Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УО Навч пос Посл вариант.doc
Скачиваний:
54
Добавлен:
13.04.2015
Размер:
19 Mб
Скачать

Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю

3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства

Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі

План

  1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства.

  2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі.

  3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі.

  4. Концепції класичного університету на сучасному етапі.

Література [18, 19, 26, 49,64, 72,80,84,100,107,124,125,128]

1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства

Сучасна глобалізація свідчить про те, що у світі відбулися значні зміни в світових конфігураціях і, перш за все, екологічних і економічних, а також і в різних структурах. За таких умов вища освіта переміщається з периферії на одну із центральних за значенням позицій в суспільстві. Усі університети певним чином включені в процес глобалізації як її суб'єкти і провідники. Якісно нові відносини економічного обміну як між окремими країнами, так і між соціальними секторами цих країн обумовили і нову стратегію в розвитку університетської освіти, її модернізації та реформуванні.

Усі країни світу розуміють, що в умовах глобалізації зростає вагомість освіти в усіх сферах життя. Започаткована в Україні реформа університетської (вищої) освіти передбачає перш за все підвищення її якості. І це, на думку вчених, найголовніше. Ідея тісного взаємозв'язку представників влади, бізнесу, наукових і освітянських структур закладена в Проект інтеграції України до Європейського простору.

Місія університету в цьому значенні повинна полягати в тому, щоб університет, як храм освіти і науки, став центром забезпечення високоякісної освіти та ланцюжком між забезпеченням індивідуального розвитку людського потенціалу і економічними імперативами. Нова місія університетської освіти на сучасному етапі полягає в створенні умов для забезпечення громадянам України однакових прав у здобутті освіти і доступу до знань [18, 19, 26, 50,70].

Усвідомлення нової ролі університетів полягає у відтворенні і примноженні людського капіталу України, ефективне використання якого дозволить їй посісти чільне місце в Європі і світі. В умовах динамічного росту глобалізації світової економіки, послаблення національних інтересів багатьох країн, прискореного розвитку інформаційних технологій сформувались і нові парадигми розвитку університетської освіти.

Сучасна університетська освіта пройшла тривалий шлях розвитку. Історія університетів нараховує кілька століть, протягом яких вони переконливо продемонстрували як стабільність свого існування, так і здатність до змін, а також до сприяння перетворенням і прогресу в суспільстві.

Місія університету полягає в реалізації принципів здобуття елітної високоякісної освіти для підготовки висококваліфікованих фахівців, які працюють у всіх сферах діяльності держави. На думку багатьох учених [49,64, 72,80,84,100,107,124,125,128], такі особливості університету започатковуються ще з його формування в європейській культурі XI-XII століть. Першими праобразами університетів були знамениті центри античності — Піфагорійський союз, Академія Платона, Ліцей Арістотеля і заснований Птоломеєм Олександрійський мусейон з найбагатшою бібліотекою [114, с. 89]. Ці античні навчальні заклади залишили великий слід у світовій культурі, але, випередивши свій час, залишилися одиницями. Потреба суспільства в навчальних закладах подібного типу з'явилася значно пізніше. Одним з перших університетів у повному розумінні слова став Болонський, що був відкритий у 1088 році.

Необхідність університету - і як ідеї, і як форми її конкретної реалізації - пов'язана з новим етапом розвитку суспільства. Так, марксистський підхід у соціології утворення пов'язує виникнення університетів з економічними, політичними чинниками — розвитком грошової економіки, торгівлі, зростанням міст, удосконаленням сільськогосподарського виробництва, підвищенням рівня добробуту людей. Проте багато дослідників заперечують, вважаючи, що ці факти не були підставою для заснування університетів у кожному конкретному випадку [74, с. 14-15].

Ми поділяємо погляди тих учених-економістів, які вважають, що суспільство досить активно вплинуло на процес формування університетів. Так, професор В. Роуг зазначає, що університети виникли там, де в суспільстві з боку різних його прошарків виявлявся жвавий інтерес до університету [80, с. 15]. Група дослідників історії університетської освіти на чолі з ректором Московського державного університету імені М.В. Ломоносова Садовничим В.А. підкреслюють, що хоча середньовічне співтовариство і складалося в основному з людей неосвічених, навіть неписьменних, воно змогло тонко відчути необхідність створення таких місць, де б акумулювалися знання та зароджувалися ідеї [114, с. 93].

І.А. Задонська відзначає, що одним із значень латинського слова “universitas” є корпорація. Треба відзначити, що в середньовіччі будь-яке об'єднання людей за професійною ознакою (купецька гільдія, промисловий цех) - мало таку назву. Тому за університетами їхня сучасна назва закріпилася значно пізніше - до початку XV століття. Університет (від лат. слова universities - сукупність) - це вищий навчальний заклад, у якому відбувається не тільки навчання універсального знання, але і проводяться наукові дослідження, розвиваються культура, виробництво нових знань. Таким чином, перші університети являли собою корпорації людей інтелектуальної праці. Це були співтовариства викладачів і студентів, що відрізнялися тим, що в одних, як у Болоньї, заправляли справами студенти, а в інші, як у Парижі, - викладачі [69].

Біля витоків сучасної університетської освіти знаходяться дві протилежні тенденції: одна - спрямованість на набуття і тиражування знань; інша - прагнення одержати практичну висококласну професійну підготовку. Ці дві тенденції започаткували дві основні теорії університетської освіти: теорії ліберальної і теорії утилітарної освіти. Прибічники ліберальної освіти вважали, що вона повинна бути спрямована на потреби окремої особистості, а не суспільства в цілому. Їхні супротивники - утилітаристи, насамперед, підкреслювали корисність освіти для суспільства: система освіти повинна бути доступна усім, розв’язувати нагальні соціальні проблеми. Проте утилітаристи мали зовсім протилежну думку: вони заперечували розвиток через освіту внутрішнього світу окремої особистості [80, с. 9-13]. Професор В. Роуг передав зміст ліберального й утилітарного напрямку в розвитку університету в такий спосіб: перша тенденція пов'язана з фундаментальним первинним імпульсом, націленим на пошук істини. Друга, з прагненням одержати прагматичну професійну підготовку [114, с. 9-13].

Незважаючи на те, що перші університети сприймалися сучасниками як світські монастирі, відірвані від реального життя, Alma Mater за всіх часів брала досить активну участь у житті суспільства. Поступово освіта набувала своєї популярності у суспільстві. Вже випускники перших факультетів (мистецтв, юридичного, богословського, медичного) допомагали розв’язувати головні державні завдання: брали участь в управлінні державою, забезпечували розвиток духовного життя суспільства.

Незважаючи на засилля релігійної догматики, університети сприяли розвитку наук. Регулярні дискусії, що проводилися в університетах, розвивали мислення, дисциплінували його. Поступово формувалися певні традиції, що розвивалися в епоху Відродження і Новий час, коли саме з розвитком університетів, таких як Оксфорд, Кембридж, пов’язувався швидкий розвиток наук.

X. Ортега-і-Гассет у своїй праці «Місія університету» підкреслював, що з XII по XV століття університети перебували в авангарді інтелектуального розвитку Європи. За цей період було відкрито 46 університетів, що мали серйозний ідейний і політичний вплив. Поступово, під впливом розвитку суспільства, формування національних держав, починають формуватися національні традиції в університетській освіті. Формуються науково-педагогічні школи, наукові традиції, розширюється доступ до вищої освіти для представників середнього класу.