106

Міністерство освіти і науки україни

Державний заклад „Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка”

Факультет української філології та соціальних комунікацій

Кафедра журналістики

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

магістра

на тему ,,Сугестивні технології маніпуляції під час публічного політичного виступу”

Виконала студентка 2 курсу, магістратури групи Ж напряму підготовки

8.03030101,,Журналістика”

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Бойко Анна Андріївна

(прізвище та ініціали)

Керівник кандидат наук із соц. комунікацій, доцент кафедри видавничої справи, реклами і зв’язків з громадськістю

Куцевська Ольга Станіславівна

(прізвище та ініціали)

Рецензент кандидат філол. наук, доцент кафедри теорії літератури та компаративістики

Галич Артем Олександович

(прізвище та ініціали)

Луганськ – 2013 року

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….3-7

РОЗДІЛ I. Сугестивні технології як наукова проблема

1.1. Стан розробки……………………………………………………..8-14

1.2. Методологічна основа дослідження…………………………....14-15

1.3. Термінологічна база……………………………………….…….16-18

Висновки до першого розділу…………………………….……….19-20

РОЗДІЛ II. Сугестивні технології: теорія та напрями реалізації

2.1. Типи і види сугестивних технологій публічного політичного виступу………………………………………………………………………..…21-44

2.2. Сучасне втілення мовної сугестії………………………..…..…45-50

2.3. Кінесична сугестія в сучасній політиці…………………….….50-57

Висновки до другого розділу…………………………………..….57-60

РОЗДІЛ III. Охорона праці в галузі журналістики

3.1. Правові основи безпеки життєдіяльності у сфері мас-медіа….61-65

Висновки до третього розділу……………………………………………...…65

Висновки…………………………………………………………………..…66-69

Список використаних джерел……..………………………………...…….70-74

Додатки………………………………………………………….………….75-102

Вступ

Політичне маніпулювання – парадоксальний феномен сучасності. Як потужний інструмент прихованого впливу на психіку людини і поведінку мас, воно активно використовується в боротьбі за владу, намаганнях утримати її. Однак про способи захисту від нього відомо дуже мало. Для цього потрібні комплексне розуміння його соціопсихологічної суті, природи і механізмів, знання базових принципів його використання, змісту й ефективності конкретних технологій, стратегій, методів, прийомів.

Політичний вплив – один із ключових факторів у процесі захоплення, використання та втримання влади. Його суть полягає у здатності політичного суб’єкта активно стимулювати процес змін мотивів та установок інших суб’єктів політики з метою трансформації їх поведінки та дій. Політичний вплив можна здійснювати як свідомо та цілеспрямовано через механізми переконання та навіювання, так і несвідомо (спонтанно), коли зміна поведінки, переконань та установок відбувається на основі психологічних ефектів зараження та наслідування. Політична практика показала, що надзвичайно ефективним інструментом політичного впливу є маніпулювання.

Категорія «маніпулювання» різнопланова і неоднозначна. У психологічній літературі її визначають як: операцію руками, дію рук, зокрема демонстрацію фокуса, який ґрунтується на спритності рук; махінацію, обман, шахрайство; комунікативний вплив, що зумовлює актуалізацію в об’єкта впливу певних мотиваційних станів (водночас відчуттів, стереотипів тощо), що спонукають його до поведінки, бажаної (вигідної) для суб’єкта впливу.

У сучасних умовах політичне маніпулювання присутнє в усіх суспільствах, як в країнах розвинутої демократії, так і в тих країнах, які порівняно недавно стали на шлях демократії. Воно виходить на перші місця як форма прихованого впливу над людьми, яка дає змогу панувати над ними, використовуються різноманітні методи та принципи маніпулювання, з кожним днем удосконалюється технологія його проведення.

Актуальність теми. Під час бурхливого розвитку соціальних комунікацій велике значення відіграє майстерність маніпулювати свідомістю та думкою широкого кола реципієнтів. Від цього вміння залежить успіх поставленої перед оратором мети. Маніпуляція за допомогою чи то жестів, чи то мовленнєвих зворотів гарантує не тільки привернення уваги, а й правильність розуміння оратора. Незалежно від часу та місця можемо дорівняти комунікацію до маніпуляції, адже на меті обох понять – переконання. Тут важливу роль відіграють такі фактори, як різне виховання, різне середовище набуття досвіду, різний хід думок. Саме тому виникає потреба застосовувати універсальний набір маніпулятивних прийомів, які б допомогли переконати не тільки окрему людину, а й натовп.

Глобальність політичної комунікації, яка формує не тільки громадську думку, формує соціальну пам'ять, а й створює імідж країни. Маніпулювання під час політичного виступу не може не цікавити науковців, адже ця тема є актуальною через свою злободенність та дієвість цілої системи засобів, які допомагають політичним діячам досягати успіху, впливати на електорат.

Актуальність даної теми визначається також і тим, що якщо жертвами міжособистісних маніпуляцій стають окремі індивіди, то жертвами політичних маніпуляцій – величезні маси людей (часом цілі народи). Політичне маніпулювання широко розповсюджується в усі сфери життєдіяльності людини, виникають спеціальні інституції, покликані здійснювати приховане управління людьми. Розробка та вивчення даної проблеми дасть змогу підвищити політичну культуру населення, критично оцінювати дійсність та протистояти маніпулятивним впливам.

Об’єкт дослідження – прихований вплив , спродукований імпліцитними структурами вираження смислу, та додаткові нашарування змісту, смислу й експресії, що в процесі декодування справляють чи здатні справляти вплив на реципієнта.

Предмет дослідження – реалізація прихованого впливу в текстах публічних виступів.

Для аналізу експлікації прихованого впливу в сучасних публічних виступах застосовано такі теоретичні методи: вивчення психологічної, лінгвістичної, психолінгвістичної літератури за темою наукового дослідження та теоретичне осмислення практики текстової діяльності з позиції умов реалізації прихованого впливу. Емпіричні: лінгвостилістичний аналіз публічних виступів; психолінгвістичний аналіз публіцистичних текстів; комунікативний аналіз публіцистичних текстів з погляду функціонування прихованого впливу в процесі текстової діяльності автора і реципієнта; моделювання механізму прихованого впливу; контент-аналіз.

Мета дослідження – проаналізувати сучасні сугестивні технології керування свідомістю електорату під час публічного політичного виступу.

Відповідно до мети порушено такі завдання:

1. Розкрити методологічні засади дослідження використання сугестивних технологій під час публічного політичного виступу.

2. Класифікувати існуючі сугестивні технології та виявити дієвість кожної з них.

3. Визначити специфічні характеристики кожного прийому маніпуляції електоратом та проаналізувати їх реалізацію.

Теоретична основа дослідження. Аналіз наукових праць з досліджуваної тематики засвідчив, що до цього часу в літературі немає глибоких, розробок теорії прихованого впливу, навіть і саме поняття окреслено нечітко. Відтак, прихований вплив досі постає як аморфне і не визначене з наукового погляду явище, не з’ясовано специфіки формування і вияву прихованого впливу в публіцистичному тексті. Проблема впливу не розроблена навіть на рівні узагальнення даних часткових досліджень.

Водночас, слід зауважити, що значний внесок у вивчення елементів впливогенного комплексу тексту зробили вітчизняні і зарубіжні дослідники.

На рівні структури, композиції, архітектоніки та стилю публіцистичного тексту В. Різун та М. Феллер розробили ефективні моделі виявлення “зайвих” у структурі тексту підтем, установили співвідносність ідеї автора та її вираження засобами тексту. Дослідження прихованого впливу публіцистичного тексту становить логічне продовження заданого вектора оптимізації тексту для полегшення його сприймання читачем.

Вплив імпліцитно виражених елементів у художньому тексті досить повно представлений у роботах А. Матчук та В. Назарця, формування прихованого впливу на рівні лексики і семантики розглядає Л. Кисельова. Дослідження психологічних ознак впливогенності тексту в комунікаційних процесах та ефективності впливу засобами тексту подане у роботах І Зімньої, Т. Дрідзе, С Сичова, К. Ухтомського, Дж. О’Коннора і Д. Сеймора, І. Вікентьєва та ін.

Окремі елементи впливогенності тексту висвітлені у роботах, присвячених рекламі та publik relations, де вони вербалізовані у вигляді структурно-семантичних прийомів впливу. Окремі прийоми формування додаткового смислу із цієї сфери знань можуть бути використані також для формування прихованого впливу публіцистичного тексту.

Джерельна база роботи скаладється з відеоматеріалів телеканалів та Інтернет-ресурсів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше розглянуто сугестивні технологіїї саме під час публічного виступу, які використовують українські політики. Зроблено перші спроби класифікування, систематизації засобів впливу на український електорат.

Публікації. Магістерська робота пройшла наукову апробацію в статтях «Кінесичні засоби маніпуляції під час політичного виступу» (“Науковий пошук молодих дослідників”), «Мовна сугестія як інструмент маніпулювання під час політичного виступу» (“Український інформаційний простір у світовому контексті: набутки, проблеми, перспективи”) та виступів на Днях науки ЛНУ ім. Тараса Шевченка на теми «Види сугестії в політичному маніпулюванні» та «Прийоми захисту від політичного маніпулювання свідомістю. Соціально-комунікативний аспект».

Структура магістерської роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків.