Варіант 5
Основні чинники суспільного виробництва.
Сучасна економічна теорія традиційно виділяє чотири групи факторів виробництва: землю, працю, капітал, підприємницьку здібність.
1) Земля, чи більш широко - природні ресурси - це дар природи для наших виробничих процесів - земля, яка використовується для обробітку, для зведення будинків, заводів і прокладання доріг; енергетичні ресурси для забезпечення пальним машин і теплом наших помешкань; неенергетичні ресурси, наприклад, мідна і залізна руда чи пісок. Навколишнє середовище - повітря, яким ми дихаємо, і воду, яку п'ємо, - розглядаємо також як природні ресурси.
2) Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб, матеріальних і духовних благ, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами.
Праця вимірюється часом, витраченим людиною на виробництві. Вважається, що в процесі праці відбувається споживання робочої сили, а також розвиток і вдосконалення самої людини завдяки нагромадженню знань, досвіду, підвищенню кваліфікації. Чим більш кваліфікована праця людини, тим вищий її капітал, а відповідно і дохід з цього капіталу.
3) Капітал утворюють товари тривалого використання, вироблені для виробництва інших товарів. Сюди відносять верстати, дороги, комп'ютери, молотки, вантажівки, сталеливарні заводи, автомобілі, машини для миття посуду. (Іншими словами, це матеріальні та фінансові ресурси в системі факторів виробництва). Їх технічний стан постійно вдосконалюється і впливає на загальну результативність виробничого процесу і його ефективну доцільність.
4) В сучасних умовах набуває великого значення четвертий фактор - підприємницькі здібності.
Необхідність роздержавлення та приватизації власності в Україні.
Приватизація — один із основних напрямків перетворення української економіки на ринкових засадах, її успіх або невдача багато в чому визначає хід економічної реформи.
Роздержавлення — це процес перетворення державної власності в інші недержавні форми — приватні, змішані, акціонерні і колективні, тобто вилучення в держави певних засобів і передача їх у приватну власність.
Процес приватизації офіційно почався в Україні 1 грудня 1992 р. і на сьогодні уже створені відповідні організаційні і правові його засади. Необхідність роздержавлення і приватизації в Україні майже ні в кого не викликає сумніву, що обумовлюється, по-перше, кризовим станом економіки і суспільства в цілому; по-друге, неминучістю переходу до ринку; по-третє, вродженою економічною активністю приватного власника; по-четверте, визнанням того, що приватна власність — це основа свободи громадянина. Це процес, що викличе, врешті-решт, кардинальні зміни соціальної структури та соціально-економічного ладу в Україні.
Процес приватизації охоплює приватизацію майна державних підприємств, державного житлового фонду, землі тощо.
Складові елементи вартості товару (формули К.Маркса ).
Вартість товарів створюється не індивідуальною працею, а суспільно-необхідними витратами праці, або суспільно_необхідним робочим часом. Сусп. необхідний роб. час – це той час, який потрібен для виготовлення певної споживчої вартості при наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому рівні вміння та інтенсивності праці.
На величину вартості товарів впливають продуктивність інтенсивність складність праці.
Продуктивність праці – це результативність конкретної праці, що вимірюється кількістю виготовлених споживних вартостей за одиницю робочого часу. Зростання продуктивності праці призводить до збільшення кількості виготовленої продукції при чому вартість одиниці продукції за інших рівних умов зменшується, а вартість маси залишається незмінною.
Інтенсивність – напруженість праці( витрата праці в одиницю часу). Інтенсивніша праця створює більшу кількість споживчих вартостей, але величина вартості одного товару за інших рівних умов залишається незмінною, а величина маси товарів зростає.
За складністю праця поділяється на просту та складну. Проста не вимагає підготовки, а складна розглядається як помножена проста. За моделлю Маркса вартість товарів виготовлених в капіталістичному виробництві складається зі змінного і постійного капіталів. ω=C+ν+m
C-постійний капітал ( напридбання засобів вир-ва)
ν – змінний капітал (на придбання робочої сили)
m – додана вартість
Маркс вивів ступінь експлуатації найманої праці, що визначається за допомогою додаткової вартості
M’=(M/V)*100%
В умовах товарного виробництва діє закон вартості(обмін товарів здійснюється на основі вартісного еквіваленту, що визначається сусп. Необхідними витратами праці. Функції: 1. Поділ виробників у зв’язку з співставленням сусп. Необх витрат з індивідуальними витратами; 2. Стимулює зменшення витрат в результаті досягнень науки і техніки. 3.регулює розподіл ресурсів на різних сферах виробництва.