- •1. Основні школи політекономії
- •2. Предмет, функції та методи політичної економії
- •3. Економічні категорії та закони: суть та основні види
- •4. Виробничі відносини, продуктивні сили. Характеристика суті суспільно – економічної формації
- •5. Економічна система
- •6. Власність як економічна категорія
- •7. Властивості товару.
- •8. Характеристика трудових та нетрудових теорій вартості
- •9. Вартість товару, собівартість та ціна.
- •10. Виникнення та суть грошей. Основні функції грошей.
- •Іі. Повна, розгорнута форма вартості.
- •Ііі. Загальна форма вартості.
- •IV. Грошова форма вартості.
- •11. Закони грошового обігу
- •12. Робочий день. Необхідний і додатковий час.
- •13. Інфляція як макроекономічне явище
- •14. Перетворення грошей у капітал.
- •15. Робоча сила як товар
- •16. Підприємство в ринковій економіці. Види підприємств
- •17. Кругообіг та обіг капіталу в промисловому виробництві.
- •18. Основний та оборотний капітал. Амортизація, норма амортизації, види зносу.
- •19. Суть та функції ринку. Структура та інфраструктура.
- •20. Охарактеризуйте ринок досконалої конкуренції
- •21. Суть та основні види конкуренції
- •22. Попит, закон попиту.
- •23. Пропозиція, закон пропозиції
- •24. Ринкова рівновага
- •25. Характеристика основних видів цінних паперів. Фондова біржа
- •26. Характеристика ринку товарів.
- •27. Ринок робочої сили. Безробіття
- •29. Ринок капіталів. Банки.
- •30. Основні теорії капіталу.
- •31. Нагромадження капіталу
- •33. Світове господарство і основні етапи його розвитку
- •34. Світова торгівля
- •35. Валюта її види та курс.
- •35. Характеристика Бретон – Вудської валютної системи.
- •36. Інтеграція України до єс.
- •37. Будови капіталу.
- •38. Підприємництво, його суть, принципи.
- •39. Заробітна плата, її суть, форми.
- •40. Витрати і основні доходи підприємств.
- •41. Валовий і чистих дохід підприємства. Прибуток.
- •42. Потреби, їх основні види.
- •43. Інтереси учасників суспільного виробництва, проблема їх гармонізації.
- •44. Теорія граничної корисності і її роль у визначенні цінності товару. Загальна та гранична корисність.
- •45. Виробничі ресурси, виробничі фактори, доходи на фактори.
20. Охарактеризуйте ринок досконалої конкуренції
У системі ринкових відносин найважливішим елементом є конкуренція, тобто суперництво між учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва, продаж й купівлю товарів, за отримання максимального доходу та корисності. Конкуренція (від лат. concurere – зіткнення) як форма економічних відносин між суб’єктами господарства є досить складним явищем ринкової економіки, виступає у різних формах, здійснюється різними методами.
Конкуренція може бути внутрішньогалузевою (між подібними товарами) та міжгалузевою (між товарами різних галузей). Конкуренція може бути ціновою та неціновою. В залежності від того, яким чином конкурують проміж собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну) і недосконалу конкуренцію та відповідні ринки: ринок вільної конкуренції та ринок недосконалої конкуренції. Чим менший вплив окремих виробників на ціну продукції, тим більш конкурентним (досконалим) вважається ринок.
Досконала конкуренція, яку досить ґрунтовно охарактеризував лідер неокласиків А.Маршалл, являє собою ідеальний вид конкуренції, при якій на ринку взаємодіють досить багато незалежних один від одного продавців та покупців з рівними можливостями та правами, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. При цьому не один з продавців не може впливати на роздрібну ціну, оскільки частка кожного з них у загальному обсязі продукції незначна. Товари, які представлені на ринку вільної конкуренції, однорідні, ще не набули специфічних властивостей та якостей.
Необхідно розуміти, що досягти досконалої конкуренції в її повному обсязі неможливо. До неї можна тільки наближатися. Вчені-економісти з певними припущеннями вважають досконалою конкуренцією, яка існувала приблизно до середини-кінця XIX століття.
Об’єктивні зміни у суспільному виробництві, що почали відбуватися під впливом НТП у XIX столітті, обумовили динамічний процес концентрації виробництва, виникнення монополій, появу нових тенденцій у ринкових попиту та пропозиції. Все це привело до перетворення досконалих конкурентних відносин у недосконалі.
21. Суть та основні види конкуренції
У системі ринкових відносин найважливішим елементом є конкуренція, тобто суперництво між учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва, продаж й купівлю товарів, за отримання максимального доходу та корисності. Конкуренція (від лат. concurere – зіткнення) як форма економічних відносин між суб’єктами господарства є досить складним явищем ринкової економіки, виступає у різних формах, здійснюється різними методами.
Конкуренція може бути внутрішньогалузевою (між подібними товарами) та міжгалузевою (між товарами різних галузей). Конкуренція може бути ціновою та неціновою. Цінова передбачає продаж товарів та послуг за цінами, які нижче, ніж у конкурента. Зниження ціни можливо або за рахунок зменшення витрат виробництва й обігу, або за рахунок зменшення прибутку (останнє, як свідчить практика господарювання, можуть дозволити собі тільки великі підприємства). Нецінова конкуренція базується на продажу товарів більш високої якості, яка досягнута завдяки технічним перевагам виробництва, своєчасного поновлення властивостей товару відповідно до зміни моди, вдосконалення послуг, що супроводжують реалізацію тощо.
В залежності від того, яким чином конкурують проміж собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу (вільну) і недосконалу конкуренцію та відповідні ринки: ринок вільної конкуренції та ринок недосконалої конкуренції. Чим менший вплив окремих виробників на ціну продукції, тим більш конкурентним (досконалим) вважається ринок.
Досконала конкуренція, яку досить ґрунтовно охарактеризував лідер неокласиків А.Маршалл, являє собою ідеальний вид конкуренції, при якій на ринку взаємодіють досить багато незалежних один від одного продавців та покупців з рівними можливостями та правами, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. При цьому не один з продавців не може впливати на роздрібну ціну, оскільки частка кожного з них у загальному обсязі продукції незначна. Товари, які представлені на ринку вільної конкуренції, однорідні, ще не набули специфічних властивостей та якостей.
Об’єктивні зміни у суспільному виробництві, що почали відбуватися під впливом НТП у XIX столітті, обумовили динамічний процес концентрації виробництва, виникнення монополій, появу нових тенденцій у ринкових попиту та пропозиції. Все це привело до перетворення досконалих конкурентних відносин у недосконалі. Під недосконалою конкуренцією в економічній літературі розуміють відносини, за умов яких не виконується хоча б одна з умов вільної конкуренції.
Недосконалу конкуренцію можна поділити на три етапи: 1) монополістична конкуренція – на ринку продовжує залишатися велика кількість продавців та покупців, однак виникає нове явище – диференціація продукту, тобто наявність у продукту таких властивостей, що відрізняють його від подібних товарів конкурентів. 2) олігополістична конкуренція (з грецької oligos – кілька, poleo – продати) передбачає, що в окремій галузі народного господарства діє не одна, а декілька великих корпорацій, які конкуруючи одна з однією, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар. 3) чиста монополія існує на ринку у тому випадку, коли в його межах діє тільки один продавець, у якого нема конкурентів.
Бувають випадки, коли на ринку присутній тільки один покупець. Таке явище називається монопсонією (один покупаю).Монополістичні тенденції, які проявляються за умов недосконалої конкуренції, приводять до значних негативних явищ у ринковому господарстві, заважають розвитку конкуренції як найбільш ефективному засобу організації функціонування економіки. Враховуючи це, держава прикладає зусиль, щоб протидіяти не оправданій монополії, сприяти розвитку конкуренції.