- •Список умовних скорочень
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 1 спрямовані відгалужувачі нвч
- •Теоретичні відомості
- •Основні параметри св
- •Хвилевідні спрямовані відгалужувачі
- •Спрямовані відгалужувачі з одним і двома елементами зв’язку
- •Багатоелементні відгалужувачі
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка і методика вимірювань
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 2 дослідження щілинного моста нвч
- •Теоретичні відомості
- •Основні характеристики і параметри моста нвч
- •Конструкція хвилевідного щілинного моста і фізичні процеси в ньому
- •Розрахункове завдання
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 3 подвійний т-міст
- •Конструкція і принцип роботи подвійного т-моста
- •Основні характеристики і параметри подвійного т-моста
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Завдання до експериментальної частини лабораторної роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 5 дослідження властивостей турнікетного з’єднання
- •Конструкція і принцип дії турнікетного з’єднання
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Л а б о р а т о р н а р о б о т а 6 хвилевідні фазообертачі діапазону нвч
- •Загальні відомості
- •Механічні фазообертачі
- •Фазообертач з діелектричною пластиною
- •Феритовий фазообертач
- •Постійні фазообертачі
- •Методи градуювання фазообертачів
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Атенюатори діапазону нвч
- •Загальні відомості
- •Граничні атенюатори
- •Поглинальні атенюатори на прямокутному хвилеводі
- •Поляризаційні поглинальні атенюатори
- •Вимірювальна установка
- •Завдання до експериментальної частини і порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Зміст звіту
- •Список рекомендованої літератури
Спрямовані відгалужувачі з одним і двома елементами зв’язку
Найпростіші СВ містять один-два елементи зв’язку. Найбільш розповсюдженою конструкцією одноелементного СВ є відгалужувач Бете (рис.1.3).
Рис. 1.3. Спрямований відгалужувач Бете
Елемент зв’язку виконаний у вигляді круглого отвору посередині широкої стінки хвилеводу. Електричне поле первинного хвилеводу збуджує у вторинному дві синфазні хвилі з однаковою амплітудою, які розповсюджуються в протилежних напрямках
. (1.12)
Магнітне поле збуджує у вторинному хвилеводі також дві хвилі однакової амплітуди, але вони протифазні
, (1.13)
де r – радіус отвору зв’язку; Fe і Fm – функціональні залежності ослаблення, що вносяться елементом зв’язку, від товщини спільної стінки СВ для електричних і магнітних складових поля. Для круглого отвору в широкій стінці
, . (1.14)
Електромагнітні хвилі, що збуджуються у вторинному хвилеводі, сумуються в одному напрямку і віднімаються в протилежному. Оскільки магнітний зв’язок залежить від взаємного розташування хвилеводів (кутаθ), то можна, обертаючи хвилеводи відносно один до одного, зрівняти амплітуди хвиль таі таким чином здійснити спрямоване збудження хвилеводів.
Другим найпростішим СВ є відгалужувач на взаємоперпендикулярних хвилеводах (рис.1.4,а). Для зв’язку використовуються круглі або хрестоподібні отвори. Такий відгалужувач не має нескінченної спрямованості. Найбільша спрямованість буде в тому випадку, коли x0 мінімальне, тобто отвори торкаються боків квадрата, що окреслює спільну площину обох хвилеводів і .
Рис. 1.4. Спрямовані відгалужувачі на перехрещених хвилеводах:
а – з одним круглим отвором; б – з двома хрестоподібними отворами
У такому випадку спрямованість СВ буде
, (1.15)
а перехідне ослаблення –
, (1.16)
де d – діаметр отвору зв’язку, t – товщина спільної стінки, коефіцієнти ослаблення Fe і Fm розраховуються за формулами (1.14).
Розглянутий СВ використовується, коли немає потреби у великій спрямованості. Аналогічна конструкція СВ з хрестоподібним отвором зв’язку має назву частотонезалежного відгалужувача, тому що якщо геометричні розміри хреста (l – довжина плеча хреста, w – ширина щілини) були вибрані так, що задовольняється умова
, (1.17)
перехідне ослаблення СВ
(1.18)
не залежить від частоти.
Спрямованість такого відгалужувача
, (1.19)
де – критична довжина хвилі для отвору зв’язку,,– коефіцієнти ослабленняелектричних і магнітних складових поля для хрестоподібного отвору зв’язку.
Знизити перехідне ослаблення СВ на перехрещених хвилеводах можна за допомогою використання двох отворів зв’язку, розташованих уздовж діагоналі спільної області (рис.1.4,б). У такому СВ в області розташування елементів зв’язку магнітне поле має протилежно спрямовану поляризацію. У результаті чого отвори збуджують у вторинному хвилеводі протилежно спрямовані хвилі, які віднімаються в напрямку плеча 2 і сумуються в напрямку плеча 4, тому що в ньому хвиля, збуджена другим елементом, має додатковий фазовий зсув на кут π через те, що проходить додаткову відстань Λ/2. Оскільки елементи зв’язку розташовані в точках з відносно слабкою напруженістю поля, хрестоподібні СВ мають підвищену електричну міцність і використовуються при високих рівнях потужності.
Більш поширені СВ з неспрямованимі елементами зв’язку, тобто з такими, що збуджують у вторинному хвилеводі хвилі з рівними амплітудами. Прикладом відгалужувача з неспрямованимі елементами зв’язку є СВ з отворами у вузькій стінці (рис.1.5). У такому відгалужувачі два круглих отвори розташовані на відстані один от одного (Λ – довжина хвилі у хвилеводі).
Рис.1.5. Спрямований відгалужувач з двома елементами зв’язку
Кожний отвір збуджує у вторинному хвилеводі пару хвиль рівної амплітуди A, які розповсюджуються в протилежних напрямках, причому збуджена хвиля перебуває у фазі з хвилею в первинному хвилеводі, що її збуджує. Таке збудження вторинного хвилеводу називають синфазним.
У точці ІІ хвиля, збуджена отвором І у вторинному хвилеводі, відстає за фазою на π/2, а хвиля, що збуджена отвором ІІ у цій точці, має однакову фазу з хвилею в первинному хвилеводі, тому сумарна амплітуда хвилі, що розповсюджується вправо у вторинному хвилеводі, буде
.
Хвиля, що поширюється вліво від точки І, буде
,
тому що запізнюється за фазою тільки хвиля, що збуджується отвором ІІ, яка запізнюється на π/2 в первинному і на таку ж величину у вторинному хвилеводі. Це запізнення обумовлено різніцею ходу в Λ/4, яка пройде хвилею двічі.
Перехідне ослаблення такого СВ може бути розраховане за формулою
, (1.20)
де r – радіус отвору, t – товщина спільної стінки.
Спрямованість такого відгалужувача теоретично дорівнює нескінченності на довжині хвилі, для якої відстань між отворами зв’язку дорівнює Λ/4. Якщо позначити через Λ0 розрахункову довжину хвилі, а через Λ – робочу, то спрямованість на хвилі Λ дорівнює
, (1.21)
де . Таким чином, бачимо, що спрямованість такого відгалужувача дуже залежить від довжини хвилі.