Міністерство освіти та науки Украини

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет біології, екології та медицини

Кафедра клінічної лабораторної діагностики

Реферат

На тему:

«Визначення вмісту ртуті в харчових продуктах методом безполуменевої атомної абсорбції (метод холодної пари).»

Роботу виконала:

ст. гр.БЛ-13м Кравченко В.О.

Дніпропетровськ

2014

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИЗНАЧЕННЮ ВМІСТУ РТУТІ В ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ ТА СИРОВИНІ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ, ГРУНТАХ, ПРИДОННИХ ВІДКЛАДЕННЯХ, ОСАДАХ

Принцип визначення

Перед визначенням ртуті в біологічних матеріалах, рослинах, харчових продуктах, ґрунтах, придонних відкладеннях, осадах стічних вод і відфільтрованих суспензіях необхідно провести мінералізацію цих об'єктів розчинами окислювачів. При цьому ртуть, що знаходиться в досліджуваному об'єкті, переходить в розчин-мінералізат. Найефективнішим є спосіб мінералізації в автоклаві в середовищі азотної кислоти.

Дослідження показали, що мінералізація біологічних проб шляхом кип'ятіння їх з азотною кислотою в колбі зазвичай буває недостатньою для аналізу на вміст ртуті, оскільки досягти повного руйнування всіх органічних компонентів при цьому неможливо. Залишки продуктів розкладання органічних субстратів (найчастіше білків) здатні перешкоджати відновленню ртуті до елементного стану, що позначається на точності визначення.

Подальше визначення ртуті в мінералізаті засноване на її хімічному відновленні і виділенні в газову фазу у вигляді атомної пари. Пари ртуті, що виділяються, визначаються методом безполуменевої атомно-абсорбційної спектроскопії.

Діапазон вимірювання вмісту ртуті від 0,0025 до 0,25 мг/кг.

Засоби вимірювання, апаратура і реактиви

Засоби вимірювання і апаратура

• Аналізатор ртуті типу "Юлія-2" або "Юлія-5", який оснащено блоком прогрівання кювети, а також цифровим табло або комутований з ЕОМ;

• Ваги аналітичні АДВ-200;

• Автоклав аналітичній за ТУ 48-0572-31-259-92;

• Бідистилятор ТУ 25-11.1592;

• Сушильна шафа, ГОСТ 13474-70 комплексний;

• Піпетки градуйовані місткістю 4-2-1, 4-2-2, 7-2-5 за ГОСТ 29227 (ICO 835-1);

• Шприци-дозатори на 5 - 10 - 20 - 50 - 100 - 200 - 500 мм3 (мкл);

• Колби наливні мірні місткістю 1-25-2, 2-50-2, 1-250-2, 1-1000-2 за ГОСТ 1770;

• Конічні колби місткістю 250 см3 за ГОСТ 25336;

• Циліндр мірний 2 - 100 за ГОСТ 1770;

• Штативи для пробірок;

• Воронки хімічні В-75-110 ХУ за ГОСТ 25336-82.

Скляний посуд, у тому числі скляний барботер ртутеметрічного комплексу, повинен бути ретельно вимитий гарячою водою, потім гарячою азотною кислотою 1:1 або хромовою сумішшю, після чого промитий дистильованою водою.

Реактиви

• Стандартні зразки розчину іонів ртуті з масовою концентрацією ртуті 1,0 мг/см3 (ДСЗУ 022.6-96);

• Кислота азотна х. ч. за ГОСТ 4461 або о. с. ч. за ГОСТ 11125;

• Калій двохромовокислий х. ч. за ГОСТ 4220;

• Олова (II) хлорид, двоводний, ч. д. а. за ТУ 6-09-5393;

• Диметилсульфоксид, ч. д. а. за ГОСТ 5828-77;

• Кислота соляна концентрована, х. ч. за ГОСТ 3118 або о. с. ч. за ГОСТ 14261.