- •Передмова.
- •План відкритого заняття.
- •Хід заняття.
- •Організаційний момент.
- •Оголошення теми заняття, мети, мотивації обраної теми.
- •Прогнозування результатів роботи.
- •Розподіл обов'язків між членами сформованих груп.
- •Збирання інформації студентами: обговорення – аналізування – формування висновків.
- •Розподіл обов'язків щодо представлення результатів роботи.
- •Оформлення студентами проекту, підготовка до виступу(закріплення нового матеріалу).
- •Підбиття підсумків заняття.
- •Домашнє завдання.
- •Методи дослідження
Методи дослідження
(актуалізація опорних знань):
Для виконання завдань проекту потрібні наступні знання та факти:
-
Визначення випадкової величини: випадковою величиною називають функцію, що задана на множині елементарних результатів випробування;
-
Знання алгоритму побудови інтервального варіаційного ряду:
-
розташувати варіанти ряду (значення х) в порядку зростання чи спадання;
-
розрахувати число інтервалів за формулою , а ширину інтервалу за формулою .
-
Побудувати отриману кількість інтервалів знайденої ширини.
-
Для кожного інтервалу знайти ваги, накопичені ваги.
Вміння знаходити ваги варіаційного ряду: вагами варіаційного ряду називають частоти та частості відповідних інтервалів.
Частота – кількість варіантів, що попадають в даний інтервал, частість – відношення частоти даного інтервалу до загальної кількості спостережень.
-
Вміння будувати емпіричну функцію розподілу випадкової величини, полігон розподілу ймовірностей, гістограму(стовпчасту діаграму):
Полігон застосовують для зображення дискретного варіаційного ряду і представляє собою ломану, в якій кінці відрізків прямої мають координати (хі,пі).
Гістограма служить тільки для зображення неперервних варіаційних рядів і представляє собою фігуру, складену з прямокутників. Довжина кожного прямокутника – величина відповідного інтервалу, висота – частота варіантів відповідного інтервалу.
Кумулята (огіва) – крива накопичених частот, ламана, що з’єднує точки з координатами (хі,пінак). Для інтервального варіаційного ряду ломана починається з точки, абсциса якої дорівнює початку першого інтервалу, а ордината – накопиченій частоті, що дорівнює нулю.
Емпіричною функцією розподілу називається відносна частота того, що випадкова величина Х прийме значення, менше заданого, тобто .
Для даного х емпіричну функцію розподілу представляє накопичена частість .
-
Визначення математичного сподівання та знання його властивостей:
Середньою арифметичною(математичним сподіванням) варіаційного ряду називається сума добутків всіх варіантів на відповідні частоти, ділена на суму частот: . Оскільки , то .
Властивості середньої арифметичної:
-
Середня арифметична постійної дорівнює самій постійній.
-
Якщо всі варіанти збільшити (зменшити) в одну і ту ж кількість разів, то середня арифметична збільшується (зменшується) у стільки ж разів. .
-
Якщо всі варіанти збільшити (зменшити) на одне і теж число, то середня арифметична збільшиться (зменшиться) на те ж число.
-
Середня арифметична відхилень варіантів від середньої арифметичної дорівнює нулю. .
-
Середня арифметична алгебраїчної суми декількох ознак дорівнює такій самій сумі середніх арифметичних цих ознак: .
-
Визначення дисперсії та знання її властивостей:
Дисперсією варіаційного ряду називається середня арифметична квадратів відхилень варіантів від їх середньої арифметичної . Дисперсію називають вибірковою.
Основні властивості дисперсії:
-
Дисперсія постійної дорівнює нулю.
-
Якщо всі варіанти збільшити (зменшити) в одне і те ж число k разів, то дисперсія збільшиться (зменшиться) в k2 разів.
-
Якщо всі варіанти збільшити (зменшити) на одне і те ж число, то дисперсія не зміниться.
-
Дисперсія дорівнює різниці між середньою арифметичною квадратів варіантів і квадратом середньої арифметичної.
-
Визначення середнього квадратичного відхилення;
Середнє квадратичне відхилення .