Макроекономічна політика за плаваючого валютного курсу

Фіскальна політика. Припустімо, що держава стимулює зростання автономних витрат шляхом збільшення державних закупівель, трансфертів або зниження податків. Графічна інтерпретація наслідків цієї політики представлена на рисунку 16.4. Він показує, що стимулююча фіскальна політика переміщує криву IS вправо (IS₁IS₂). Унаслідок цього валютний курс зростає, але ВВП не змінюється, тоді як в закритій економіці стимулююча фіскальна політика збільшує ВВП. Виникає питання — чим обумовлена така відмінність?

Із розділу 14 ми знаємо, що в закритій економіці застосування стимулюючої фіскальної політика викликає збільшення доходу і зростання процентної ставки, яка, породжуючи ефект витіснення інвестицій, частково зменшує приріст ВВП. У малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка зростає лише тимчасово. Це обумовлено тим, що в разі, якщо вона перевищить світову процентну ставку, з’являється мотивація для припливу капіталу, який збільшує попит на вітчизняну валюту і підвищує її курс, що викликає ефект витіснення чистого експорту і зменшення ВВП. Приплив капіталу і його наслідки тривають доти, доки зменшення ВВП не обумовить скорочення попиту на гроші , яке у свою чергу викличе зниження внутрішньої процентної ставки до рівня світової процентної ставки. Як тільки rдосягнеr_f, ефект приросту ВВП, викликаний стимулюючою фіскальною політикою, повністю нейтралізуються ефектом витіснення чистого експорту. Отже, за плаваючого курсоутворення стимулююча фіскальна політика в малій відкритій економіці з абсолютно мобільним капіталом є неефективною.

Монетарна політика. Нехай центральний банк збільшує грошову пропозицію. Графічне відображення наслідків такої політики представлено на рис. 16.5. Він свідчить, що крива LM переміщується вправо (LM₁LM₂), а зниження валютного курсу (є₁є₂) збільшує дохід (Y₁Y₂). Аналогічний наслідок спричиняє стимулююча монетарна політика і в закритій економіці. Згідно з моделлю IS-LM монетарна експансія зменшує процентну ставку і в такий спосіб стимулює інвестиції і збільшує ВВП. Проте у малій відкритій економіці передатний механізм монетарної політики інший. За моделлю Манделла-Флемінга збільшення пропозиції грошей знижує внутрішню процентну ставку порівняно із світовою. Це спричиняє відплив капіталу, збільшення пропозиції національної валюти на валютному ринку і зниження її курсу, що стимулює чистий експорт і збільшує ВВП. Отже, в даних умовах монетарна експансія є ефективною.

Торговельна політика. Якщо припустити, що держава запровадила імпортне мито або квоти, то це викличе скорочення імпорту і збільшення чистого експорту. Тому на рис. 16.4 крива IS переміститься вправо (IS₁IS₂). Але скорочення імпорту породжує ще один наслідок — зменшення пропозиції національної валюти на валютному ринку. Як свідчить рис. 16.4, це спрямовує курс національної валюти до зростання, що зменшує чистий експорт. У підсумку маємо таке: приріст чистого експорту, який досягається за рахунок торговельної політики, нейтралізується його зменшенням внаслідок зростання валютного курсу. Отже, за даних умов торговельна політика є неефективною.