38.Соц эк и полит полож-е укр земель в составе Австрии

Авст.монархия была 1 из наиб.отсталых феод.гос.Европы.На зап-укр.землях она проводила колониальную пол-ку,стремясь превратить эти земли в аграрно-сырьевой придаток Австрии.Пр-ть почти не развивались.Осн.отраслью эк-ки оставалось с\х. >часть земель принадл.помещикам,крестьяне им.крошеч.наделы,меньше прожит. минимума крестьян.семьи.Господствовало креп.право,кот.малоземел.крестьян вело к голоду и вымиранию,особенно во время стихий.бедствий.

39. Нац культурное возрожд-е в 18-19вв

19в на тер Укр стал веком возрожд-я. Под нац возрожд-ем понимают формир-е нац самосознания укр, возрастание интереса к укр.яз,ист, культуре, развертывание укр.нац-осв.движ. Нац возрожд-е нач-ся с изуч-я ист.св.народа,фольклора,развития нац.яз,лит-ры, культуры в целом.Д/р-я эт.задач треб-сь интелегенция.Таких людей в нач.возрожд-я было крайне мало.Полож-е стало меняться к лучшему,когда были открыты универы:Харьковский1805(1ректор Рижский),Киевский1834(1 ректор Максимович).В нач 19в развернулось проф.изуч-е ист.Укр.Были подготовлены 2 обобщающие работы: 1822-была опубликована 4хтомная работа Панпыша-Каменского «История малой России.»1842-43 вышла «история малой России »Маркевича в 65 томах». Одновременно развернулось изуч-е фольклора. Многие молодые интеллигенты ходили по селам и собирали и публиковали произвед-я нар.творчества:песни, поговорки, сказания, анекдоты.Основателем отечественной фольклористики стал Николай Церетелев. В 1819 он издал сборник «Опыт собрания старинных Малорос.песен».Продолжателем дела Церетелева стал М.Максимович-ректор Киевского универа. он опубликовал 3 сборника песен.Глав.же условием укр-нац возрожд-я стало использование и развитие укр яз. М.С.Грушевский говорил:«Язык решил судьбу укр возрожд-я».Вк18в наблюдается активное обращ-е интеллигенции к нар.укр.языку.Современный укр яз сформировался на народно разговорной основе. На его базе стала зарождаться современ укр лит.1ым весовым произвед-ем новой укр лит стала «Енеида»Котляревского(1798). На веки же закрепил укр.лит.яз Шевченко.Благ.ему укр.яз достиг совершенства, а укр.лит-ру он вознес на миров.ур-нь.На ряду с л-рой развивалось искусство. В нач 19в зарождается профессион театр. Они были в Киеве, Полтаве,Харьк, Одессе..В нач ставили пьесы иностр и русск авторов. Но в 1819 на сцене Полтавского театра были поставлены пьесы «Нат Полтавка»и «Москаль Чаривнык».Русская троица:Головацкий,Вагиле-вич,Шашкевич. Муз искусство:были созданы 1ые симфонические произвед-я,песни-романсы(Ехал казак за Дунай),была создана 1ая укр опера «Запорожец за Дунаем» композитора Семена Кулак-Артемовского.Вербицкий в 1863 написал музыку к гимну Укр.Архитектура:на смену стилю барокко пришел классицизм. Д/него хар-но не создание внеш.красоты,а внутрен.комфорта,т.е. высокие потолки,замечательная акустика, освещ-е,вентиляция. Примером воплощ-я такого стиля стало здание Киев.универа.

40. Початок національно-культурного відродження на українських землях у складі австрії (кінець XVIII-перша половинаХіх ст.Ст.)

Національне відродження охопило і західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії. Праці відомого у Східній Галичині історика Дениса Зубрицького з історії галицьких українців сприяли утвердженню української національної са¬мосвідомості в освічених колах української інтелігенції. Пере¬важну більшість українсько-галицької інтелігенції в першій половині XIX ст. становило духівництво. Не відразу воно стало національно свідомим. Панівними мовами в Галичині були польська та німецька. До української ставилися зневажливо, як до «мови пастухів». Навіть сільські свяшеники-українці соро¬мились говорити українською. Так, на вимогу самих студентів з 1809 р. лекції на богословському факультеті Львівського університету стали читатися німецькою замість української. Проте, саме в середовищі українського греко-католицького духівництва народилися тут перші паростки національно-куль¬турного відродження. 1817 р. митрополит М.Левицький видав меморіал «В обороні державного управління і самостійності української мови». У 1830 р. вперше в Австрійській імперії було надруковано граматику української мови. Греко-католицький священик О. Духнович видав молитовник, буквар, різні підруч¬ники рідною мовою.

У 30-х роках XIX ст. австрійський уряд задовольнив клопо¬тання І. Могильницького про заснування у Східній Галичині широкої мережі громадських початкових шкіл з українською мовою викладання. У 1833-1837 рр. у Львові діяло громадсько-культурне об'єднання «Руська трійця». Засновниками та керів¬никами об'єднання були семінарист греко-католицької духов¬ної семінарії Маркіян Шашкевич (1811-1843 рр.) та студенти Львівського університету Іван Вагилевич (1811-1866 рр.) і Яків Головацький (1814-1888 рр.). Головне завдання - підняти дух народу, просвітити його, допомогти усвідомити свою гідність та силу. «Руська трійця» згуртувала навколо себе однодумців, які поставили за мету поширення масової національної свідо¬мості та впровадження української мови і культури в усі сфери життя.

Серед конкретних напрямків діяльності — фольклорно-ет¬нографічні експедиції у Галичину, Буковину та Закарпаття; перекладацька діяльність (у 1836 р. Вагилевич вперше переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»); мовознавча та літературно-видавнича діяльність (Шашкевич працював над граматикою та словником української мови, підготував «Чи¬танку для діточок в народних училах руських»). У 1834 р. «Руська трійця» підготувала до друку історико-літературний збірник «Зоря» (біографія Б.Хмельницького, вірш про Севери¬на Наливайка, кілька оповідань та пісень), проте цензура заборонила його.

У 1837 р. члени гуртка підготували літературно-науковий альманах «Русалка Дністрова», який було видано у Будапешті. До нього увійшли народні пісні, думи, казки, публіцистичні та наукові твори. Тут виразно проголошувалася ідея єдності України. Влада наклала арешт на видання - тільки 250 при¬мірників із 1000 було поширено. Членів «трійці» притягли до відповідальності як державних злочинців. Видання «Русалки Дністрової» стало апогеєм діяльності групи. Переслідувана владою, вона розпалася. Вагилевич перейшов до польського табору; Головацький продовжив боротьбу за мету «Руської трійці» (стаття «Становище русинів у Галичині», видана у 1846 р. у Лейпцигу; альманах «Вінок русинам на обжинки» (Відень, 1846-1847 рр.). Діяльність «Руської трійці» свідчила про еволюцію національного руху на західноукраїнських зем¬лях від вирішення культурно-мовних до постановки соціально-економічних і політичних питань.