Розділ 2 економіко-географічні особливості запорізької області

2.1. Суспільно-географічне положення

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Характеризуючи кордони області, можна сказати про відносну компактність території, її протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Найдовший кордон має з Дніпропетровською областю і майже однакові з Херсонською та Донецькою.

Рис. 2.1. Запорізька область на карті України

Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. З Чорним морем не прямий зв'язок через річку Дніпро. Вихід до Світового океану значно опосередкований. На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України.

Запорізька область має розвинуту транспортну систему. Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км зв’язує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя. Розгалужена мережа залізничних доріг з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.

На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень. Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія – ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь [73].

Значна доля загального потоку вантажу у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти [33].

Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

Запорізька область є одним з лідерів серед українських регіонів за обсягами зовнішньої торгівлі. Велика частка виробництва флагманів Запорізької індустрії, таких як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький виробничій алюмінієвий комбінат», «Запоріжтрансформатор», «Мотор Січ», «Перетворювач», спрямована на зовнішні ринки.

Річний обсяг зовнішньоторговельного обороту запорізької області становить майже 2 млрд. дол. Запорізька область є чітко означеним експортоорієнтованим регіоном, в якій обсяги експорту більш ніж в 2 рази перевищує обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту Запорізька область посідає четверте місце серед регіонів України.

Більше 100 підприємств області постійно здійснюють зовнішньоторговельну діяльність. Партнерами області в зовнішній торгівлі є більш ніж 100 країн світу у різних регіонах (рис.2.2).

Рис. 2.2. Географічна структура експорту Запорізької області

за січень-червень 2012 року

(побудовано автором за даними [13])

В загальній структурі експорту регіону більше половини складають чорні метали, друге і третє місця поділяють продукція кольорової металургії та машинобудування.

Найбільші обсяги експортних поставок товарів та послуг здійснюються до Російської Федерації, Туреччини, Китаю, Угорщини, Німеччини та Польщі. Мінусом є те, що не проходять важливі транспортні шляхи паралельного і меридіального напрямку.

Серед країн-імпортерів найбільшу питому вагу поставок мають Туркменістан, Німеччина, Словаччина, США, Білорусь, Польща, Китай, Узбекистан [13].