3.2.1. Метод капіталізації доходу

3.2.2. Економічний зміст методу

Метод капіталізації доходу є одним із різновидностей доходного підходу до оцінки бізнесу діючого підприємства. Як і інші варіанти доходного підходу, він заснований на базовому припущенні, відповідно до якого вартість частки власності в підприємстві рівна поточній вартості майбутніх доходів, які принесе ця власність.

Метод капіталізації доходу в щонайбільшому підходить для ситуацій, в яких очікується, що підприємство протягом тривалого терміну буде одержувати приблизно однакові величини доходу (або темпи її зростання будуть постійними).

На відміну від оцінки нерухомості в оцінці бізнесу даний метод застосовується досить рідко через значні коливання величин доходів або грошових потоків по роках, характерних для більшості оцінюваних підприємств.

Проте метод не потрібно застосовувати, коли:

• відсутня інформація про ринкові операції;

• якщо об'єкт ще не побудований, а значить, не вийшов на режим стабільних доходів;

• коли об'єкт піддався серйозним руйнуванням в результаті стихійної біди, т. б. вимагає серйозної реконструкції.

3.2.3. Основні етапи застосування методу

Практичне застосування методу капіталізації доходу передбачає наступні основні етапи:

1. Аналіз фінансової звітності, її нормалізація і трансформація (при необхідності).

2. Вибір величини доходу, який буде капіталізована.

3. Розрахунок адекватної ставки капіталізації.

4. Визначення попередньої величини вартості.

5. Проведення поправок на наявність нефункціонуючих активів (якщо такі є).

6. Проведення поправок на контрольний або неконтрольний характер оцінюваної частки, а також на недолік ліквідності (якщо вони необхідні).

3.2.4. Аналіз фінансової звітності

Основними документами для аналізу фінансової звітності підприємства в цілях оцінки є балансовий звіт і звіт про фінансові результати і їхнє використання. Для цілей оцінки діючого підприємства бажана наявність цих документів за останні три роки. Оцінювачу також необхідно вказати в звіті, чи пройшли вказані фінансові звіти аудиторську перевірку.

При аналізі фінансових звітів підприємства оцінювач повинен в обов'язковому порядку провести їхню нормалізацію, тобто зробити поправки на різні надзвичайні і одноразові статті як балансу, так і звіту про фінансові результати і їхнє використання, які не носили регулярного характеру в минулій діяльності підприємства і навряд чи будуть повторюватися в майбутньому.

Прикладами надзвичайної і одноразової статі можуть бути наступними:

• доходи або збитки від продажу активів, особливо в тих випадках, коли компанія не може постійно продавати такі активи;

• доходи або збитки від продажу частини підприємства;

• надходження по різних видах страхування;

• надходження від задоволення судових позовів;

• наслідки страйків або тривалих перерв в роботі;

• наслідки аномальних коливань цін.

3.2.5. Вибір величини доходу, який буде капіталізований

Даний етап фактично має на увазі вибір періоду поточної виробничої діяльності, результати якої будуть капіталізовані. Оцінювач може вибирати між декількома варіантами:

• доход останнього звітного року;

• доход першого прогнозного року;

• середня величина доходу за декілька останніх звітних років (3-5 років).

Як величину, що капіталізується, може виступати або чистий доход після сплати податків, або доход до сплати податків, або величина грошового потоку.

В більшості випадків на практиці як величину, що капіталізується, вибирається доход останнього звітного року.