1. Сутність підприємницької діяльності

Підприємництво - це ініціативна діяльність господарюючих суб'єктів, пов'язана з новаторським використанням майна, грошових коштів та інших ресурсів з метою досягнення комерційного і іншого успіху на основі поєднання особистої вигоди з суспільною користю. Суб'єктами підприємництва (підприємцями) можуть бути як окремі приватні особи, що діють від свого імені і під свою майнову відповідальність, так і об'єднання партнерів, що діють під відповідальність юридичної особи.

Відомі дві моделі підприємництва: класичну підприємництво та інноваційне підприємництво. Класичне підприємництво - це традиційне, консервативне підприємництво, спрямоване на максимальну віддачу ресурсів при використанні традиційних прийомів господарювання для підвищення рентабельності діяльності організації та оновлення номенклатури послуг. Інноваційне підприємництво пов'язане, перш за все, з новаторством у підприємницькій діяльності. Роль підприємця зводиться до створення нововведень, не відомих раніше, за допомогою використання традиційних чинників економіки, але шляхом нового їх поєднання. Така новаторська діяльність, як правило, приносить більш відчутний результат, ніж традиційне підприємництво, але висуває особливі вимоги до підприємця.

Основні функції підприємницької діяльності

У ринковій економіці підприємництво виконує загальноекономічну, ресурсну, творчо-пошукову(інноваційну), соціальну, організаторську функції.

1. Загальноекономічна функція в розвиненій ринковій економіці є визначальний. Вона об'єктивно обумовлена роллю підприємницьких організацій і індивідуальних підприємців в якості суб'єктів ринку, що діють під відповідальність юридичної особи і індивідуальних підприємців, що діють від свого імені і під свою майнову відповідальність.

Підприємницька діяльність спрямована на виробництво товарів(виконання робіт і надання послуг) і їх доведення до конкретних споживачів: домогосподарств, інших підприємців, держави. Вона здійснюється її суб'єктами під впливом усієї системи економічних законів ринкової економіки(попиту і пропозиції, конкуренції, вартості та ін.), що складає об'єктивну основу прояву загальноекономічної функції.

2. Ресурсна функція підприємництва є найважливішою. Розвиток підприємництва припускає ефективне використання як відтворних, так і обмежених ресурсів. Під ресурсами слід розуміти усі матеріальні і нематеріальні умови і чинники виробництва, звичайно, в першу чергу, трудові ресурси, землю і природні ресурси, усі засоби виробництва і наукові досягнення, а також підприємницький талант.

Підприємець може добитися найвищих успіхів, якщо зуміє генерувати науково-технічні ідеї, нововведення в тій сфері діяльності, в якій він створює власну справу, використовуватиме висококваліфіковану робочу силу, ефективно споживати усі види ресурсів. Але гонитва за максимальним доходом(прибутком) підприємців часто призводить до хижацького використання ресурсів, що належать усьому суспільству.

3. Інноваційна(творчий - пошукова) функція властива підприємництву як новому типу економічного господарювання. Вона пов'язана з використанням в процесі підприємницької діяльності нових ідей, з виробленням нових засобів і чинників для досягнення поставлених цілей, а також з усіма іншими функціями, доповнюючи їх. Ця функція обумовлена рівнем економічної свободи суб'єктів підприємницької діяльності, умовами ухвалення рішень, що внутрішньо властиво підприємцеві як власникові.

Вона витікає з рівня економічної свободи суб'єктів підприємницької діяльності, з умов ухвалення рішень.

4. Соціальна функція полягає в можливості кожної дієздатної особи бути власником справи, краще проявляти свої індивідуальні таланти і можливості. Ця функція підприємництва більше виражається у формуванні нового шару людей - заповзятливих, схильних до самостійної господарсько-економічної діяльності, здатних долати опір середовища і домагатися поставленої мети.

Чим ефективніше функціонують підприємницькі організації, тим значніше надходження засобів до бюджетів різних рівнів і державних позабюджетних фондів.

5. Організаторська функція підприємництва проявляється в прийнятті підприємцями самостійного рішення про організацію власної справи, його диверсифікацію у формуванні підприємницького управління, створення складних підприємницьких структур, в зміні стратегії діяльності підприємницької фірми і т. д. Організаторська функція особливо чітко з'являється в швидкому розвитку малого і середнього підприємництва, а також в "колективному"(мережевому) підприємництві, в створенні народних підприємств.

6. Політична функція підприємництва полягає в тому, що на певному етапі свого розвитку, зміцнілий, кількісно і шар дрібних, середніх, що якісно змінився, а іноді і великих підприємців потребує того, щоб ефективно доносити свої побажання до виконавчої влади країни, знімати бюрократичні перепони на шляху розвитку свого бізнесу. Надвеликі компанії працюють з державою безпосередньо, а усі інші можуть собі це дозволити тільки об'єднавшись в союзи.