71.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування.

Факторинг та форфейтинг є формами кредитування експорту.

Факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фін зобовязаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.

Експортер поступається факторинг фірмі правом отримання платежів від платників за поставлені товари. Фірма зобовязується повертати йому гроші у міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу. За здійснення фактор операцій експортер вносить плату, яка може бути дещо вищою від відсотків за кредит.

Форфейтинг – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог.

В обмін на придбані ЦП банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобовязань та разового збору за зобовязання купити векселі експортера. Одна з нових форм кредитування зовн торгівлі. Її поява зумовлена швидким зростанням експорту дорогого устаткування з тривалим терміном вирцтва, посиленням конкурентної боротьби на світ ринках та зростанням ролі кредиту у розвитку світ торгівлі.

Факторинг зручніший для фінансування експорту товарів споживання з терміном кредитування від 90 до 180 днів, а форфейтинг використ при фінансуванні експорту товарів виробничого призначення з терміном кредитування до кількох років. Факторинг, як правило, не покриває всіх політичних та перевідних ризиків, тоді як форфейтер при форфейтуванні будь-якої вимоги за ці ризики несе відповідальність. У багатьох країнах прийшли до висновку, що форфейтування може бути відносно недорогим, альтернативним іншим формам експортного фінансування, що застосовуються зараз.

72.Принципи діяльності сот; наслідки приєднання для України.

СОТ –провідна міжнар ек організація, члени 153 країни, на долю яких припадає 96% обсягів світ торгівлі. Створ. 1 січня 1995р. Але її торгова система діє ще з 1948р., коли було створ. Генеральну угоду з тарифів і торгівлі.

Регулювання міжнар торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів:

1) найважливіший - недискримінації. Всі контрактні сторони-члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Поділ на:

а) суб-принцип режиму найбільшого сприяння (застосовується до зовн ринків);

передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Напр, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов’язково є членом СОТ, пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно режиму найбільшого сприяння встановити щодо інших держав – членів СОТ однаковий пільговий режим. Це мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави – члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через 5 років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність.

б) суб-принцип національного режиму (стосується внутр ринку).

Забороняє дискримінацію іноземн товарів та послуг, напр, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземн оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, держ університетів, дит садків, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.

2) Принцип взаємності (особливо стосується України)

Країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов’язання.

3) Вільної торгівлі (заохочує конкуренцію і знижує торгов бар'єри).

4) Принцип передбачуваності, що базується на принципі транспарентності. Зобов’язання не піднімати торгові обмеження дає основу стабільності, заохочує інвестиції, створює роб місця тощо. Транспарентність означає, що кожна країна зобов’язана опубліковувати документи та створ інфо центр, де інші члени СОТ можуть отримати інфо про закони та постанови, що регулюють діяльність певної країни.

5) Сприяння справедливій конкуренції

(правила щодо демпінгу, субсидіювання тощо)

6) Заохочення розвитку і здійснення ек реформ.

(розвинені країни знижують обмеження для менш розвинених країн.

Правова база СОТ - ряд багатосторонніх торг угод, досягнутих під час «Уругвайського раунду». Основні:

-Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 р., (визначає єдині норми і принципи міжнар торгівлі товарами);

-Генерал угода з торгівлі послугами (ГАТС), (регулює відносини у торгівлі послугами);

- Угода про торг аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

16 травня 2008 р. Україна стала 152-м членом СОТ. Приєднання до СОТ для України має стратегічне значення: це умова для подальшої поступової, інтеграції У. у європ та світ процеси і структури, системного реформування нац економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Це ознака сталого розвитку країни - економ, політ, соц.

Вступаючи до СОТ, Україна ставила насамперед за мету активізувати свої торгівельні зв’язки і отримати додаткові можливості для залучення інвестицій. Але через світ кризу У ще не користується всіма перевагами. Вступ до СОТ призвів зо зняття обмежень на укр металургійний експорт до ЄС, а також сприяв дерегуляції укр бізнесу

Серед негативних наслідків - наплив неякісних товарів на укр ринок. Однак це проблема укр. стандартів, а не членства в СОТ. Аграрії вважають, що членство в СОТ негативно впливає на госп-во, через обмеженість дотацій в рамках СОТ та високі відсотки кредитування.