3.1. Запитання для закріплення матеріалу:

1. Як визначається кількість уражень на рік для зосереджених споруд?

2. Як визначається кількість уражень на рік для звичайних будівель?

3. Дайте коротку характеристику для кожної з трьох категорій блискавкозахисних заходів?

4. Назвіть особливості захисту від блискавки деяких об’єктів?

4. Конструкції блискавковідводів

При пристрої блискавкозахисту дотримують наступні умови: відповідність типу блискавкозахиста характеру виробничого процесу в чи будинку спорудженні, а також на всьому об'єкті, можливість типізації конструктивних елементів блискавкозахиста, надійність дії всіх елементів блискавкозахиста і їхній "рівноміцність", великий термін служби (10 років і більш), можливість застосування небагатокоштовних матеріалів і використання конструктивних елементів будинку і спорудження, наочність монтажу, попереджувальні і знаки, що забороняють, чи огородження, доступ до всіх елементів при контролі, чи відновленні ремонті.

При виконанні блискавкозахиста будинків і споруджень усіх категорій для підвищення безпеки людей і тварин заземлювачи, крім заглиблених, розміщають у рідко відвідуваних місцях (на газонах і в чагарниках) у видаленні на 5 метрів і більш від основних ґрунтових проїзних і пішохідних доріг, розташовують їх під асфальтовими чи покриттями встановлюють попереджуючі плакати. Струмовідводи розміщають у недоступних місцях.

Для зниження небезпеки крокових напруг застосовують заглиблені і розосереджені заземлювачи у виді променів і кілець.

При пристрої блискавкозахисту будинків і споруджень будь-якої категорії враховують можливість екранування їх зонами захисту блискавковідводів інших близько розташованих будинків і споруджень. При цьому максимально використовують природні блискавковідводи (витяжні труби, водонапірні башти, димарі , лінії електропередачі й інші спорудження, що піднімаються,).Пристрої, які захищають будь-які об'єкти від уражень блискавкою, називаються блискавковідводами.

Блискавковідвід (блискавкозвід) - це пристрій, який сприймає прямий удар блискавки та відводить її струм в землю.

Основні конструктивні елементи блискавковідводу такі:

опора - це несуча конструкція з деревини, залізобетону або металу, на якій укріплюється блискавко-приймач і струмовідвід;

блискавкоприймач - це верхня частина блискавковідводу, який безпосередньо сприймає удар блискавки;

струмовідвід - це металевий провідник, призначений для відводу струму блискавки від приймача до заземлювача;

заземлювач - це підземна частина блискавковідводу, яка складається із заглиблених в землю провідників, які слугують для передачі струму блискавки в землю (ґрунт).

Рис. 4.1. Конструкція блискавковідводу. 1 – струмоприймач; 2 – опора;

3 – струмовідвід; 4 - заземлювач.

До конструктивних елементів висувається ряд вимог, а саме:

дерев'яні опори, особливо в підземній частині, повинні оброблятись антисептиком; діаметр деревини у верхній частині опори повинен бути не менше 100 мм; опори висотою більше 8 м виконуються на пасинках, бажано, залізобетонних; якщо дерев'яні опори встановлюються не на землі, а на даху будівель, то діаметр деревини допускається зменшити до 60-80 мм;

металеві опори монтуються на залізобетонних підніжках опори від корозії захищаються регулярним фарбуванням;

блискавкоприймачі повинні мати переріз не менше 100 мм², а довжину не меншу за 200 мм; блискавкоприймачами можуть бути металеві димові труби, рефлектори (якщо вони не викидають горючі гази чи пари) та ін.; їх можна виконувати й у вигляді ґратки, звареної з круглої сталі (6-8 мм), або у вигляді стальних смуг перерізом не менше 48 мм², які накладаються на покрівлю під негорючу гідроізоляцію; для тросового блискавковідводу блискавкоприймач виконується у вигляді багатодротяного оцинкованого троса діаметром до 7 мм;

Рис.4.2.Види блискавковідводів – з дерев’яною опорою;– з залізобетонною опорою;– з металевою опорою

струмовідводи повинні мати переріз не менше 48 мм² (діаметром не менше 6 мм); струмовідводами можуть бути металеві елементи споруд, арматура залізобетонних конст­рукцій, пожежні драбини, колони, стінки резервуарів та ін.;

з'єднання блискавковідводів повинні бути зварними; допус­кається з'єднання гвинтові або клепані для об'єктів III категорії блискавкозахисту і тільки в повітрі, а не в землі; при прокладанні струмопроводів слід уникати утворення з дроту гострих кутів чи петель; струмопроводи слід прокладати на такій відстані від входів в будівлі, щоб до них не змогли доторкнутись люди;

заземлювачі можуть бути горизонтальними та верти­кальними; перші виготовляють з дротяної або стрічкової сталі, яку закладають в траншеї вздовж периметра фунда­менту; вертикальні - зі стрижнів, які забиваються в землю;

з'єднання елементів заземлювачів між собою мають бути тільки зварними.

Рис. 4.3. Гвинтові з’єднання елементів блискавковідводу

Види блискавковідводів:

стрижневий - з вертикальним розташуванням блискавкоприймача на окремій опорі;

тросовий - з горизонтальним розташуванням блискавкоприймача, який закріплений щонайменше на двох опорах;

ґратчастий - з блискавкоприймачем у вигляді ґратки, виконаної з горизонтальних провідників, яка накладена на покрівлю будівлі.

Стрижневі та тросові блискавковідводи бувають окре­мі, подвійні або багатократні.

Кожний блискавковідвід має свою певну зону захисту в навколишньому просторі навколо нього.

Зона захисту (ЗЗ) блискавковідводу - це частина простору навколо блискавковідводу, всередині якого об'єкт вважається захищеним від прямого удару блискавки.

ЗЗ може бути двох типів:

тип А - частина простору навколо блискавковідводу, в якому надійність захисту складає 99,5 відсотка;

тип Б - частина простору навколо блискавковідводу, в якому надійність захисту складає 95 відсотків та вище. Форма ЗЗ залежить від виду блискавковідводу. Найбільш простою фігурою є ЗЗ окремого стрижневого блискавковідводу.