Вплив чистого експорту на ввп

Збільшення чистого експорту викликає зростання сукупних витрат на закупівлю вітчизняної продукції, збільшення обсягів виробництва і зменшення безробіття. Зменшення чистого експорту викликає протилежні наслідки. Саме тому кожна країна зацікавлена в поведені політики експортної експансії, тобто політики, спрямованої на збільшення експорту і зменшення імпорту. Але слід враховувати, що збільшення чистого в певній країні може відбуватися лише за рахунок його зменшення в інших країнах, які є торговельними партнерами даної країни. Це проявляється через погіршення стану їх платіжного балансу,

Рис. 16.2. Вплив чистого експорту на ВВП

скорочення сукупних витрат і обсягів їх ВВП та збільшення безробіття. Отже, наслідками політики експортної експансії є експорт безробіття в інші країни або імпорт робочих місць в країну за рахунок решти світу.

Чистий експорт, як і інші елементи сукупних витрат, впливає на обсяг національного виробництва мультиплікативно. Це означає, що коли величина чистого експорту змінюється на одиницю, ВВП змінюється більше, ніж на одиницю.

Рис. 16.2 показує, що автономні витрати в економіці збільшилися на рахунок зростання чистого експорту . Це викликає зростання ВВП віддо. При цьому відрізок, що відображає приріст ВВП, більше відрізка, що ілюструє приріст чистого експорту, тобто. Звідси, а. Але мультиплікативний зв’язок між приростом чистого експорту і приростом ВВП не відображає всіх наслідків впливу зовнішньої торгівлі на обсяг національного виробництва. Слід також враховувати, що зовнішня торгівля змінює кількісну визначеність мультиплікатора витрат.

Як ми знаємо, гранична схильність до внутрішнього споживання з доходу у відкритій економіці дорівнює (с – іm )(1- t). Виходячи з цього, наведемо систему рівнянь, які описують сукупний попит у відкритій економіці:

У = С + І + G + NX

C = + (с – іm )(1- t)·У

І = -b · i G =

NX = - z · e

Тепер зведемо всю систему наведених рівнянь в розгорнуте рівняння рівноважного ВВП:

У = + (с – іm )(1- t)·У+-b · і + + - z · e (16.3)

Розв’язавши рівняння (16.3) відносно У, отримаємо:

У = (16.4)

В рівнянні (16.4) коефіцієнт є мультиплікатором витрат у відкритій економіці^*:

(16.5)

Припустімо, що ;;im= 0,15. На цій підставі визначимо мультиплікатор витрат у відкритій економіці:

.

За аналогічних умов у закритій економіці мультиплікатор витрат буде більшим:

.

Отже, зовнішня торгівля суттєво зменшує мультиплікатор витрат. По цій причині однаковий приріст автономних витрат в умовах відкритої економіки забезпечує менший приріст ВВП порівняно з умовами закритої економіки. Для ілюстрації цього висновку припустімо, що . Без врахування зовнішній торгівлі приріст ВВП складе 125 грн (50 2,5), а з урахуванням зовнішньої торгівлі приріст ВВП зменшиться до 95 грн (50  1,9).

^{*Мультиплікатор за формулою (16.5) можна вивести в інший спосіб, якщо імпорт врахувати не у функції споживання, а у функції чистого експорту. За цих умов С = , аNX = - im (1-t) · Y – z · e. З урахуванням зазначених функцій розгорнуте рівняння рівноважного ВВП приймає такий вигляд:}

У = + с(1- t)·У+-b · і_f + + - im (1-t) - z · e

Перенесемо всі елементи рівняння з Y у його ліву частину, а всі автономні витрати виразимо через :

У - с(1- t)·У+ im(1-t) · Y = - b · і_f - z · e

Після розв‘язання цього рівняння відносно Y отримаємо:

Отже, в даному рівнянні коефіцієнт, який стоїть перед екзогенними змінними, такий же, як і в рівнянні (16.4.).