3.4.3 Задачі для самоконтролю

Задача 1

При наданні медичної допомоги хворому з чисельними різаними ранами фельдшер стерильною голкою проколов палець своєї руки через забруднені кров’ю пацієнта гумові рукавички.

Зараження якими інфекціями могло відбутися?

Яких заходів екстреної профілактики цих захворювань необхідно вжити медичному працівникові?

Задача 2

Під час проведення операції хірург травмував себе скальпелем: різана рана долоні. Відомо, що прооперований був хворим на хронічний вірусний гепатит В.

Яких заходів необхідно вжити з метою профілактики вірусного гепатиту В у хірурга?

Задача 3

У травматологічний пункт звернувся потерпілий від укусу домашньою собакою. Має повний курс імунізації проти правця, останнє щеплення 6 років тому.

Профілактику яких інфекційних захворювань йому необхідно проводити?

Які заходи з цією метою необхідно провести?

Задача 4

До інфекціоніста звернувся чоловік зі скаргами на свербіння та почервоніння в місці укусу кліща, якого видалив самостійно 2 тижні тому. Встановлено діагноз «бореліоз».

Які заходи необхідно провести?

Задача 5

У 3 пацієнтів, які в різні терміни протягом року перебували в одному відділенні лікарні, діагностовано вірусний гепатит В.

Чи можуть дані випадки бути внутрішньолікарняними інфекціями?

Які питання необхідно з’ясувати для встановлення зв’язку захворювань з перебуванням у лікарні?

Еталони відповіді на задачі

Задача 1

Кров’яними інфекціями, ймовірніше вірусним гепатитом В (С), ВІЛ-інфекцією. При зазначеній аварійній ситуації медичний працівник повинен:

• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

• видавити кров із рани;

• ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 % розчин етилового спирту, 5 % настоянка йоду, 3 % перекис водню);

• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, потім протерти їх 70 % розчином етилового спирту;

• на рану накласти пластир, надіти напальник;

• за потреби продовжувати роботу слід одягти нові гумові рукавички.

Задача 2

Після проведення посттравматичної профілактики (див. відповідь до задачі 1) необхідно з’ясувати, чи був хірург щеплений проти вірусного гепатиту В.

Якщо щеплений, визначити титр захисних антитіл. Показник менше 10 МО/мл свідчить про необхідність введення бустерної дози вакцини.

Якщо імунізація проти вірусного гепатиту В раніше не проводилася, необхідно терміново (не пізніше 24 год) ввести специфічний імуноглобулін та першу дозу вакцини (в різні ділянки тіла). Друга і третя доза вводяться через 1 та 6 місяців після першої.

Задача 3

У даному випадку необхідно провести профілактику сказу та правця. З цією метою необхідно:

• рану промити великою кількістю 5 % розчину господарського мила; краї рани обробити 70% спиртом або 5 % настоянкою йоду, накласти стерильну пов’язку; не зашивати, за винятком ушкоджень, що потребують спеціальних хірургічних втручань за життєвими показаннями;

• надіслати екстрене повідомлення (ф. 058/о до територіальної санепідстанції);

• через 10 днів, залежно від результатів нагляду за собакою, вирішити питання необхідності призначення антирабічних щеплень;

• провести екстрену профілактику правця: 0,5 мл АП-анатоксину.

Задача 4

З’ясувати у хворого:

• місцевість, де відбувся укус кліщем;

• осіб, які перебували з хворим в однакових умовах.

З’ясувати в територіальній санепідстанції:

• наявність природних осередків бореліозу в даній місцевості;

• результати дослідження кліщів на бореліоз.

Інформувати територіальну санепідстанцію та лікувально-профілактичний заклад для проведення протиепідемічних та акарицидних заходів.

Задача 5

Можуть, якщо хворі не були в інкубаційному періоді під час перебування в стаціонарі, та якщо захворювання на вірусний гепатит В настало не пізніше терміну максимального інкубаційного періоду після виписування зі стаціонару.

Необхідно з’ясувати:

• чи проводилися хворим оперативні втручання, інші парентеральні маніпуляції;

• чи були переливання крові або її препаратів; якщо так, з’ясувати стан здоров’я інших реципієнтів та за необхідності обстежити донора;

• у випадку використання багаторазових інструментів для хворих оцінити якість проведення їх обробки;

• наявність у лікарні носіїв НВsАg, які обслуговували хворих (проведення інструктажу з ними, забезпеченість гумовими рукавичками);

• чи були порушення дезінфекційно-стерилізаційного режимів під час перебування хворих у стаціонарі, в т.ч. при проведенні самоконтролю.