Міністерство освіти і науки україни

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з науково –

педагогічної роботи

____________________ А.М.Колот

“____”___________________2013р.

Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань з НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА ТА ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ”

для студентів 1 курсу

для напряму підготовки 6401

спеціалізації «Правознавство»

Завідувач кафедри __________

______________Ф.П. Шульженко

“_____”_______________20__р.

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

“_____”_______________20__р.

Київ КНЕУ 2014

1. Вступ.

2. Тематичний план.

3. Зміст за темами.

4. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять¹.

5. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання.

6. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період.

7. Графіки індивідуально-консультативної роботи (за формами навчання)

8. Карти самостійної роботи студента (за формами навчання).

9. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни).

10. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

11. Список рекомендованої літератури.

1. ВСТУП

Обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни. Запровадження навчальної дисципліни “Університетська освіта та юридична деонтологія” спрямоване, зокрема, на формування вміння студента самостійно й ефективно навчатися в університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Освіта в Україні визнається основою інтелектуального, культурного, духовного, економічного, соціального розвитку суспільства і держави, ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами, пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Система юридичної освіти складається з відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Вища юридична освіта за змістом є системою світоглядних і громадянських якостей, професійних знань, умінь і навичок, що формуються в процесі навчання у вищих навчальних закладах. Залежно від домінування у змісті освіти інтелектуальних чи професійних якостей, вона поділяється на освітню та освітньо-кваліфікаційну складові; залежно від ступеня сформованості інтелектуальних чи професійних якостей – на відповідні освітні чи освітньо-кваліфікаційні рівні.

Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог базується на використанні системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування вищої освіти.

Стандарти вищої освіти є складовою системи вищої освіти, а їх структурно утворюють: державний стандарт вищої освіти; галузеві стандарти вищої освіти; стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Виходячи із загальних та відмінних властивостей вищих навчальних закладів, у законодавстві України сформульовано їх основні ознаки, обов’язкові для визначення типу конкретного навчального закладу. Вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку юристів, в Україні класифікують за наступними типами: університет, академія, інститут, коледж, технікум.

У рамках навчальної дисципліни планується розкрити сутність і зміст вищої освіти, з’ясувати специфіку університетської освіти, визначити етапи становлення, сучасний стан і перспективи розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та основи організації у ньому навчального процесу. Останнє нерозривно пов’язане із необхідністю оволодіння студентами напряму підготовки 6401 основами юридичної деонтології як своєрідного вступу до юридичних спеціальностей.

Професіоналізм українських правників, культура юридичної діяльності загалом — нагальна вимога сьогодення. Від професійної майстерності юридичних кадрів значною мірою залежить успішне розв'язання актуальних проблем державотворення. Впровадження в національну юридичну практику моральних стандартів прав людини, які визнала і закріпила у Конституції та законах Україна, потребують не тільки створення відповідною юридичного механізму захисту прав та свобод людини, а й суворе додержання принципу верховенства права та закону в державі.

З одного боку, юридична деонтологія є вступом до юридичних спеціальностей, де предметом виступає культурологічна дія особи юриста. Мова йде про формування ставлення до службових обов'язків, почуття відповідальності за долю людей, розуміння обов'язковості покарання за вчинене діяння тощо. З іншого боку — це вступ до філософії права, де предметом є право в його відмінностіта співвідношенні з законом.

Метою дисципліниє забезпечення адаптації студентів першого курсу до процесу навчання у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу, особливостей освітньої діяльності в галузевому університеті, а також ознайомлення студентів із системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування юридичної діяльності: з її властивостями, змістом, формами та сферами здійснення.

Місце навчальної дисципліниу навчальному процесі визначається специфікою досліджуваних проблем і її практичною спрямованістю, які нерозривно пов′язані з юридичною наукою і практикою. Предмет вивчається на основі знань, які студенти засвоїли з курсу середньої школи "Основи правознавства", має структурно-логічні зв'язки з науками "Теорія держави і права", "Історія держави та права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Філософія", "Етика ділового спілкування", "Соціологія" тощо.

Завданням навчальної дисципліниє формування у студентів фахових юридичних знань з теоретичних та методологічних засад юридичної деонтології, зокрема, ознайомлення студентів з особливостями юридичної практичної діяльності, визначення стандартів, яким повинен відповідати кожен майбутній юрист-практик, вироблення основних установок на якісне вивчення юридичних дисциплін, на розвиток професійних умінь та навичок, а також формування вміння самостійно й ефективно навчатися в галузевому університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Предметом дисципліни є, з одного боку, процес професійної підготовки та ознайомлення майбутніх юристів із майбутньою професією, розкриття деонтологічних вимог, які ставляться до фахівця, викладення загальних уявлень про принципи, норми, уміння та навички, якими він повинен володіти, щоб відповідати своєму професійному призначенню, а з іншого боку – процес особистісного становлення студентів в університеті, розгляд проблеми нормативно-правового та морального регулювання професійної юридичної діяльності, міжнародні стандарти цієї діяльності, особливості юридичних наукових досліджень, організації навчального процесу на юридичному факультеті.

Предмет юридичної деонтології має відмінності від предметів інших наук, що входять в одну групу історико-теоретичних. Теорія держави і права в певній мірі також є уведенням до галузевих наук – конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального права тощо. Проте, на відміну від юридичної деонтології, вона – загальнотеоретична і така, що виробляє загальні поняття і принципи, на які спираються інші науки. Юридична деонтологія має свою цільову спрямованість. Вона має на меті узагальнити інформацію про якість юридичної практики і надати майбутньому юристу систему дозвільних, заборонних, зобов’язуючих і рекомендаційних норм, яких він повинен дотримувати у суспільстві.

Методи навчання:

• пропедевтичні лекції;

• семінарські заняття;

• самостійна робота студентів;

• ндивідуально-консультативні заняття.

Засоби навчання:робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами, використання комп’ютерних технологій.

У процесі вивчення дисципліни студенти повинні: визначити норми культури поведінки юриста, необхідні для його професійної діяльності; навчитися правильно розуміти професійний обов’язок, розкрити основні етапи його морально-психологічного і професійно-правового осмислення; навчитись своєчасно виявляти й усувати професійні деформації в юридичній практиці; виявити значення міжнародних норм професійної діяльності юриста для вітчизняної юридичної практики; уяснити роль і соціальне значення вищої освіти, з’ясувати специфіку університетського навчання, дізнатись про сучасні тенденції в освіті (Болонський процес), законодавчо-нормативні вимоги до учасників навчального процесу; познайомитися з структурою університету та навчитись вільно орієнтуватись в його організаційних умовах; ознайомитись з правами та обов’язками студентів в університеті та навчитись діяти відповідно до них; ознайомитись з організаційними формами і методами навчання в університеті, навчитись працювати з теоретичним матеріалом, ефективно готуватись до навчальних занять, працювати на лекційних і семінарських заняттях, готуватись до контрольно-оцінювальної діяльності; навчитись ефективної самоорганізації в процесі навчання на основі з’ясування індивідуального стилю навчальної діяльності, вдосконалення пізнавальних здібностей, набуттю навичок саморегуляції.

Студенти повинні знати: на понятійному рівніосновні тенденції розвитку юридичної деонтології, культурологічні концепції у праві, місце і роль юриста у суспільстві;на фундаментальному рівнізміст юридичної деонтології, її принципи, функції та компоненти; співвідношення між юридичною деонтологією, правничою етикою та професійною культурою юриста; мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов'язку; чинники, які визначають модель сучасного юриста;на практично-творчому рівнівимоги, які ставляться до особи юриста в Україні; причини неправомірної поведінки юристів; проблеми створення професійно-етичного кодексу юриста; професіограми юридичних професій.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: основні категорії деонтології, що мають особливо важливе значення у професійній діяльності юристів; місце юридичної деонтології в загальній системі професійної культури правника; особливості морального регулювання суспільних відносин, що виникають під час здійснення правниками різних видів професійної діяльності; завдання і функції юридичної деонтології, етапи її виникнення, становлення та розвитку; специфіку взаємодії морального та правового регулювання діяльності правників.

Студенти повинні вміти: реалізовувати норми моралі у процесі здійснення юридичної діяльності, виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі правників.

Студенти повинні оволодіти: уміннями виявлення у сфері юридичної діяльності соціальних конфліктів та їх попередження й вирішення; знаннями щодо основних напрямів юридичної практичної діяльності.

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці юридичної деонтології, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргуметовну думку, а також розвиток правового мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. У зв′язку з цим підготовка до занять передбачає вивчення не тільки відповідних розділів підручників, але й додаткової літератури.

Контроль знань студентів:

Поточний контроль: опитування на семінарських заняттях, вирішення конкретних практичних ситуацій, проведення програмного контролю, проведення групових та індивідуальних консультацій.Підсумковоюформоюконтролю знань з даної дисципліни є проміжний модульний контроль (більш детально у розділі 9).