- •1. Предмет педагогіки. Педагогіка як система педагогічних наук. Взаємозв’язок педагогіки та інших наук про людину. Роль я.А.Коменського у становленні педагогіки як науки.
- •2. Функції вчителя та основні вимоги до нього. Видатні педагоги минулого про вчителя (я. Коменський, а. Дістервег, к.Ушинський, в. Сухомлинський).
- •3. Методи наукових педагогічних досліджень, їх характеристика. Місце дослідницького компоненту в структурі діяльності вчителя.
- •4. Фактори розвитку особистості, особливості виховного процесу в сучасному соціумі.
- •8. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
- •9. Виховання як суспільне явище та як педагогічна категорія. Генезис уявлень про мету виховання в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки.
- •10. Поняття „зміст виховання". Соціокультурна обумовленість еволюції поняття „зміст виховання" в історії вітчизняної і зарубіжної педагогіки.
- •11. Закономірності та принципи виховання. Національне виховання в сучасному соціокультурному просторі України.
- •12. Сутність процесу виховання та його закономірності. Соціокультурна обумовленість розвитку сучасних концепцій виховання.
- •13. Поняття метод виховання. Класифікації методів виховання (за вибором).
- •14. Система дидактичних принципів. Розвиток наукових засад дидактики в історії педагогіки (я.Коменський, а.Дістервег, й.Гербарт, к.Ушинський, б.Грінчеико).
- •16. Види навчання. Історико-педагогічний аспект розвитку видів навчання.
- •17. Виникнення та розвиток класно-урочної системи навчання. Вимоги до сучасного уроку та методика його аналізу.
- •18. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.
- •19. Зміст освіти як категорія дидактики. Компоненти змісту освіти на різних історичних етапах. Загальні принципи відбору змісту освіти.
- •20. Еволюція системи освіти в історії педагогіки. Сучасна система освіти України.
- •21. Сучасні підходи до оцінювання знань, вмінь і навичок. 12 бальна система оцінювання.
- •22. Поняття „педагогічна технологія". Технологічний підхід до організації навчання. Характеристика технології розвиваючого навчання.
- •23. Педагогічна майстерність, її структура. Гуманістична спрямованість особистості вчителя в теорії і практиці в.Сухомлинського.
- •24. Педагогічна культура учителя, її компоненти. Шляхи та засоби розвитку педагогічної культури.
- •25. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції, форми та комунікативні якості мовлення вчителя. Взаємозв'язок вербальних та невербальних засобів у педагогічній діяльності вчителя.
- •26. Основні методи педагогічної взаємодії. Методи педагогічної взаємодії в діяльності а.Макаренка.
- •27. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види. Стилі педагогічного спілкування.
8. Принципи управління сучасною школою. Взаємозв'язок школи і соціального середовища в історії педагогіки.
Школознавство — галузь педагогічної науки, що досліджує принципи та організаційні засади діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів, зміст і методи управління шкільною справою, особливості керівництва школою, організації її роботи.
Школознавство охоплює принципи управління та керівництва школою, діяльність органів народної освіти, керівництво навчально-виховною роботою в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, зміст і методи планування та контролю, систему учнівського самоврядування, організацію обліку та звітності.
Управління навчально-виховними закладами здійснюють на основі положень Конституції України, Закону “Про освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, спираючись на принципи управління системою освіти, до яких належать:
Принцип демократичності управління школою. Полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора. Головним органом самоврядування є конференція представників громадськості, педагогів, батьків, учнів старших і середніх класів, на якій обирають директора і раду школи.
Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко окреслюються права та обов'язки вчителів, учнів, працівників школи. Статут школи, правила внутрішнього трудового розпорядку є її демократичною правовою базою. Школа постає маленьким “острівцем” правової держави, де все регулюється нормами і правилами.
Принцип гуманізації. Ґрунтується на усвідомленні людини як найвищої цінності, необхідності поваги до неї.
Принцип гласності, відкритості управління. Зобов'язує до відкритого прийняття рішень педагогічної ради школи, обговорення поточних питань (розподіл навчальних годин, прийом та звільнення з роботи вчителів, інших працівників.
Принцип регіональності школи. Оскільки у межах України регіональність виявляється як належність до певного регіону (Донбасу, Слобожанщини, Півдня, Центральної України, Криму, Галичини, Закарпаття, Буковини), кожен з яких має специфічну організацію життя, побуту, мовні особливості, традиції, це зумовлює специфіку школи, створення у ній своєрідних культурно-освітніх центрів, організацію гуртків, фестивалів тощо.
Принцип плановості. Передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування усіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу освіти
Принцип перспективності. Випливає з необхідності передбачення та прогнозування діяльності школи не лише на семестр, навчальний рік, але й на увесь цикл навчання учнів у школі.
Принцип компетентності. Вимагає високого рівня науково-педагогічної підготовки, загальної ерудиції, професіоналізму вчителів.
Принцип оптимізації. Спрямований на створення в навчально-виховному закладі найсприятливіших соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.
Принцип поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності. Виявляється в персональній відповідальності керівника навчально-виховного закладу перед вищими органами освіти, суспільством, державою, законом за стан справ у керованій ним установі.
Принцип об'єктивності оцінювання виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов'язків за результатами конкретних справ. Передбачає необхідність систематичного контролю за діяльністю посадових осіб, об'єктивного оцінювання результатів роботи (рівень успішності й вихованості учнів
Принцип участі громадськості. Полягає у створенні різноманітних комісій, які сприяють роботі школи.