25 Використання кліматичних факторів з оздоровчою і профілактичною метою

- кліматотерапія. Це фактор підвищення резистентності організму. При різних видах кліматолікувальних впливів виявляються наступні реакції: тренування термоадаптаційних механізмів, стимуляція обмінних процесів, нормалізація реактивності, відновлення функціонального стану, внаслідок чого підвищується стійкість організму до хвороб, зменшується кількість рецидивів хвороби, підвищується функціональні резерви організму, його адаптаційні можливості. Аеротерапія – позитивно впливає на механізми термоадаптації, геліотерапія – на симпато-адреналову систему, нейрогуморальну регуляцію, таласемія в поєднанні з морським купанням- на органи кровообігу, дихання, руху та терморегуляції. Неспецифічна профілактична дія ультрафіолетового опромінення на виникнення атеросклерозу, артеріальної гіпертензії. Шляхи досягнення загального неспецифічного ефекту різні і специфічні(виявляється через специфічні впливи на на різні системи) для кожного кліматичного методу лікування.

26 Вимоги до території та місцевості, що застосовується для кліматотерапії

Кліматотерапія- фактор підвищення неспецифічної резистентності за допомогою впливу факторів клімату на фізіологічні реакції організму.Місцевість придатна для кліматотерапії повинна мати такі властивості:1)чисте повітря, вільне від забруднень та алергенів(позитивно – наявність у повітрі морських аерозолів), 2) добра інсоляція(пряма та дифузна), 3)помірно вологе повітря при мало змінному температурно-вологісному режимі, 4) добрі умови для тепловіддачі, відсутність подразного впливу сильних вітрів. Позитивно оцінюється клімат хвойних і листяних лісів, теплий і м’який середземноморський клімат південного берега Криму,частини Чорноморського узбережжя Кавказу, місцевості з гірським кліматом

27 Фізична природа та гігієнічне значення природного освітлення

Фізичні основи природного освітлення: світловий потік – потужність видимого випромінювання, сила світла(І)- просторова густина світлового потоку, тобто густина світлового випромінювання у межах тілесного кута у даному напрямку(кд), світловий потік(F) – потужність світлового випромінювання(лм), освітленість(Е) – поверхнева густина світлового потоку(лк) Е=F/S; яскравість(В)- сила світла, що випромінюється з одиниці площі поверхні в певному напрямку B=I/S*cosφ (кд/м²), Коефіцієнт відбиття(β) – відношення відбитого потоку світла до поверхні, що падає на поверхню : β=Fвід/Fпад , коефіцієнт світло пропускання- відношення світлового потоку, що пройшов крізь середовище(Fпр), до світлового потоку, що падає на це середовище(Fпад) : τ=Fпр/Fпад , свытнысть- поверхнева густина світлового потоку в 1 лм, що випускаэться з площы 1 м². Недоліки природного освітлення – коливання в залежності від географічної широти, пори року і доби, клімато-погодних умов, хмарності, чистоти атмосфери, відбивальної здатності поверхонь, наявність об’єктів, що кидають тінь – будівель, дерев, гір. Основним показником природного освітлення – КПОкоефіцієнт природного освітлення- відношення природної освітленості у даній точці всередині приміщення до освітленості під відкритим небом. Світловий коефіцієнт – відношення заскленої площі вікон до площі підлоги приміщення.