- •Тема 1. Соціальне партнерство та соціальна відповідальність в охороні праці, міжнародне співробітництво
- •1.1.Соціальне партнерство як принцип законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •1.2. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •1.3.Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони прац
- •1.4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •Тема 2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1.Законодавство України в галузі охорони праці та промислової безпеки
- •2.2. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці.
- •2.3. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Тема 3. Система управління охороною праці в організації
- •3.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
- •3.2. Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •3.3.Положення про суоп, структура та зміст його розділів
- •Економічні методи управління охороною праці
- •3.4. Ефективність функціональної структури суоп.
- •Тема 4. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці
- •4.1.Органи державного нагляду за охороною праці.
- •4.2 Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •4.3. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду.
- •Тема 5. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •5.1.Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •5.2.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків.
- •5.2. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Тема 6.Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві
- •6.2.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.
- •6.3.Страховий випадок і страховий ризик
- •До страхових випадків з соціального страхування належать:
- •6.4.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •6.5. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або в разі їх смерті (страхові виплати)
- •6.6. Джерела фінансування Фонду
- •1) Пенсійне страхування:
- •2) Медичне страхування:
- •3) Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
- •4) Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
- •5) Страхування від безробіття:
- •Тема 7. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, загальні вимоги безпеки в галузі
- •Організація праці на робочому місці
- •Характеристика робочих поз людини
- •Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
- •7.2.Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці.Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів
- •Особливості роботи користувачів комп'ютерів
- •Перенапруження скелетно-м'язової системи
- •Ураження шкіри
- •Розлади центральної нервової системи (цнс)
- •Порушення репродуктивної функції
- •Вплив на інші системи організму
- •Працездатність операторів вдт
- •Аналіз системи "людина—комп'ютер—середовище"
- •Психологічні можливості та особливості
- •Комп'ютер та його апаратне забезпечення Системний блок
- •Дисплей
- •Клавіатура
- •Принтери
- •Пристрої безперебійного живлення (пбж)
- •7.3.Електробезпека
- •Мал 7.1. Система заземлення tn-s
- •Мал 7.2. Система заземлення tn-с-s
- •Мал 7.3. Система заземлення tn-с
- •Заходи захисту від прямого дотику у нормальному режимі роботи електроустановок:
- •Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.
- •Мал. 7.4. Схема дії захисного заземлення
- •Мал. 7.5. Схема дії захисного занулення
- •Тема 8. Оцінка умов праці на робочому місці.
- •8.1.Аналіз умов праці
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Змістовний модуль IV Лекція 10. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •10.1. Джерела, шляхи і засоби забезпечення пожежної безпеки галузевих об’єктів
- •10.1.1. Схема і алгоритм забезпечення п б об’єкта
- •10.1.2. Система попередження вибухів і пожеж.
- •10.1.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •10.1.4. Система організаційно-технічних заходів
Вплив на інші системи організму
Несприятливий умови роботи за комп'ютером впливають на серцево-судинну систему. Пов'язують це з гіподинамією. В умовах обмеження м'язової активності, коли зменшується потреба тканин у кисні та субстрактів біологічного окислення, можна було б очікувати зниження напруженості функції серцево-судинної системи. Однак цього не відбувається; навпаки, розвивається детренованість серцево-судинної системи, зростає частота серцевих скорочень в стані спокою. Навіть при незначних, короткочасних фізичних навантаженнях пульс досягає 100 і більше ударів за хвилину. Серце працює не економічно, викид необхідного об'єму крові досягається за рахунок збільшення ритму, а не сили серцевих скорочень.
Тривале обмеження навантаження на м'язовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертонічної хвороби, інфаркту міокарда.
В окремих публікаціях відмічено зниження опірності організму та розвиток схильності до вірусних і багатьох інфекційних захворювань у операторів ВДТ порівняно з контрольною групою.
Вказується на збільшення відсотку хвороб органів травлення у осіб, які інтенсивніше використовували ВДТ. Частіше за інші форми відзначені хронічні гастрити та холецистити. Висловлено припущення, що у формуванні таких захворювань визначальна роль належить нервово-емоційним напруженням.
За даними ряду авторів довготривале перебування в одноманітній сидячій позі призводить до застійних процесів, зокрема в області малого таза, що може викликати гінекологічні порушення.
Працездатність операторів вдт
Працездатність має відповідну протяжність у часі фазний характер зміни періодів. Виділяють чотири періоди працездатності:
період втягування в роботу (І);
період стійкої працездатності (II);
період субкомпенсації (III);
період втоми (IV).
Період втягування в роботу, який може тривати до години і більше, виражається у поступовому підвищенні працездатності. Важливою умовою високої працездатності є поступовість входження в трудовий процес, причому людина повільніше включається в розумову роботу, ніж у фізичну. Значного скорочення періоду втягування в роботу можна досягти за рахунок попередньої підготовки працівника до роботи
Другий період характеризується високою та стійкою працездатністю. В цей час усі зміни фізіологічних функцій адекватні робочому навантаженню і перебувають у межах фізіологічних норм. Тривалість періоду залежить від інтенсивності роботи. Чим більші навантаження, тим коротший другий період.
Збільшення тривалості періоду стійкої працездатності можна досягти:
раціоналізацією робочого місця;
вдосконаленням засобів праці та трудового процесу;
комфортними умовами праці;
правильним поєднанням режимів праці та відпочинку;
оптимальним рівнем напруження психофізіологічних функцій;
зменшенням статичних навантажень;
боротьбою з монотонністю;
високою мотивацією праці.
Період субкомпенсації розглядається як початок розвитку втоми. В цей період продуктивність праці ще зберігається на високому рівні, але тільки завдяки вольовим зусиллям та за рахунок перенапруження відповідних систем організму.
Період втоми характеризується зниженням продуктивності праці при подальшому погіршенні функціонального стану оператора. Почуття втоми стрімко наростає, а в фізіологічних системах настає зміна показників. В операторів ВДТ у цей період частіше всього з’являються болі та різь в очах, головний біль, судоми м'язів кисті, ниючий біль спини і шиї та ін. Якщо в цей період не припинити роботи, то втома перейде в перевтому.
Однією з особливостей праці операторів є виражена післядія — мимовільний напружений стан центральної нервової системи вже після фактичного припинення роботи. Мозок на якийсь час продовжує "працювати" в попередньому режимі та ритмі, хоча нова інформація вже не надходить. Це призводить до того, що частина часу відведеного для відпочинку не використовується за прямим призначенням. Тобто зрозуміло, що короткочасні перерви в цих умовах не ефективні. Час відпочинку повинен бути збільшений на той проміжок, протягом якого центральна нервова система подолає післядію і організм почне повноцінно відпочивати, відновлюючи свій вихідний доробочий стан.
Працездатність оператора залежить від цілої низки факторів, які можна умовно поділити на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх факторів належать: кількість та форма отриманої інформації, зручність робочого місця, санітарно гігієнічні умови, характер взаємовідносин в колективі, моральні та матеріальні стимули тощо.
До внутрішніх факторів належать: рівень підготовки, стаж роботи, тренованість, стан здоров'я, емоційна стійкість, вік та ін.
Значною мірою працездатність оператора залежить від правильного режиму (навантаження, ритму) роботи.