II. Найперший друкар українських книжок — швайпольт фіоль

Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею 5, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був родом німець — Швайпольт Фіоль, походив десь із Нейштадту в Франконії, де родина Фіолів була поширена. Рід Фіолів рано емігрував до Польщі і батько нашого Швайпольта (Святополка) жив, здається, в Любліні, а пізніше перейшов до Кракова. В той час у Кракові жило багато українців, тут була для них окрема православна церква. От десь з цими краківськими українцями й зійшовся Фіоль, і навчився від них мови (а знав її ще з Любліна).

Головним ремеслом Фіоля було гафтярство — вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, дуже спосібною до всяких інженерних робіт. Фіоль бував у Німеччині, і тут добре приглядався, а, може, і вчився різних технічних праць. У всякому разі вже на 1489 рік Фіоль настільки був видатним «механіком» у Кракові, що придумав особливі машини, «ніде до того не видані», для висушування копалень від води, на які король видав йому привілею.Де й коли вчився Фіоль друкарства, нічого не відомо. Певне, бував він у Німеччині і там навчився нового тоді друкарського ремесла; навчився від добрих майстрів, бо друки Фіоля не були гіршими від тогочасних німецьких друків.

І певне, ще десь 1489 р., а може й раніше, Фіоль став до друкарської праці, до друку найперших українських книжок. Знайшов Фіоль і майстра, що надзвичайно гарно, за вказівками самого Фіоля, виготовив йому потрібний шрифт; був це теж німець — Рудольф Борсдорф з Брунсвіку, що жив у Кракові.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх 6 та Часословець 7, обидві 1491 р.; котра вийшла раніше, тобто котру з них вважати первенцем українського друку — не відомо, але традиція вважає Октоїха 1491 р. за найпершу слов’янську книжку, друковану кирилицею. Крім цього, надрукував Фіоль ще дві книжки — Тріодь пісну 8 та Тріодь цвітну 9, але вже без зазначення місця та часу друку. Збереглася звістка, що Фіоль видрукував ще й п’яту книжку — Псалтир 10, але самої книжки до нашого часу не дійшло.

Для кого друкував Фіоль свої книжки? Через те, що книжки ці — це найперші друковані книжки серед цілого слов’янського світу, честь їх належності нам, українцям, різні вчені не раз намагалися відняти від нас. Але рішає тут мова цих друків: там, де Фіоль не був зв’язаний традиційним церковно-слов’янським текстом, там мова його видань має дуже багато відзнак живої української мови.

Але праця Фіолева покінчилася трагічно: 1491 р. його арештувала краківська духовна інквизиція 11, і по довгій тяганині визволився Фіоль лише в середині 1492 р. Праця Фіолева спинилася, а книжки його, як каже переказ, спалено...

По такій невдачі Фіоль покинув Краків і перебрався на Угорщину, до вільного королівського міста Левочі, Спишського комитату 12. Можливо, що Фіоль хотів тут ще зайнятися друкарством, але на це він не мав вже матеріальних засобів. Помер Фіоль десь у 1525 р.

Через те, що Фіоль був першим друкарем краківським, ним зайнялися найперше поляки і дали добрі нариси його життя. Але, на жаль, найперший друкар кирилівських друків ще чекає поважної монографії; кидається в вічі брак фактичного матеріалу про Фіоля; матеріал цей варто шукати по архівах Кракова, Любліна, Левочі, а, може, знайдеться й по інших містах.

Про Фіоля зазначаю таку літературу:

Захар Копистенський був першим, що у своїй праці «Палидонія» 1620 р. (Кн. З Розд. І) вказав на праці Фіоля та на їх поширення.

Bentkowski J. O najdawniejszych książkach, drukowanych w Polszcze. Варшава, 1812. Автор вважає Фіоля одною особою, що й Зільбер, друкар римський; а в Кракові Фіоль був ніби тільки складачем у Яна Галлєра.

Maciejowski W. De Sveboldo Fiolo et Joanne Hallero, duobus antiquis Cracoviae typographis // Miscellaneorum Cracoviensium fasciculus. Краків, 1814. C. 71 і далі.

Bandtkie J. O Swietopelku Fiol. Див. його «Historya drukarń krakowskich». Краків, 1815. C. 122 — 145. Це перший досить повний і правдивий опис життя Фіоля, на основі деяких архівних документів.

Евгеній Митрополит. Словарь историческій о бывших в Россіи писателях духовного чина. Спб., 1818. T. l. C, 199. Тільки про друки Фіоля. Праці Бандтке Євгеній не знав.

Першими московськими дослідниками Фіоля були Каченовський та Калайдович, що написали добру рецензію на труд Бандтке:

Каченовскій. О Святополке Фиоле, краковском типографщике, первом издателе книг церковно-славянских. Извлечено из сочинения Георгия Самуила Бандтке: Historya drukarń krakowskich M. T. Каченовским//Вестник Европы. M., 1819. Ч. CVI. № 14. C. 121; окрема відбитка с. 1 — 13. Це переклад з праці Бандтке: Historya drukarń krakowskich. C. 122 — 145.

К(алайдович). Дополнительные сведенія о трудах Швайпольта Фиоля, древнейшего славянского типографщика//Вестник Европы. 1819. Ч. CVII. № 18. С. 101; окрема відбитка. M., 1820. C. 1 — 10.

Lelewel J. Bibliograficznych ksiąg dwoje. T. І. Вильна, 1823. T. II — 1826. Цю працю написано з приводу книг Бандтке. Тут є стаття про Фіоля; на с. 150: умова Фіоля з Борсдорфом про різання «руських» буков. Є знімки з видань Фіоля і Скорини.

Miscellanea Cracoviensia. Краків, 1829. Є про Фіоля: De Sueboldo Fiolo.

Grabowski A. Starożytności polskie. Краків, 1840. T. І. Тут на с. 449 — 456 дано стислий науковий опис життя Фіоля і надруковано нові акти про нього з краківського міського архіву.

Wiszniewski M. Historya Literatury polskiey. Краків, 1841. T. III. C. 80 — 84. Бережний і правдивий нарис життя Фіоля. А на с. 483 — 486 подано латинською мовою два акти 1491 і 1492 в справі суду над Фіолем.

Grabowski A. Staroźytnicze wiadomości o Krakowie. Краків, 1852; про Фіоля с. 267.

Gwinter Fr. Kunst und Künstler im Frankfurt-a-M., 1862. Тут на c. 16 i 22 розказано про відомих в Франкфурті-на-Майні в другій половині XV віку Фіолях, — певне, від них походить і наш Фіоль-друкар.

Стасов В. В. Собраніе сочиненій. Т. II. Спб., 1894. Тут на с. 155 — 157 дуже гарний нарис про Фіоля з 1864 р.; с. 160 — 161 про графіку його видань.

Estreicher K. Günter Zeiner i Swietopolk Fiol. Варшава, 1867. Ha c. 42 — 66 про Шв. Фіоля, але нового проти вже відомого нічого нема. До праці додано 4 знімки (злі!) з видань Фіоля.

Golowatzkij J. Sweipolt Fiol und seine kyrillische Buchdruckerei in Krakau vom Jahre 1491 // Sitzungsberichte der Keiserl. Akademie der Wissenschaften, відділ філ.-істор. Відень, 1876. T. 83. 443 c. Окрема відбитка с. 1 — 26.

Каратаев И. Осмогласник 1491 года, напечатанный в Кракове кирилловскими буквами. Спб., 1876. C. l — 21.

Дано огляд літератури про цю книгу. Повний опис книжки (вона має 169 арк.). Про Фіоля мало. На початку статті гравюра: Розп’яття Христа.

Вержбовский Ф. Отчет о научных занятіях за границей в 1877 г. Див.: Варшавские Университетские Известия. 1878. № 3. С. 62. Є про Фіоля — критика праці Головацького.

Гильдебранд Петр. По поводу разбора г. Вержбовского статьи Головацкого: Sweipolt Ріо1//Древняя й Новая Россия. 1880. №2.

Собко Н. Ян Галлер, краковский типографщик XVI века, ero предшественники, товарищи й преемники.// Ж. М. Н. Пр. 1883. Ч. 230 (листопад). С. 1 — 54; на с. 9 — 18 добрий критичний коротенький нарис про Фіоля, подано й важнішу літературу.

Каратаев И. Описаніе славянорусских книг, напечатанных кирилловскими буквами. Т. І. Спб., 1883. Тут, на c. l — 12, ч. 1 — 5, дано детальний опис всіх п’яти видань Фіоля, а на с. 12 — 14 — короткі відомості про Фіоля.

Przewodnik Bibliograficzny. 1884. C. 82 і 166. Надзвичайна важна замітка до життєпису Фіоля, з 1498 р., що тоді Ф. жив у Кракові і не мав у себе ніяких «руських» видань.

Владиміров П. В. Доктор Франциск Скорина. Спб., 1888. На с. 24 — 29 є, хоч мало, про Фіоля.

Владиміров П. В. Про краківські видання Фіоля 1491 року. Див.: Церковные Ведом. 1888. № 15. С. 426 — 427. Коротенький зміст докладу про Фіоля.

Соболевскій А. Рецензия на книгу П. Владимирова про Скорину в «Ж. М. Н. Пр.» 1888. Кн. X. С. 331 — 332. Соболівський гадає, ніби Фіоль друкував свої книжки на замовлення когось з молдавських господарів або бояр.

Первенец старопечатной кириллицы//Славянский Каяендарь на 1891 р. Про Октоїх 1491 р., із знімком.

Чотирехсотлетие первой печатной славянской книги// Беседа. Львів, 1892. С. 11. Замітка про Фіоля.

Владиміров П. В. О краковских изданіях Фиоля 1491 г.//Чтенія в Историческом Обществе Нестора Летописца. К., 1894. Кн. VIII. С. 24 — 29. Це відповідь Соболівському; Владимиров настоює, що свої книжки Фіоль видавав для «русских», що й доказує головним чином формами мови видань Фіоля, а також й іменами святих в календарі.

Kuglin W. Swietopelk Fioł z Krakowa i jego druki w Rosji//Muzeum Polskie. K., 1918. C. 131 — 138.

Kopera F. Spis druków epoki Jagiellońskiej w zbiorze Emeryka hr. Hutten-Czapskiego w Krakowie. 1900. Тут, на c. 6 — 9 дано стислу, але досить правдиву біографію Фіоля; Копера схиляється до думки, що Фіоль не родився на території Польщі, а прибув сюди з Франкфурта-на-Майні.

Огієнко І. Друкарська трійця. Найперший друкар українських книжок Швайпольт Фіоль//Літопис. Берлін, 1924. № 11. С. 163 — 166.

Огієнко І. Свято української культури//Наш Світ. 1924. № 2, а також окреме видання цього журналу.