80.Профілактика втоми при фізичній та розумовій праці.

Профілактика включає:чергування роботи і відпочинку;у залежності від того який характер роботи відпочинок повинен бути активним(фізкультура) чи пасивним;у середині робочого дня влаштовувати обідню перерву(від 30 хв. до 1 години)- призначення цих перерв полягає в попереджені або зниженні впливу несприятливих факторів виробничого середовища.

81. Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем важкості.

Характеристику навантаження на організм при праці,яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення,називається важкістю. Всі роботи за важкістю поділяють на:легкі,середньої важкості,важкі та дуже важкі. Для оцінки ступеню важкості праці використовують ергонометричні і фізіологічні методи. Ергонометричними показниками важкості праці є маса вантажу який піднімають,потужність праці,характер робочої пози,величина статичного навантаження. Основними показниками важкості праці є потужність і величина статичного навантаження,а також інтенсивність.

82.Сучасні принципи і критерії гігієнічної оцінки праці та її класифікація за ступенем напруженості.

Функціональне напруження організму під час праці схематично можна охарактеризувати з двох боків:енергетичного(при фізичній праці) і інформаційного(при розумовій праці). Характеристику роботи,що потребує інтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації,називають напруженістю. Всі роботи за напруженістю поділяють на:ненапружені,невеликої напруженості ,напружені і дуже напружені. Для оцінки ступеню напруженості праці використовують ергонометричні і фізіологічні методи. Ергонометричні показники напруженості праці:кількість об’єктів одночасного спостереження,щільність сигналів за 1 годину,емоційна напруженість,змінність,напруженість функцій аналізаторів,обсяг оперативної пам’яті,інтелектуальна напруженість,монотонність. При визначені напруженості праці основними показниками є показники уваги,щільність сигналів інформації,характеристика емоційної напруженості;інші критерії додаткові.

83.Джерела та гігієнічне значення запиленості повітря виробничих приміщень.

Джерела запиленості атмосферного повітря:виверження вулканів;космічний пил(згорання метеоритів в атмосфері);пилові бурі-лесові,піщані,ґрунтові;сільськогосподарський пил-при збиранні та переробці врожаю;промисловий-викиди промислових підприємств;дорожній пил;морський(кришталики солі).

Побутовий пил-запиленість приміщень обумовлена:видом та якістю покриття підлоги,меблів,ступенем заселеності приміщень,характером і якістю прибирання(сухе,вологе) та повітрообміну,культурним рівнем мешканців.

Виробничий пил-запиленість повітря робочої зони обумовлена:видом виробництва,степенем механізації виробництва,якістю засобів пилоподавлення та вентиляції.

Гігієнічне значення :дія пилу на шкіру та слизові оболонки проявляється закупорці вивідних проток сальних і потових залоз,розвитку мацерації шкіри,слизових оболонок,виникненню піодермій,алергії,а ліпот ропні складові пилу можуть всмоктуватись,викликаючи загально токсичну дію. Забруднюючи одежу ,пил знижує її вентилюючи,паропровідну функцію,негативно впливаючи на теплообміни та дихання шкіри. Дія пилу на дихальну систему розвиває:алергенні захворювання(хронічний бронхіт,риніт,трахеїт),інфекційні захворювання(туберкульоз),пневмоконізи(силікози,які спричиняються оксидом кремнію;сидерози-залізним пилом),рак легень(при дії хромового пилу).