1.Історія розвитку макроекономічної науки

Макроек як наука достатньо молода і зароджується в 30-і рр. ХХ ст. Хоча аналіз макроек проблем характерні ще для меркантилізму і класичної політекономії. У 1576 р. Жан Боден обґрунтував залежність рівня цін від співвідношення грошової і товарної маси. У. Петі провів аналіз нац доходу Англії з метою вдосконалення оподаткування і виявив його вплив на економ і розподіл доходів. Ф. Кене у 1758 р. створює “Економ таблицю”, яка являє собою першу макроек модель суспіл відтвор. К. Маркс створив моделі простого і розширеного відтвор. Однак лише у 30-і рр. ХХ ст. Дж. Кейнс обґрунтував необхідність виділення макроек аналізу в самостійну галузь економ науки, яка була б заснована на принципово інших методологічних засадах ніж мікроек теорія й використовувала власний теоретичний апарат. Подальший розвиток макроек пов’язаний з „неокласичним синтезом”, який доповнив макроек теорію методологією рівноважного аналізу; неокейнсіанством, яке розробило концепції економ зростання та економ циклу й, відповідно, моделі держ регулювання економ.

Аж до кінця 70-х рр. ХХ ст. в макроек панує кейнсіанська теорія. Кінець 70-х та 80-ті рр. відбувається розробка нової макроек теорії заснованої на неокласичній традиції (монетаризм, економіка пропозиції, школа рац очікувань). У 80-90-ті рр. відбувається оновлення кейнсіанської макроек у рамках „нового кейнсіанства”. Сучасна макроек представлена різними течіями і економ школами, які взаємодоповнюють одні одну й використовуються урядами країн і центральними банками для розробки макроек політ.

2.Предмет і функції макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень

Макроек – наука про функціонування економ в цілому, вона досліджує сутність, результати та наслідки спільної економ діяльності всіх учасників народного господарства

Предмет – механізм функціонування економ системи

Ф-ції макроек:

• Теоретико-пізнавальна

• Практична

• Методологічна

• Світоглядно-виховна

Макроек базується на: 1)мат потреби людей необмежені; 2)економ рес обмежені або рідкісні

Макроек використ загал-наук та специфічні методи дослідження.

Загал-наук: аналіз, синтез, індукція, дедукція, істор та лог єдність, наук абстракція

Специфічні: агрегування, моделювання, принцип рівноваги

Моделі можуть задаватися в таких формах: аналітична (ф-ла), графічна (криві), таблична

3.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Суб’єкти макроаналізу

Під економ системою прийнято розуміти сукупність механізмів та інститутів, які забезпечують розвиток і функціонування нац вир-ва. Економ система - особливим чином упорядкована система зв’язків між виробниками і споживачами мат благ і послуг. Економ система - спосіб організації нац економ.

За способом організації господарської діяльності виділяють такі типи економ систем:

• традиційна економ. У ній практика використання рес-ів визначається традиціями і звичаями

• планова економ. Координація економ діяльності здійснюється за допомогою централізованого планування, керування і контролю

• ринкова економ. Заснована на товарно-грошових відносинах, приватній власності і конкуренції

• змішана економ. Поєднує ринкову організацію з держ регул економ

• перехідна економ. Економ, що знаходиться в процесі переходу від однієї економ сист до іншої.

Для сучасних країн характерна змішана економ. У змішаній економ системі на макрорівні виділяють 4 економ суб’єкти, які по різному включаються у економ процеси, виконують різні ф-ції і взаємодіють один з одним.

Об’єктом виступає економ система та її агреговані параметри (рівень цін, ВВП, ВНП, сукупний попит\пропозиція, рівень безробіття\банкрутства)

Агреговані параметри – відображають сукупність специфічних економ одиниць так, ніби вони складають одне ціле

Суб’єкти макроек:

• Сектор домашніх господарств: містить усі приватні господарства країни, діяльність яких направлена на задоволення власних потреб. Види активності: пропонують фактори вир-ва, споживають частину отриманого доходу, заощаджують. Мета: досягти макс споживання за мин витрат

• Підприємницький сектор: сукупність усіх фірм, зареєстрованих в межах країни. Види активності: попит на фактори вир-ва; пропонують результати своєї діяльності; інвестують. Мета: максимізація прибутку

• Держ сектор: усі держ інститути та установи. Держава виробляє та закуповує блага; збирає податки; виплачує трансферти; формує пропозицію грошей. Мета: створити умови для оптимального функціонування нац. економ

• Сектор закордон: усі економ суб’єкти, які знаходяться за межами країни, а також іноземні держ інститути