56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».

В основі педагогічної системи К.Ушинського лежить ідея на­родності. "Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки чер­пати з цього багатого і чистого джерела" , - писав він у статті "Про народність в громадському вихованні".

Під народністю К.Ушинський розумів своєрідність кожного народу, зумовлену його історичними та географічними умовами.

Характерною рисою для народності, в розумінні К.Ушинського, є громадськість. Він був переконаний у тому, що народна ідея виховання вимагає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадських сил. К.Ушинський писав: "Сам народ і його великі люди прокладають шлях в майбутнє: виховання тільки йде по цій дорозі...".

Керуючись ідеєю народності, К.Ушинський прийшов до ви­сновку, що народна освіта повинна знаходитися в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К.Ушинського, має на меті: розвиток "природженої душевної здіб­ності, яку називають даром слова", введення дітей у свідоме воло­діння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К.Ушинським в його чудовій статті "Рідне слово". "Мова на­роду - найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в'яне". Він вважав, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму засобами рідної мови, яка не тільки виражає духовні якості народу, а й являється найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.

57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».

У своїх філософських поглядах К.Ушинський поєднував ідеа­лістичні та матеріалістичні аспекти , насамперед тому ,що був гли­боко віруючою людиною . Добре вивчивши різні філософські сис­теми, критично використовуючи елементи цих систем, він намага­вся виробити свій самостійний оригінальний світогляд.

У своїх поглядах на природу, людину він дотримувався еволю­ційного вчення Ч.Дарвіна. Вважаючи людину частиною живої при­роди, в роботі "Людина як предмет виховання" Ушинський розпо­чинає свій виклад з характеристики організму взагалі, його зв'язку з середовищем, і переходить далі до особливостей тваринного і людського організмів.

Йдучи за Ч.ДарвІном, він розглядає живі організми як предмет і продукт біологічного їх розвитку, вказує на зміну спадковості під впливом зміни умов існування, виступає проти віталізму, хоч і збе­рігає це поняття "сила розвитку". Водночас Ушинський зважає і на специфічні особливості людського організму, суспільно-історичні умови їх походження, вказує на значення праці в житті людини, хоч і не піднімається до розуміння тієї ролі, яку вона відіграла в історичному становленні її природи. В своїй статті "Праця в ЇЇ пси­хічному і виховному значенні" підходить до оцінки праці з етико-релігійної точки зору.

У теорії пізнання в психології у нього багато матеріалістичних елементів. У протилежність метафізичним абстрактним елементам психології І.Гербарта, К.Ушинський намагався побудувати психо­логію на основі фізіології. Він докладно розглядає будову і функції нервової системи, її значення в житті й діяльності організму, пі­знання людиною навколишнього світу.

Він поділяв думку І.М.Сєченова про те, що вся діяльність нер­вової системи є рефлекторною, відтворюючою діяльністю, висуває ідею "засвоєних рефлексів", тобто таких, що набуваються в проце­сі індивідуального життя і справедливо вважає їх фізіологічною основою навичок і звичок , виховання яких є одним з найважливі­ших завдань педагога. К.Ушинський розглядає великі півкулі го­ловного мозку як орган свідомої діяльності людини; зі своєї точки зору про будову і функції нервової системи він робить ряд важли­вих педагогічних висновків про фізичне виховання дітей, раціона­льну організацію режиму їх праці і відпочинку, про потребу орга­нізму в сні, як засобі відновлення його сил.

Широке використання К.Ушинським даних анатомії' і фізіології в ряді розділів праці "Людина як предмет виховання" свідчать про його матеріалістичний підхід до висвітлення проблем психології пізнання. Проте, будучи неспроможним зрозуміти перехід від ма­терії до свідомості і, вважаючи, що останню не можна вивести з жодних законів інертної матерії, Ушинський зупинився на дуалі­стичному розв'язанні цієї психофізичної проблеми.

За своїми суспільно-політичними поглядами Ушинський був буржуазним демократом. Як просвітитель, він бачив в освіті ос­новний засіб досягнення вільного та щасливого життя свого на­роду.