7. Бесіда як метод соціальної профілактики. Етапи, особливості.

Бесіда – один з найпоширеніших методів профілактики. Профілактична бесіда, як правило, повинна включати чотири етапи: Початковий етап – встановлення емоційного контакту зі співрозмовником, взаємостосунків «партнера, що співпереживає». Другий етап – головне: встановити послідовність подій, які призвели до кризи; зняти враження безвихідності ситуації, застосовуючи такі прийоми, як «переборення виключності ситуації», «підтримка успіхами» та ін. Третій етап – спільне планування діяльності щодо переборення кризової ситуації, використовуючи такі прийоми, як «планування», «дотримання паузи». Завершальний етап. Його головна задача – кінцеве формування плану діяльності, активна психологічна підтримка суїцидента. Тут використовуються такі психологічні прийоми, як «логічна аргументація». «раціональне переконання у впевненості».

8. Сутність соціальної адаптації, дезадаптації та переадаптації.

Соціальна адаптація — пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об’єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості у соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії. Адаптація може здійснюватись у формі акомодації (повного підпорядкування вимогам середовища без їх критичного аналізу), конформізму (вимушеного підпорядкування вимогам середовища) та асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей середовища на основі особистісної солідарності з ними). Адаптація пов’язана з прийняттям індивідом різних соціальних ролей, адекватним відображенням себе і своїх соціальних зв’язків. Вона відіграє вирішальну роль в соціалізації особистості. Порушенням адаптації вважають асоціальну поведінку, маргінальність, алкоголізм, наркоманію.

9. Стадії соціальної адаптації (характеристика).

Соціальна адаптація – процес активного пристосування людини до нових для неї умов життєдіяльності шляхом активного їх засвоєння, вид взаємодії особистості чи соц.. групи з соц.. середовищем.

• Початкова – індивід, який адаптується, лише вловлює правила поведінки, але система цінностей соціуму ним ще не визнається;

• Стадія терпимості – соц.. середовище і індивід визнають рівноцінність еталонів поведінки у ставленні один до одного;

• Стадія пристосування (акомодації) – вона пов’язана із взаємними поступками: індивід визнає і приймає систему цінностей, і приймає систему цінностей, середовище, але і представники цього середовища визнають деякі його цінності;

• Стадія повної адаптації (асиміляції) – індивід відмовляється від попередніх зразків та цінностей і повністю приймає нові.

10. Сутність групової роботи.

Групова робота - це метод соціальної роботи, завдяки якій відбувається допоміжна діяльність через групові форми взаємодії. Сутність групової роботи полягає у пріоритеті спілкування з іншими людьми, які мають дещо спільне. Спільна риса усіх груп - взаємодія між людьми, які перебувають «в одному човні». У груповій роботі основним засобом впливу виступає група. Більшість методів профілактичної роботи, запропонованої для формування здорового життя молоді, мають терапевтичний ефект групи за свою основу. Зокрема це такі методи, як обговорення в групах (дискусія, «мозковий штурм»), навчання практикою дії (рольова гра і т.п.), семінари-тренінги. Обговорення в групах дозволяє обговорити своє ставлення до проблеми, думки та ідеї, що виникли Тренінг сприяє ефективності навчання, результат якого досягається завдяки власній активній роботі його учасників. Знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної діяльності усіх учасників. У центрі уваги - самостійне навчання учасників та інтенсивна їх взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть однаковою мірою як ведучий, так і кожен учасник тренінгу. Тренінг - це:1) группа, яка допомагає стати кожному її учаснику більш компетентним; 2) процес, під час якого учасники вступають у взаємодію; 3) навчання, результат якого досягається у взаємодії всіх учасників тренінгу; 4) відкриття учасниками в собі нових можливостей, відчуття того, що вони знають і вміють більше, ніж до цих пір думали про себе; 5) можливість у безпечних, з одного боку, трохи штучних, а з іншого - наближених до реальності умовах взаємодії з іншими людьми досягти бажаних змін. 

Цілі терапевтичного процесу:· змінити сприйняття членів групи шляхом вивчення групового досвіду;· змінити поведінку, яка ускладнює соціальне функціонування індивіда, через взаємовідносини у групі і використання механізмів зворотного зв’язку;· усвідомити і змінити норми, цінності та стосунки для ефективного соціального функціонування;· досягти емоційної стабільності, яка підтримує сили і життєдіяльність індивіда.У соціальній роботі розрізняють різні цільові підходи до соціальної групової роботи.· Індивідуальне оцінювання (фостерні групи, робота з образами літніх людей тощо).· Індивідуальна підтримка і обслуговування (підтримка клієнтів, не здатних до самообслуговування, які відчувають труднощі у соціальній адаптації).· Індивідуальні зміни і соціальний контроль (профілактична робота з групами сексуальної агресії):— соціалізація (робота з групами з формування соціальних навичок для функціонування у мікросоціумі);— міжособистісна поведінка (групи особистісного зростання).— індивідуальні орієнтації і цінності (групова робота, спрямована на зміни ціннісних орієнтацій);— матеріальні обставини (групова робота з безробітними, тими, хто отримує матеріальну допомогу);— особистісний захист (групова робота з меншинами);— особистісне зростання і розвиток (Т-групи). Освіта, інформування, тренінг (правові групи, освітні групи). Дозвілля / компенсація (групи розвитку, дозвільневі групи). Посередництво між особистостями і соціальними системами (посередництво між групами, агенціями, сервісом). Групові зміни і підтримка (групи роботи з сім’єю, групи комунікативної компетенції). Зміни навколишнього середовища (групова робота зі змін навколишнього життєвого простору). Соціальні зміни (групові цілі пов’язані із соціальною і політичною взаємодією групи та інших соціальних інститутів).