2.1. Запитання для закріплення матеріалу:

1. Що таке первинна дія блискавки?

2. Які існують вторинні дії блискавки?

3. Що таке електростатична індукція?

4. Від чого залежить пожежонебезпечність наземних споруд?

5. Коли може з'явитися вторинний розряд після розряду блискавки?

3. Блискавкозахисні заходи

Виходячи з інтенсивності грозової діяльності, визнача­ється середньорічна кількість уражень блискавки в 1 км² земної поверхні (n).

У свою чергу, від значення пта розмірів наземного об'єкта залежить значення очікуваної кількості уражень на рік даного об'єкта(М):

-для зосереджених споруд (вежі, башти, димові труби тощо):

;

- для звичайних будівель і споруд прямокутної форми:

;

де h -найбільша висота об'єкта [м];

S,L -ширина і довжина об'єкта [м].

Залежно від значення Nта пожежонебезпечності об'єк­та визначається необхідний комплекс блискавкозахисних заходів. Ці заходи поділяються на три категорії (І, II, III).

До І категорії належать заходи для будівель та споруд, в яких присутні зони класів В-І, В-ІІ.

До II категорії належать заходи для будівель та споруд, в яких присутні зони класів В-Іа, В-Іб, В-ІІа, В-Іг.

До III категорії належать заходи для будівель та споруд з зонами класів П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ, а також будь-яких будівель та споруд III, IV, V ступеня вогнестійкості.

До цієї ж категорії заходів належать сільськогосподарські споруди, житлові та громадські будівлі, архітектурні та історичні пам'ятки, водонапірні башти, димові труби та ін.

Об'єкти в будівлях І та II категорії блискавкозахисних захо­дів захищаються від усіх видів уражуючих дій блискавки, об'єк­ти III категорії потребують лише захисту від прямого удару.

Зовнішні установки II категорії захисту також захища­ються від усіх видів уражаючих дій блискавки, а III катего­рії - тільки від прямих ударів.

Для будівель та споруд з окремими приміщеннями, які ви­магають блискавкозахисту за різними категоріями (І, II, III), захист усього об'єкта виконують за І категорією. Якщо ж площа приміщень І категорії захисту менша від 30 відсотків усіх приміщень будівлі, захист усього об'єкта дозволяється виконувати за II категорією. При цьому на вході в приміщен­ня І категорії захисту повинен бути передбачений захист від заносу високих потенціалів за наземними і підземними комуніка­ціями. Такий (тобто відсотковий) підхід існує при наяв­ності в будівлі приміщень II та III категорій захисту.

Для захисту об'єктів при будь-якій категорії слід макси­мально використовувати як природні блискавковідводи існу­ючі високі споруди (димові труби, водонапірні башти, вежі тощо ), а також блискавковідводи суміжних об'єктів. Як заземлювачі блискавкозахисту допускається використовувати будь-які заземлювачі електроустановок, за винятком повторних заземлювачів нульового проводу ПЛЕП з напругою до 1 кВ.

Залізобетонні фундаменти будівель, споруд, зовнішніх установок слід використовувати як заземлювачі блискавко­захисту за умови забезпечення безперервного електрично­го зв'язку через їх арматуру та місця під'єднання її до за­кладних деталей за допомогою зварювання.

Штучні заземлювачі слід розташовувати під асфальтом та у відповідних місцях (якщо на газонах, та на відстані не менше 5 м від ґрунтових доріг, пішохідних доріжок та ін.).

Перевірка стану блискавкозахисних пристроїв вико­нується для будівель і споруд І та II категорій захисту один раз на рік перед початком грозового сезону, для III категорії не менше одного разу на 3 роки.

Перевіряється цілісність та захищеність від корозії всіх елементів блискавковідводів та контактів між ними, а також значення опору заземлювачів струмові промислової частоти. Це значення не повинно перевищувати результати замірів на стадії спорудження заземлювача більш ніж в 5 разів. У проти­лежному випадку слід проводити ревізію заземлювача.

У блискавкозахисних заходах всіх категорій захист від прямого удару виконується блискавковідводами; захист від ЕМІ - виконанням струмопровідних перемичок між трубопро­водами та іншими довгопротяжними металевими конструкція­ми в місцях їх зближення; захист від ЗВП - під'єднанням усіх струмопровідних комунікацій перед їх входом в будівлі до заземлювачів (природних або штучних); захист від ЕСІ - заземленням усіх металевих (струмопровідних) конструкцій будівель і споруд як всередині, так с іззовні.

Деякі об’єкти мають особливості захисту від блискавки, наприклад:

а) ПЛЕП з напругою до 1 кВ:

• в населених пунктах з одно-двоповерховою забудо­вою ПЛЕП, які не екрановані високими блискавкозахисними спорудами, повинні бути заземлювачі для за­хисту від грозових перенапруг. Опір цих заземлювачів повинен бути не більше 30 Ом, а відстань між ними не більше 200 м або 100 м при кількості грозових днів на рік відповідно до 40 та більше 40. Крім того, такі заземлювачі повинні бути виконані:

1) на опорах з відгалуженнями до вводів в примі­щення, в яких може бути велика кількість людей (школи, садки, лікарні тощо);

2) на кінцевих опорах ліній з відгалуженнями до вводів.

До цих заземлювачів повинні бути під'єднані на дерев'я­них опорах штирі та гаки ізоляторів, а на залізобетонних опорах ще й арматура. Крім цього, слід встановлювати вен­тильні розрядники.

б) сільськогосподарських споруд:

• заземлювачі блискавковідводів тваринницьких примі­щень слід розташовувати на відстані від воріт не менше 5 м, а якщо біля приміщення є вигульний майданчик для тва­рин, то і струмовідводи, і заземлювачі варто розташову­вати вздовж стіни будівлі, протилежної від зони вигулу;

• для захисту окремих невеликих будівель слід вико­ристовувати захисну дію суміжних високих споруд, які вже мають блискавкозахист;

• для груп будівель, розташованих близько одна до одної, доцільно виконувати загальний блискавкозахист багатократним блискавковідводом;

• блискавкозахист скирт сіна, соломи виконують окре­мими блискавковідводами для кожної скирти;

• для захисту від заносу високих потенціалів при вході комунікацій в будівлі встановлюють вентильні розряд­ники або закриті іскрові проміжки з міжелектродною відстанню 2-3 мм.