perevod

сті, забезпечення взаємодії громадськості, державних органів та бізнесу

(goverment relations).

Зрозуміло, що оскільки політичний PR є однією з ключових галузей

паблік рилейшнз, то методи, які використовуються ним, практично ті самі,

які застосовуються в паблік рилейшнз взагалі. Однак з-поміж них можна ви-

ділити ряд методів (та підметодів), які найбільш часто та ефективно застосо-

вуються саме в політичних паблік рилейшнз. Розглянему деякіз них.

Організація спеціальних подій. Спеціальні події – це заходи, що здійс-

нюються політиком, політичною організацією з метою привернення уваги

громадськості та громадської думки до політика, організації, їх діяльності,

політичних продуктів, які вони розповсюджують на політичному ринку. Вза-

галі налічується значна кількість таких спеціальних подій: презентації, при-

йоми, церемонії відкриття, конференції, дні відкритих дверей, “круглі столи”,

виставки та ярмарки, ювілеї, свята, конкурси, мітинги та інші.

З цього багатого арсеналу спецподій у політичних паблік рилейшнз

найчастіше використовуються презентації, “круглі столи” та мітинги й інші

публічні заходи. Що стосується презентацій, то вони використовуються для

ефективного представлення політика чи програми політичної партії. Їх ефек-

тивна організація потребує значних креативних зусиль. Зокрема, генерування

ідей, запрошення відомих людей, розробка сценаріїв, програм проведення

та ін.

“Круглі столи”, на які, окрім політиків, запрошуються політологи, со-

ціологи, експерти з різних галузей знань, у політичному піарі виконують ва-

жливі функції. Зокрема, саме під час проведення таких “круглих столів” по-

ширюються результати опитувань громадської думки, генеруються та обго-

ворюються різноманітні ідеї, проблеми. Трансляції таких засідань “круглих

столів” у прямому ефірі телебачення дає аудиторіїзмогу краще зрозуміти по-

зиції сторін, виробити власну думку на ті чи інші політичні події та певну по-

зицію щодо до них.

Особливу роль, як зрозуміло, відіграє в політичному PR організація та

проведення таких спеціальних подій, як різноманітні публічні заходи, зокре-

ма, мітинги, страйки, зустрічі із політиками та кандидатами на виборні поса-

ди. Різноманітність підходів до організації таких заходів дуже велика. При-

чому (це потрібно спеціально відзначити) з’являються все нові форми органі-

зації та проведення таких заходів. Так, часто-густо в Україні після відомихподій на президентських виборах 2004 р. застосовуються так звані “майдани”

та встановлення наметових містечок, за допомогою яких поширюються осно-

вні ідеї та меседжі політиків і політичних партій, виборчих блоків.

Прес-посередництво (або медіа-посередництво) – організація спеціа-

льних заходів та підготовка і поширення матеріалів для преси з метою приве-

рнення до політика або політичної організації уваги засобів масової інформа-

ції та через них уваги громадськості та громадської думки. Виділяють такі

чотири основні напрями прес-посередництва:

– надання журналістам, працівникам ЗМІ комплексних інформаційних

послуг (проведення прес-конференцій, брифінгів, прес-турів та ін.);

– підготовка працівниками PR-агенцій та служб різноманітних інфор-

маційних матеріалів для преси та передача їх у ЗМІ;

– організація моніторингу преси;

– організація “спін-майстерної” діяльності.

Усі цізаходи активно використовуються у політичному піарі. Так, про-

ведення прес-конференцій та брифінгів є практично основною формою спіл-

кування політиків із журналістами, завдяки якій населення, виборці потім

здобувають детальну й аналітичну інформацію щодо цілей та особливостей

діяльності конкретного політика чи політичної партії. Водночас таке спілку-

вання політиків і журналістів є справою далеко не простою. Проблема поля-

гає в тому, що цілі політиків і працівників ЗМІ як у комерційному, так і в ін-

формаційному аспектах часто не збігаються.

Перші намагаються максимально розміщувати інформацію про себе та

розповсюджувати її безкоштовно. Другі (комерційно незалежні), з одного бо-

ку, намагаються здобути максимальні кошти при розміщенні таких повідом-

лень; з іншого – знайти якісь цікаві (може, сенсаційні) підходи до розміщен-

ня відповідної інформації. Оскільки прості розповіді про політиків найчасті-

ше ні для кого не цікаві. До речі, саме при розміщенні подібних повідомлень

виникає проблема різниці між політичним піаром та політичною рекламою.

Якщо друга безумовно оплачується, то PR повинен знайти такі підходи, ви-

найти такі події, які б зацікавили журналістів та спонукали їх розмістити таку

інформацію ніби скісно від себе, не працюючи рекламними методами (така

інформація сьогодні все частіше називається “джинсою”).

Що стосується підготовки працівників PR-служб різноманітних матері-

алів для преси, ЗМІ, то суть проблеми полягає в такому. Часто-густо журна-

лісти не дуже розуміються на відповідних політичних проблемах або не хо-

чуть самостійно готувати матеріали. Піарщики ж і політтехнологи зацікавле-

ні у цьому. Тому вони самостійно та завчасно готують різноманітні матеріали

(прес-релізи, бекграундери, медіа-кіти, статті тощо) і поширюють їх серед

працівників ЗМІ (як на прес-конференціях, так і методами спеціального по-

ширення).

Моніторинг ЗМІ здійснюється політичними партіями і політиками

(практично всі політики та народні депутати в Україні це роблять) з метою

своєчасного здобуття інформації про події, що відбуваються в політичному

середовищі та безпосередньо торкаються цих політичних сил. Найчастіше впроцесі моніторингу відстежуються події, що можуть негативно позначитися

на діяльності політика чи партії, для того, щоб завчасно чи тимчасово вжити

заходи щодо організації ефективної реакції, у тому числі проведення спін-

майстерних заходів.

У свою чергу, така спін-майстерна діяльність є роботою піар-фахівців з

“перекручування” подій (spin – крутіння, вертіння – з англійської), їх репре-

зентації у більш вигідному для політика чи політичної партії світлі або прос-

то – розкручування людини або події. Два основних типи спін-технологій:

“перед-спін” та “пост-спін”. Перший – це підготовка аудиторії до тієї чи ін-

шої події. Наприклад, аудиторія готується до виступу президента чи іншого

політика, державного діяча і таким чином відповідна подія “розкручується”,

на неї реагує значно більша кількість людей.

“Пост-спін” – це, з одного боку, “розкручування” події, що відбулася,

продовження її “життя”. Для цього так звані ерзац-спікери – політологи, со-

ціологи, аналітики, експерти – активно пропагують, наприклад, тези, що були

висунуті політиком. З іншого – виправлення ситуації після того, як подія

здобула у ЗМІ неправильне висвітлення чи оцінку. Окрім цих різновидів

спін-технологій використовуються такі: “торнадо-спін” – відволікання уваги

громадськості від якоїсь події, переведення її в іншу сферу; “криза-

контроль” – менеджмент подій, тобто контроль за подіями, які виходять з-під

контролю, зокрема, за їх висвітленням у ЗМІ.

Фандрейзинг – цілеспрямоване збирання коштів на діяльність політич-

ної сили чи на проведення виборчої кампанії – дуже активно застосовується в

Україні. Особливо після того, як в основних виборчих законах були відмінені

обмеження на виборчі фонди та підходи до їх формування. Найчастіше у су-

спільствах із розвинутою демократичною системою мова йде про такі підхо-

ди: особисті звернення кандидата до можливих спонсорів; проведення спеці-

альних заходів зі збирання коштів, у тому числі розважальних; організацію

спеціальних фінансових комітетів. На жаль, у країнах, де демократія тільки

починає розвиватися, зустрічаються такі спотворені форми фандрейзингу, як

збирання політиком коштів із наступним їх “відпрацюванням” для лобіюван-

ня інтересів тих чи інших бізнесменів або сплата за місця у прохідних части-

нах виборчих списків. Зрозуміло, що із фандрайзинговою діяльністю тісно

пов’язані такі метода політичного піару, як спонсорство та благодійність.

Спічрайтинг – також дуже важливий метод політичних паблік ри-

лейшнз, оскільки ефективна підготовка промов для політиків дійсно виступає

сьогодні як дуже важлива та непроста справа. Проблема полягає в тому, що,

окрім якихось загальних правил підготовки текстів для виступів політиків

(визначення формату виступу, рівня компетентності аудиторії, для якої приз-

начається виступ, визначення мети виступу, збирання і аналіз необхідної ін-

формації, підготовка тез виступу), спічрайтер має дуже ретельно враховувати

специфічні риси та вимоги політика, для якого готується виступ. Це перетво-

рює спічрайтерську діяльність у дуже складну та креативну форму роботи

PR-фахівця. Лобіювання – важливий метод політичного піару, який спрямований на

просування інтересів окремих організацій, політичних партій, бізнесменів,

що підтримують політичну організацію, в органах виконавчої та законодав-

чої державної влади. Для цього використовуються різноманітні прийоми, зо-

крема: створення комітетів політичних дій; “груп тиску”; виступи із допові-

дями в законодавчих органах; допомога законодавцям у підготовці проектів

законів; допомога в проведенні досліджень і здобутті необхідної інформації;

організація публічної підтримки політиків; організація акцій протесту, мітин-

гів, демонстрацій тощо.

Перфоманс – це, по-перше, технологія розподілу та перерозподілу по-

літичної інформації, що відбувається в присутності аудиторії та виступає у

вигляді символічної, ритуальної діяльностіз метою справити на людей, ауди-

торію необхідне враження. Так, В.Я. Матвієнко виділяє різновиди перфоман-

сів відносно реалізації різних політичних процесів: для легітимації політика,

політичної сили – партійні з’їзди, парламентські сесії; для прийняття рі-

шень – партійніз’їзди, партійні конференції; для “юбелізації” – демонстрації,

збори; для “негативації” – мітинги [6, с. 380–381].

По-друге, перфоманс виступає як технологія прискореного формування

іміджу політика. Найкращий приклад у цьому плані – формування іміджу

В. Жириновського (“Жирика”), яке відбулося за лічені хвилини на екранах

телебачення, коли цей політик в процесі дебатів з Б. Нємцовим вилив тому в

обличчя склянку із соком. Приклади таких перфомансів можна знайти і в

Україні, зокрема, в діяльності Ю. Тимошенко, І. Богословської, В. Януко-

вича. М. Бродського, А. Яценюка та інших політиків.

Крім спеціальних піарівських методів, які використовуються в полі-

тичних паблік рилейшнз, у цій галузі PR також використовуються спеціальні

технології, про які вже згадувалося вище, а також такі важливі засоби паблік

рилейшнз, як імідж (іміджмейкерінг – метод та технологія побудови іміджів)

та бренди, зокрема, брендінг політичних партій.

Висновки. Проведений аналіз сутності, функцій, технологій та методів

використання політичних паблік рилейшнз в політичній діяльності свідчить,

про їх особливу значущість саме у цій сфері життєдіяльності суспільства.

Можна вважати, що на існуючому етапі розвитку демократії їх роль не тільки

значуща, але й вирішальна. Як дуже влучно сказав про це відомий російський

фахівець з політичного піару Д.В. Ольшанський, сьогодні інформаційна ква-

зіреальність уже не просто підміняє, а заміняє матеріальний предметний світ.

У певному розумінні (мова йде, у першу чергу, про політику) буття переста-

ло визначати свідомість, навпаки, все частіше свідомість визначає буття. От-

же, впливи на свідомість, їх використання стають нормами політичного жит-

тя. Відповідно, використання піарівських методів та технологій власне часто

й визначає сутність політичної діяльності.

Література

1. КочубейЛ.О. Виборчі технології: навч. посіб. / Л.О. Кочубей. – К. : Украінсь-

кий центр політичного менеджменту, 2008. – 332 с. 2. Кошелюк М.Е. Технологии политических выборов / М.Е. Кошелюк. – СПб. :

Питер, 2004. – 239 с.

3. Латфуллин Г.Р. Политическая организация : учеб. пособ. / Г.Р. Латфуллин,

Н.В. Новичков. – СПб. : Питер, 2007. – 656 с.

4. Лисовский С.Ф. Политическая реклама / С.Ф. Лисовский. – М. : Маркетинг,

2000. – 256 с.

5. Малкин Е. Основы избирательных технологий и партийного строительства /

Е. Малкин, Е. Сучков. – М. : Русская панорама, 2003. – 480 с.

6. Матвиенко В.Я. Социальные технологии / В.Я. Матвиенко. – К. : Українські

пропілеї, 2000. – 484 с.

7. ОльшанскийД.В. Политический PR / Д.В. Ольшанский. – СПб. : Питер, 2003. –

544 с.

8. Политология: лексикон / [под ред. А.И. Соловьева]. – М. : РОССПЭН, 2007. –

800 с.

9. Полторак В.А. Политический маркетинг : учеб. пособ. / В.А. Полторак. – Днеп-

ропетровск : ДАУБП, 2001. – 96 с.

10. Полуэктов В.В. Полевые и манипулятивные технологии / В.В. Полуэктов. – М. :

Русская панорама, 2003. – 464 с.

11.Соловьев А.И. Политология: Политическая теория, политические технологии :

учеб. / А.И. Соловьев. – М. : Аспект пресс, 2000. – 559 с.

12.Соціологія політики : енциклопедичний словник / авт.-упор. В.А. Полторак,

О.В. Петров, А.В. Толстоухов. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2009. – 442 с.

Полторак В.А. Політичні паблік рилейшнз: історія виникнення,

основніфункціх та методи

У статті проаналіовано роль політичних паблік рилейшнз у політиці.

Вони розглянуті як ключова основа, сутність політичної діяльності. Репре-

зентуються основні методи та технології політичних PR.

Ключові слова: політика, політичний PR, методи політичних PR.

Полторак В.А. Политические паблик рилейшнз: история возник-

новения, основныефункции иметоды

В статье анализируется роль политических паблик рилейшнз в поли-

тике. Они рассмотрены как ключевая основа, сущность современной поли-

тической деятельности. Представлены основные методы и технологии по-

литических PR.

Ключевые слова: политика, политический PR, методы политических

PR.

Poltorak V. Political PR: History of Genesis, Main Functions and Methods

In the article analyzed is the role of political PR in politics. It’s viewed as

the basis and the essence of the present-day political activity. Singled out are main

methods and technologies of political PR.

Key word: politics, political PR, methods of political PR.