- •Список умовних скорочень
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 1 спрямовані відгалужувачі нвч
- •Теоретичні відомості
- •Основні параметри св
- •Хвилевідні спрямовані відгалужувачі
- •Спрямовані відгалужувачі з одним і двома елементами зв’язку
- •Багатоелементні відгалужувачі
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка і методика вимірювань
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 2 дослідження щілинного моста нвч
- •Теоретичні відомості
- •Основні характеристики і параметри моста нвч
- •Конструкція хвилевідного щілинного моста і фізичні процеси в ньому
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 3 подвійний т-міст
- •Конструкція і принцип роботи подвійного т-моста
- •Основні характеристики і параметри подвійного т-моста
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Завдання до експериментальної частини лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 5 дослідження властивостей турнікетного з’єднання
- •Конструкція і принцип дії турнікетного з’єднання
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 6 хвилевідні фазообертачі діапазону нвч
- •Загальні відомості
- •Механічні фазообертачі
- •Фазообертач з діелектричною пластиною
- •Феритовий фазообертач
- •Постійні фазообертачі
- •Методи градуювання фазообертачів
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Атенюатори діапазону нвч
- •Загальні відомості
- •Граничні атенюатори
- •Поглинальні атенюатори на прямокутному хвилеводі
- •Поляризаційні поглинальні атенюатори
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Список рекомендованої літератури
Основні параметри св
Для опису властивостей реальних спрямованих відгалужувачів використовуються такі параметри:
Перехідне ослаблення (або зв’язок) – відношення вхідної потужності первинної лінії до вихідної потужності робочого плеча вторинної лінії, яке виражається в децибелах. Умовно за межу сильного та слабкого зв’язку беруть величину перехідного ослаблення – 10 дБ
[дБ]. (1.3)
Спрямованість дорівнює відношенню (у децибелах) потужностей на вході робочого і неробочого (розв’язаного) плечей вторинної лінії.
, [дБ]. (1.4)
Розв’язка (ізоляція) – відношення вхідної потужності первинної лінії до вхідної потужності розв'язаного (неробочого) плеча вторинної лінії. Визначається в децибелах
[дБ]. (1.5)
Практично розв’язка визначається як сума величин спрямованості i зв’язку (у децибелах).
Нерiвномiрнiсть поділу потужності (баланс вихідних плечей) визначається як різниця між перехідним ослабленням і робочим згасанням у первинній лінії
, [дБ]. (1.6)
Узгодження СВ з лінією, по якій підводиться потужність, характеризується КСХН , який визначається від вхідного плеча СВ, у той час як до інших плечей підключені узгоджені навантаження
. (1.7)
Втрати СВ визначаються відношенням потужності у вхідному плечі первинної лінії до суми потужностей у вихідному плечі первинної лінії і робочому плечі вторинної лінії
, [дБ]. (1.8)
Коефіцієнт поділу за напругою М дорівнює відношенню амплітуди вихідного сигналу в первинній лінії до амплітуди вихідного сигналу в робочому плечі вторинної лінії.
. (1.9)
Коефіцієнт поділу за потужністю m дорівнює квадрату коефіцієнта ділення за напругою.
. (1.10)
Фазові співвідношення СВ характеризують абсолютні значення фаз сигналів у плечах або відносну різницю фаз сигналів вихідних плечей.
Смуга пропускання СВ визначається смугою частот, у межах якої один або декілька робочих параметрів СВ погіршуються на задану величину. У смузі пропускання визначають центральну робочу частоту.
Спрямовані відгалужувачі знаходять застосування в таких пристроях, як змішувачі, модулятори, перемикачі, підсилювачі, фазообертачі, схеми сумування та поділу, резонатори біжучої хвилі, вимірювальні схеми. Наприклад, схема рефлектометра містить два відгалужувача, які, як правило, мають параметри не гірші за С=20 дБ, N=35 дБ у всій смузі робочих частот хвилеводу.
На електричних схемах СВ позначаються таким чином (рис.1.2): зверху вказане значення перехідного ослаблення, знизу – спрямованість
Рис. 1.2. Умовне позначення СВ на електричних схемах
Хвилевідні спрямовані відгалужувачі
Хвилевідні спрямовані відгалужувачі складаються з двох хвилеводів, які мають спільну вузьку або широку стінку, в якій розташована область зв’язку. Область зв’язку – це сукупність деякої кількості елементів зв’язку, конструкція і чисельність цих елементів визначає перехідне ослаблення СВ. При конструюванні хвилевідних відгалужувачів використовують елементи зв’язку у вигляді круглих отворів, щілин (повздовжніх та поперечних), хрестоподібних та еліптичних отворів. Елементи зв’язку можуть бути рознесені на деяку відстань один від одного або ж об’єднані в один елемент. Залежно від того, в якій стінці розташовані елементи зв’язку, розрізняють відгалужувачі зі зв’язком по вузькій або широкій стінці.
Матриці розсіювання спрямованих відгалужувачів прийнято записувати в канонічному вигляді:
, (1.11)
де q – коефіцієнт зв’язку, величина дійсна позитивна. Знак «+» стосується відгалужувачів зі зв’язком через вузьку стінку, знак «–» – відгалужувачів зі зв’язком через широку стінку.