16

Міністерство науки і освіти України

Дніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

О.М. Хамініч

ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

,,ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

(ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА)”

Дніпропетровськ

РВВ ДНУ

2011

УДК 159.98 (075.8)

ББК 88в64я73

Х 18

Рецензенти: канд. соц. наук, доц. В.І.Лазаренко

канд. психол. наук, доц. М.В.Сурякова

Х 18 Хамініч, О.М. Посібник до вивчення курсу ,,Основи практичної психології (психологічна практика)” [Текст] / О.М. Хамініч. – Д.: РВВ ДНУ, 2011. – 16 с.

Подано теоретичні підходи до визначення поняття ,,психологічна практика”, предмета і завдань практичної психології як специфічного виду соціальної діяльності; наведено систему психотехнічних понять і характеристики головних напрямків і видів психологічної практики.

Для студентів факультету психології ДНУ.

Темплан 2011, поз.109

Навчальне видання

Олена Миколаївна Хамініч

Посібник до вивчення курсу ,,Основи практичної психології (психологічна практика)”

Редактор Н.В.Казанцева

Техредактор Л.П.Замятіна

Коректор А.А.Гриженко

Підписано до друку 25.02.11. Формат 60х84/16. Папір друкарський

Друк плоский. Ум. друк. арк. 0,9 Ум. фарбовідб. 0,9.

Обл. – вид. арк. 1,2 Тираж 100 пр. Зам. №

РВВ ДНУ, просп. Гагаріна, 72, м. Дніпропетровськ, 49010.

Друкарня ДНУ, вул. Наукова, 5, м. Дніпропетровськ, 49050

© Хамініч О.М., 2011

Вступ

Вітчизняна психологія певний час була академічною наукою, що займалася теоретичними дослідженнями, а не вирішенням реальних психологічних проблем конкретних людей. Частину практичних завдань психології виконувала прикладна психологія, що додавалася до різних соціальних сфер і відповідно до їх назв отримувала свої – педагогічна, медична, спортивна, інженерна і т. ін. Радикальні суспільно-економічні зміни в нашій країні прискорили виникнення і подальший розвиток нової соціальної практики – сфери психологічних послуг (індивідуальне консультування і психотерапія, дитяча ігрова психокорекція і сімейна терапія, різноманітні тренінги тощо). Психологічні служби в освітніх закладах, приватні психологічні кабінети започаткували новий для вітчизняної психології напрямок – психологічну практику. Виникла і стала масовою нова професія – практичний психолог.

За висновками М. Р. Бітянової, Б. С. Братуся, Ф. Є. Василюка, І. В. Вачкова, О. Л. Венгера, І. В. Дубровінової, Е. А. Елізарова, В. В. Козлова, А. А. Пузирея, В. О. Татенко, М. І. Шапіро, Т. С. Яценко та інших авторів, це викликало нову ситуацію в самій психології, зміст якої – у суттєвій зміні співвідношення між теорією і практикою. Практичну психологію розглядають не тільки як сферу прикладного застосування теоретичних знань чи засіб перевірки теоретичних моделей, але і як нову галузь психологічної науки, що потребує особливого наукового обґрунтування, має свій предмет вивчення, цілі, завдання і здобутки. Проте, дотепер ,,практична психологія перебуває в підпорядкуванні академічній психології, переважаючими методами є тестові, психодіагностика спирається на числові дані, що залишаються поза смисловим полем суб’єкта, психодіагностика має статичний, а не психодинамічний характер, предмет практичної психології сьогодні перебуває поза цілісним розумінням психіки в її свідомих і несвідомих виявах” [17, с.17-18]. Тому, звертаючись до існуючих психологічних концепцій особистості, діяльності, колективу тощо, практичний психолог не знаходить відповіді на багато своїх питань, головні з яких: що саме він може і повинен робити, як досягти бажаних результатів? Психолог-практик очікує від теорії не ствердження сутності, абстрагованої від практики, а настанови до виконання дій і засобів їх розуміння [3].

На основі узагальнення досвіду шкільних психологів, психологів-тренерів і менеджерів з персоналу можна стверджувати, що більшість існуючих сьогодні моделей професійної діяльності – це еклектичні поєднання окремих елементів, вилучені з різних методологічних та психотехнічних систем, концептуально не обґрунтовані, не поєднані та не усвідомлені. Головною засадою для створення таких моделей професійної діяльності є власні уподобання психологів; а їх масове застосування не тільки унеможливлює узагальнення та поширення психопрактичного досвіду, але взагалі знімає питання про ефективність роботи практичного психолога.

Яким же чином практичну психологію як окремий розділ відрізнити від інших галузей психології? Який зміст має означення ,,практична”? Щоб відповісти на ці й пов’язані з ними питання, потрібно насамперед звернутися до поняття ,,практика”.