- •Міністерство освіти і науки україни
- •Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу
- •1,0 Кредит – 54 години
- •Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю
- •Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю
- •Розділ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»
- •2.1. Зміст тем дисципліни
- •Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
- •3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
- •Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
- •1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
- •2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі
- •3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі
- •4. Концепції класичного університету на сучасному етапі
- •1. Один з перших прообразів вищого навчального закладу заснований:
- •7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:
- •Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації
- •1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення
- •2. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
- •3. Національний характер освіти і національне виховання
- •4. Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти
- •1. Зміст стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні затверджені у:
- •9. Громадянам, які навчаються в університетах України, не гарантується:
- •10. Що очікує суспільство від реалізації «Національної доктрини розвитку освіти» в найближчому майбутньому?
- •Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес
- •1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •2. Принципи реформування системи вищої освіти
- •3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
- •1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:
- •2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?
- •3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:
- •4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •6. Які державні установи в Україні не несуть відповідальності за фінансове забезпечення університетів:
- •2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі
- •12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
- •Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
- •2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
- •3. Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
- •4. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
- •1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
- •2. Форми навчання
- •3. Організаційні форми навчального процесу
- •1. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •2. Органи управління вищою освітою в Україні
- •3. Принципи управління вищими навчальними закладами
- •1. До державних органів управління вищою освітою в Україні не належить:
- •Цікаво знати, що……………..
- •Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Мета і завдання діяльності внз України
- •Рейтинг внз країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)
- •Головні критерії оцінки якості навчального процесу у внз.
- •1. Вищий навчальний заклад – це:
- •2. Яку кількість рівнів акредитації відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено для внз освіти в Україні:
- •3. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (окр) в системі університетської освіти України не відноситься:
- •4. Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації – це:
- •5. Які дві тенденції домінують у структурі світової вищої освіти:
- •2. Головні принципи, призначення і мета стандартів: рекомендації щодо їх використання в умовах Болонської системи
- •3. Система стандартів вищої освіти України, її складові
- •1. Стандарти вищої освіти – це:
- •3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
- •Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку
- •Вимоги до умінь фахівців за деякими спеціальностями [72]
- •4. Головні напрями в структурі знань і умінь фахівця з фінансів і кредиту
- •6. Концепція створення ефективного механізму модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах її інтеграції до Європейського простору
- •1. Який з перерахованих принципів не належить до навчального плану з вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:
- •7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та розширення міжнародної співпраці не налаштовано на:
- •3. Модель навчально-методичного комплексу дисципліни
- •Методичні вказівки, контрольні завдання для студентів заочної форми навчання
- •4. Організація контролю знань студентів
- •1. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •1. Сфери професійної діяльності майбутніх фахівців з фінансів і кредиту
- •2. Перелік посад, які мають право займати фахівці зі спеціальності „Фінанси і кредит”
- •Керівники:
- •Професіонали:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напрямку підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” установлює:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03050801 „Фінанси і кредит” (за спеціалізованими програмами) установлює:
- •3 205. Завдання, функції, права та обов’язки:
- •3.1. Міністерства фінансів України.
- •3.3. Рахункової палати України.
- •3.4. Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •3.5. Державної податкової адміністрації України.
- •3.6. Національного банку України.
- •3.7. Пенсійного фонду України.
- •3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами
- •Головні завдання бібліотек
- •Цікаво знати, що…………….. Найбільшими бібліотеками світу є:
- •7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
- •Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ
- •Найбільші бібліотеки світу
- •2. Види бібліотек
- •3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек
- •1. Первинна роль бібліотек:
- •«Молодість і спорт - завжди поруч»
- •В актовій залі ДонНу проходить урочисте засідання, присвячене випуску магістрів
- •3. Концепція виховної роботи в університеті
- •4. До обов’язків профспілки у внз не входить:
- •2. Головні функції, завдання та напрями діяльності студентського самоврядування.
- •3. Права та обов'язки органів студентського самоврядування
- •4. Організаційна структура студентського самоврядування
- •Студентська рада гуртожитків
- •Рада старост
- •Рада відмінників
- •2. Згідно із Законом України «Про вищу освіту» (ст. 37) вищим колегіальним органом студентського самоврядування внз ііі або IV рівня акредитації є:
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт
- •Завдання № 1 з підсумкового модульного контролю знань студентів
- •18. Зміст стратегії та головні напрямки подальшого розвитку освіти України затверджені у:
- •19. Міністерство освіти і науки України разом з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •20. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •21. Із скількох ступенів і яких має складатися система вищої освіти країн Європи згідно з Болонською Декларацією?
- •36. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •45.Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •46. Метою науково – методичного забезпечення вищої фінансово – економічної освіти в Україні є:
- •Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-модульної системи
- •Критерії оцінювання завдань у системі модульного контролю з дисципліни «Університетська освіта»
- •Оцінювання виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів з дисципліни «Університетська освіта»
- •Загальне оцінювання знань студентів з курсу «Університетська освіта»
- •35Мм слайди
- •Термінологічний словник
- •Література з курсу «Університетська освіта»
- •Задонская и. А. Социокультурные процессы развития современного университетского образования : Дис. ... Канд. Социол. Наук : 22.00.06 : Тамбов, 2004 164 c. Ргб од, 61:04-22/562
- •Фахові періодичні видання
- •Додатки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки
- •Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”
- •Додаток 4
- •Перелік і назва візуальних засобів супроводження змісту дисципліни “Університетська освіта”
Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
3.1. Перша частина модуля: університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
План
Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства.
Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі.
Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі.
Концепції класичного університету на сучасному етапі.
Література [18, 19, 26, 49,64, 72,80,84,100,107,124,125,128]
1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
Сучасна глобалізація свідчить про те, що у світі відбулися значні зміни в світових конфігураціях і, перш за все, екологічних і економічних, а також і в різних структурах. За таких умов вища освіта переміщається з периферії на одну із центральних за значенням позицій в суспільстві. Усі університети певним чином включені в процес глобалізації як її суб'єкти і провідники. Якісно нові відносини економічного обміну як між окремими країнами, так і між соціальними секторами цих країн обумовили і нову стратегію в розвитку університетської освіти, її модернізації та реформуванні.
Усі країни світу розуміють, що в умовах глобалізації зростає вагомість освіти в усіх сферах життя. Започаткована в Україні реформа університетської (вищої) освіти передбачає перш за все підвищення її якості. І це, на думку вчених, найголовніше. Ідея тісного взаємозв'язку представників влади, бізнесу, наукових і освітянських структур закладена в Проект інтеграції України до Європейського простору.
Місія університету в цьому значенні повинна полягати в тому, щоб університет, як храм освіти і науки, став центром забезпечення високоякісної освіти та ланцюжком між забезпеченням індивідуального розвитку людського потенціалу і економічними імперативами. Нова місія університетської освіти на сучасному етапі полягає в створенні умов для забезпечення громадянам України однакових прав у здобутті освіти і доступу до знань [18, 19, 26, 50,70].
Усвідомлення нової ролі університетів полягає у відтворенні і примноженні людського капіталу України, ефективне використання якого дозволить їй посісти чільне місце в Європі і світі. В умовах динамічного росту глобалізації світової економіки, послаблення національних інтересів багатьох країн, прискореного розвитку інформаційних технологій сформувались і нові парадигми розвитку університетської освіти.
Сучасна університетська освіта пройшла тривалий шлях розвитку. Історія університетів нараховує кілька століть, протягом яких вони переконливо продемонстрували як стабільність свого існування, так і здатність до змін, а також до сприяння перетворенням і прогресу в суспільстві.
Місія університету полягає в реалізації принципів здобуття елітної високоякісної освіти для підготовки висококваліфікованих фахівців, які працюють у всіх сферах діяльності держави. На думку багатьох учених [49,64, 72,80,84,100,107,124,125,128], такі особливості університету започатковуються ще з його формування в європейській культурі XI-XII століть. Першими праобразами університетів були знамениті центри античності — Піфагорійський союз, Академія Платона, Ліцей Арістотеля і заснований Птоломеєм Олександрійський мусейон з найбагатшою бібліотекою [114, с. 89]. Ці античні навчальні заклади залишили великий слід у світовій культурі, але, випередивши свій час, залишилися одиницями. Потреба суспільства в навчальних закладах подібного типу з'явилася значно пізніше. Одним з перших університетів у повному розумінні слова став Болонський, що був відкритий у 1088 році.
Необхідність університету - і як ідеї, і як форми її конкретної реалізації - пов'язана з новим етапом розвитку суспільства. Так, марксистський підхід у соціології утворення пов'язує виникнення університетів з економічними, політичними чинниками — розвитком грошової економіки, торгівлі, зростанням міст, удосконаленням сільськогосподарського виробництва, підвищенням рівня добробуту людей. Проте багато дослідників заперечують, вважаючи, що ці факти не були підставою для заснування університетів у кожному конкретному випадку [74, с. 14-15].
Ми поділяємо погляди тих учених-економістів, які вважають, що суспільство досить активно вплинуло на процес формування університетів. Так, професор В. Роуг зазначає, що університети виникли там, де в суспільстві з боку різних його прошарків виявлявся жвавий інтерес до університету [80, с. 15]. Група дослідників історії університетської освіти на чолі з ректором Московського державного університету імені М.В. Ломоносова Садовничим В.А. підкреслюють, що хоча середньовічне співтовариство і складалося в основному з людей неосвічених, навіть неписьменних, воно змогло тонко відчути необхідність створення таких місць, де б акумулювалися знання та зароджувалися ідеї [114, с. 93].
І.А. Задонська відзначає, що одним із значень латинського слова “universitas” є корпорація. Треба відзначити, що в середньовіччі будь-яке об'єднання людей за професійною ознакою (купецька гільдія, промисловий цех) - мало таку назву. Тому за університетами їхня сучасна назва закріпилася значно пізніше - до початку XV століття. Університет (від лат. слова universities - сукупність) - це вищий навчальний заклад, у якому відбувається не тільки навчання універсального знання, але і проводяться наукові дослідження, розвиваються культура, виробництво нових знань. Таким чином, перші університети являли собою корпорації людей інтелектуальної праці. Це були співтовариства викладачів і студентів, що відрізнялися тим, що в одних, як у Болоньї, заправляли справами студенти, а в інші, як у Парижі, - викладачі [69].
Біля витоків сучасної університетської освіти знаходяться дві протилежні тенденції: одна - спрямованість на набуття і тиражування знань; інша - прагнення одержати практичну висококласну професійну підготовку. Ці дві тенденції започаткували дві основні теорії університетської освіти: теорії ліберальної і теорії утилітарної освіти. Прибічники ліберальної освіти вважали, що вона повинна бути спрямована на потреби окремої особистості, а не суспільства в цілому. Їхні супротивники - утилітаристи, насамперед, підкреслювали корисність освіти для суспільства: система освіти повинна бути доступна усім, розв’язувати нагальні соціальні проблеми. Проте утилітаристи мали зовсім протилежну думку: вони заперечували розвиток через освіту внутрішнього світу окремої особистості [80, с. 9-13]. Професор В. Роуг передав зміст ліберального й утилітарного напрямку в розвитку університету в такий спосіб: перша тенденція пов'язана з фундаментальним первинним імпульсом, націленим на пошук істини. Друга, з прагненням одержати прагматичну професійну підготовку [114, с. 9-13].
Незважаючи на те, що перші університети сприймалися сучасниками як світські монастирі, відірвані від реального життя, Alma Mater за всіх часів брала досить активну участь у житті суспільства. Поступово освіта набувала своєї популярності у суспільстві. Вже випускники перших факультетів (мистецтв, юридичного, богословського, медичного) допомагали розв’язувати головні державні завдання: брали участь в управлінні державою, забезпечували розвиток духовного життя суспільства.
Незважаючи на засилля релігійної догматики, університети сприяли розвитку наук. Регулярні дискусії, що проводилися в університетах, розвивали мислення, дисциплінували його. Поступово формувалися певні традиції, що розвивалися в епоху Відродження і Новий час, коли саме з розвитком університетів, таких як Оксфорд, Кембридж, пов’язувався швидкий розвиток наук.
X. Ортега-і-Гассет у своїй праці «Місія університету» підкреслював, що з XII по XV століття університети перебували в авангарді інтелектуального розвитку Європи. За цей період було відкрито 46 університетів, що мали серйозний ідейний і політичний вплив. Поступово, під впливом розвитку суспільства, формування національних держав, починають формуватися національні традиції в університетській освіті. Формуються науково-педагогічні школи, наукові традиції, розширюється доступ до вищої освіти для представників середнього класу.