2. Концепція ризику

У словнику С.І. Ожегова слово «ризик» пояснюється як «можлива небезпека» або ж як «дія наугад, при якій сподіваються на щасливий результат». При такому трактуванні «ризик» розцінюється як небезпечна умова, при якій виконується діяльність, або ж як дія, що здійснюється в умовах невизначеності.

Ризик може бути і метою діяльності, засобом самоствердження і створення про себе бажаної думки. Наприклад, коли людина ризикує тільки для того, щоб переконатися і показати іншим, що вона не боїться небезпеки (фізичної) або для досягнення мети.

Ризик в ролі мотиву виступає у разі прагнення особи до гострих відчуттів. Деколи про ризик говорять як про потребу, властиву людям, схильним до ризику. Втім, ризикувати і переживати при цьому радість в якійсь мірі властиво всім людям.

Таким чином, ризик в трудовій діяльності може виконувати різні психологічні функції, по-різному відбиватися на її результатах.

Під ризиком розуміється дія (вчинок), що виконується в умовах вибору, коли існує небезпека у разі невдачі опинитися в гіршому становищі, ніж до вибору [2].

У психологічній літературі [3, 4] склалися два підходи до вивчення ризику. При першому підході ризик оцінюється як спрямованість на особливо привабливу мету, досягнення якої пов'язане з фізичною небезпекою. При другому – ризик означає здійснення альтернативного вибору в ситуації невизначеності, де успіх залежить від випадку, а неуспіх проявляється в недосягненні бажаного результату (не обов'язково у фізичному покаранні).

Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками n до максимально можливої їхньої кількості N за певний період часу [5]:

. (1)

Виходячи з цього, індивідуальний ризик – ризик (частота виникнення) вражаючих дій певного виду, певних небезпек, що виникають при реалізації, в певній точці простору (де може знаходитися індивідуум). Індивідуальний ризик характеризує розподіл ризику в часі і просторі (рис.1).

2.1. Концепція індивідуального ризику

Людина, що працює на підприємстві або проживає в місцевості, яка при аварії може опинитися в зоні руйнування або дії небезпек, піддається ризику. Концепція «індивідуального ризику» стосується людей, що проживають (працюють) в такій місцевості і піддаються дії небезпеки. Ці люди називаються такими, що «ризикують». У Україні 80 % людей можна віднести до цієї категорії. Рівень ризику для певної людини залежить від цілого ряду чинників, залежних від їхнього місця знаходження і часу. Переважна більшість людей змінюють своє місцезнаходження протягом дня і щодня тільки певний час проводять удома.

Фахівці в галузі безпеки пропонують найбільш загальне визначення: ризик – це кількісна оцінка небезпеки.

Кількісна оцінка – це відношення числа тих або інших несприятливих результатів до їхнього можливого числа за певний період.

Але формально ризик – це, звичайно, частота прояву або реалізації небезпек. При аналізі «індивідуального ризику» необхідно враховувати природу нещасного випадку, частку часу знаходження в «зоні ризику» і місцепроживання того, хто «ризикує».

Індивідуальний ризик фатального результату за рік, обумовлений різними причинами, становить: від автомобілів – 2,5·10^-4, від падіння – 9·10^-5, від пожеж – 4·10^-5, від електричного струму – 6·10^-6, від блискавки – 5·10^-7, від утоплення – 3 10^-5, залізничний транспорт – 3 10^-5, алкоголь – 5·10^-4.

Прийнято позначати в розрахунках ризик буквою R (від англійського слова risk – ризик).

Розглянемо приклад ризику (R) дії на людину небезпечного чинника.

Рис. 1. Схема добового переміщення жителя міста в робочий день