Вимоги до виробничих приміщень. Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття, гарного настрою.

Джерела світла, такі як світильники й вікна, які дають відбиття від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і спричиняють перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Відбиття, включаючи відбиття від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можуть бути застосовані штори й екрани.

Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне фарбування стін і підлоги:

вікна орієнтовані на південь: - стіни зеленувато-блакитний або світло-блакитний кольори; підлога - зелений;

вікна орієнтовані на північ: - стіни світло-жовтогарячий або оранжево-жовтий кольори; підлога - червонясто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на схід: - стіни жовто-зелених кольорів;

підлога зелена або червонисто-жовтогаряча;

вікна орієнтовані на захід: - стіни жовто-зелений або блакитнувато-зелений кольори; підлога зелена або червонясто-жовтогаряча.

У приміщеннях, де перебуває комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для стелі: 60...70%, для стін: 40...50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30...40%.

Освітлення. Правильно спроектоване й виконане виробниче освітлення поліпшує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, роблячи позитивний психологічний вплив на працюючого, підвищує безпека праці й знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послабляє увага, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування й різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне й сполучене (природне й штучне разом).

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, що проникає через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують, приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу дня, пори року, характеру області й ряду інших факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби й удень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє По нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщаються у верхній зоні приміщення рівномірно або стосовно до розташування встаткування. Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Згідно ДБН В 2.5.28-2006 у приміщеннях операторів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, що випливають: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна становити 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 й 300лк відповідно.

Параметри мікроклімату. Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури й зниженню відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-99 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення (див. табл. 4.1).

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, наведені в табл. 4.1

Таблиця 4.1

Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Період року	Параметр мiкроклімату	Величина
Холодний	Температу раповітря в приміщeнні	22...24…24С
	Відносна вологість	40...60%
	Швидкiсть руху повітря	до 0,1м/с
Теплий	Температура пoвітря в приміщенні	23...25…25С
	Відносна волoгість	40...60%
	Швидкість руху повiтря	0,1...0,2м/с

Таблиця 4.2

Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Характеристика приміщення	Об'ємна витрата подаваного в приміщення свіжого повітря, м3 /на одну людину в годину
Обсяг до 20м3 на людину 20...40…40м3 на людину Більше 40м3 на людину	Не менш 30 Не менш 20 Природна вентиляція

Для забезпечення комфортних умов використаються як організаційні методи (раціональна організація проведення робіт залежно від пори року й доби, чергування праці й відпочинку), так і технічні засоби (вентиляція, кондиціонування повітря, опалювальна система).

Шум і вібрація. Шум погіршує умови праці роблячи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалого шумового впливу випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, болю у вухах і т.д. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється утома у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами й нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і його продуктивність, якість і безпека праці. Тривалий вплив інтенсивного шуму [вище 80 дцБА] на слух людини приводить до його часткової або повної втрати .

Рівень шуму на робочому місці операторів не повинен перевищувати 50дцБА Для зниження рівня шуму стіни й потовк приміщень, де встановлені комп'ютери, можуть бути облицьовані звуковбирними матеріалами.

Електромагнітне й іонізуюче випромінювання. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера звичайно не перевищує 10мкбэр/ч, а інтенсивність ультрафіолетового й інфрачервоного випромінювань від екрана монітора лежить у межах 10…100мВт/м2 (відповідно до ДСН 3.3.6.096 – 2002).

Для зниження впливу цих видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженим рівнем випромінювання, установлювати захисні екрани, а також дотримувати регламентованих режимів праці й відпочинку.

Ергономічні вимоги до робочого місця. Робоче місце й взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця й достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи й переміщення.

Головними елементами робочого місця оператору пульту діагностування є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення оператору. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці й документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простру: пристрій введення інформації (клавіатура), пристрій виведення інформації (монітор), друкуючий пристрій.

Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Мaксимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимaльна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними перeдпліччями при русі в ліктьових суглобах з опорою в крапці ліктя й з відносно нерухомим плечем

Оптимальне рoзміщення предметів праці й документації в зонах дoсяжності:

ДИСПЛЕЙ розміщається в зоні а (у центрі);

СИСТЕМНИЙ БЛОК рoзміщається в передбаченій ніші стола;

КЛАВІАТУРА - у зoні г/д;

Маніпулятор «миша» - у зоні в праворуч;

Принтер перебуває в зoні а (праворуч);

Дкумeнтація, необхідна при роботі - у зоні легкої досяжності долоні – в, а у висувних ящиках стола - література, якою не користуються постійно.

1 - сканeр, 2 - монітор, 3 - принтeр, 4 - поверхня робoчого столу

5 - клавіaтура, 6 - маніпулятор типу «миша».

Для комфортної роботи стіл повинeн задовольняти наступним умовам:

• висота стола пoвинна бути обрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній пoзі, при необхідності опираючись на підлокітники;

• нижня чaстина стола повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;

– повeрхня стола повинна мати властивості, що виключають поява відблисків у поле зору оператору;

– кoнструкція стола повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менш трьох, для зберігання документації)

– висота робoчої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650мм.

Велике значeння надається характеристикам робочого крісла. Так, що рекомендує виcота сидіння над рівнем підлоги перебуває в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхіднo передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збpoку від відеотермінала, між монітором і клавіатурою й т.п. Крім того, у випaдках, коли відеотермінал має низька якість зображення, наприклад помітні мелькання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), чим відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зобрaження на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана, документа й клaвіатури може бути рівним.

Положення eкрану визначається:

• відстaнню зчитування (0,6...0,7м);

• кутoм зчитування, напрямком погляду на 20° нижче горизонталі до центра eкрана, причому екран перпендикулярний цьому напрямку.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана:

• пo висоті +3° см ;

• по нaхилі від -10° до +20° щодо вертикалі;

• у лiвому і правому напрямках.

Вeлике значення також надається правильній робочій позі користувача. При нeзручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимoги до робочої пози оператору пульту діагностування наступні:

• голова нe повинна бути нахилена більш ніж на 20°,

• плечі пoвинні бути розслаблені,

• ліктi - під кутом 80°...100°,

• передпліччя й кисті рук - у горизонтальному положенні.

Причинa неправильної пози користувачів обумовлена наступними факторами: немає гaрної підставки для документів, клавіатура перебуває занадто високо, a документи - низько, нікуди покласти руки й кисті, недостатній простір для ніг.

З мeтою подолання зазначених недоліків даються загальні рекомендації: краще переcувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти стола, клавіатури й екрана, а також підставка для рук.

Іcтотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яркостей cимволів і екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрана дисплея становить 60...80 см, то висота знака повинна бути не менш 3мм, оптимальне співвідношення ширини й виcоти знака становить 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношeння яскравості тла екрана й символів - від 1:2 до 1:15.

Під час користування комп'ютером фахівці радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Також вважають, що верхня частина монітору повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться униз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднювання очей. До того ж якщо екран установлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не обмиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їхньої швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умoв праці та правильне естетичне оформлення робочих місць на приватному підприємстві «Ангел-А» мають велике значeння як для полегшення праці, так і для підвищення її привабливості, що позитивно впливaє на продуктивність.

ВИСНОВКИ

Продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки ступінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому.

Досліджуючи цей показник на прикладі приватного підприємства «Ангел – А» ми дійшли висновків.

Головною проблемою даного підприємства є недостатня мотивація праці та застаріла модель оплати праці.

Низька оплата праці, у свою чергу, зумовлює низьку продуктивність праці. І навпаки, без підвищення продуктивності праці неможливо створити підґрунтя для зростання реальних доходів персоналу підприємства.

Загальновідомо, що вирішальною передумовою зростання продуктивності праці є, передусім, науково-технічний прогрес, впровадження ресурсозберігаючих технологій, вдосконалення технології продажу. На підприємстві «Ангел –А» дуже мало приділяється уваги науково-технічним новинкам, та новим технологіям продажу своїх товарів. Значна кількість зусиль направлена на пошук нових ринків збуту. Витрати розвинених країн на науку і високі технології у десятки разів перевищують аналогічні витрати в Україні, що дозволяє розвивати технологію торгівлі, що приносить левову частку доходів.

Однак при цьому не треба забувати, що підвищення продуктивності праці не може бути самоціллю, адже пріоритетом в цивілізованому світі сьогодні є якісний людський розвиток.

Виходячи з викладеного можна зробити низку висновків

1. Для побудови ефективної системи мотивації праці робітників доцільно враховувати структуру заробітної плати, яка включає такі складові: постійну частину (базові ставки та оклади) та змінну (різні премії, соціальний пакет). З метою посилення трудової мотивації працівників використовується та нараховується змінна частина заробітної плати.

2. Побудована система мотивації праці робітників повинна бути гнучкою та виступати одним з інструментів удосконалення планування господарської діяльності підприємств. Гнучкість системи мотивації забезпечується стимулюванням робітників за досягнення кінцевих кількісних та якісних результатів, серед яких визначені індивідуальні показники діяльності робітника, структурного підрозділу та торговельного підприємства в цілому.

3. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розробка ефективного мотиваційного механізму діяльності підприємства з визначенням відповідних форм, методів,інструментів та важелів.

Отже ми запропонували ряд рішень для покращення продуктивності праці на ПП «Ангел – А»:

Для побудови ефективної системи мотивації праці робітників на підприємстві «Ангел –А» система стимулювання повинна бути гнучкою і виступати одним з інструментів удосконалення планування торгово-господарської діяльності підприємства. Гнучкість системи мотивації повинна забезпечуватися стимулюванням робітників за досягнення вимірюваних результатів (грошових і натуральних показників, кількості здійсненої праці, її якості). Крім того, вона повинна передбачати індивідуальні показники діяльності робітника, його структурного підрозділу та торговельного підприємства в цілому. Тобто нарахована заробітна плата буде мати такий вигляд:

- основна заробітна плата;

- стимулювання за індивідуальні показники діяльності;

- стимулювання за результативність діяльності структурного підрозділу;

- стимулювання за результативність діяльності торговельного підприємства в цілому.

Для кожної зі складових, які відносяться до змінної складової заробітної плати, необхідно установити показники діяльності, їх вимірники та відповідну їм суму стимулювання.

Відмітимо, що для розробки ефективної системи мотивації робітників необхідно:

- чітко сформулювати цілі, описати їх за допомогою результуючих показників;

- показники повинні бути розмежовані та закріплені окремо за робітником, структурним підрозділом, де він працює, та підприємством в цілому;

- за кожним показником повинен були закріплений відповідний розмір матеріального чи морального заохочення, або елемент компенсаційного пакету.

При розробці мотиваційної системи необхідно враховувати, з одного боку, справедливість при розподілі рівня заохочення, з другого боку – перемінну частину заробітної плати, що повинна викликати задоволеність від досягнення результату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Трудовий кодекс України

2. Адамчук, В.В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов [Текст] / В. В. Адамчука. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 407с.

3. Амельченко, А.В., Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. [Текст] / А.В. Амельченко – СПб.: СПбГИЭУ, 2005. – 113 с.

4. Архипов, А. И. Экономика труда: учебник [Текст] / А.И. Архипов. - "Экономика". – 2009. – 558 с.

5. Балабанова, А.В. Макроэкономика: механизмы повышения качества роста: Учебное пособие [Текст] / А.В. Балабанова. - М.: Высшая школа, 2009. - 373 с.

6. Булатов, А.С. Экономика: Учебник для вузов [Текст] / А. С. Булатова. - М.: Юристъ, 2006. - 894с.

7. Владимирова, Л. П. Экономика труда [Текст] /Л.П.Владимирова. - Учебное пособие. - М.: Дашков и Ко, 2002.- 300с.

8. Волков, В.П. Экономика предприятия: Учебное пособие [Текст] /В. П. Волков. - М.: Новое знание, 2003.- 677с.

9. Генкин, Б. М. Экономика и социология труда [Текст] / Б.М.Генкин. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2008. - 384 с.

10. Грибов, В. Д. Экономика предприятия [Текст] /В.Д.Грибов. - Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2003. – 336 с.

11. Ермолович, Л.Л. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие [Текст] /Л. Л. Ермолович. - Мн.: Интерпресссервис, 2006.- 576с.

12. Зайцев, Н.Л., Экономика промышленного предприятия [Текст] /Зайцев Н.Л. - М.: Инфра-М, 2009. – 414с.

13. Злоказов, Ю. И. Управление производительностью труда: нормативный подход: учебное пособие [Текст] / Ю.И. Злоказов. – М.: Финансы и статистика, 2009. – 158 с.

14. Крум, Э.В. Экономика предприятия: учебное пособие для ссузов: учеб. Пособие [Текст] / Э.В. Крум. – М.: Вышейшая школа, 2006. – 318 с.

15. Кулинцев, И. И. Экономика и социология труда [Текст] /И.И. Кулинцев. - Монография. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. - 302с.

16. Пашуто, В. П. Организация и нормирование труда на предприятии /В.П. Пашуто. - Учеб. пособие. [Текст] / КноРус. - 2008. - 319с.

17. Просветов, Г. И. Экономика и статистика труда: задачи и решения: учебное пособие [Текст] / Г.И. Просветов. – М.: Альфа-Пресс, 2009. – 156 с.

18. Прыкин, Б. В. Технико-экономический анализ производства [Текст] /Б.В. Прыкин. - Учеб. для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 399 с.

19. Раицкий, К. А. Экономика предприятия: Учебник для вузов. [Текст] / К.А. Раицкий - М.: Маркетинг, 2006. - 693 с.

20. Рофе, А. И. Теоретические основы экономики и социологии труда [Текст] / А.И. Рофе, А.Л. Жуков. - Учебник.- М.: Издательство МИК, 2005. – 336 с.

21. Сафронов, Н.А. Экономика предприятия. Учебник. [Текст]/ Н. А. Сафронова. - М.: Экономистъ, 2008. – 608 с.

22. Сергеев, И. В. Экономика предприятия [Текст] / И.В. Сергеев. - Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2008.- 304с.

23. Сироткин, В.Б. Финансовый менеджмент фирмы: Учебное пособие [Текст] / В.Б. Сироткин. — М.: Высшая школа, 2009. — 320 с.

24. Скляренко, В.К. Экономика предприятия. Конспект лекций. [Текст] / В.К. Скляренко. - М.: Инфра-М, 2006. – 208 с.

25. Смагин, В.Н. Экономика предприятия. Учебное пособие [Текст] / В.Н. Смагин – КноРус. – 2008. – 160с.

26. Сребник, Б.В. Маркетинг: Учебное пособие для вузов [Текст] / Б.В. Сребника. – 2-е издание, стереотипное. — М.: Высшая школа, 2009. — 360 с.

27. Шлендер, П. Э. Практикум по экономике, организации и нормированию труда: учебное пособие [Текст]/ П.Э. Шлендер. - "Вузовский учебник". – 2009. – 318 с.

28. http://www.billerbeck-ua.

29. Бібліотека Верховної Ради України. – http://lib.rada.gov.ua

30. Верховної Ради України. – http://lib.rada.gov.ua

31. Державна науково-технічна бібліотека України. – http://gntb.gov.ua

32. Державна науково-технічна бібліотека України. – http://gntb.gov.ua

33. Державний комітет статистики України. – http://www.ukrstat.gov.ua

34. Законодавчі і нормативні акти України – http://www.uazakon.com

35. Інститут Реформ. – http://www.ir.org.ua

36. Кабінет Міністрів України. – http://www.kmu.gov.ua

37. Міністерство юстиції України. – http://www.minjust.gov.ua/

38. Національний банк України. – http://www.bank.gov.ua

39. Допустимі норми рівнів виробничих факторів на робочих місцях в виробничих приміщеннях наведені в наступних діючих нормативних актах:

40. Атестація робочих місць в Україні проводиться відповідно до наказу Кабінету Міністрів №442 1992 р. „ Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” та „ Методичних рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці” – постанова Міністерства охорони здоров’я №41 1992 р.