,40
60-64	3155,85	1308,70	4045,40		1486,33	3415,70		1254,30
65-69	4816,59	2218,97	5346,53		2323,54	5337,90		2024,40
70 і старші	9394,34	8146,39	10094,13		8000,06	9962,40		7258,80

Як в 1990 році, так і в 2000 і 2011 роках віковий коефіцієнт смертності чоловіків переважав над жіночим в усіх вікових групах. В 2000 році спостерігається значне збільшення вікового коефіцієнту майже в всіх вікових групах, як у чоловіків так і в жінок, в порівнянні з 1990 роком та 2011 роком (табл. 2.3.2).

В 2000 році віковий коефіцієнт смертності чоловіків в середньому на 17% збільшився в майже всіх вікових групах в порівнянні з 1990 роком, крім 5-9, 10-14 вікових груп, де віз зменшився майже на 30%. Та в 2011 році віковий коефіцієнт смертності чоловіків в середньому на 25% зменшився, не враховуючи 65-69, 70 і старші вікові групи де він майже не змінився [8].

У жінок в вікових групах від 20 до 34 років та від 40 до 70 і старше спостерігається коливання вікового коефіцієнту. Так в 2000 віковий коефіцієнт збільшився на 10% відносно 1990 року та зменшився на 11% відносно 2011 року. У 10-14, 35-39 вікових групах віковий коефіцієнт з 1990 року по 2011 рік весь час збільшується (10-14 збільшився на 30 %, 35-39 – на 38%), а в 1-4, 5-9, 15-19 вікових групах постійно зменшується ( в середньому на 50%) [52].

Природне скорочення населення за січень–червень 2012р. зафіксовано у всіх містах і районах Запорізької області, який становив – 4616 осіб (5,2 особи на 1000 наявного населення), крім Енергодара, де зафіксовано природний приріст, який становив 2,3 особи на 1000 населення. Рівень природного скорочення у 2011 р. був найвищим у Новомиколаївському районі (10,8 ‰), за січень–червень 2012 р. найвищий рівень природного скорочення збільшився до 11,4‰ у Гуляйпільському районі та до 12,4 ‰ у Куйбишевському районі. У міських поселеннях інтенсивність природного скорочення менша, ніж у сільській місцевості (4,3‰ проти 7,9‰).

За даними Головного управління статистики Запорізької області, в міських поселеннях інтенсивність природного скорочення менший, ніж у сільській місцевості (4,9 ‰ проти 8,7 ‰) [66].

У січні-червні 2012 року в межах України кількість прибулих з Запорізької області складає 8604 особи, кількість вибулих – 9151, відповідно міграційне сальдо від’ємне – -547 осіб. Тобто кількість людей, які виїхали з області, перевищує кількість тих, хто приїхав сюди на проживання. Але на відміну від Західної України на Запоріжжі в структурі міграції переважає переселення в межах області (62,2 відсотка). Що стосується зовнішньої міграції, то вона пов'язана і з переїздом в інші регіони, і з виїздом в інші країни. Число прибулих складає 835 особи, прибулих – -230 осіб, сальдо – 605осіб.

Позитивне міграційне сальдо мають лише Запоріжжя, Бердянськ, Токмак, Запорізький і Михайлівський райони. За даними опитування, основна причина переїзду сімей - сімейні обставини (понад 60 відсотків) і виїзд молоді на навчання (майже 15 відсотків від загальної кількості мігрантів). Зміну місця роботи як причину переїзду вказує тільки кожен десятий мігрант. Ці мотиви відповідають нинішнім економічним та соціальним реаліям [15].

Протягом останніх 20-ти років відбувається значне скорочення населення, що говорить нам про виникнення депопуляції як в Запорізькій області, так і в країні в цілому. Але в Запорізькій області темпи скорочення населення переважають над Українськими, так за ці 20 років населення в Україні скоротилося на 12,5%, а в Запорізькій області на 15,3%, тобто на 2,8% більше ніж по Україні (рис. 2.6.).

Рис. 2.6. Чисельність населення Запорізької області та України за період 1991-2012 рр. у відсотках (побудовано автором за даними [13])

Що стосується національного складу населення Запорізької області, то її особливістю є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис.осіб, або 70,8% загальної кількості населення (в цілому по Україні – 77,8 % (табл. 2.3.) [14]. За роки, що минули від перепису населення 1991 року кількість українців зросла на 4,3%, а їх питома вага серед жителів області – на 7,7 відсоткового пункту.

Таблиця 2.3

Національний склад населення Запорізької області

(побудовано автором за даними [36])

Національність	Кількість (тис. осіб)	У % до підсумку			2011 рік у відсотках до 1991 року
		2011 рік	1991 рік
українці	1364,1	70,8	63,1	104,3
росіяни	476,7	24,7	32	71,8
болгари	27,8	1,4	1,7	80,2
білоруси	12,7	0,7	0,9	68,9
вірмени	6,4	0,3	0,1	у 2,6 р. б.
татари	5,2	0,3	0,3	98,3
євреї	4,4	0,2	0,7	30,3
грузини	3,9	0,2	0,04	у 4,2 р. б.
азербайджанці	2,5	0,1	0,1	у 1,9 р. б.
молдавани	2,5	0,1	0,2	72,2
німці	2,2	0,1	0,1	94,8
греки	2,2	0,1	0,1	102,2
цигани	1,9	0,1	0,1	94,7
поляки	1,8	0,1	0,1	70,6

Максимальна питома вага українців характерний для північно-східних сільських районів. Запорізька область відноситься до числа тих небагатьох регіонів, де високу частку мають росіяни (близько 30%). Причому значна кількість росіян проживає в містах. Серед інших національностей слід виділити болгар, які проживають в основному в приморських районах, білорусів та інших.

Для області характерна рівномірна система розселення. Щільність населення Запорізької області становить 74,4 чол. на кв. км, що нижче, ніж для країни в цілому. Більше половини населення сконцентровано в північно-західній частині Запорізької області, тобто в зоні впливу м. Запоріжжя. Саме в цих районах спостерігається максимальна щільність населення (рис. 2.7.).

Рис. 2.7. Загальна густота населення Запорізької області по районам станом на 01.05.2012 р.(побудовано автором за даними [13])

Основна ж частина населення концентрується на території міст Запоріжжя та Енергодар (45% населення області). Ще чверть населення області проживає в південній частині області, а саме у містах Мелітополь і Бердянськ (більше 15% населення області), та прилеглих районах. Мовний склад населення Запорізької області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризувався такими даними: українську мову вважали рідною 50,2% населення області, російську мову визначили як рідну 48, 2% населення.

Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, тобто збільшення кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Чисельність населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту, складала 1203,1 тис. осіб. За даними Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків та жінок, які перебували у шлюбі, склала 952,7 тис. осіб.

За даними Держкомстату в регіоні найбільш високий показник безробіття серед областей східної частини України. За період січень-квітень 2012 року ця цифра склала 1,8% працездатного населення, тоді як ті ж показники в сусідніх регіонах складають в Харківській - 1,6%, в Дніпропетровській - 1,4%, а в Донецькій і Луганській - областях 1,1%. З початком польових робіт рівень безробіття знижується за рахунок появи сезонних вакансій: робота продавця, водія, охоронця, оздоблювальні роботи, підсобні роботи, робота няні [13].

У травні навантаження на одне вільне місце склала 10 одиниць. Три місяці тому 20 жителів регіону претендували на одну вакансію. За 2011 рік на найбільшу частку зайнятості населення переважає промисловість, тому що Запорізький район являється індустріальним регіоном. А так як для сільського господарства в області є не дуже сприятливі економічні умови, то воно займає 5 місце серед видів економічної діяльності (рис. 2.8.).

Рис. 2.8. Питома вага найманих робітників Запорізької області зайнятих по видам економічної діяльності за 2011 рік у відсотках до всього населення(побудовано автором за даними [36])

На рисунку 2.9. наведена вікова структура постійного населення Запорізького регіону з п’ятирічним інтервалом та в відсотковому відношенні до загальної кількості населення.

Аналізуючи рисунок 2.9., можна побачити, що в Запорізькому регіоні більшу частину населення складають люди від 20 до 60 років. В сільській місцевості населення від 20 до 60 років на 6,8 % менше в порівнянні з міським, але з 0 до 19 річного віку та з 61 року і старшого населення на 11,5% більше ніж міського.

Рис. 2.9. Розподіл постійного населення Запорізької області

за віковими групами станом на 1 січня 2012 року

(побудовано автором за даними [13])

На обліку в державній службі зайнятості на 1 серпня 2012р. перебувало 16,7 тис. незайнятих громадян. Серед зазначеної категорії громадян 96,0% (16,0 тис. осіб) мали офіційний статус безробітних, з яких більше, ніж двом третинам було призначено допомогу по безробіттю. Кількість зареєстрованих безробітних громадян на 1 серпня 2012р. в порівнянні з початком року зменшилась на 28,6% (на 6,4 тис. осіб).

Із кожних 100 зареєстрованих безробітних 45 раніше займали робітничі місця, 39 – посади службовців, решту складали особи без професії або такі, що займали місця, які не потребують спеціальної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, за липень попереднього року в цілому по області залишився на рівні попереднього місяця та на 1 серпня 2012р. становив 1,5%. Разом з тим, спостерігалася значна диференціація цього показника за районами області, де він коливався від 0,8% у м.Запоріжжі, м.Мелітополі та Запорізькому районі до 5,1% у Великобілозерському районі.

Кількість зареєстрованих безробітних за липень 2012р. в сільській місцевості зменшилась на 6,4%, у міській – на 4,2% та на 1 серпня 2012р. становила відповідно 4,8 тис. осіб та 11,2 тис. осіб. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення працездатного віку перевищував аналогічний показник мешканців міської місцевості і становив відповідно 2,0% та 1,3%.

За повідомленнями підприємств, установ та організацій кількість вільних робочих місць і вакантних посад упродовж липня 2012р. зменшилась на 7,5% та на 1 серпня 2012р. становила 2,2 тис. осіб, що на 28,6% менше, ніж на 1 серпня 2011р.

Упродовж липня 2012р. навантаження незайнятого населення на 1 вільну вакансію збільшилось на 14,3% в порівнянні з попереднім місяцем та на 1 серпня 2012р. становило 8 осіб. За категоріями робочих місць цей показник становив: 7 – для робітників, 8 осіб для службовців та на місця, що можуть бути укомплектовані працівниками, які не потребують спеціальної підготовки. За районами області значення цього показника коливалося від 4 осіб на вакансію у м. Запоріжжі до 100 осіб у Токмацькому районі. Навантаження на 1 вільне робоче місце працівників сільського господарства в липні 2012р. залишилось на рівні минулого місяця та на 1 серпня 2012р. становило 18 осіб.

За сприянням державної служби зайнятості за липень 2012р. було працевлаштовано 2,8 тис. осіб, що на 21,9% менше, ніж у попередньому місяці та на 3,3% більше, ніж у відповідному місяці 2011р. Рівень працевлаштування (відношення кількості працевлаштованих осіб до кількості незайнятих, які перебували на обліку) в липні 2012р. порівняно з відповідним місяцем 2011р. збільшився на 2,7 в.п. і становив 13,1%. Серед працевлаштованих осіб 48,2% становили безробітні, 50,3% – жінки, 57,2% – молодь у віці до 35 років та 12,4% – особи, які потребували особливого соціального захисту. З числа працевлаштованих безробітних 28,9% проживає в сільській місцевості [13].

Важливим напрямком роботи щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці є професійна підготовка та перепідготовка. З метою отримання нової професії або спеціальності державними службами зайнятості в липні 2012р. було направлено на навчання 0,3 тис. безробітних, що на 0,4% менше, ніж торік. Загалом на початок серпня 2012р. за направленнями цих установ у навчальних закладах усіх типів проходили професійне навчання 0,4 тис., або 2,7% зареєстрованих безробітних, з яких 56,2% становили жінки, 57,7% – молодь у віці до 35 років.

Поряд з працевлаштуванням на постійній основі одним із напрямків реалізації активної політики зайнятості є організація громадських робіт. Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які були направлені на такі роботи, становила 2,2 тис. осіб, що на 18,1% більше, ніж за відповідний місяць 2011р.

З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю за липень 2012р. було витрачено 11,6 млн.грн., що на 9,6% менше, ніж у попередньому місяці. Середньооблікова кількість безробітних, які її отримували впродовж зазначеного місяця, становила 11,8 тис. осіб, або 73,5% загальної кількості тих, що мали статус безробітного на 1 серпня 2012р. Розмір допомоги в середньому на одного безробітного, який отримував її в липні 2012р., збільшився в порівнянні з попереднім місяцем на 1,9% та становив 987,15 грн., що дорівнює 89,6% законодавчо встановленого на цей період мінімального рівня заробітної плати (1102 грн.) [13].

Характерним є те, що у Запорізькій області представників, молодших за працездатний вік, дещо менше ніж в середньому по Україні, а осіб, старших за працездатний вік, більше порівняно з середньоукраїнським показником. З іншого боку, людей працездатного віку в Запорізькій області на 0,5-1,0% більше, ніж в Україні (рис. 2.10.).

Рис. 2.10. Розподіл постійного населення за основними віковими групами в Запорізькій області та Україні

за січень-серпень 2012 р. у відсотках до всього населення

(побудовано автором за даними [50])

Існує тенденція зменшення серед населення і України і регіону частки осіб працездатного віку і збільшення старших за працездатний вік. Частка населення молодших за працездатний вік зменшилась по Запорізькій області та збільшилась по Україні.

В Запорізькій області в 2012 році частка осіб молодших за працездатний вік складає 14%,а частка осіб працездатного віку – 60,4, але через певний час вони будуть переходити до старших вікових груп, а молодші покоління не зможуть у повному обсязі забезпечити відтворення населення. Про значне старіння населення свідчить кількість пенсіонерів яка в 1991 році становила 253 особи на 1000 населення, а в 2012 – 306, це при тому, що кількість постійного населення в останні 20 років тільки зменшується, як в регіоні так і в країні в цілому [13].

У сільській місцевості проблеми забезпечення трудовими ресурсами пов'язані з недостатньою заселеністю регіону, що склалася історично та під впливом природних умов, та і з відтоком сільських жителів у промислові центри. Характерною рисою регіону є значна частка кваліфікованих трудових ресурсів з вищою і середньою спеціальною освітою.

Отже, проаналізувавши демографічну ситуацію Запорізької області, можна зазначити, що відбувається значне скорочення населення, що говорить нам про виникнення депопуляції, але не лише в області, а і в країні в цілому і також зниження тривалості життя і негативне міграційне сальдо. Міграційні процеси перш за все пов'язані з функціонуванням ринку праці. Рівень безробіття в області скоротився, а кількість вакансій у центрах зайнятості постійно збільшується. Але низька зарплата, низькій рівень і якість життя населення, спричиняє його відтік за межі країни. По області також зараховано значна кількість пенсіонерів і щороку їх кількість лише збільшується, що свідчить про непрацездатність населення.

Однак, однією з найголовніших причин пов’язаною з поганою демографічною ситуацією в Запорізькій області є несприятлива екологічна ситуація регіону, аджепонад 160 промислових підприємств забруднюють запорізьке довкілля.