Зміст:
1) Вступ…………………………………………………………………………………………2 стр.
2) Система Організації Об’єднаних Націй…………………………………...3 стр.
3) Міжнародні економічні організації ………………………………………..5 стр.
4) Міжнародні галузеві організації……………………………………………..9 стр.
5) Висновок…………………………………………………………………………………11 стр.
6) Джерела…………………………………………………………………………………..12 стр.
1. Вступ
Як відомо, система господарчих зв’язків між національними економіками різних країн, яка заснована на міжнародному розподілі праці, має назву міжнародних економічних зв’язків. Вони знаходять своє конкретне вираження в інтернаціональному обміні продукцією та послугами. Вони знаходять своє конкретне вираження в інтернаціональному обміні продукцією та послугами. Головною формою міжнародних відносин являється міжнародна торгівля товарами та послугами.
Щоб уникнути непорозумінь з приводу торгівлі товарами та послугами були створені міжнародні організації, які контролюють міжнародні фінансові відносини, торгівельні відносини, і в часному випадку регулюють діяльність підприємств по всьому світу.
Ці міжнародні організації створюють сприятливі умови і взаємовигідні відносини, які сприятимуть загальному розвитку країн-членів і знижатимуть виникнення ризику кризових і неприємних відносин між країнами. Вони стимулюють розвиток підприємництва шляхом надання кредитів державам, які знаходяться в скрутному становищі, пом’якшують до них виробничі вимогу та допомагають ліквідувати недоліки діяльності, якщо ті є в наявності. Вони діють в різних сферах діяльності і застосовують як прямі так і не прямі методи впливу.
Виходить, що міжнародні організації в більшості впливають на різні сфери будь якої держави, завдяки чому ці сфери можуть розвиватися і підтримувати державу, а та в свою чергу із за розвитку буде продовжувати розвивати ці сфери (для кожної країни різні).
З цієї роботи можна узнати які існують міжнародні економічні організації (які в більшості випадків побічно діють на діяльність підприємств), які іх функції, чим вони займаються і який насправді вклад вони роблять у розвиток світової економіки.
2. Система Організації Об’єднаних Націй
Важливе місце в системі міждержавного регулювання займає Організація Об'єднаних Націй (ООН). Метою організації є здійснення багатостороннього співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного характеру.
ООН переслідує такі цілі:
Активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн і країн, що розвиваються;
Зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між собою;
Координація дій багатосторонніх шегитумн в галузі міжнародної торгівлі і розвитку;
Мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;
Активізація співробітництва між державним і приватним секторами.
Напрями діяльності ООН:
вирішення загальних для всіх країн глобальних економічних проблем;
сприяння економічному співробітництву держав із різними рівнями соціально-економічного розвитку;
сприяння господарському розвитку країн, що розвиваються;
вирішення проблем регіонального економічного розвитку.
Органом Генеральної Асамблеї ООН є ЮНКДАТ, метою якого є сприяти розвиткові міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються.
ЮНКДАТ переслідує такі цілі:
Регулювання торговельних іі економічних відносин між держаними.
Розробка заходів з регулювання міжнародної торгівлі сировиною.
Розробка принципів торговельної політики.
Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.
Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.
Координація діяльності органів і заклади" ООН з питань міжнародної торгівлі й розвитку.
Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної торгівлі (насамперед із СОТ).
ЮНКТАД брала активну участь у розробленні принципів "Нового міжнародного економічного порядку", який був ініційований політиками країн, що розвиваються. В цьому напрямі, зокрема. Конференція наполягає на обмеженні практики ангидемпінгових заходів, які широко застосовуються розвинутими країнами проти менш розвинутих (Україна також від цього потерпає); на відмові від торговельних блокад та ембарго. ЮНКТАД визначає, шо різні групи країн мають неоднакові можливості, тому в міжнародній торгівлі необхідно врахувати проблеми менш розвинутих країн.
Крім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.
Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери: тенденції світової економіки та їх вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; конкретні проблеми розвитку, використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країнами з перехідною економікою; питання, пов'язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.
3. Міжнародні економічні організації
МВФ і Всесвітній Банк
Головна задача Всесвітнього банку – сприяння стійкому економічному росту, що веде до скорочення убогості в країнах, що розвиваються, шляхом надання допомоги по збільшенню виробництва через довгострокове фінансування проектів і програм розвитку.
Міжнародний валютний фонд стежить, головним чином, за функціонуванням міжнародної валютної системи, валютною політикою і політикою валютних курсів його країн-членів, а також за дотриманням ними кодексу поводження в міжнародних валютних відносинах, включаючи надання допомоги країнам-членам шляхом надання короткострокових кредитів у випадку утруднень, зв'язаних із платіжним балансом.
У той же час як Всесвітній банк надає позики тільки бідним країнам, МВФ може робити це стосовно кожної зі своїх країн-членів, що випробує недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових зобов'язань кредиторам в інших країнах.
МБРР
Мета Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку:
сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;
заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових засобів на меті виробництва;
стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.
Вступити в МБРР можуть тільки держави МВФ у той час і на тих умовах, що визначаються банком. Кожна країна-член МБРР повинна стати передплатником його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу визначається банком.
МАР
На відміну від МБРР, МАР надає країнам, що розвиваються, безпроцентні кредити. Джерела її фінансування – внески країн-донорів.
Мета Міжнародної Асоціації Розвитку:
сприяння економічному розвитку;
підвищення продуктивності праці;
підвищення рівня життя в країнах-членах МАР, що розвиваються.
МФК
Ціллю Міжнародної Фінансової Корпорації є сприяння економічному росту країн-членів шляхом заохочення підприємництва у виробничій сфері, тобто на мікро рівні, доповнюючи, таким чином, діяльність МБРР.
МАІГ
Ціллю Міжнародного Агенства по Інвестиційних Гарантіях є заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, особливо в країнах, що розвиваються, шляхом:
надання гарантій, що включають спільне перестрахування від некомерційних ризиків у формі розміщення капіталу в одних країнах-членах, що залучається в інші;
здійснення належних допоміжних заходів для сприяння потоку інвестицій у країни, що розвиваються, і між ними.
Функції МАІГ:
збільшення можливостей інших страховиків шляхом спільного чи страхування перестрахування;
страхування інвестицій у країни, не підметів такому страхуванню іншими страховиками в силу політики останніх;
обслуговування інвесторів, що не мають доступу до іншим офіційно визнаним страховикам;
надання гарантій інвесторам різних національностей, що входять у який-небудь багатонаціональний синдикат, що створює сприятливі умови для висновку страхових контрактів і врегулювання претензій.
ЕБРР
Мета Європейського Банку Реконструкції і Розвитку:
підтримка переходу країн Центральної і Східної Європи і до орієнтованого на відкритий ринок економіці;
сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, прихильних принципам багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки.
Функцією МБРР є підтримка країн-членів – одержувачів допомоги в проведенні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з метою повної інтеграції їхніх економік у світову економіку шляхом сприяння:
організації, модернізації і розширенню виробничої, конкурентноздатної і приватнопідприємницької діяльності, насамперед малих і середніх підприємств;
мобілізації національного й іноземного капіталу й ефективному керуванню;
інвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і підвищення продуктивності, якості життя і поліпшення умов праці;
наданню технічної допомоги в підготовці, фінансуванні і реалізації проектів;
стимулюванню і заохоченню розвитку ринків капіталу;
реалізації солідних і економічно обґрунтованих проектів, що включають більш ніж одну країну реципієнта;
екологічно стійкому розвитку.
СОТ
Світова Організація Торгівлі ставить за мету лібералізацію світової торгівлі шляхом послідовного скорочення імпортних мит та усунення різних нетарифних бар'єрів. У своїй діяльності вона виходить з того, що розширення міжнародного обміну дозволить найбільш оптимально використовувати світові ресурси, забезпечить стабільність економічного розвитку всіх країн і збереження навколишнього середовища.
Основоположними принципами СОТ є надання режиму найбільшого сприяння у взаємній торгівлі на недискримінаційній основі; взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження; «прозорість» торгової політики; врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.
Цілі СОТ:
підвищення життєвого рівня;
забезпечення повної зайнятості;
постійне зростання доходів і ефективного попиту;
розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
захист і збереження навколишнього середовища;
забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.
ГАТТ
Генеральна угода з тарифів і торгівлі виконує такі функції:
зниження тарифів;
визначення принципів і правил, що регулюють імпорт та експорт;
періодичні зустрічі, які забезпечували міжнародний форум для обговорення проблем торгівлі.
Принципи і правила ГАТТ гарантували зниження тарифів і доповнювали його ослабленням інших обмежень у світовій торгівлі, таких, як імпортні квоти, податкові збори і адміністративні заходи регулювання.