- •1 Загальна частина
- •Проектом передбачаеться здійснити випуск наступних видів цементів:
- •Шлакопортландцемент дсту б в.2.7 - 46: 2010 шпц іiі/a – 400;
- •2 Технологічна частина
- •2.2.2. Розрахунок питомої витрати сировинних матеріалів
- •Середньозважене утримання клінкера випускаємого цементу.
- •Потреба у компонентах сировинної суміші та цементної шихти.
- •Річний випуск цементу з урахуванням виробничих витрат:
Середньозважене утримання клінкера випускаємого цементу.
Середньозважене утримання клінкера у випускаємому цементі складе:
Мкл =( К1а1 + К2а2) / 100 , % (2.13)
де К1, К2, К3, — вміст клінкеру у шлакопортландцементі та портландцементі, відповідно, %;
а1, а2, а3, — доля зазначених цементів у загальному об’ємі випуску, %.
Мкл = (65 · 60 + 40 · 40) / 100 = 55
Річний випуск клінкеру при встановленні на проектуємому заводі трубний кульовий млин 3,5X15 м складе:
, т/рік (2.14)
де 8760 — кількість годин у році;
qп — годинна продуктивність обертової печі, qп = 75 т/годину;
Квп — коефіцієнт використання обертової печи, Квп = 0,85.
= 2·8760750,85 = 1116900 т/рік.
Річний випуск цементу складе:
Qрікц=1116900·100/55=2030727,27 т/рік
Річний випуск цементу по видам:
- Шлакопортландцемент ШПЦ-III/А-400 =812290,91 т
- Портландцемент ПЦ ІI/Б-Ш- 500= 1218436,36 т
(Розрахункові дані вносимо у табл. 2.4 )
Потреба у компонентах сировинної суміші та цементної шихти.
2.3.3.1 Теоретична річна потреба у компонентах цементної шихти цех помелу цементу.
= , т/рік, (2.15)
де Цi — річний випуск i-го виду цементу, т/рік,
bi – вміст i-го компоненту цементної шихти у даному виді цементу, %:
– клінкеру:
К0=(1218436,36*65)/100+(812290,91*40)/100=1116900 т/рік
– доменного гранульованого шлаку:
Ш0=(1218436,4*30)/100+(812290,9*55)/100=812290,9 т/рік
– гіпсового каміння:
Г0=(1218436,36*5)/100+(812290,91*5)/100=101536,346 т/рік
2.3.3.2 Річна потреба цеха помелу цементу у компонентах цементної шихти з урахуванням витрат
, т/рік (2.16)
де Вi – виробничі витрати компонентів цементної шихти, приймаємо Вi = 5 %
– клінкеру:
т/рік
– доменного гранульованого шлаку:
т/рік
Річний випуск цементу з урахуванням виробничих витрат:
.
т/рік
Річна потреба у сировинних матеріалах
2.3.4.1 Суха сировинна суміш:
1817285,65 т/рік (2.17)
2.3.4.2 Сухі сировинні компоненти:
= Кп·, т/рік (2.18)
– вапняк:
= 1172745· 1,1653= 1366599,8 т/рік;
– глина:
= 1172745·0,33781 = 396164,99 т/рік
– колошниковий пил:
= 1172745·0,04494 = 52703,16 т/рік
2.3.4.3 Сировинна суміш з природньою вологістю:
=KП·=1172745·1720,025=2017150718,625т/рік (2.19)
2.3.4.4.Компонентів сировинної суміші у стані природньої вологості:
= Кп·, т/рік (2.20)
– вапняк:
= 1172745·1,22737 = 1439392,03 т/рік
– глина:
= 1172745·0,44349 = 520100,68 т/рік
– колошниковий пил:
= 1172745·0,049165 = 57658,0079 т/рік
Розрахунок добової витрати матеріалів
2.3.5.1 Цемент:
Qцдоб= , т/добу , (2.21)
де Квдоб– коефіцієнт використання цементних млинів, Квдоб = 0,85.
Qцдоб = 2030727,27/(365*0.85) = 6545,5 т/добу.
2.3.5.2 Клінкер:
Qкдоб==3780 т/добу (2.22)
2.3.5.3 Доменний гранульований шлак:
QДГШдоб==2755,98 т/доб (2.23)
2.3.5.4 Гіпсове каміння:
QГКдоб==343,6 т/добу (2.24)
2.3.5.5 Суха сировинна суміш:
5857,5 т/добу (2.25)
де Квсм – коефіцієнт використання сировинних млинів, Квсм = 0,85.
2.3.5.6 Cухий вапняк:
= 4404,8 т/добу
2.3.5.7 Суха глина:
=1276,9 т /добу
2.3.5.8 Сухий КП:
=169,9 т /добу
2.3.5.8 Сировинна суміш з природньою вологістю:
=6501694,5 т/добу (2.26)
2.3.5.9 Води:
=2571,5 т/добу
2.3.5.10 Вологий вапняк
=4639,5 т/добу
2.3.5.11 Волога глина:
= 1676,4 т/добу
2.3.5.12 Шлама:
= 8,88 т/добу
2.3.5.13 КП:
=185,84 т/добу
2.3.6 Розрахунок годинної витрати матеріалів:
2.3.6.1 Цемент:
=272,7 т/годину
2.3.6.2 Клінкер:
=157,5 т/годину
2.3.6.3 Доменний гранульований шлак:
=114,8 т/годину
2.3.6.4 Гіпсове каміння
=14,32 т/годину
2.3.6.5 Суха сировинна суміш:
=244,063 т/годину
2.3.6.6 Сухий вапняк:
=183,5 т/годину
2.3.6.7 Сухий доменний гранульований шлак:
= 66,658 т/годину
2.3.6.8 Суха глина:
=53,204 т/годину
2.3.6.9 Сухий КП:
=7,08 т/годину
2.3.6.10 Сировинна суміш з природньою вологістю:
=270903,9 т/годину
2.3.6.11 Вологий вапняк:
=193,3 т/годину
2.3.6.12 Води:
=107,1 т/годину
2.3.6.13 Волога глина:
=3,66 т/годину
2.3.6.14 КП:
=7,74т/годину
Результати розрахунку матеріального балансу зведені у таблицю 2.5
Таблиця 2.5 – Матеріальний баланс виробництва проектованого заводу
Найменування матеріалу |
Одиниця виміру |
Витрати матеріалів | ||
за рік |
за добу |
за годину | ||
Вапняк |
т |
764194,74 |
4404,8 |
183,5 |
Глина |
т |
568541,29 |
1276,9 |
53,204 |
Вода |
м3 |
27236,68 |
2571,5 |
107,1 |
Колошниковий пил |
т |
52703,16 |
169,9 |
7,08 |
Шлам |
м3 |
1385347,892 |
5503,68 |
229,32 |
Клінкер |
т |
979736,84 |
3780 |
157,5 |
Шлак |
т |
855043,068 |
2755,98 |
114,8 |
Гіпс |
т |
76244,105 |
343,6 |
14,317 |
Цемент |
т |
1524882,211 |
6545,5 |
272,7 |
Контроль виробництва
Значне зростання потужності підприємств, необхідність підвищення якості продукції, розширення її асортименту висовують все більші вимоги до технологічного контролю виробництва. Розвиток науки і техніки, удосконалення технології, розробка і створення автоматизованих систем управління технологічним процесами (АСУТП), застосування електронно-обчислювальної техніки, створюють реальні передумови для організації надійної і швидкодіючої системи контролю виробництва.
Основними задачами такої системи являються:
визначення якості сировинних матеріалів, добавок, палива і т.і.;
визначення складу і характеристик потоків сировинних компонентів, сировинної суміші, клінкеру і цементу у процесі виробництва;
контроль параметрів технологічного процесу по всі виробничим переділам;
контроль якості і паспортизація готової продукції;
аналіз і узагальнення результатів контроля по всім переділам з метою управління технологічним процесом і удосконалення технологічного контроля.
На цементному заводі для вирішення цих задач виконуються слідуючі види контролю: загальнозаводський, оперативний технологічний, параметричний і технічний.
Загальнозаводський технологічний контроль повинен забезпечувати визначення складу і властвостей сировини, палива, добавок, напівфабрикатів і готової продукції. Технологічний контроль являє собою усереднену інформацію за зміну, добу, місяць і т.і.
Оперативний технологічний контроль повинен забезпечувати визначення складу і властивостей матеріалів на входах і вихідах із конкретних агрегатів або технологічних участків і контроль відповідності одержаних параметрів завданням систем управління. Оперативний контроль являє собою разове опробування через інтервали в одну-дві години або безперервний пробовідбір з використанням автоматичних пробовідбірників і аналізаторів.
Параметричний контроль повинен забезпечити оцінку стану устаткування і режиму його роботи. Об’єм параметричного контролю повинен бути достатнім для піддержання експлуатаційних режимів роботи обладнання, запобігання аварій, обліку результатів роботи виробництва.
Технічний контроль повинен забезпечувати контроль якості і паспортизацію партій цементу, відвантажуємих споживачу.
Технологічний контроль виробництва цементу включає дискретне або безперервне опробування матеріалів, які знаходяться у нерухомому стані: у забої кар’єра, в буртах, на складах попередньої гомогенізації, в силосах, залізничних вагонах, пневмотранспортних і гідротранспортних магістралях, гравітаційних потоках.
Маса проби матеріалу повинна зберігати якості матеріалу. Мінімальна маса залежить від розмірів кусків і його неоднорідністю. Чим вона більше і куски матеріалу крупніше, тим більшою повинна бути маса проби.
Для підвищення достовірності відбір проб матеріалів цементного виробництва виконується від рухомого потоку методом січень: деяку частину потоку матеріала періодично або безперервно відводять у пробу. При цьому перевагу віддають потокам, в яких матеріал має можливість перемішуватись на участках транспортування перед точкою відбору.
Мінімальна проба піддається розділенню, яке може включати слідуючі операції: змішування проби, подрібнення і її скорочення. Всі ці операції здійснюються у дробарках, млинах, змішувачах, дільниках і скорочувачах.
Методичні вказівки, необхідні для виконання аналізів матеріалів, викладені у галузевих інструкціях.
Результати визначення хімічного і дисперсійного аналізів приймають за основу при плануванні якості добуваємої сировини і об’єма гірських робіт по кварталах на протязі одного року. Технологічна карта контролю виробництва цементу представлена в табл. 2.6.
Таблиця 2.6 – Схема операцій технологічного контролю виробництва цементу на заводі
Техноло-гічний переділ |
Випробу-ємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Викону-ємі випробування |
Методи контролю |
Кар’ер |
Тверда сировина (вапняк, мергель, сланець) |
Крупка із взривних скважин |
Ручний пробовідбір |
По мірі відпрацю-вання корисних копалин |
Вологість Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO |
Ваговий Рентгено-спектральный |
|
М’яка сировина (крейда, глина) |
Борт забою |
Ручний пробовідбір |
По мірі відпрацю-вання корисних копалин |
Вологість Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO
|
Ваговий Рентгено-спектральный
Ваговий |
Продовження таблиці 2.6
Техноло-гічний переділ |
Випобу-ємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Виконуємі випробу-вання |
Методи контролю |
Зберігання та підготовка сирови-нних матеріалів, мінераль-них домішок та палива |
Вапняк |
З ленточного конвеєру, після вторичного дроблення |
Пробо-розділочна машина з установкою для відбору, подготовки і транспорту-вання проб сипучих материалів |
Один раз за зміну |
Вологість Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Титр |
Ваговий Рентгено-спектра-льный
Титрування |
|
|
|
|
Один раз на месяць по середнім пробам |
Повный хімічний анализ |
Фотометри-чний Вогневий фотометр, титрометр |
|
Глина, вапняк, колошни-ковий пил (мокрий спосіб виробництва) |
З ленточного конвеєра після дроблення |
Пробо-розділочна машина з установкою для відбору, подготовки і транспортування проб сипучих матеріалів |
Один раз за сміну |
Вологість Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO |
Ваговий Рентгено-спектра-льный |
|
|
|
|
Один раз на месяць по середнім пробам |
Дисперсність Повний хімічний аналіз |
Ваговий
Фотометри-чний Вогневий фотометр, титрометр |
Продовження таблиці 2.6
Технологічний переділ |
Випобуємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробовідбірника |
Періодичність відбору середньої проби |
Виконуємі випробування |
Методи контролю |
|
Глиняний шлам (мокрий спосіб виробництва цементу) |
З шламо-проводу перед вертика-льними або горизо-нтальни-ми басейна-ми |
Пробо-відбірник |
Один, два рази за зміну
Постійно
Один, два раза в смену Один раз на добу Один раз на місяць |
Вологість
В’язкість
Тонина помолу Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Повний хімічний анализ |
Ваговий Радіоізотопний плотномер Індикатор в’язкості Ваговий Рентгено-спектраль-ний Фотометри-чний полум’яний фотометр, титрометр |
|
Огарки |
З ленточного конвеєра або з вагонів |
Ручний пробо-відбір |
Від кожної поступившої партії Один раз на місяць |
Вологість Вміст Fe2O3 Повний хімічний аналіз |
Ваговий Фотометричний, полум’яний фотометр, тирометр |
Продовження таблиці 2.6
Техно-логічний переділ |
Випро-буємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробовідбірника |
Періодичність відбору середньої проби |
Виконуємі випробування |
Методи контролю |
|
Тверде паливо (вуголь, сланець) |
З ленточ-ного конвеєра або із вагонів |
Проборозділочна машина з установкою для відбору, підготовки та транспортування проб сипучих матеріалів |
Від кожної поступа-ючої партії |
Вологість Зольність Калорійность |
Ваговий Рентгено-спектральний Теплотехнічний |
|
Рідке паливо (мазут) |
Із цистерн |
Ручний пробовідбір |
Від кажної поступа-ючої партії |
Вологість Калорійність |
Ваговий Теплотехнічний |
|
Домішки до цементу |
З ленточ-ного конвеєра або із вагонів |
Проборозді-лочна машина з установкою для відбору, підготовки та транспортування проб сипучих матеріалів. Ручний пробовідбір |
Від кожної партії або один раз на місяць |
Вологість Повний хімічний аналіз Активність |
Ваговий Фотометричний
ГОСТ 25094-82 |
|
Гіпс |
» |
» |
» |
Вологість Вміст SO3 |
Ваговий Хімічний |
Продовження таблиці 2.6
Техноло-гічний переділ |
Випро-буємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Виконуємі випробу-вання |
Методи контролю |
Приготу-вання сирови-нної муки |
Грубо-мелена сирови-нна мука |
Об’єднання потоків на вході у сировинний млин |
Проборозділочна машина з установкою для відбору, підготовки та транспорту-вання проб сипучих матеріалів. |
Один раз на годину
Без-перервно |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO |
Рентгено-спектральний
Ваговий
Рентгено-спектральний |
|
Тонко мелена сирови-нна мука |
На виході із млина |
Пробовідборщик сировинної муки |
Один раз на годину
Без-перервно |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO |
Рентгено-спектральний
Ваговий Ваговий
Рентгено-спектральний |
Продовження таблиці 2.6
Техно-логіч-ний переділ |
Випро-буємий матері-ал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодичність відбору середньої проби |
Виконуємі випробування |
Методи контролю |
|
Сирови-нна мука |
Об’єднання потоків на вході у змішувальний силос |
Пробо-відбірник сировинної муки з системою дозування і транспортування пневма-тичною почтою |
Один раз в час
Непрерывно |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO Рентгено-спектральний |
Ваговий |
|
|
Об’єднанна потоків на вузлі живлення пічного агрегату |
Те ж саме |
Один раз на дві години
Один раз на місяць по єдиним пробам |
Анализ на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу Повний хімічний аналіз |
Рентгеноспектральний
Ваговий
Фотометричний |
|
|
Вузли переси-пки із змішу-вального силосу в запасний
|
Те ж саме або ручний пробовідбір |
По мірі потреби визначе-ння коефіці-єнта усередне-ння силосах |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу |
Рентгеноспектральний
Ваговий |
Продовження таблиці 2.6
Техноло-гічний переділ |
Випро-буємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробовідбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Виконуємі випробува-ння |
Методи контролю |
Приготу-вання сирови-нної муки (мокрий спосіб) |
Сирови-нний грубо-мелений шлам (після Гідро-фола) |
Напорний шламо-провід |
Пробо-відбірник шламу |
Один раз на годину |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Вологість Тонина помолу |
Рентгено-спектральний
Ваговий Радіоізотоп-ний плотномер ваговий |
|
Пиль електрофільтрів |
Із гравитаційних потоків в місцях пересипки з транспортерів |
Пробо-відбірник сипучих матеріалів |
Один раз за зміну
Один раз за зміну |
Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Повний хімічний аналіз |
Рентгено-спектральний
Фотометрич-ний |
|
Сирови-нний шлам (мокрий спосіб) |
Із шламо-проводу перед вертикаль-ними басейнами |
Пробо-відбірник шламу; пристій для відбору і подачи проб шламу; ручний пробовідбір |
Від кожного замоло-того вертика-льного басейну |
Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO Вологість Тонина помолу
|
Ваговий, влагомір Ваговий Текучістьметр |
Продовження таблиці 2.6
Техноло-гічний переділ |
Випро-буємий матері-ал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Викону-ємі випробу-вання |
Методи контролю |
|
|
Напорний шламо-провід після насосу до горизо-нтального басейну |
Пробо-відбірник шламу |
16-20 проб від кожного горизонта-льного басейну |
Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO Вологість |
Рентгено-спектральний
Ваговий |
|
|
Шлам-злив з обертових печей в горизонтальні басейни |
Пробовідбірник шламу або ручний пробовідбір |
Один раз на дві години
Один раз на місяць або по мірі потреби по середнім пробам |
Аналіз на чотири оксиди: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO Вологість
Тонина п помолу Розтикаємість Повний хімічний аналіз |
Рентгеноспектральний
Ваговий Текучістьметр МХТІ Фотометричний |
Продовження таблиці 2.6
Техно-логічний переділ |
Випро-буємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробо-відбірника |
Періодич-ність відбору середньої проби |
Виконуємі випробу-вання |
Методи контролю |
Випал клин-керу |
Тверде форсун-кове паливо |
Трубо-проводи перед або після циклонів або течка перед форсункой |
Пробо-відбірник сипучих материалів |
1-2 рази за зміну по середнім пробам Один раз на добу по середнім пробам Один раз на місяць |
Тонина помолу Вологість Вміст летучих Зольність Калорийність Хімічний аналіз золи |
Ваговий Тепло-технічний Теплотехнічний Теплотехнічний Фотометричний |
|
Клінкер |
За холодиль-ником пічним агрегатом |
Пробо-відбірник клінкера або ручний пробовідбір |
Один раз на дві години Один раз на добу по середнім пробам від всіх печей |
Вміст вільного СаО Аналіз на п’ять оксидів: SiO2, Al2O3, Fe2O3, CaO, MgO Мінералогічний склад, характер кристалізації Фізико-механічні випробування |
Хімічний Фотометричний
Петрографічний
ГОСТ 3101.76-4-81 |
Помел цемен-ту |
Цемент |
Після кожного млина |
Пробо-відбірник сипучих матерілів |
Кожні 2 години |
Тонина помолу Вміст SO3 Вміст домішок |
Ваговий (СММ-1) Хімічний Рентгено-вський |
Продовження таблиці 2.6
Технологічний переділ |
Випобуємий матеріал |
Місце відбору проб |
Тип пробовідбірника |
Періодичність відбору середньої проби |
Виконуємі випробування |
Методи контролю |
|
Цемент |
Із трубопроводів на виход из силосу |
Пробовідбірник сипучих матеріалів |
Після заповнення силосу або замолу партії |
Тонина помолу Вміст SO3 Вміст домішок Фізико-механічені випробувания |
Ваговий (СММ-1) Хімічний Рентгеновський
ГОСТ 310.1.76-4-81 |
Відгрузка цементу |
Цемент |
Із трубопроводів на виході из силосу |
Пробовідбірник сипучих материалів, з системою транспортування проб материалів |
Від кожної партії |
Фізико-механічні випробувания |
ГОСТ 310.1.76-4-81 |
На основі даних технологічного контролю проводиться управління технологічними процесами на всіх переділах виробництва, забезпечується отримання продукту заданої якості, та оптимізація техніко-економічних показників роботи підприємства
3.2 Опис основного технологічного агрегату
Трубний кульовий млин 3,2X15 м випускається для мокрого помелу сировини, для помелу клінкеру у відкритому циклі і для помелу клінкеру по замкнутому циклу.
Клінкер з добавками або сировина завантажується у бункера млина краном грейфера або конвеером. З бункера матеріал ваговими дозаторами подається по стрічковому конвееру в млин. Матеріал, що розмелюється, пройшовши першу і другу камери, подається насосом в сховища. При помелі клінкеру аспірація млина здійснюється вентилятором, який просмоктує повітря через аспіраційну шахту, циклони і електрофільтр.
При роботі млина для зменшення шуму до санітарних норм встановлюють під футировки звукоізолюючі прокладення, а для зниження запиленої повітря вся система аспірації в місцях роз'єму має прокладення і інші ущільнюючі пристрої.
Трубний кульовий млин 4,2х10 м є основним агрегатом сировинного відділення. (рис 3.1).
Рисунок .3.1 Сировинний двокамерний трубний млин 3, 2Х 15 м:
1 — завантажувальна частина; 2 — підшипник; 3 — середня частина; 4 — розвантажувальна частина; 5 — проміжне з'єднання; 6 — привід.
Рисунок. 3.2. Подовжній розріз млина 3, 2Х 15 м для помелу клінкеру в замкнутому циклі:
1 — завантажувальна частина; 2 — середня частина; 3 — розвантажувально-завантажувальний пристрій; 4 — розвантажувальна частина; 5 - підшипник; 6 - розвантажувальний кожух; 7 — сито; 8 - установка для введення води; 9 — проміжний вал приводу.
Млин для помелу клінкеру у відкритому циклі відрізняється від сировинної установками для введення поверхнево-активних речовин і води. Млин складається із завантажувальної частини, підшипників, середньої частини (барабана), розвантажувальної частини, приводу, системи мастила.
Завантажувальна частина (рис.3.3) складається з тічки з тумбою, трубошнека і кришки, фанерованої з внутрішньої сторони бронеплитами з високомарганцевистої сталі. Похила тічка зварної конструкції, в її частині, що зноситься, застосована змінна футеровка.
Рисунок 3.3. Завантажувальна частина млина 3,2X15 м:
1 - тумба: 2—тічка: 3 — трубошнек: 4 — кришка з цапфою: 5 - бронефутеровка
Між нерухомою тічкою і кришкою, що обертається, є повстяне ущільнення.
Барабан (див. рис. 3.1, 3.2) зварний, виконаний з листової сталі. Внутрішня поверхня барабана футерована бронеплитами із зносостійкої сталі із звуконепроникною прокладкою. Барабан розділений на дві камери. Перша футерована каблучковимисамосортуючими плитами, друга — східчастими бронеплитами або спеціальною гумовою футеровкою (тільки у сировинних млинів).
Для сировинного і цементного млинів, що працюють у відкритому циклі, передбачається звичайна подвійна міжкамерна перегородка, а для цементного млина призначеної для роботи в замкнутому циклі, усередині барабана встановлений розвантажувально-завантажувальний пристрій, що є системою перегородок, що розділяють млин на камери грубого і тонкого помелу, створюючих між собою ще і розвантажувальну і завантажувальну камери. Перша має в стінках барабана розвантажувальні вікна, друга завантажувальні вікна. Друга камера обладнана, крім того, системою направляючих лопаток, розвантажувальним конусом і транспортуючим пристроєм. При роботі млина по відкритому циклу розвантажувальні вікна можуть закриватися спеціальними кришками.
Кожух, що забезпечує завантаження і розвантаження матеріалу в середині млина, спарений з листової сталі і встановлений на бетонній підставці. В місці примикання до барабана, що обертається, кожух має повстяне ущільнення. Ущільнюючий пристрій підтискається пластинчатими пружинами. Місця тертя в ущільненні автоматично змазали густим мастилом.
Підшипник (рис. 3.4) складається з рами, корпусу підшипника, корпусу вкладиша, вкладиша з бабітовою заливкою і кришки. Рама корпусу зварна; при монтажі заливається в бетонний фундамент млина. Корпус підшипника і корпус вкладиша литі і сполучаються по сферичних поверхнях, що забезпечує самоустановку підшипника при роботі млина. Вкладиш з бабітовою заливкою має водяне охолоджування і виконаний з кутом обхвату цапфи 120°. У вкладиші встановлені термодатчики для контролю за температурою бабітової заливки. Кришка підшипника зварна з листової сталі, кріпиться до корпусу вкладиша болтами. У верхній частині її є патрубок, через який підводиться масло.
Рисунок. 3.4. Підшипник млина 3,2X15 м:
1 — рама підшипника; 2 — корпус підшипника; 3, 7 — термодатчики для контролю температури підшипника; 4 - вкладиш з бабітовою заливкою; 5 - корпус вкладиша; 6 - дах
Рисунок. 3.5. Розвантажувальна частина млина 3,2Х15 м:
1 — грати; 2 — діафрагма; 3 — кришка торця млина; 4 —трубошнек; 5 — сито; 6 — футеровка розвантажувального патрубка; 7 — розвантажувальна камера; 8 - фланцеве кріпленняприводного валу.
Розвантажувальна частина млина (рис. 3.5) складається з розвантажувальних грат, виконаних з секторів з радіално розташованими щілинами і сполучених болтами з днищем діафрагми, трубошнека, розвантажувального патрубка, футеровки патрубка, сита і приймальної камери.
Сектори перегородки литі, виконані з щілинами для проходу розмолотого матеріалу; одночасно вони запобігають віднесенню тіл, що мелють, з другої камери.
Діафрагма має перенавантажуючі лопаті, відлиті за одне ціле з розвантажувальним конусом.
Сито є циліндровою сіткою, штампованою із сталевого листа. Розмір осередку 5X25 мм
Приймальна камера зварна з листової сталі, має ущільнення з повстяного набивання в місцях сполучення з розвантажувальним патрубком
Центральний привід млина (рис. 3.6) ( включає синхронний електродвигун, еластичну муфту, одноступінчатий редуктор, проміжний вал із зубчатими муфтами і допоміжним приводом, що складається з електродвигуна, двох редукторів і сполучних муфт.
Рисунок. 3.6. Привід млина 3,2X15 м:
1 — проміжний вал; 2 — зубчата муфта; 3 — редуктор головного приводу; 4 — обгінна муфта допоміжного приводу; 5, 6— редуктори допоміжного приводу; 7 — еластична муфта; 8 — електродвигун головного приводу
Система автоматичного мастила має станції рідкого мастила продуктивністю 200 л/хв, обслуговуючої редуктор, і продуктивністю 50 л/хв, обслуговуючої підшипники млина.
Станції рідкого мастила забезпечені реле тиску, електронними термометрами, температурними і поплавцями реле і термометрами опору. Реле поплавця контролює рівень масла на сливі від підшипників млина і рівень масла у відстійниках. Реле тиску подає сигнали при пониженні тиску масла в нагнітальних трубопроводах до 1 кг с/см2 і при підвищенні до 4 кг с/см3. За допомогою мідних термометрів опору лагометрична установка контролює температуру масла в нагнітальних трубопроводах станції в температуру охолоджуючої води при вході в холодильник і при виході з нього.
Двома температурними реле, встановленими у відстійниках, температура масла підтримується в межах 35—45° С. Термодатчиками здійснюється дистанційна передача даних про температуру бабітової заливки вкладишів.
Для управління силового електроустаткування служать автоматичні вимикачі і релейно-контактна апаратура, що поставляється змонтованими в щити станцій управління.
Встановлене на млині електроустаткування забезпечене затисками для заземлення. Пускова апаратура в кінцевих положеннях фіксується щоб уникнути мимовільного виключення.
Млин забезпечений електричним блокуванням, а також системою управління і автоматики.
Технологічні параметри в продуктивність млина, стан механізмів млина і її системи мастила контролюються дистанційно.
Принцип роботи сировинних і цементних млинів 3,2х 15 м, що працюють по відкритому циклу, аналогічний роботі млина 4Х 13,5 м, тобто матеріал входить в завантажувальну цапфу і проходить першу камеру з кулями, потім він поступає в другу камеру з цільпебсами і видається як готовий продукт через вихідну цапфу. Такий цикл роботи називається відкритим, а сам млин прохідної.
При роботі млина в замкнутому циклі матеріал, пройшовши першу камеру висипається через щілини перегородки і периферійно розташовані на барабані вікна в розвантажувальний кожух і подається на сепарацію. Виділена в сепараторах крупа подається через завантажувальний пристрій, що знаходиться в середній частині барабана, в другу камеру, де домолюється і знову прямує в сепаратор. Частково крупа з сепараторів може повертатися і в першу камеру, але це потрібне тільки при помелі матеріалів, що важко-розмелюються, коли друга камера перевантажується матеріалом.
Технічна характеристика млина 3,2X15 м
Продуктивність при помелі (при 10% залишку на ситі № 008), т/год;
цементу по відкритому циклу ........................................ 50
в замкнутому циклі ........................................................ 76
шламу (по сухій сировині) ............................................. 70—160
Внутрішній діаметр барабана, м ................................... 3,2
Довжина робочої частини барабана, м ......................... 15,0
Частота обертання від приводу, об/хв
головного ............................................................................ 16,3
допоміжного......................................................................... 0,18
Потужність електродвигуна головного приводу, кВт .... 2000
Підвідна напруга, В ............................................................ 6000/380
Маса без електроустаткуванні і тіл, що мелють, т.......... 356,7
Завантаження тілами, що мелють, т:
перша камера (кулі діаметром 50—100 мм).................... 73
друга камера (цільпебси діаметром 18 і 25 мм) ............... 62