- •Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
- •1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
- •Проблеми компанії (підприємства)
- •2. Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
- •3. Аналіз ризику.
- •4. Основні причини виникнення ризику.
- •Тема 2. Класифікація ризику та загальні методи управління ним. Шляхи мінімізації ризику.
- •1. Класифікація видів ризику
- •2. Основні підходи до процесу управління ризиком.
- •3. Різноманітність методів управління ризиком.
- •4. Диверсифікація як засіб зниження ризику.
- •5. Передача ризику.
- •6. Страхування ризиків.
- •7. Можливі шляхи зниження внутрішніх ризиків.
- •8. Структура ризику та типи поводження менеджерів (суб’єктів ризику).
- •Тема 3. Система кількісних оцінок ризику.
- •1. Загальні підходи щодо кількісної оцінки ризику в спектрі економічних проблем.
- •2. Ризик в абсолютному виразі.
- •3. Ризик у відносному виразі.
- •4. Ризик та нерівність Чебишева.
- •5. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.
- •6. Оцінка ризику ліквідності.
- •7. Коефіцієнт чутливості бета (β).
- •Тема 4. Портфельні ризики.
- •1. Сутність диверсифікації портфеля цінних паперів.
- •2. Сутність управління портфелем цінних паперів.
- •3. Норма прибутку цінних паперів.
- •4. Ризик цінних паперів.
- •5. Кореляція цінних паперів та її застосування.
- •6. Портфель з двох різних акцій.
- •7. Портфель з багатьох акцій.
- •8. Загальні засади теорії портфеля цінних паперів та оптимізація його структури.
- •9. Спрощена класична модель формування портфеля цінних паперів.
- •Тема 5. Ризик та теорія корисності.
- •1. Загальні засади та концепція теорії корисності.
- •2. Корисність за Нейманом. Сподівана корисність.
- •3. Різне ставлення до ризику та корисність.
- •4. Криві байдужості.
- •5. Функція корисності з інтервальною нейтральністю.
- •Тема 6. Підприємницький ризик.
- •Сутність підприємницького ризику.
- •Причини виникнення підприємницького ризику.
- •Функції підприємницького ризику.
- •Класифікація підприємницького ризику.
- •Тема 7. Ризики у виробничому підприємництві.
- •Ризики відсутності попиту на вироблену продукцію.
- •Ризики невиконання господарських договорів (контрактів).
- •Ризики підсилення конкуренції.
- •Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.
- •Ризики втрати майна суб’єктом підприємництва.
- •Тема 8. Фінансовий ризик.
- •1. Ризики у фінансовому менеджменті.
- •Ризики у фінансовому менеджменті
- •2. Трансляційний валютний ризик.
- •3. Роль форвардних операцій в управлінні валютними ризиками.
- •4. Роль валютних ф’ючерсів в управлінні валютними ризиками.
- •5. Хеджування, як засіб управління ризиком.
- •6. Короткострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •7. Довгострокові відсоткові ф’ючерси, їх роль в управлінні ризиками.
- •8. Використання валютних опціонів в управлінні ризиками.
- •9. Біржові валютні опціони в управлінні ризиками.
- •10. Відсоткові опціони в управлінні ризиками.
- •11. Валютні свопи в управлінні ризиками.
- •12. Відсоткові свопи в управлінні ризиками.
- •Тема 9. Інвестиційні ризики та обґрунтування інвестиційної стратегії суб’єкту господарювання.
- •1. Загальні засади стратегічного управління суб’єктом господарювання з урахуванням ризику.
- •2. Основні принципи розробки інвестиційної стратегії з урахуванням ризику.
- •3. Методи оцінки інвестиційних проектів з урахуванням ризику.
- •4. Ризик щодо прийняття інвестиційних рішень.
- •5. Вплив інвестиційних проектів на ризик фірми.
- •6. Формування інвестиційної стратегії суб’єкта господарювання.
- •7. Аналіз підгалузей національної економіки щодо інвестицій.
- •8. Аналіз регіонів щодо інвестицій.
- •9. Оцінка інвестиційної стратегії компанії.
- •10. Принципи формування інвестиційного портфеля з урахуванням ризику.
- •Тема 10. Ризики у банківському підприємництві.
- •1. Кредитний ризик.
- •2. Валютний ризик.
- •3. Ринковий ризик.
- •4. Лізинговий ризик.
- •5. Факторинговий ризик.
- •6. Депозитний ризик.
- •7. Відсотковий ризик.
- •8. Ризик незбалансованої ліквідності.
- •9. Зовнішні банківські ризики.
- •Тема 11. Ризики в зовнішньоекономічній діяльності суб’єкта господарювання.
- •3. Ризик вибору та надійності партнера.
- •4. Маркетингові ризики.
- •5. Транспортні ризики.
- •6. Ризики, що пов’язані з основними положеннями зовнішньоторговельного контракту.
- •7. Комерційні ризики.
- •8. Митні ризики.
Тема 1. Ризик у менеджменті та основні принципи його аналізу.
Питання:
Сутність та системні характеристики менеджменту.
Загальні проблеми, головні цiлi менеджменту та ризик.
Аналіз ризику.
Основні причини виникнення ризику.
1. Сутність та системні характеристики менеджменту.
В економічній діяльності (менеджменті) завжди необхідно враховувати вплив невизначеності, конфліктність як внутрішнього, так і світового ринків, науково-технічного прогресу та пов'язаний з цим економічний ризик.
Наукові уявлення щодо ризику складалися поетапно. Це явище почали вивчати статистики, економісти, юристи, математики. Потім сформувалися наукові теорії: ігор, ймовірностей, дослідження операцій, катастроф, соціальної психології, ризику. Поняття ризику з'явилося у військових, економічних, демографічних, медичних, біологічних, правових та інших дисциплінах. Приблизно з 60-х років XX ст. ризик став предметом міждисциплінарних досліджень. Виникла нова галузь знань — ризикологія. У вузах багатьох країн з'явилась спеціальність «менеджмент ризику».
В СРСР у 20-ті роки таке поняття як «ризик» було нормативно закріплене у деяких законодавчих актах стосовно виробничої та раціоналізаторської діяльності. Проте, вже з середини 30-х років воно характеризується як «буржуазне». Становлення командно-адміністративної системи управління сприяло формуванню стереотипу щодо поступового відмирання економічного ризику через зміцнення планового господарства. Вважалося, що соціалістична плановість та ризик — явища несумісні. Таким чином, важлива економічна категорія на багато десятиріч майже зникла з поля зору науки та практики управління економікою.
В огляді, який підготувала спеціальна служба ризику при Конгресі США, відзначається, зокрема, що управління ризиком включає усі технологічні та регулюючі методи його зниження, а також соціальні, економічні і етичні основи різних альтернатив. Відзначається, що однією з важливих проблем є необхідність подальшого впровадження наукових засад та принципів його оцінювання.
У деяких економічних словниках вміщено ряд дефініцій, пов'язаних з ризиком, зокрема: «Ризик—нестабільність, непевність у майбутньому, точніше, рівень непевності, пов'язаний з проектом або з інвестиціями». Там розглядаються також поняття фінансового ризику та інші.
Менеджери повинні усвідомлювати, що на економічні процеси впливають некеровані чинники. Ці процеси розвиваються за умов невизначеності, конфліктності, нестачі статистичної інформації. Цей факт необхідно враховувати під час прийняття як стратегічних рішень, так і тактичних та оперативних рішень, тому що умови їх реалізації можуть значно відрізнятися від тих, які передбачалися (прогнозувалися). Якщо цього не враховувати заздалегідь, можуть мати місце значні збитки матеріальних та фінансових ресурсів, зниження ефективності економічної (підприємницької, управлінської) діяльності.
Під час розвитку ринкових відносин в Україні, безумовно, буде посилюватися невизначеність (попит, ціни) та конкуренція. Щоб вижити за цих умов, менеджерам компаній (фірм, підприємств) слід упроваджувати нові технології та технічні новинки, приймати сміливі та нетрадиційні дії, але це підвищує ступінь економічного ризику. Отже, слід навчитися прогнозувати події, оцінювати ступінь ризику, йти на нього, але не виходити за межі припустимого. Основні завдання під час прийняття економічних рішень — це врахування ризику, керування ним (менеджмент ризику), зведення його до прийнятних меж (а не його виключення), зниження можливих збитків.
Загалом менеджмент може бути означений як система (процес) економічного управління компанією (фірмою), котра включає сукупність принципів, методів, форм і способів управління. Власне до менеджменту відносять теорію управління та практичні зразки ефективного керівництва, під котрими розуміють мистецтво управляти. Обидві складові стосуються управління комплексним і конкретним явищами.
Управління являє собою процес опрацювання та здійснення управлінських дій.
Управлінські дії — це вплив на об'єкт управління, спрямований на досягнення певних цілей (мети) керування. Вироблення економічних дій — це одержання інформації та її передача, обробка необхідної інформації, прийняття рішень. Здійснення управлінських рішень охоплює їх передачу та при необхідності перетворення в форму, що безпосередньо сприймається об'єктом управління.
Менеджмент в усіх своїх рішеннях керується, перш за все, економічними міркуваннями. Тому будь-яка дія менеджменту — це захід економічного змісту. Основою менеджменту є цілеспрямований пошук, безперервне навчання та організація роботи для найбільш ефективного використання усіх ресурсів (людських, матеріальних, фінансових, інформаційних).
Менеджмент включає в себе стратегію і тактику управління.
Під стратегією розуміють загальну направленість та спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Цьому відповідає певний перелік правив та обмежень щодо прийняття рішення. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на рішенні з альтернативними варіантами, що не суперечать прийнятій стратегії, відхиливши всі інші можливі варіанти. Після досягнення, у тій чи іншій мірі, цілі стратегія як напрямок та засіб її досягнення вичерпує своє існування. Нова мета (ціль) вимагає відповідної задачі щодо розробки нової стратегії.
Тактика — це конкретні методи та способи, що необхідні для досягнення поставленої цілі (мети) у конкретних умовах. Завданням тактики управління є вибір оптимального (раціонального) рішення та застосування найбільш прийнятних у даній господарській ситуації методів та засобів керування.
Об'єктом управління називають керовану економічну систему (компанію, фірму).
Суб'єкт управління — це відповідальна персона, група осіб (менеджер як керуючий, дирекція), яким надано право залишкового вибору рішення, користуючись якісною та кількісною інформацією, і на котрих покладена відповідальність за цей вибір. Сморід через різні форми управлінських дій (впливу) організовують цілеспрямоване функціонування об'єкта.
Систему управління компанії (підприємства) можна розглядати як певну підсистему.
Її функції полягають у сприйнятті певних проблем компанії (підприємства), тобто «входів» і наступного виконання множини дій (процесів), в результаті котрих вироблюються рішення «виходи», що оптимізують певну функцію і дають певне розв'язання проблем. Це можна податі схемний (мал. 1.1).