- •1. Основні школи політекономії
- •2. Предмет, функції та методи політичної економії
- •3. Економічні категорії та закони: суть та основні види
- •4. Виробничі відносини, продуктивні сили. Характеристика суті суспільно – економічної формації
- •5. Економічна система
- •6. Власність як економічна категорія
- •7. Властивості товару.
- •8. Характеристика трудових та нетрудових теорій вартості
- •9. Вартість товару, собівартість та ціна.
- •10. Виникнення та суть грошей. Основні функції грошей.
- •Іі. Повна, розгорнута форма вартості.
- •Ііі. Загальна форма вартості.
- •IV. Грошова форма вартості.
- •11. Закони грошового обігу
- •12. Робочий день. Необхідний і додатковий час.
- •13. Інфляція як макроекономічне явище
- •14. Перетворення грошей у капітал.
- •15. Робоча сила як товар
- •16. Підприємство в ринковій економіці. Види підприємств
- •17. Кругообіг та обіг капіталу в промисловому виробництві.
- •18. Основний та оборотний капітал. Амортизація, норма амортизації, види зносу.
- •19. Суть та функції ринку. Структура та інфраструктура.
- •20. Охарактеризуйте ринок досконалої конкуренції
- •21. Суть та основні види конкуренції
- •22. Попит, закон попиту.
- •23. Пропозиція, закон пропозиції
- •24. Ринкова рівновага
- •25. Характеристика основних видів цінних паперів. Фондова біржа
- •26. Характеристика ринку товарів.
- •27. Ринок робочої сили. Безробіття
- •29. Ринок капіталів. Банки.
- •30. Основні теорії капіталу.
- •31. Нагромадження капіталу
- •33. Світове господарство і основні етапи його розвитку
- •34. Світова торгівля
- •35. Валюта її види та курс.
- •35. Характеристика Бретон – Вудської валютної системи.
- •36. Інтеграція України до єс.
- •37. Будови капіталу.
- •38. Підприємництво, його суть, принципи.
- •39. Заробітна плата, її суть, форми.
- •40. Витрати і основні доходи підприємств.
- •41. Валовий і чистих дохід підприємства. Прибуток.
- •42. Потреби, їх основні види.
- •43. Інтереси учасників суспільного виробництва, проблема їх гармонізації.
- •44. Теорія граничної корисності і її роль у визначенні цінності товару. Загальна та гранична корисність.
- •45. Виробничі ресурси, виробничі фактори, доходи на фактори.
17. Кругообіг та обіг капіталу в промисловому виробництві.
Щоб підприємницька діяльність почала здійснюватися, необхідно мати певну величину капіталу у грошовій формі. Його наявність та цілеспрямований рух повинні забезпечити індивідуальне відтворення на рівні якогось конкретного суб’єкта господарювання. Індивідуальне відтворення – це безперервний процес виробничого поєднання факторів виробництва з метою створення товарів і отримання доходів. Вихідним моментом індивідуального відтворення є кругооборот капіталу.
Перш ніж дати загальне визначення поняттю “кругооборот капіталу”, необхідно в певній послідовності розглянути стадії його руху:
Перша стадія. Руху капіталу починається зі стадії обігу, на якій капітал виступає у грошовій формі (Г) і виконує функцію забезпечення виробництва засобами виробництва (ЗВ) та робочою силою (РС):
Друга стадія. Після того, як вже створені умови для початку виробництва, починається рух капіталу безпосередньо на стадії виробництва (В). На цьому етапі капітал виступає у виробничій (або продуктивній) формі і виконує функцію виробництва товарів і створення вартості, невід’ємною частиною якої повинна бути додаткова вартість;
Третя стадія. Одержання підприємцем вартості та додаткової вартості неможливе, якщо капітал, тепер вже в новій функціональній формі – товарній, знову, як і на першій стадії, не пройде сферу обігу. Основною функцією капіталу в товарній формі є реалізація виробленого товару (Т) та отримання певної суми грошей (Г), яка кількісно дорівнює Г (первісно авансовані гроші) та г, що і є, за визначенням К.Маркса, додатковою вартістю:
Т Г.
Таким чином, послідовний рух капіталу, протягом якого він проходить три стадії (обігу, виробництва, обігу), набуває трьох функціональних форм (грошової, виробничої, товарної) і виконує певні функції, називається кругооборотом капіталу. Схематично він має такий вигляд:
У цій схемі крапками позначено процеси закінчення попередньої стадії і перехід до іншої.
Рух капіталу не припиняється із завершенням одного кругообороту, вони постійно повторюються. Кругооборот капіталу, який розглядається не як окремий акт, а як постійно поновлюваний процес, називається оборотом капіталу. Він вимірюється часом і швидкістю.
Час обороту капіталу – це період, протягом якого ресурси проходять сфери виробництва та обігу і повертаються до вихідної (грошової) форми. Час обороту капіталу складається із двох частин: 1) часу виробництва та 2) часу обігу. В свою чергу, час виробництва включає в себе робочій період, перерви у процесі праці, час у виробничих запасах, а час обігу – час продажу продукції та час придбання факторів виробництва.
Швидкість обороту капіталу. Оскільки час обороту індивідуальних капіталів неоднаковий, то для здійснення аналізу швидкості обороту необхідно мати якусь загальну міру. Такою мірою прийнято вважати рік (360 днів). Швидкість обороту капіталу вимірюється кількістю оборотів за рік:
,
де n – кількість оборотів за рік;
360 – кількість днів у році;
о – тривалість одного обороту.